Вирок зраднику за підпали об’єктів у Чернігівській та Одеській областях

Суд засудив зрадника до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна. Його викрили у листопаді 2024 року контррозвідка та слідчі Служби безпеки України. За даними спецслужби, чоловік влаштовував підпали в Чернігівській та Одеській областях.

Головними цілями були об’єкти енергетичної інфраструктури та будівлі державних установ. Виконавцем завдань російських спецслужб виявився житель Чернігівщини, який поїхав на південь України у пошуках підробітку. В Одещині він намагався знайти роботу через телеграм-канали, де з ним зв’язався представник спецслужб РФ і запропонував гроші за співпрацю.

За винагороду чоловік підпалив декілька місцевих трансформаторів. Кожне загоряння він знімав на камеру телефону, щоб звітувати куратору. Після повернення на Чернігівщину йому поставили нове завдання — підпалити адмінбудівлю одного з відділів Корюківської міської ради. Для цього зловмисник розбив вікно цеглою та кинув усередину дві пляшки з «коктейлем Молотова», а сам підпал також записав на відео.

Працівники СБУ оперативно затримали зрадника. У нього вилучили смартфон, який містив докази роботи на Росію. На підставі зібраних матеріалів суд визнав чоловіка винним у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану, а також в умисному пошкодженні майна шляхом підпалу.

Справу майора ДШВ про махінації з продуктами та незаконне збагачення передали до суду

До суду скерували справу начальника продовольчої служби однієї з військових частин ДШВ та його підлеглої. Майору закидають махінації під час постачання продуктів, ухилення від виконання обов’язків військової служби, а також незаконне збагачення на 26,2 млн грн. Про це повідомила прокуратура.

За матеріалами справи, майор одержав 10 тисяч доларів за заміну продуктів у постачанні для військовослужбовців. Йдеться, зокрема, про заміну помідорів огірками, а яблук — апельсинами.

Слідство також стверджує, що військовослужбовець упродовж 83 діб не виконував обов’язки військової служби. За цей час, за версією обвинувачення, він незаконно отримав понад 549 тисяч гривень виплат.

Окремий епізод стосується незаконного збагачення. За даними обвинувачення, у 2023–2025 роках майор набув активи на загальну суму 26,2 млн грн, але не зміг підтвердити їхнє походження.

У справі фігурують BMW X6 M, 2 квартири, паркомісце, право оренди нерухомості на Балі та дорогий одяг.

Крім того, близько 4,1 млн грн, за даними слідства, майор витратив на закордонні подорожі. Серед країн, які він відвідував, названі США, Японія та ОАЕ. Також у матеріалах згадується поїздка до Антарктиди.

Під час обшуків правоохоронці вилучили понад 51 тисячу доларів, 2,1 тисячі євро та 201 тисячу гривень. Також знайшли документи на майно, брендовий одяг і розписки на 120 тисяч доларів.

Майора затримали 5 лютого 2026 року та взяли під варту. Його підлеглій обрали запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Обом уже висунули обвинувачення. Майору загрожує до 10 років позбавлення волі.

Вирок на Дніпропетровщині: учасника групи оповіщення оштрафували за хабар у 4 тисячі доларів

У Дніпропетровській області суд виніс вирок жителю Нікополя Савченку Олександру Олександровичу, якого визнали винуватим в одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. 11 серпня 2026 року Покровський міський суд Дніпропетровської області призначив йому покарання у вигляді штрафу.

Як встановив суд, обвинувачений мав вручати повістки громадянам на території м. Нікополь та Нікопольського району і використав свій статус для незаконного збагачення.

За даними слідства, у середині січня 2026 року представники ТЦК та СП доставили громадянина на військово-лікарську комісію до КП «Нікопольська міська лікарня №4». Олександр Савченко повідомив йому, що строк бронювання спливає 19 лютого 2026 року.

Після цього він запропонував за 4.000 доларів США «владнати питання» — вплинути на службових осіб ВЛК, щоб чоловіка визнали придатним до служби лише в підрозділах забезпечення, ТЦК та СП, медслужбі чи охороні, тобто там, де немає безпосередніх бойових дій.

18 лютого 2026 року в автомобілі в районі проспекту Трубників у Нікополі обвинувачений одержав від чоловіка першу частину грошей — 2.000 доларів США попередньо ідентифікованими купюрами. Передачу коштів контролювали оперативні співробітники Нікопольського МРВ УСБ України у Дніпропетровській області.

8 квітня 2026 року вже в Покрові, поблизу магазину «Магнат» на вулиці Центральній, він отримав другу частину — ще 2.000 доларів США, також попередньо ідентифікованих правоохоронцями.

Загалом упродовж лютого–квітня 2026 року Олександр Савченко одержав від громадянина 4.000 доларів США. Згідно з даними застосунку «Резерв+», чоловіку, заради якого укладалася оборудка, у підсумку визначили постанову ВЛК про придатність до служби у частинах забезпечення, ТЦК та СП, медпідрозділах, підрозділах логістики, зв’язку та охорони.

Покровський міський суд затвердив угоду про визнання Олександром Савченком винуватості у зловживанні впливом за ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Відповідно до угоди про визнання винуватості, обвинувачений повністю визнав провину, щиро розкаявся та добровільно перерахував 150.000 гривень на підтримку Збройних Сил України. Суд затвердив узгоджене сторонами покарання — штраф у розмірі 10.590 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 180.030 гривень.

Суддя врахував, що правопорушення є нетяжким злочином, обвинувачений раніше не судимий, не перебуває на обліку у психіатра чи нарколога, одружений, а також узяв до уваги суспільний інтерес у швидкому й неупередженому розгляді справи.

Суд оштрафував керівницю благодійного фонду через спробу перевезення незадекларованих товарів через кордон

Керівниця БФ «Фрея все зможе, завжди допоможе» Наталя Димова намагалася перемістити через кордон під виглядом гуманітарної допомоги компоненти для FPV-дронів, щітки для брекетів і 7500 «пікмі-палок Лабубу».

Як випливає з матеріалів справи, частину плат-передавачів для дронів працівники митниці знайшли в коробці під жіночими купальниками.

Галицький районний суд Львова призначив Димовій штраф у розмірі 50% вартості незадекларованого товару — 3,2 млн грн. Окрім цього, вилучене майно підлягає конфіскації.

Також з керівниці благодійного фонду мають стягнути 1,3 млн грн витрат на зберігання товару на користь Львівської митниці.

Справи про продаж авто, ввезених як гуманітарна допомога, передали до суду

Прокурори Одеської та Рівненської областей направили до суду обвинувальні акти у двох справах, що стосуються незаконного продажу автомобілів, ввезених під виглядом гуманітарної допомоги. Про це повідомили в Офісі генпрокурора.

В Одеській області двох чоловіків обвинувачують у спробі продати військовослужбовцю три автомобілі — Nissan Pick-Up D-22, Nissan Navara D-40 та Mazda BT-50. Ці машини завезли як гуманітарну допомогу для благодійної організації, а потім розмістили оголошення про продаж в інтернеті. За них планували отримати 17,8 тис. доларів. Організатора затримали під час передачі автомобілів і грошей, а згодом — його спільника. Їм інкримінують ч. 3 ст. 201-2 КК України.

На Рівненщині перед судом постане житель Сарн, якого обвинувачують в організації ввезення з Європи 51 автомобіля під виглядом гуманітарної допомоги для ЗСУ. У митних документах було вказано, що транспорт призначений для військових і ввозиться на запит благодійного фонду. Однак фактично автомобілі доправляли на майданчик для подальшого продажу.

Загальна вартість 51 автомобіля перевищує 10 млн грн. Слідство встановило, що під час їх ввезення також не було сплачено понад 9,3 млн грн митних платежів. Чоловікові інкримінують контрабанду, ухилення від сплати податків, підроблення документів та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом. Вини він не визнає. На його майно накладено арешт, також заявлено цивільний позов.

Досудове розслідування у цих справах проводили слідчі Нацполіції під процесуальним керівництвом Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону та Рівненської обласної прокуратури.

На Київщині судитимуть колишнього голову райсуду у справі про квартири померлих на 3,9 млн грн

До суду передали обвинувальний акт стосовно колишнього голови одного з районних судів Київщини, якого підозрюють у сприянні незаконному заволодінню квартирами померлих. Про це повідомили в Офісі генпрокурора.

Йому закидають пособництво у шахрайстві та службове підроблення за ч. 5 ст. 27, ч. 3, 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України.

За даними слідства, у 2022 році він був причетний до схеми із заволодіння квартирами померлих громадян, у яких не було спадкоємців. Таке майно мало перейти у власність територіальної громади, однак через судові рішення його оформлювали на підставних осіб.

Для реалізації схеми до суду подавали позови із завідомо неправдивими даними про родинні зв’язки з померлими та спільне проживання з ними. Слідство вважає, що, знаючи про ці порушення, тодішній голова суду відкривав провадження, а потім виготовляв, підписував і засвідчував печаткою суду рішення, які містили неправдиві відомості.

У результаті учасники схеми заволоділи п’ятьма квартирами у Білій Церкві, загальна вартість яких становить майже 3,9 млн грн.

Раніше до суду також скерували обвинувальні акти щодо дев’яти інших учасників цієї схеми.

Суд визнав Олександра Мінченка винним у недостовірному декларуванні, але справу закрив через строки

Начальника відділу автотранспортного забезпечення Національної академії внутрішніх справ, підполковника поліції Олександра Мінченка, суд визнав винним у поданні завідомо недостовірних відомостей у декларації. Водночас провадження закрили, оскільки строки для накладення адміністративного стягнення сплинули.

Як повідомляють розслідувачі, Мінченку інкримінували ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. У протоколі Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 5 листопада 2025 року йшлося про те, що в щорічній декларації за 2022 рік він зазначив недостовірні відомості. Спершу НАЗК оцінило загальну суму розбіжностей у 1,4 млн грн.

Серед виявлених порушень агентство назвало невказаний дохід у 6 тис. грн від первинної профспілкової організації НАВС, а також кошти на банківських рахунках на загальну суму 241 тис. грн у ПриватБанку, Універсал Банку, Ощадбанку та Укргазбанку.

У декларації Мінченко також вказав 190 тис. доларів, 15 тис. євро та 7,5 млн грн власних готівкових коштів. Згідно з декларацією, його дружина мала 17 тис. доларів і 100 тис. грн.

Під час судового розгляду Мінченко заявив, що сума 7,5 млн грн з’явилася через технічну помилку, адже йшлося про 750 тис. грн, а зайвий нуль був зазначений помилково. Також він пояснював, що залишки на банківських рахунках були включені до загальної суми готівки, хоча окремо їх не вказали.

Представниця НАЗК у суді зазначила, що під час первинного підрахунку агентство не врахувало 850 тис. грн доходу Мінченка від продажу автомобіля у 2021 році.

Після перерахунку суд дійшов висновку, що різниця між задекларованою готівкою та фінансовими можливостями родини становила 307,5 тис. грн. Якщо додати до цього незазначені 6 тис. грн доходу та 241 тис. грн на банківських рахунках, загальна сума недостовірних відомостей склала 554,5 тис. грн.

Суд не погодився з доводами захисту про те, що слід врахувати зменшення готівки дружини на 400 тис. грн. У рішенні вказано, що ці кошти походили з активів, які раніше також були недостовірно задекларовані.

Суддя Сергій Агафонов встановив, що в діях Мінченка наявний склад адміністративного правопорушення. Суд дійшов висновку, що подані ним відомості не є лише технічною помилкою, а стали наслідком усвідомленого внесення недостовірної інформації.

Водночас декларацію за 2022 рік Мінченко подав 10 січня 2024 року, а саме правопорушення виявили 5 листопада 2025 року. На дату розгляду справи — 7 квітня 2026 року — строки накладення адміністративного стягнення, передбачені законом, уже минули.

У підсумку суд визнав Олександра Мінченка винним у вчиненні адміністративного правопорушення, однак провадження у справі закрив через закінчення строків накладення адміністративного стягнення.

Апеляційний суд призначив Руслану Христюку 5 років ув’язнення за смертельну ДТП

Колишнього начальника Ічнянської податкової інспекції Руслана Христюка засудили до п’яти років позбавлення волі у справі про смертельну ДТП, у якій загинула 34-річна Ірина Бакуревська. Про це пише «Вісник Ч».

20 липня Чернігівський апеляційний суд за клопотанням прокурора призначив Руслану Христюку п’ять років ув’язнення. До цього Ічнянський районний суд визначив йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі та заборони керувати транспортними засобами протягом п’яти років.

У 2021 році Христюк, керуючи Audi Q5 у стані алкогольного сп’яніння, збив 34-річну Ірину Бакуревську з Ічні. Жінка загинула. Її діти — 13-річна Каріна та 14-річний Діма — залишилися круглими сиротами, адже їхній батько помер кількома роками раніше. Опіку над дітьми взяла мати Ірини.

Родина загиблої тривалий час добивалася покарання винного. У справі також працювали співробітники Державного бюро розслідувань.

Як зазначається, після ДТП обвинувачений забрав із місця аварії деталь, що відокремилася від автомобіля внаслідок наїзду, підмінив речі, які мали значення для встановлення обставин правопорушення, а також сфальсифікував результати медичного огляду.

Суд остаточно підтвердив вину Андрія Дорофеєва у використанні підробленого документа для ліцензії

Андрія Сергійовича Дорофеєва, власника та колишнього керівника великого постачальника «Укравтономгаз», остаточно визнано винним у кримінальному провадженні. Про це повідомляють розслідувачі.

Касаційний суд не змінив вирок Дарницького районного суду Києва щодо директора ТОВ «Укравтономгаз» Андрія Сергійовича Дорофеєва. Судді відхилили скарги захисника та підтвердили його вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України — використання завідомо підробленого документа.

Як зазначено у вироку суду першої інстанції від 18 жовтня 2022 року, Дорофеєва визнали винним і призначили покарання у вигляді двох місяців арешту. Водночас його звільнили від відбування покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 та ч. 5 ст. 74 КК України у зв’язку із закінченням строків давності.

Суд встановив, що у березні 2017 року Дорофеєв, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Укравтономгаз» (код ЄДРПОУ 39082735), подав до ДАБІ заяву на отримання ліцензії на будівництво об’єктів IV і V категорій складності. Разом із заявою він надав завідомо підроблений офіційний документ — відомості про виробничо-технічну базу, склад працівників, технологію виробництва та наявну систему контролю якості виконання робіт.

У цьому документі були вказані недостовірні дані про наявність договорів із лабораторіями, зокрема. На підставі поданих документів підприємство отримало ліцензію строком дії з 29 березня 2017 року по 29 березня 2022 року.

Сторона захисту наполягала на скасуванні вироку та закритті провадження, стверджуючи, що вина не доведена, а докази є нібито недопустимими через порушення порядку призначення групи прокурорів. Апеляційний суд із цими доводами не погодився. Колегія суддів підтвердила, що постанова про зміну групи прокурорів міститься в матеріалах справи, обвинувальний акт затвердила уповноважена особа, а докази сторони обвинувачення є належними та допустимими.

Суд оштрафував водія за спробу вивезти старовинні монети до Румунії

Чернівецький районний суд визнав винним громадянина України, який намагався без декларування вивезти до Румунії старовинні монети через «зелений коридор». Окрім штрафу, суд ухвалив конфіскацію вилучених нумізматичних предметів.

Про це повідомив телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на справу № 725/7488/26.

Подія сталася 26 червня 2026 року на пункті пропуску «Дяківці — Раковець». Чоловік керував автомобілем Mercedes-Benz Sprinter і прямував до Румунії у приватних справах, обравши для митного контролю «зелений коридор».

Під час повного огляду серед особистих речей у картонній коробці митники знайшли чотири монети, вивезення яких обмежується законодавством про культурні цінності. Йдеться про 5 копійок 1881 року Російської імперії, сувенірну копію 1 рубля 1922 року, монету 2 TVA ORE 1945 року Королівства Швеція та 50 REICHPFENNIG 1935 року Німеччини.

Водій не став надавати пояснення, пославшись на статтю 63 Конституції України. До суду він також не з’явився.

Суддя І. А. Скуляк визнав чоловіка винним за частиною 3 статті 471 Митного кодексу України та призначив йому штраф у розмірі 5 100 гривень.

Також суд постановив конфіскувати всі вилучені монети в дохід держави і стягнути з порушника судовий збір у сумі 665,60 гривні.