Фіктивний експорт сої: суд оштрафував директора компанії на понад мільйон гривень

Тернопільський міськрайонний суд ухвалив постанову у справі про масштабне порушення митних правил. Керівник підприємства, яке експортувало сільськогосподарську продукцію, намагався вивезти товар за кордон за підробленими документами.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» з посиланням на справу № 607/10300/26.

У листопаді 2022 року керівник ТОВ «ЄВРОКОМПЛЕКС 2022» Олександр Яблонський задекларував експорт понад 142 тонн соєвих бобів вартістю понад 1 млн гривень до Чехії з подальшим перенаправленням до Китаю. Для митного оформлення він подав договір із чеською компанією «AgroMaxWay s.r.o.» та сертифікат якості від українського виробника ТОВ «СВК Україна».

Під час перевірки з’ясувалося, що виробник товару ніколи не співпрацював із фірмою Яблонського та не видавав жодних сертифікатів. Також встановили, що чеський покупець був ліквідованою «фірмою-прокладкою» з віртуальною адресою, яка не здійснювала реальної діяльності. Гроші за поставку сої на рахунки підприємства не надходили.

Суд встановив, що Яблонський подав митним органам документи з неправдивими відомостями, щоб приховати реальні умови експорту сільгосппродукції. Попри виклики, він не з’явився до суду, тому справу розглянули без його участі на підставі доказів, наданих митниками.

Суд визнав Олександра Яблонського винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України — переміщення товарів через митний кордон з приховуванням від митного контролю. На порушника наклали штраф у розмірі 100% вартості товару, що становить 1 042 387,94 гривні. Якщо штраф не буде сплачений у встановлений строк, сума стягнення у примусовому порядку може зрости вдвічі та перевищити 2 млн гривень.

Нафтогаз України отримає компенсацію від Газпрому через казахстанський суд

Суд в Казахстані дозволив примусове стягнення з російського “Газпрому” $1,4 мільярда на користь НАК “Нафтогаз України” за рішенням міжнародного арбітражу. Про це повідомив голова правління компанії Сергій Корецький. “Суд в Казахстані дозволив примусове стягнення з “Газпрому” $1,4 млрд на користь “Нафтогазу” за рішенням міжнародного арбітражу”, – написав він. Корецький підкреслив, що компанія продовжує системну роботу зі стягнення з російської газової монополії компенсації відповідно до рішення міжнародного арбітражу.

Коломойський презентував книгу під час судового засідання

Під час судового засідання у Києві 2 березня 2026 року Ігор Коломойський продемонстрував журналістам книгу Василя Шкляра «Чорний ворон». Бізнесмен, який перебуває під вартою, підняв історичний роман над головою, щоб його було краще видно камерам. У короткому діалозі з присутніми Коломойський жартома згадав про кількість слів у книзі, зазначивши: «20 сторінок — 33 слова». На запитання, чи це нова книга, він відповів ствердно і запропонував перевірити його твердження щодо кількості слів. Наразі Коломойський продовжує перебувати під вартою за звинуваченнями у шахрайстві та легалізації майна.

Прокурори зникли зі суду: захист Шуфрича заявляє про системний зрив засідань після втручання ЄСПЛ

Народний депутат Нестор Шуфрич понад два роки перебуває в слідчому ізоляторі. Його звинувачують у державній зраді. Але дослідження доказів у суді досі не розпочали. Про це повідомляє “Судовий репортер”.
Зрушення у питанні запобіжного заходу відбулося тільки на початку цього року. Київський апеляційний суд 6 січня 2026-го призначив альтернативу — заставу 33 млн 280 тис. гривень. На рішення вплинуло те, що 4 грудня 2025 року Європейський суд з прав людини прийняв скаргу Шуфрича на надмірну тривалість тримання під вартою. ЄСПЛ дав Україні час до 2 квітня 2026 року підготувати зауваження по скарзі, а також звернув увагу на можливість дружнього врегулювання. Апеляційний суд призначив заставу, щоб сприяти саме такому дружньому врегулюванню.
Минуло більше місяця, але Шуфрич досі залишається у СІЗО. Виявилося, що виконати судове рішення і внести заставу практично неможливо. Адвокатові Віктору Карпенку “ПриватБанк” дав офіційну відповідь, що платежі по заставі блокуються через персональні економічні санкції, які до Шуфрича в 2025 році застосував президент Володимир Зеленський.
Для ухвалення рішення про блокування банк використовує програмне забезпечення, яке підтягує всю інформацію про особу, виключаючи особистий фактор, — тобто вмовляти банківського працівника провести платіж немає сенсу.Закон дозволяє третім особам внести заставу за обвинуваченого. Родичі і знайомі пробували скидати невеликі суми з різних банківських карток. Деякі платежі спочатку ніби пройшли, але через тиждень-другий гроші повернулися. А далі платники вже самі потрапили під внутрішній моніторинг банку — тепер вони не можуть вільно розплачуватися банківською картою, адже будь-які їхні трансакції по кілька годин перевіряються банком. Наразі захист Шуфрича звернувся із запитом до Нацбанку і очікує на відповідь, як можна в цьому випадку внести заставу.
Адвокат Ростислав Кравець захищає підсанкційного експрезидента АТ «Мотор Січ» Вʼячеслава Богуслаєва. Він стверджує, що Нацбанк забороняє будь-які платежі в інтересах обвинуваченого.
У листопаді 2025-го Кравець отримав відповідь від Нацбанку, що «третя особа може сплатити кошти як заставу за санкційну особу за таких умов:1) кошти не є коштами санкційної особи, до якої застосована санкція ’блокування активів’;2) кошти сплачуються не від імені такої санкційної особи;3) сплата застави будь-яким чином не призведе до виконання економічних та фінансових зобовʼязань на користь санкційної особи».Прокурори зникли з приміщення суду
У засіданні 11 лютого адвокати Шуфрича подали до Шевченківського районного суду клопотання про зміну запобіжного заходу на неповʼязаний із триманням під вартою. Але судове засідання не змогли провести, тому що в засідання без пояснення причин не прибув жоден із прокурорів, хоча раніше їх завжди приходило двоє. Суд оголосив перерву на місяць і повідомив, що направить листа до Офісу генпрокурора для зʼясування причин неявки прокурорів.
Проте Шуфричу і його захисникам було необовʼязково чекати місяць. Тому що скаргу на запобіжний захід міг вже 12 лютого розглянути Київський апеляційний суд. Але вранці перед самим судовим засіданням там замінили склад суду. Замість колегії суддів Мосьондз, Тютюн і Шроль справу розподілили на колегію суддів Сітайло, Дрига і Яковлева. Офіційно причин заміни складу суду учасникам не повідомляли. У звіті повторного авторозподілу справи зазначено про настання обставин, які унеможливлюють участь судді-доповідача Івана Мосьондза. В очікуванні судового засідання журналістові вдалося почути, як секретар судового засідання повідомляла учаснику іншої справи, що суддя Мосьондз відсутній, тому що «поїхав на нараду до Верховного Суду».12 лютого після тригодинного очікування засідання тривало декілька хвилин — нова колегія суддів повідомила, що не встигла вивчити апеляційні скарги. Тому розгляд відклали на 16 лютого. Прокурори Назарій Рафальонт та Ігор Іванцов сказали, що будуть зайняті в іншому судовому процесі в Броварах. Але головуюча суддя Олена Сітайло сказала, що група прокурорів велика і «це питання може бути вирішено».16 лютого до суду зʼявилися прокурори Ігор Іванцов і Петро Невірець. Засідання затрималося майже на годину. Близько 14.45, коли Шуфрича конвоювали в зал засідань, зʼясувалося, що прокурори вже пішли. Прокурор Іванцов начебто зіслався на вказівку керівництва «їхати до Верховного Суду».— Десь о 14.20-14.30 прокурори Невірець та Іванцов були в приміщенні апеляційного суду. Ми з ними спілкувалися. Потім, коли запросили в зал суду захист і був доставлений наш клієнт, прокурори дивним чином зникли кудись. Ми дзвонимо, пишемо — вони не відповідають. Старшому групи прокурорів Потапенку повідомлено, що прокурори його групи залишили приміщення суду. Він теж не відповідає. Ми вже зіткнулися з таким під час минулого судового засідання у Шевченківському районному суді — жоден прокурор не прийшов у суд і не повідомив про причини неявки… — пояснював у суді адвокат Віктор Карпенко.Виявилося, що Шуфрич досі залишається у СІЗО. Заявилося, що виконати судове рішення і внести заставу практично неможливо.Адвокат Ростислав Кравець захищає підсанкційного експрезидента АТ «Мотор Січ» Вʼячеслава Богуслаєва. Він стверджує, що Нацбанк забороняє будь-які платежі в інтересах обвинуваченого.Водночас, захист Шуфрича звернувся із запитом до Нацбанку і очікує на відповідь, як можна в цьому випадку внести заставу.Нагадаймо, що Шуфрича судять за державну зраду і фінансування дій із метою зміни меж території або державного кордону України. Він провину категорично не визнає.Перша частина обвинувачення йдеться про телеграм-переписку з колишнім заступником секретаря Ради нацбезпеки і оборони України Володимиром Сівковичем липні-вересні 2021 року. Шуфрич нібито погоджував із Сівковичем як представником ФСБ РФ свої критичні виступи в ЗМІ про владу України, а також робив за його вказівками певні депутатські запити.В другій частині обвиунвачення мова про оплату послуг підприємства МВС РФ за охорону в 2016 році нерухомості батька Шуфрича в анексованому Криму.

Судовий конфлікт: Коломойський та суддя обмінюються різкими словами через заборону трансляції

Під час судового засідання між бізнесменом Ігорем Коломойським та суддею стався конфлікт через рішення суду щодо заборони трансляції процесу. Коломойський висловив критику щодо дій судді, припустивши, що той виконує зовнішні вказівки.

Конфлікт між сторонами полягав у питаннях щодо процесуальних аспектів та дозволу на пряму трансляцію. Суддя наголосив на необхідності захисту конфіденційних матеріалів справи.

В ході обміну словами, Коломойський поставив питання про джерело вказівок судді, а також висловив обурення щодо заборони трансляції.