Архіви позначок: Корупція

Схема розкрадань у парках Києва: що встановило слідство щодо «Київзеленбуду» та підрядів часів Бахмата

Оприлюднено автором

Столична поліція викрила чергову корупційну схему в КО «Київзеленбуд», пов’язану з розкраданням бюджетних коштів під час капітальних ремонтів парків. За даними слідства, ці проєкти реалізовувалися за часів керівництва колишнього гендиректора Юрія Бахмата. Про це повідомляє «КиївВлада».

Відповідні обставини досліджує Головне управління Нацполіції Києва в межах кримінального провадження №12025100000001461, відкритого 19 листопада 2025 року. Фігурантам попередньо інкримінують вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою.

За версією слідства, посадовці «Київзеленбуду» могли привласнювати бюджетні кошти під час капітальних ремонтів парків і скверів. Правоохоронці вважають, що в документах були завищені обсяги виконаних робіт і послуг, а також вартість будівельних матеріалів та обладнання.

У центрі уваги слідства — чотири договори підряду, укладені між КО «Київзеленбуд» і ТОВ «Регіон 11» у вересні-грудні 2024 року. Йдеться про капремонт благоустрою парку «Радунка» вартістю 9,4 млн гривень, комплекс протизсувних заходів у східній частині парку «Нивки» за 3,9 млн, капремонт парку відпочинку «Юність» у Солом`янському районі за 5,8 млн, а також реконструкцію та благоустрій парку «Орлятко» в тому ж районі за 13,7 млн.

За інформацією слідства, на виконання цих договорів «Київзеленбуд» перерахував ТОВ «Регіон 11» 41,2 млн гривень, хоча загальна вартість договорів становить 32,8 млн. Як встановили правоохоронці, компанія залучила до виконання робіт п’ятьох суб’єктів господарювання: ТОВ «Бевентус» (нова назва — «Тедірокс»), ТОВ «Будівельна компанія Тесла», ТОВ «Смартінбуд», ТОВ «Тіоней» і ТОВ «Атлетех». Слідство вважає, що вони вносили недостовірні відомості до актів приймання виконаних будівельних робіт, зокрема щодо обсягів робіт, вартості матеріалів та обладнання.

За результатами судових експертиз у цій справі правоохоронці встановили, що вартість робіт за цими договорами була завищена на 2,9 млн гривень. Зокрема, під час робіт у парку «Нивки», за даними слідства, були завищені ціни на плити з гранітного каменю 400х400 мм товщиною 30 мм і плити з гранітного каменю 400х120 мм товщиною 30 мм.

Також у ході досудового розслідування встановлено, що у період 2024-2025 ТОВ «Регіон 11» перераховувало отримані від КО «Київзеленбуд» кошти на рахунки афілійованих компаній з метою безпідставного формування податкового кредиту, ухилення від сплати податку на прибуток, а також подальшого обготівковування і розподілу бюджетних коштів між учасниками цієї ймовірної протиправної діяльності. Серед таких компаній Нацполіція називає ТОВ «Бевентус», яке отримало 22,2 млн гривень, ТОВ «Будівельна компанія Тесла» — 4,7 млн, ТОВ «Смартінбуд» — 4,4 млн, ТОВ «Тіоней» — 2 млн, ТОВ «Атлетех» — 1,1 млн, а також ТОВ «БК «Нова-Граніт» — 1,4 млн.

19 червня 2026 року правоохоронці повідомили про підозри низці осіб, які можуть бути причетними до цих ймовірних злочинів. Їм офіційно інкримінували ч.5 ст. 191 КК України. Наразі відомо, що підозри отримали заступник директора КО «Київзеленбуд» з питань капітальних вкладень, провідна фахівчиня відділу кошторисної роботи управління капітальних вкладень цього комунального об’єднання, директор ТОВ «Регіон 11», головний інженер цієї компанії, засновник та директор ТОВ «Бевентус», а також громадянин, якого правоохоронці називають фактичним власником ТОВ «Атлетех», ТОВ «Бевентус» і ТОВ «Тіоней». Крім того, підозру вручили особі, яку правоохоронці вважають організатором цієї схеми. Йдеться про громадянина, який, за версією слідства, запропонував заступнику директора «Київзеленбуду» привласнювати бюджетні кошти під час виконання цих робіт і під контролем якого, ймовірно, перебуває ТОВ «Регіон 11».

На початкових етапах слідства у 2025 році правоохоронці також розслідували можливі розтрати і привласнення коштів під час капітального ремонту скверу навпроти будинку 5 на вул. Петра Вершигори у Дніпровському районі, яким на замовлення «Київзеленбуду» також займалося ТОВ «Регіон 11». Однак надалі в судових ухвалах у цьому провадженні більше не з’являлося даних про те, що слідчі встановили якісь порушення при реалізації цієї угоди.

За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ «Регіон 11» зареєстрували у лютому 2020 року. Від моменту заснування директором, засновником і кінцевим бенефіціаром компанії є Сергій Прокоф’єв, який має «прописку» в окупованому Луганську. Вочевидь, саме він отримав підозру від правоохоронців. Компанія активно бере участь у тендерах, які проводять державні та комунальні структури України. Загалом вона має 22 договори на суму 129,6 млн гривень, з яких 10 угод на 93,7 млн укладено з КО «Київзеленбуд».

Правоохоронці щороку відкривають чимало кримінальних проваджень за фактами корупційних правопорушень з боку керівництва «Київзеленбуду» та його підрядників. Точної статистики щодо таких справ немає, однак можна припустити, що за їхньою кількістю це комунальне об’єднання входить до першої п’ятірки столичних структур, підпорядкованих Київраді та КМДА, які фігурують у Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Водночас головною проблемою залишається те, що більшість таких справ не доходить навіть до повідомлень про підозру, а якщо підозри і вручають, то до обвинувальних вироків судів доходить небагато.

Наприклад, у березні 2025 року правоохоронці повідомили про підозри керівникам чотирьох компаній, які співпрацювали з «Київзеленбудом», а також ексначальнику відділу кошторисної роботи управління капітальних вкладень КО. Це відбулося в межах справи щодо ймовірної розтрати і привласнення близько 5,3 млн гривень під час проведення низки капітальних ремонтів столичних зелених та «відпочинкових» зон, на які загалом витратили 31,2 млн гривень. Зокрема, правоохоронців зацікавила реалізація 5 угод, укладених із ТОВ «ДСЗ». За версією слідства, схема діяла за звичною для столиці «традицією»: кілька осіб домовилися заробляти шляхом завищення вартості матеріалів, неповного виконання договорів та обготівковування коштів через підконтрольних суб’єктів господарювання. Наразі цю справу вже передали до суду для розгляду по суті.

Також на початку минулого року Державне бюро розслідувань розпочало слідство за фактами ймовірного отримання «відкатів» керівництвом КО «Київзеленбуд». Наразі правоохоронці попередньо встановили 5 фактів надання такої неправомірної вигоди на загальну суму 3,47 млн гривень від двох компаній та одного ФОПа, а всього, за інформацією прокуратури, посадовці комунального об’єднання збиралися заробити близько 25 млн гривень. Ці кошти підрядники сплачували за підписання актів виконаних робіт — 15% від суми договору — та за можливість подальшої співпраці з «Київзеленбудом». Щонайменше трьом уже колишнім посадовцям КО вручено підозри, зокрема колишньому гендиректору Юрію Бахмату та його першому заступнику Олексію Лукашу. Після цього їх відправили до СІЗО з можливістю внесення застави по 51,4 млн гривень за кожного. Підозри також отримали двоє бізнесменів, які співпрацювали з «Київзеленбудом». Схоже, правоохоронцям вдалося розкрити цю схему завдяки підрядникам КО, які були незадоволені таким станом речей.

Справа щодо цих експосадовців також уже перебуває на розгляді суду. Водночас 5 лютого 2026 року суд змінив їм запобіжний захід: звільнив з-під варти та відправив під цілодобовий домашній арешт.

Крім того, Нацполіція наразі розслідує чотири відносно «свіжі» кримінальні справи щодо ймовірних масових порушень законодавства з боку посадовців «Київзеленбуду», у межах яких уже вручено 6 підозр. Серед фігурантів — той самий екскерівник цього комунального об’єднання Юрій Бахмат. За версією слідства, він разом із двома спільниками причетний до завдання збитків бюджету на 4,9 млн гривень під час робіт із «боротьби з амброзією»: попередньо підрядник обробив меншу площу території, ніж було потрібно. Також правоохоронці викрили низку фігурантів, причетних до втрати столичним бюджетом майже 1,5 млн гривень під час капремонтів парку «Позняки» та парку в районі затоки Берковщина. Слідчі вважають, що до актів виконаних робіт були включені «зайві» витрати.

Порушення в роботі «Київзеленбуду» фіксують і аудитори столичної мерії. Наприклад, у жовтні 2025 року вони відзвітували про перевірку за 2022-2024 роки, під час якої встановили порушення та недоліки на загальну суму 984,7 млн гривень. Серед причин — дискримінаційні та непрозорі вимоги в тендерах на закупівлю товарів і послуг за відсутності вимог до якості, нестягнення штрафних санкцій з підрядників і постачальників за неналежне виконання умов угод, використання дорожчих «закуплених» саджанців замість вирощеного комунальним об’єднанням посадкового матеріалу, часте невикористання закупленої спецтехніки, ризик втрати землі розсадника «Київзеленбуду» в передмісті через «нереєстрацію» права постійного користування, а також самовільне зведення офісної будівлі на одній із ділянок цього КО.

Обов’язки генерального директора КО «Київзеленбуд» наразі виконує Ольга Манько, яка у 2015-2020 роках очолювала підпорядковане цьому комунальному об’єднанню КП по утриманню зелених насаджень Подільського району. На цю посаду вона вступила у березні 2025 року, одразу після затримання ексгендиректора Юрія Бахмата у вищезгаданій справі від ДБР. Він очолював КО з 19 жовтня 2023 року і саме за його керівництва «Київзеленбуд» співпрацював із ТОВ «Регіон 11». До нього, з 1 серпня 2023 року, обов’язки керівника цього комунального об’єднання виконувала Вікторія Середіна — тодішня перша заступниця гендиректора.

У своїй діяльності КО «Київзеленбуд» підпорядковане Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА, який до червня 2023 року мав назву Управління екології та природних ресурсів. Із грудня 2025 року обов’язки директора цього департаменту виконує Павло Іванов. До нього, з травня того ж року, цей структурний підрозділ на таких самих правах очолював Сергій Сабуров, який змінив на посаді Олександра Возного. Останній обіймав цей пост із січня 2021 року та був звільнений на тлі, зокрема, вимог громадськості, яка мала низку претензій до його роботи. Зокрема, йшлося про отримання ним підозри у справі щодо можливого отримання чиновниками вищезгаданого департаменту хабарів за видачу дозволів на викиди забруднювальних речовин у повітря. Станом на сьогодні діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. До нього роками за сферу екології в Києві відповідав Петро Пантелеєв, який нині є в.о. першого заступника голови КМДА Віталія Кличка.

Антикорупційне відомство перевіряє рахунки родини ексчиновника Держрибагентства Альберта Ткачова

Оприлюднено автором

Українські банки отримали від антикорупційного відомства запити щодо виявлення рахунків і перевірки фінансових операцій колишнього керівника управління Держрибагентства у Дніпропетровській області Альберта Ткачова, а також його близьких. Про це повідомляють ЗМІ з посиланням на відповідне звернення правоохоронців.

У запитах від банків вимагають надати розгорнуті відомості про наявні рахунки, залишки коштів, здійснені операції, призначення платежів і повні дані контрагентів Альберта Ткачова та членів його родини. Крім того, перевірка охоплює залишки цінних паперів і рух інших активів на ринку капіталу.

У 2025 році Альберт Ткачов обіймав посаду начальника управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області. Відповідно до його декларації за 2025 рік, родина має у власності житловий будинок і земельну ділянку. При цьому за два роки між звітними періодами сім’я придбала автомобіль Toyota 2023 року випуску, а доходи дружини посадовця помітно зросли: якщо три роки тому вона заробляла 650 тисяч гривень на рік, то наразі задекларувала дохід у 4 мільйонів гривень.

Також варто нагадати, що у 2016 році Альберт Ткачов уже опинявся в центрі гучного скандалу через «полювання» рибінспекторів та силовиків, під час якого постраждали люди. Тоді це завершилося звільненням тодішнього керівника обласного управління Олександра Жука, а сам Ткачов залишив посаду за власним бажанням.

Окрім цього, повідомляється, що раніше антикорупціонери вже надсилали аналогічний запит щодо пошуку банківських рахунків і перевірки транзакцій стосовно колишнього голови Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації України Юрія Щиголя, який очолював відомство у 2020–2023 роках.

Готівкові заощадження та майно Андрія Тимченка: що вказано у декларації за 2025 рік

Оприлюднено автором

Посадовець Андрій Тимченко оприлюднив декларацію за 2025 рік, у якій зазначив дохід понад 1,1 мільйона гривень, а також значні заощадження у гривнях та іноземній валюті. Про це повідомляють розслідувачі.

Згідно з документом, заступник голови районної державної адміністрації задекларував готівкові кошти у розмірі 570 тисяч гривень, 145 тисяч доларів США та 85 тисяч євро. У порівнянні з 2024 роком сума накопичень у національній валюті зросла, тоді як обсяги заощаджень в іноземній валюті залишилися без змін.

У власності Тимченка є дві квартири у столиці. Перша квартира площею 104,7 кв.м була придбана у 2012 році за 1,161 мільйона гривень і належить йому особисто. Друга квартира площею 51 кв.м оформлена у 2007 році та перебуває у спільній власності з дружиною Ніною Тимченко, при цьому посадовцю належить 67%.

Також заступник голови РДА володіє земельною ділянкою площею 2429 кв.м у селі Харківці Київської області. Серед транспортних засобів у декларації вказаний автомобіль Toyota Prado 2006 року випуску, який був придбаний за 379,5 тисяч гривень.

Інформація про корпоративні права, цінні папери або об’єкти незавершеного будівництва у звітності відсутня. Наскільки задекларовані активи та накопичення посадовця відповідають його офіційним доходам, має з’ясувати Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) під час відповідної перевірки.

У Туреччині 36 людям виписали ордери на затримання у справі про хабарництво

Оприлюднено автором

Генеральна прокуратура Анкари в суботу повідомила, що прокуратура Туреччини видала ордери на затримання 36 осіб. Серед них є мер одного з районів Анкари, яким керує головна опозиційна сила країни, передає Reuters.

Слідство пов’язане з підозрами у хабарництві та маніпуляціях під час проведення державних тендерів.

За інформацією прокуратури, правоохоронці вже затримали 27 підозрюваних, а пошук інших ще триває.

Мер району Чанкая в Анкарі Хюсейн Джан Гюнер, який представляє Республіканську народну партію (CHP), написав у соцмережі X, що повідомив правоохоронні органи про своє місцезнаходження. Також він залишив запасний ключ від свого будинку для слідчих, які проводять обшук, поки він повертається до Анкари.

«Відтоді як ми обійняли посаду, ми керували цією установою якнайкраще й не допустили жодного вчинку, який міг би осоромити тих, хто довірив нам свою підтримку», — заявив Гюнер.

Ця операція стала ще одним епізодом у серії розслідувань щодо муніципалітетів, якими керує Республіканська народна партія (CHP).

Уряд Туреччини наполягає, що судова система діє незалежно. Водночас CHP відкидає звинувачення і стверджує, що ці розслідування мають політичний характер.

Тищенко сплатив заставу у справі про вимагання хабаря

Оприлюднено автором

У справі про вимагання хабаря Микола Тищенко вніс за себе заставу в розмірі 10 млн гривень.

За словами адвоката нардепа, за наявною у нього інформацією, заставу вже внесено. Він також зазначив, що, наскільки йому відомо, ці кошти належать як самому пану Миколі, так і третій особі. Хто саме є цією особою, адвокат не повідомив, оскільки не має такої інформації.

У Степовому планують реконструкцію сільського будинку культури за майже 14 мільйонів гривень

Оприлюднено автором

Виконавчий комітет Гречаноподівської сільської ради оголосив пошук генпідрядника для реконструкції Степівського сільського будинку культури. Оголошення оприлюднили в системі закупівель Prozorro.

Йдеться про об’єкт у селі Степове на вулиці Центральна, 6. Село входить до складу Гречаноподівської громади, розташованої в Криворізькому районі.

Сільський будинок культури — це одноповерхова будівля прямокутної форми, збудована в 1961 році. Нині вона перебуває в незадовільному технічному стані.

Проєкт реконструкції передбачає оновлення покрівлі, утеплення фасаду та опалення, а також заміну вікон і дверей на енергоефективні. До переліку робіт також входить оновлення сцени та глядацької зали: заміна підлоги, встановлення сучасного освітлення і звукового обладнання.

У внутрішніх приміщеннях планують вирівнювання стін, шпаклювання, фарбування та заміну підлогового покриття на керамічну плитку, лінолеум і ламінат. Окремо мають оновити системи опалення, водопостачання та електромережі.

Крім того, будівлю оснастять системами безпеки: пожежною сигналізацією, відеоспостереженням та охоронною сигналізацією. Також її мають зробити доступною для маломобільних груп населення. Для цього передбачено встановлення пандусів і поручнів, облаштування доступного туалету, широких дверних прорізів для безперешкодного пересування осіб на візках, а також безбар’єрного входу в усі основні приміщення.

Проєктом також передбачено благоустрій території: асфальтування прилеглої території, встановлення лавок, освітлення та озеленення.

Завершити роботи потрібно до 27 грудня 2027 року. На реконструкцію готові спрямувати не більше 13.914.411 гривень.

Подати пропозиції на участь у закупівлі можна до 27 липня. Якщо заявки надійдуть від двох і більше учасників, генпідрядника визначать за підсумками аукціону, який проведуть 27 липня.

Проєкт реконструкції будинку культури Виконавчий комітет Гречаноподівської сільської ради замовив ще 18 квітня 2025 року в Гурбанова Руслана Гамід Огли за 480.000 гривень.

ВАКС затвердив угоду з Віктором Яковлюком у справі «Укренерго»

Оприлюднено автором

Вищий антикорупційний суд погодив угоду про визнання винуватості, укладену з обвинуваченим Віктором Яковлюком. Йому визначили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі умовно.

Про це повідомила пресслужба ВАКС, не називаючи прізвища фігуранта. Водночас, за даними ЗМІ, йдеться саме про Яковлюка. Раніше його затримали за кордоном, після чого він погодився на спрощену процедуру екстрадиції. Також прокурор САП заявляв про намір укласти з обвинуваченим угоду, у зв’язку з чим матеріали щодо нього виділили в окреме провадження.

Як повідомляє прокуратура, 8 липня 2026 року ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором САП і пособником посадовця НЕК «Укренерго», якого викрили на розтраті державних коштів. Суд призначив йому 5 років позбавлення волі, а також позбавив права обіймати керівні посади в державних органах, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності строком на один рік, зі штрафом. Водночас особу звільнили від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки та поклавши визначені судом обов’язки.

Згідно з умовами угоди, особа має відшкодувати половину завданих збитків у розмірі 5,1 млн грн, а також перерахувати на підтримку ЗСУ 1,3 млн грн.

ВАКС залишив під арештом телефон депутата Полтавської міськради Вадима Ямщикова

Оприлюднено автором

Апеляційна палата ВАКС не задовольнила вимогу про повернення телефону депутату Полтавської міськради Вадиму Ямщикову від фракції «Слуга народу» у справі про «десятину» з дорожніх підрядів.

Суд залишив без змін арешт телефону депутата. Водночас сам Ямщиков у цій справі не є підозрюваним і має статус третьої особи.

За даними ЗМІ, слідство вважає телефон ключовим носієм листування, контактів та цифрових доказів. Вадим Ямщиков є чоловіком в.о. міського голови Полтави Катерини Ямщикової.

На Сумщині викрили продаж фіктивного статусу «багатодітного батька» для уникнення мобілізації

Оприлюднено автором

У Сумській області за 120 тисяч гривень продавали статус «багатодітного батька», щоб допомогти уникнути мобілізації. За даними поліції, чоловік і жінка пропонували військовозобов’язаним оформити фіктивне батьківство над своїми малолітніми дітьми для виїзду за кордон. Обом підозрюваним уже повідомили про підозру. Їм загрожує до 9 років позбавлення волі.

Готівка в пачках з-під кави: як у справі посадовиці екоінспекції намагалися врятувати вилучені кошти

Оприлюднено автором

31 жовтня 2025 року працівники Державного бюро розслідувань провели обшуки у співробітників Держекоінспекції в Дніпропетровській області. Про це повідомив “Судовий репортер”.

Слідчі дії відбувалися в межах кримінального провадження, у якому йдеться про те, що заступник керівника Держекоінспекції Придніпровського округу, син покійного народного депутата кількох скликань, за пособництва своїх підлеглих, зокрема начальниці управління Держеконагляду, нібито створив механізм вимагання та одержання неправомірної вигоди від субʼєктів господарювання.

За версією слідства, на підприємство надходила скарга від фіктивного заявника. Після цього інспектор отримував підставу для перевірки, виїздив на місце та начебто пропонував укласти договори на утилізацію відходів із фірмами, підконтрольними його керівництву, в обмін на приховування виявлених порушень.

Обшуки та негласні слідчі дії, як вказується, засвідчили, що спосіб життя чиновників не відповідав їхнім офіційним доходам. Вони користувалися дорогою нерухомістю та автівками, ймовірно оформлювали майно на підставних осіб і тримали вдома значні суми готівки. Мати посадовця екоінспекції пояснювала суду, що будинок придбала в 2022 році на власні заощадження та заощадження померлого чоловіка. За її словами, за життя чоловік займався науковою діяльністю, був кандидатом історичних наук, доцентом, професором, депутатом Верховної ради України ІІ, ІV, V cкликань, активно займався політикою та працював у дипломатичних установах. Втім, у цьому матеріалі йдеться про іншу фігурантку.

Начальниці Дніпровського районного відділу держеконагляду Дніпропетровської області Лілії Ч. інкримінували необґрунтовані активи на 46 млн грн. Серед них — квартира площею понад 100 м² у житловому комплексі преміумкласу та автомобіль BMW 520i. За даними слідства, право власності на майно нібито оформили на родича, щоб його приховати.

Найбільшу увагу привернуло те, що у підозрюваної вилучили 880 тисяч доларів США і 201,5 тис євро готівкою. В офіційній декларації таких сум не було, адже чиновниця жила на одну зарплату. Із протоколу та фото обшуку видно, що долари й євро зберігалися в упаковках з-під кави та в сумці «Gucci». Жінці повідомили про підозру в незаконному збагаченні, за яке їй загрожувало до 10 років увʼязнення. Її взяли під варту з альтернативою застави в 30 млн гривень. У СІЗО вона перебувала трохи більше місяця, поки апеляційний суд не зменшив заставу до 908 тисяч гривень, дійшовши висновку, що прокурор не довів необхідність більшої суми.

15 грудня 2025 року до Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань у місті Києві прибув Ігор Ж. Після попередження про кримінальну відповідальність за неправдиві свідчення він заявив, що приблизно з 2021 року знає Лілію Ч. та має з нею дружні й довірливі стосунки. За його словами, 22-23 жовтня 2025 року вдень, через тимчасовий виїзд за кордон, він нібито передав їй на вулиці біля її будинку свої кошти на зберігання — 880 тис доларів США та 201 500 євро.

Після цих пояснень працівники ДБР гроші Ігорю Ж. не повернули, тож він звернувся з клопотанням до Печерського райсуду Києва.

Чоловік стверджував, що вилучені кошти належать саме йому та були зароблені в результаті кропіткої праці протягом усього життя. Він пояснив, що у 1986 році почав працювати майстром цеху, у 1989-му — інженером на «Днепрогипротранс», а в 1995 році отримав спадок від батька. З моменту проголошення незалежності України, за його словами, займається бізнесом. Він був засновником та керівником фірми «Імідж», яка здає в оренду нерухоме майно і займається різними видами оптової торгівлі. Крім того, він є фізичною особою – підприємцем, декларує свої статки та сплачує податки.

Ігор Ж. також повідомив, що за останні 20 років отримав прибуток, який у доларовому еквіваленті перевищує 2,4 млн доларів США. На його думку, це більше, ніж було вилучено під час обшуку працівниками ДБР, а підтвердженням цього є податкові декларації та інші докази.

За словами заявника, влітку 2021-го він познайомився з Лілією Ч., і на тлі погіршення стосунків із дружиною вони почали товаришувати. Час від часу вони зустрічалися, пили каву та спілкувалися про життя, стосунки й інші теми. Після розлучення він продовжив періодично бачитися з Лілією Ч. Коли виїжджав за кордон, нібито залишав їй гроші на зберігання, оскільки вона жила в охоронюваному житловому комплексі, і це, за його словами, було надійніше, ніж тримати значну суму у власному порожньому неохоронюваному будинку. Так, як він стверджував, сталося і під час чергового відрядження у жовтні 2025-го.

Повернувшись в Україну, Ігор Ж. нібито з подивом дізнався, що його знайома перебуває під вартою, а з її квартири вилучили ті самі гроші.

27 січня 2026 року слідчий суддя Печерського суду Києва Сергій Вовк скасував арешт коштів. Однак уже 9 лютого суддя Світлана Шапутько наклала на них арешт повторно. Слідчий ДБР подав судді протокол за результатами негласних слідчих (розшукових) дій від 27.12.2025, у якому було зафіксовано листування та телефонні розмови. Згідно з цими матеріалами, підозрювана нібито обговорювала з третьою особою, від кого саме буде подано клопотання про скасування арешту майна, погоджувала текст свідчень, зокрема щодо знайомства з цим чоловіком, тривалого товаришування та обставин, за яких він нібито залишив у неї гроші на зберігання. Крім того, вона начебто просила надіслати їй фотографію Ігоря Ж., дату народження та приблизну адресу проживання, пояснюючи, що насправді ніколи його не бачила.

У результаті Ігоря Ж. звинуватили в наданні неправдивих показань слідчим ДБР з метою створення штучних доказів захисту про непричетність Лілії Ч. до тяжкого злочину.

Колишня дружина Ігоря Ж., з якою він перебував у шлюбі понад 30 років і має двох спільних дітей, заявила, що їй нічого не відомо про будь-які значні заощадження колишнього чоловіка, оскільки кошти він вкладав у бізнес.

Камери відеоспостереження житлового комплексу зафіксували, що впродовж 20-25 жовтня 2025 року Лілія Ч. не заносила до квартири жодних обʼємних пакунків. Водночас на мобільному телефоні чиновниці, який вилучили слідчі, не виявили жодного контакту з Ігорем Ж.

Співкамерниця з Київського СІЗО розповіла, що Лілія Ч. телефоном спілкувалася з якимось чоловіком і нібито отримувала вказівки, що саме про гроші слід говорити слідчому під час допиту.

16 червня 2026 року до Шевченківського райсуду направили обвинувальний акт: Ігоря Ж. судитимуть за введення слідства в оману.

18 червня до Печерського райсуду надійшло нове клопотання про скасування арешту грошей — уже від іншого чоловіка.

Цей заявник повідомив, що наприкінці 2023 року та на початку 2024 року продав земельних ділянок на суму майже 75 мільйонів гривень. За його словами, ці кошти він поступово обмінював на іноземну валюту за вигідним курсом, а потім через товариша передав на зберігання знайомій цього товариша, яка жила у квартирі з системою охорони.

Суд отримав копії двох договорів купівлі-продажу землі та платіжні інструкції, посвідчені нотаріусом.

Заявник підкреслював, що в цьому кримінальному провадженні йому особисто підозру не оголошували, а його процесуальний статус — свідок.

30 червня 2026-го суддя Світлана Гречана скасувала арешт коштів.