Польща і Франція відпрацюють сценарії ударів під час навчань над Балтійським морем

Польща та Франція незабаром проведуть навчання над Балтійським морем і в північній Польщі, у межах яких відпрацюють сценарії завдання ядерних ударів по Білорусі та Росії. Про це повідомляє Rzeczpospolita.

За сценарієм маневрів польські пілоти виконуватимуть дальню розвідку, виявлятимуть цілі та завдаватимуть ударів конвенційною зброєю, насамперед крилатими ракетами JASSM-ER з літаків F-16. Французькі пілоти, своєю чергою, імітуватимуть застосування ядерних боєголовок ASMP проти Росії та Білорусі.

Навчання відбуваються на тлі розширення французького «атомного зонтика», оголошеного у відповідь на загрози з боку РФ, а також після перегляду стратегічної доктрини, проголошеної Макроном 2 березня.

Французькі літаки з боєголовками періодично входитимуть у повітряний простір Польщі, а рішення про можливе застосування ядерної зброї ухвалюватиме виключно президент Франції.

Також зазначається, що «створюване польсько-французьке військове крило буде виведено за рамки бюрократії НАТО», що має забезпечити оперативніше ухвалення рішень.

Франція ставить під сумнів угоду з Ізраїлем через ситуацію в Газі та Лівані

Президент Франції Емманюель Макрон різко розкритикував дії Ізраїлю, заявивши, що Париж однозначно засуджує події в Газі та порушення суверенітету Лівану. Він підкреслив, що ситуація вимагає не лише політичного засудження, а й можливого перегляду зв’язків з Ізраїлем. Макрон зазначив, що питання долі угоди про асоціацію стало актуальним. Він наголосив, що якщо політика Ізраїлю не зміниться, країни Європи не зможуть «робити вигляд, що нічого не відбувається», натякаючи на необхідність жорстких заходів. Окрім того, Макрон акцентував позицію Франції щодо Лівану, зазначивши, що допомога цій країні не потребує нових форматів чи платформ для переговорів. За його словами, Париж вже має чітку лінію і готовий діяти самостійно.

Спільні військові навчання Франції та Польщі: нові горизонти співпраці

Франція та Польща ведуть активні переговори щодо організації спільних військових маневрів, які включатимуть елементи ядерного стримування. Про це повідомив президент Макрон під час пресконференції в Гданьську. Він зазначив, що сторони обговорюють питання обміну інформацією та спільних навчань у рамках французької програми інтеграції союзників у ядерне стримування. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підтвердив участь країни, заявивши: “Ми вирішили приєднатися до групи країн, запрошених Францією до партнерства. Це держави, які усвідомлюють важливість європейського суверенітету”. Раніше Макрон оголосив про “нову стадію французького стримування”, яка передбачає активніше залучення європейських партнерів, зокрема через ядерні навчання. До цієї моделі співробітництва також приєднуються Німеччина, Греція, Нідерланди, Бельгія, Данія та Швеція, як повідомляє Politico. Франція підкреслює, що остаточне рішення про застосування ядерної зброї залишається виключно за Парижем. Водночас розглядається можливість розміщення французьких літаків з ядерним озброєнням на базах союзників. У Польщі уточнили, що цей сценарій наразі не розглядається. Туск зазначив: “Чесно кажучи, наявність Rafale з атомними бомбами над Польщею — не моя мрія”, додавши, що сподівається на відсутність подібних планів. Макрон також зазначив, що деталі співробітництва будуть опрацьовуватися “у найближчі місяці”. Довідково: ядерний арсенал Франції налічує близько 300 боєголовок, тоді як у Великій Британії — 225. Разом це майже в 10 разів менше, ніж у Росії, яка має 4500 боєголовок.

Очікування прогресу від нового уряду Угорщини щодо кредиту для України

Президент Франції Емманюель Макрон висловив сподівання, що новий уряд Угорщини продемонструє “прогрес” у питанні надання Україні кредиту ЄС на суму 90 мільярдів євро. Як повідомляє 24.hu, французький лідер зазначив, що формування нового уряду символізує початок нової епохи не лише для Угорщини, а й для Європи. “Ми можемо з оптимізмом дивитися на перспективи досягнення прогресу у питанні надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро”, – підкреслив Макрон. Він також додав, що новий угорський уряд є “дуже позитивним” кроком для України, а також “для нас і нашої авторитетності”.

Павло Дуров про загрози у Франції: понад 10 років в’язниці за обвинуваченнями

Павло Дуров повідомив, що у Франції йому висунуто більше десятка обвинувачень, кожне з яких може призвести до 10 років позбавлення волі. Співзасновник Telegram відреагував на відмову Мін’юсту США підтримати Францію в розслідуванні проти соцмережі X Ілона Маска, назвавши цю відмову політично мотивованою. Дуров зазначив, що «Франція втрачає легітимність, коли використовує кримінальні розслідування для придушення свободи слова та приватності». Він також висловив думку, що прокуратура країни не є незалежною, оскільки «прокурори наймаються, звільняються та просуваються урядом», а судова поліція підпорядковується йому. Дуров підкреслив, що сам піддається аналогічному розслідуванню і «гордий стояти поруч з Ілоном Маском та іншими», охарактеризувавши ситуацію як кампанію проти цифрових прав.

Франція звинуватила Угорщину у зраді через контакти з Росією

Жан-Ноель Барро, міністр закордонних справ Франції, охарактеризував дії Угорщини як зраду. Це сталося після публікації інформації в ЗМІ про телефонні розмови, які свідчать про підтримку угорським міністром закордонних справ Петером Сійярто свого російського колеги Сергія Лаврова. Барро висловив свою думку в четвер, 9 квітня, як повідомляє Le Parisien. Раніше журналістський проєкт Vsquare оприлюднив деталі бесід Сійярто з Лавровим, які підтверджують їхню тісну співпрацю, зокрема у діях, що завдають шкоди Україні. “Це зрада солідарності, яка необхідна між країнами Європейського Союзу”, – зазначив Барро. Він підкреслив, що для того, щоб ЄС залишався сильним у світі, де з’являються нові імперії, необхідно підтримувати єдність і солідарність. “Іноді між нами виникають розбіжності, зокрема стратегічні. Але єдність повинна мати пріоритет; інакше ми станемо васалами, іграшками імперій – чого ми не можемо допустити”, – додав французький міністр.

Суд над капітаном танкера Boracay у Франції

Капітан російського танкера Boracay, китайський громадянин Чень Чжанцзе, отримав вирок від кримінального суду в Бресті. Йому призначено один рік позбавлення волі за «відмову виконувати накази». Вирок був оголошений у відсутності капітана, який також оштрафований на 150 тисяч євро. Суд видав ордер на його арешт. Це рішення відповідає рекомендаціям прокуратури, які були озвучені під час слухань 23 лютого. Французькі військові стикнулися з особливою ворожістю з боку капітана, що призвело до небезпечного маневру, який міг загрожувати безпеці. Суд визнав капітана винним у відмові підкорятися, коли французький флот намагався оглянути його 244-метрове судно, яке не мало видимого прапора, 27 вересня 2025 року в міжнародних водах поблизу острова Ушант. Танкер, що підпадає під європейські санкції через приналежність до російського «тіньового флоту», перевозив російську нафту до Індії. Перед висадкою французьких військових на борт, танкер підняв фальшивий прапор Беніну. На борту перебували двоє співробітників російської приватної охоронної фірми, які здійснювали нагляд за екіпажем та збирали розвіддані. Адвокат капітана, Анрі де Рішемон, під час слухань вимагав виправдання, стверджуючи, що його клієнта не можна судити у французькому суді за події в міжнародних водах. За словами адвоката, якщо Чень Чжанцзе дійсно відмовився підкорятися, його має судити китайський суд відповідно до Конвенції ООН з морського права. Наразі танкер перейменовано на «Фенікс» і ходить під російським прапором. Минулого року французькі Збройні сили висадилися на борт танкера Boracay, який стояв на якорі біля західного узбережжя Франції. Французька влада розслідувала цей інцидент. У ЗМІ також лунали припущення про можливий зв’язок розслідування з інцидентами за участю невідомих безпілотників. Президент Емманюель Макрон зазначив, що Boracay підозрюють у серйозних правопорушеннях, але відмовився коментувати можливу причетність судна до запуску дронів.

Макрон відповідає на критику Трампа та обговорює ситуацію в Ормузькій протоці

Президент Франції Еммануель Макрон висловив незадоволення щодо погроз Дональда Трампа вийти з НАТО, підкреслюючи важливість довіри в альянсі. “Союзи, такі як НАТО, базуються на невисловлених принципах, зокрема на довірі. Якщо ви постійно ставите під сумнів свої зобов’язання, ви підриваєте цю довіру”, — зазначив Макрон під час свого виступу в Сеулі. Він також відхилив ідею військової операції для розблокування Ормузької протоки, заявивши: “Це ніколи не було нашим вибором, і ми вважаємо це нереалістичним”. Макрон підкреслив, що така операція вимагала б “нескінченно багато часу” і створила б ризики для суден з боку Ірану. Він вважає, що вирішення питання з протокою можливе лише через переговори з Іраном. Президент запропонував створити міжнародну місію, до якої увійдуть європейські та інші країни, для супроводу танкерів після завершення конфлікту. Щодо коментарів Трампа про те, що Макрон “ще відновлюється після удару в щелепу” від своєї дружини, президент Франції вирішив не реагувати. “Ті зауваження не відрізняються ані елегантністю, ані доречністю. Тому я не маю наміру на них відповідати. Вони не заслуговують на реакцію”, — підсумував Макрон.

Франція інвестує в обороноздатність: 8,5 мільярдів євро на боєприпаси

Уряд Франції планує здійснити додаткові інвестиції в розмірі 8,5 мільярда євро на закупівлю боєприпасів до 2030 року. Про це повідомив прем’єр-міністр Франції Себастьян Лекорню під час виступу перед Національними зборами, як зазначає BFMTV. За словами глави уряду, це збільшення інвестицій буде розглянуто в рамках оновлення закону про військове програмування та можливості збройних сил (LPM). Парламент планує переглянути це законодавство в травні-червні цього року. Лекорню також анонсував створення платформи з постачання снарядів під назвою France munitions, яка має стати постачальником боєприпасів для задоволення потреб французьких збройних сил та армій союзників.

Міжнародна група засуджує обстріл Тегерана та вимагає припинення вогню

Представники Китаю, Росії та Франції висловили стурбованість у зв’язку з обстрілом Тегерана. Заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді повідомив, що країни вимагають негайно припинити подальші дії, що можуть загострити ситуацію. Згідно з повідомленням Reuters, основною вимогою Ірану у контексті припинення вогню залишається припинення будь-якої подальшої агресії.