Президент США Дональд Трамп вирішив утриматися від бомбардувань Ірану, як раніше обіцяв, і натомість продовжити блокаду судноплавства через Ормузьку протоку. Це рішення спрямоване на позбавлення Ірану доходів від продажу нафти, повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на джерела. Трамп вважає, що такий підхід є менш ризикованим порівняно з масштабними бомбардуваннями, але дозволяє США залишатися залученими в конфлікт. Він уже наказав американському флоту готуватися до тривалої блокади, що свідчить про перехід війни в затяжну фазу.
Архіви позначок: Нефть
Goldman Sachs переглянув прогноз щодо Brent на тлі ризиків у Перській затоці
Ціна нафти Brent може зрости майже до 120 доларів за барель. Про це повідомляє The Financial Times із посиланням на Goldman Sachs.
За інформацією видання, банк переглянув базовий прогноз щодо Brent на IV квартал і підвищив його з 80 до 90 доларів за барель, якщо експорт з Близького Сходу нормалізується до кінця червня.
У найгіршому сценарії середня ціна Brent може наблизитися до 120 доларів за барель. Такий варіант можливий, якщо постачання відновляться лише до кінця липня, а видобуток у Перській затоці стабільно скоротиться на 2,5 млн барелів на добу.
Наразі судноплавство через Ормузську протоку практично зупинилося, а ціни на нафту зросли більш ніж на 20% з 17 квітня. Причиною стали зрив переговорів між США та Іраном і посилення блокади протоки.
Goldman Sachs також попереджає, що наслідки для економіки можуть бути серйознішими, ніж це випливає лише з вартості нафти. У банку вказують на ризик дефіциту нафтопродуктів і масштаб ринкового шоку.
Енергетичний удар по ЄС: Фон дер Ляйєн оцінила втрати у 25 млрд євро
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що Євросоюз зазнав значних економічних втрат на тлі війни США та Ізраїлю з Іраном. За її словами, різке подорожчання енергоносіїв спричинило для ЄС додаткові витрати в десятки мільярдів євро.
«За 54 дні з початку конфлікту наші витрати на закупівлю вуглецевих ресурсів зросли на €25 млрд, при цьому ми не придбали ні на одну молекулу більше», — наголосила вона.
Фон дер Ляйєн підкреслила, що ситуація стала ще одним сигналом для прискорення енергетичного переходу. У Єврокомісії вважають, що залежність від викопного палива робить економіку ЄС вразливою до геополітичних потрясінь, тому виступають за швидший розвиток альтернативних джерел енергії.
Економічні виклики Росії: аналіз від шведської розвідки
Російська Федерація намагається переконати західні країни у стабільності своєї економіки, незважаючи на накладені санкції та великі витрати на військові дії в Україні. Про це в інтерв’ю Financial Times повідомив Томас Нільссон, керівник Служби військової розвідки та безпеки Швеції. Він зазначив, що, попри заяви Кремля, російська економіка не змогла відновитися, навіть з урахуванням зростання цін на нафту через конфлікти на Близькому Сході. Для покриття бюджетного дефіциту Росії необхідні ціни на нафту марки Urals, що перевищують 100 доларів за барель протягом року, а для вирішення інших економічних проблем ціни повинні залишатися високими значно довше.
Нільссон підкреслив, що фінансова спроможність Росії підтримувати військові дії проти України може зменшитися, якщо США та Ізраїль дотримуватимуться угоди про припинення вогню з Іраном, а ціни на нафту на світових ринках стабілізуються. Він вказав на те, що Москва вже перенаправила ресурси на розробку безпілотних систем та далекобійної зброї, але в інших сферах російський військово-промисловий комплекс залишається неефективним, страждає від корупції та залежить від державних банків.
На думку Нільссона, російська оборонна промисловість, за винятком сегмента безпілотників, є збитковою та системно залежить від державного кредитування. Він також звернув увагу на проблеми корупції та неефективного управління. Згідно з офіційними даними Росії, ВВП країни зменшився на 1,8% у січні-лютому, а голова Центробанку РФ Ельвіра Набіулліна визнала погіршення зовнішніх умов для експорту та імпорту. Нільссон переконаний, що реальна ситуація є гіршою, ніж показує офіційна статистика, зокрема через заниження рівня інфляції.
Шведська розвідка оцінює реальний рівень інфляції в Росії на рівні близько 15%, а не 5,86%, які офіційно оголошені. Нільссон також зазначив, що разом із німецькою розвідкою BND Швеція зафіксувала ознаки заниження Росією бюджетного дефіциту приблизно на 30 мільярдів доларів, а також ризики банківської нестабільності. Він висловив припущення, що Путін може не до кінця усвідомлювати масштаби економічних проблем через спотворену внутрішню інформацію. Проте це не змінює загальної негативної тенденції.
Шведська розвідка вважає, що Росія фактично “живе в борг”, а її економіка рухається або до затяжного спаду, або до різкого шоку. У будь-якому випадку, на думку Нільссона, це призведе до подальшого погіршення ситуації та загрози фінансової кризи.
Зміни в енергетичній політиці Чехії: Азербайджан лідирує у постачанні нафти
Чехія повністю відмовилася від російських енергоносіїв, і тепер азербайджанська нафта стала основним джерелом постачань. Відповідно до інформації з České Noviny, до кінця 2025 року Азербайджан зайняв перше місце серед постачальників нафти до Чехії, забезпечивши понад 42% усіх обсягів імпорту. Частка Росії, яка раніше домінувала на чеському ринку, зменшилася до 7,7%. Рік тому російська нафта становила приблизно 42% чеського імпорту, а в попередні роки її частка перевищувала 50%. Проте після зупинки постачань через нафтопровід «Дружба» у березні ситуація змінилася, і відновлення постачань так і не відбулося, що стало ключовим фактором для перебудови ринку на користь альтернативних постачальників. У зв’язку зі скороченням російських постачань активізувалися інші країни-експортери. Норвегія зайняла близько 20% чеського імпорту, а Казахстан — 18%. Крім того, Саудівська Аравія вперше почала постачати значні обсяги нафти. У 2025 році загальний імпорт нафти до Чехії перевищив 6,85 млн тонн, що на 5,5% більше, ніж у попередньому році. Наразі основні постачання здійснюються через трубопровід IKL, який пов’язаний із системою TAL і після розширення здатний повністю задовольнити потреби країни. Президент Чехії Петро Павел раніше зазначав, що країна назавжди позбулася залежності від російських енергоносіїв і не планує повертатися до їх закупівлі в будь-яких умовах.
Зниження морського експорту нафти з Росії до рекордного мінімуму
Морський експорт нафти з Росії знизився до найнижчого рівня за два роки через атаки на портову інфраструктуру. Обсяги експорту російської нафти впали до рекордно низьких показників у зв’язку з наслідками ударів по портам. Як повідомляє росСМІ, посилаючись на дані Центру цінових індексів (ЦЦІ), аналітики прогнозують, що при збереженні поточних тенденцій місячні показники можуть знизитися до рівнів, які не спостерігалися з 2023 року. Згідно з даними ЦЦІ, з 6 по 12 квітня морський експорт зменшився на 16,1% і досяг приблизно 291 тисячі тонн. Це зниження триває вже другий тиждень поспіль через пошкодження інфраструктури внаслідок дронових атак на порти Усть-Луга, Приморськ і Туапсе наприкінці березня — початку квітня, що призвело до пожеж та пошкоджень паливних резервуарів. Найбільше скорочення спостерігалося в Новоросійську, де обсяги відвантаження впали більш ніж на 70%. Порти Приморськ і Усть-Луга на Балтиці офіційно підтримували обсяги, але раніше повідомлялося про тимчасову призупинку операцій та різке зниження кількості відправок танкерів.
Прогноз зростання цін на нафту: можливий пік через блокаду Ормузької протоки
На конференції Semafor World Economy американський міністр енергетики Кріс Райт зазначив, що в найближчі тижні ціни на нафту можуть досягти рекордних значень. Як повідомляє CNN, міністр вважає, що вартість нафти продовжить зростати, поки танкери не зможуть знову проходити через Ормузьку протоку. У понеділок ціни на нафту вже піднялися, наближаючись до позначки в 100 доларів за барель. За інформацією The Wall Street Journal, Саудівська Аравія звернулася до США з проханням відмовитися від планів щодо блокади Ормузської протоки.
Саудівська Аравія закликає до зняття блокади Ормузької протоки
Саудівська Аравія вимагає від США скасувати блокаду Ормузької протоки та відновити переговори з Іраном, згідно з повідомленням The Wall Street Journal. В Ер-Ріяді висловлюють занепокоєння, що така блокада може призвести до ескалації конфлікту та вплинути на інші важливі морські шляхи. Газета підкреслює, що “якщо Іран серйозно захоче заблокувати Баб-ель-Мандебську протоку, хусити можуть стати для нього інструментом для цього”. Тим часом, за інформацією Reuters, китайський танкер Rich Starry пройшов через Ормузьку протоку незважаючи на обмеження, запроваджені США. Це перше судно, яке залишило Перську затоку після початку американської блокади. На борту танкера знаходиться близько 250 тисяч барелів метанолу, завантаженого в порту Хамрія в ОАЕ. Екіпаж танкера — китайський, а саме судно раніше потрапило під санкції через зв’язки з Іраном.
Морська блокада як стратегія тиску на Іран
У разі невдачі переговорів, Трамп має на увазі морську блокаду як свій козир проти Ірану. Президент США поділився статтею, що містить цю думку, у своїй соціальній мережі. У публікації видання JustTheNews розглядається можливість морської блокади Ірану. Зазначається, що США могли б перекрити морський експорт іранської нафти, щоб посилити тиск на Тегеран без прямого військового конфлікту. Цей крок сприймається як альтернатива масштабній військовій операції та спосіб зменшити ключові доходи країни. Автори статті розглядають кілька варіантів дій. Один з них — часткова блокада з оглядом і арештом танкерів, зокрема в Ормузькій протоці, під виглядом перевірки дотримання санкцій. Інший сценарій передбачає тиск на логістичні маршрути: відмову в страхуванні, технічному обслуговуванні та доступі до портів для суден, що перевозять іранську нафту. Також пропонується створення коаліції з союзниками для спільного патрулювання та контролю трафіку, що зменшить політичні ризики для США. Проте варто зазначити, що Іран вже обходить обмеження за допомогою «тіньового флоту», перевалки нафти в морі та зміни прапорів, тому блокада зможе лише частково зменшити експорт. Цей сценарій також несе ризики підвищення цін на енергоносії у світі, загострення конфлікту та не обіцяє швидкого результату. Варто додати, що з початку війни США не лише не запроваджували морську блокаду Ірану, але й скасували санкції на його нафту, щоб стримати зростання цін на пальне на глобальному ринку.
Вплив супертанкерів на Ормузьку протоку після переговорів США та Ірану
Вночі два супертанкери намагалися пройти через Ормузьку протоку, але раптово змінили курс, дізнавшись про провал переговорів між США та Іраном. Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на дані систем відстеження суден. Зокрема, йдеться про танкер «Агіос Фануріос I», що прямував до Іраку, та «Шаламар», який слідував до ОАЕ. Зміна курсу обох танкерів відбулася в той же час, коли з’явилися новини про те, що США та Ірану не вдалося досягти угоди. Конкретні причини цих різких змін курсу, а також третього, успішного проходу, залишаються незрозумілими, оскільки і Ірак, і Пакистан раніше отримали від Ірану дозвіл на проходження через протоку, — зазначає Bloomberg.