У Луцьку викрили чоловіка, який вимагав 20 тисяч доларів за звільнення прикордонника

У Луцьку правоохоронці затримали 47-річного чоловіка, якого підозрюють у вимаганні 20 тисяч доларів у родини військовослужбовця-прикордонника. За ці гроші він обіцяв посприяти у звільненні зі служби за станом здоров’я.

Про затримання повідомили у Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України.

За даними слідства, чоловік переконував, що має потрібні зв’язки серед посадовців і здатен вплинути на ухвалення рішення щодо направлення прикордонника до медичного закладу, а також на подальше оформлення списання зі служби за станом здоров’я.

Фігуранта затримали в момент отримання першої частини обумовленої суми — 10 тисяч доларів США.

Під час обшуків правоохоронці вилучили кошти, отримані як неправомірну вигоду, а також автомобіль і мобільний телефон.

Затриманому оголосили підозру за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України — зловживання впливом, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди. Нині вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу.

Операцію провели співробітники відділу внутрішньої та власної безпеки Держприкордонслужби разом із працівниками Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції у Волинській області, слідчими ГУНП та бійцями спецпідрозділу “Корд” під процесуальним керівництвом Луцької окружної прокуратури.

На кордоні з Білоруссю не зафіксовано скупчення військ, повідомили в ДПСУ

Держприкордонслужба не фіксує скупчення військ на кордоні з Білоруссю, попри заяви влади про підготовку вторгнення.

Речник ДПСУ Демченко заявив, що на безпосередній близькості до українського кордону не відбувається ані нарощування ударного угруповання, ані посилення військових підрозділів і техніки. За його словами, сили, які Білорусь утримує на напрямку українського кордону з 2022 року, не збільшуються за чисельністю, а лише періодично ротуються, що спостерігається і зараз.

Україна планує звести паркан на трасі Одеса — Рені, але чекає на згоду Молдови

Україна планує перекрити один із найпоширеніших маршрутів незаконного виїзду чоловіків за кордон. Для цього вздовж ділянки траси М-15 Одеса — Рені поблизу села Паланка хочуть побудувати інженерну огорожу з колючим дротом, датчиками руху та системою відеоспостереження, повідомляє Шептун.

Йдеться про відрізок дороги завдовжки 7,77 км, який відповідно до міждержавного договору 2001 року належить Україні. Водночас земельна ділянка розташована на території Молдови та внесена до молдавського кадастру під номером 8526311.0004.

Саме цей відтинок є важливим маршрутом до пунктів пропуску «Паланка — Маяки — Удобне», «Рені — Джурджулешти» та інших переходів на кордоні з Молдовою і Румунією. За інформацією Держприкордонслужби, у період з липня 2022-го по січень 2023 року тут затримали 1279 осіб, які намагалися нелегально виїхати з країни.

Проєктом передбачено спорудження 15,54 км огорожі з обох боків дороги. Висота паркану має становити щонайменше три метри. Уздовж усього периметра планують встановити загородження типу «Єгоза», чотириканальну вібраційну систему QUADROSENSE, а також камери відеоспостереження через кожні 100 метрів.

Загальна вартість проєкту становить 130 млн грн. Із цієї суми 129,37 млн грн передбачено на будівельні роботи, а 630,7 тис. грн — на проєктування. На підготовку документації відведено два місяці, ще п’ять — на виконання будівництва.

Однак реалізувати проєкт без погодження Молдови Україна не може. Чинний договір дозволяє розміщувати на цій ділянці лише об’єкти, необхідні для експлуатації та обслуговування дороги. Паркан із колючим дротом і системою спостереження до такого переліку не входить, тому потрібна окрема згода молдавської сторони.

Серед додаткових аргументів на користь будівництва називають і безпекову ситуацію. У грудні 2022 року рух трасою М-15 вже призупиняли через пошкодження мосту через Дністер після атаки безпілотника. Рішенням Ради оборони Одеської області від 19 грудня вантажний рух у цьому напрямку було зупинено.

Крім того, біля пункту пропуску «Рені — Джурджулешти» зводять транспортну стоянку площею 1,7 га, розраховану на 46 вантажних і 13 легкових автомобілів. Об’єкт фінансують у межах європейської ініціативи «Шляхи солідарності»: половину коштів надає Євросоюз, іншу половину — державний бюджет України.

У випадку з парканом ситуація інша: кошторис уже визначено, технічні вимоги затверджено, а маршрут окреслено. Втім, без дозволу Молдови проєкт вартістю 130 млн гривень поки що залишається лише на папері, оскільки Кишинів згоди ще не надав.

Розкрито масштабну схему ухилення від сплати податків

Податкова служба повідомила про виявлення схеми нелегального виведення з України, яка сягнула близько 198 млрд грн протягом 2,5 років, використовуючи тисячі фіктивних компаній. Аналіз даних за період з 2024 року – перший квартал 2026 року, показав наявність організованої мережі, що складається з 2,3 тисячі підозрілих підприємств. Значна частина операцій була пов’язана з імпортом товарів. Деякі з цих фіктивних компаній були переоформлені на одних і тих же фізичних осіб. У ході розслідування було виявлено 7 фізосіб, на яких оформлено понад 500 компаній. За їхнім управлінням перебувало понад 7 тисяч суб’єктів. Під час дослідження виявилося, що багато порушників використовували ідентичні IP-адреси, надсилали звіти з одних і тих же мереж і були зареєстровані за однаковими адресами. Інформація направлена до правоохоронних органів.

Зростання нелегальних перетинів Дністра: використання акваскутерів та гідрокостюмів

Андрій Демченко, спікер Держприкордонслужби, повідомив про збільшення спроб чоловіків нелегально покинути Україну через річку Дністер, використовуючи акваскутери. Він зазначив, що останнім часом зросла кількість таких випадків, де порушники застосовують не лише гідрокостюми, а й акваскутери. Хоча спроби перетнути Тису тривають, Дністер став особливо популярним. Акваскутери дозволяють швидко пересуватися під водою. Демченко розповів про випадок, коли один чоловік успішно переплив річку і опинився в Молдові, але змушений був тікати від вовків і лізти на дерево, після чого звернувся за допомогою до ДПСУ.

Фінансові активи Ігоря Панченка: від нерухомості до криптовалют

Ігор Панченко, заступник голови ДПС з питань цифрового розвитку, цифрової трансформації та цифровізації, переїхав до столиці з Полтави, де займав посаду заступника голови військової адміністрації. Народився 1 липня 1992 року в Кременчуці. У 2017 році він закінчив Інститут управління і права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, отримавши спеціальність правознавства. Панченко придбав власну нерухомість лише в Харкові: у 2021 році він купив квартиру площею 68 кв. м за 600 тис. гривень, а в 2022 році — смартквартиру на 18 кв. м за 191 тис. гривень. Щодо криптовалюти, то Панченко володіє Cardano (ADA) на суму 417 тис. гривень. У його родині є три автомобілі, серед яких останнє придбання — BMW X3 2022 року випуску за 777 тис. гривень, куплене в червні 2023 року. Також у родині є Volkswagen Tiguan (2012) та Nissan X-Trail (2011). У 2023 році зарплата Панченка в «Дія» становила 675 тис. гривень, а від ФОП він заробив 1,3 млн гривень. Його дружина отримала 481 тис. гривень як ФОП та ще 393 тис. гривень від НУ юридичного університету ім. Я. Мудрого. У готівці родина зберігає 27 тис. доларів та 200 тис. гривень у банках.

Судова справа: прикордонники не можуть відмовляти у виїзді через сумніви щодо відстрочки

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення, що прикордонники не мають права забороняти виїзд особам, якщо у них є інші законні підстави для перетину кордону, навіть якщо існують сумніви щодо законності їх відстрочки від мобілізації. У даній справі йшлося про чоловіка, який виховує трьох неповнолітніх дітей. Суд встановив, що наявність трьох дітей віком до 18 років, за умови надання відповідних документів, є достатньою підставою для виїзду під час воєнного стану. При цьому прикордонна служба не має повноважень перевіряти або оцінювати правильність оформлення відстрочки — це завдання інших державних органів. Справа №260/6096/25. У липні 2025 року український громадянин намагався перетнути кордон через пункт пропуску. Під час контролю він надав паспорт для виїзду, військовий квиток, витяг з програми «Резерв+» з позначкою про відстрочку, посвідчення батька багатодітної сім’ї, свідоцтва про народження дітей та інші документи. Незважаючи на це, прикордонник відмовив у пропуску, стверджуючи, що громадянин не відповідає критеріям для перетину кордону через відсутність відстрочки від мобілізації. Не погоджуючись з відмовою, чоловік подав позов до суду. Рішення суду першої інстанції. Закарпатський окружний адміністративний суд задовольнив позов, визнавши рішення прикордонників незаконним і скасувавши його. Суд зазначив, що відповідач не обґрунтував правомірність відмови та не надав конкретних підстав для неї. Доводи апеляційної скарги. Прикордонний загін, подаючи апеляцію, стверджував, що позивач не надав необхідних документів для підтвердження права на виїзд, зокрема відстрочку від мобілізації як батька багатодітної сім’ї. Також були згадані відсутні документи про окремі обставини, які, на думку відповідача, є обов’язковими для перетину кордону. У відповідь позивач наголосив, що закон не вимагає вказівки конкретного виду відстрочки для реалізації права на виїзд, а наявність законної підстави — батьківства трьох дітей — є достатньою за умови документального підтвердження. Оцінка апеляційного суду. Апеляційний суд підтвердив висновки суду першої інстанції та відхилив апеляційну скаргу. Суд зазначив, що державні органи повинні діяти в межах своїх повноважень і відповідно до закону. У цій ситуації прикордонна служба не має права вирішувати питання надання чи змісту відстрочки від мобілізації, оскільки ці функції покладено на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Прикордонники зобов’язані лише перевіряти наявність підстав для перетину кордону, а не їх оцінювати чи інтерпретувати. Суд також підкреслив, що законодавство чітко розмежовує питання мобілізації та правила перетину кордону. Тому відсутність або особливості відстрочки не можуть бути самостійною підставою для відмови, якщо є інші законні підстави. Крім того, апеляційний суд підкреслив, що утримання трьох і більше дітей віком до 18 років є законною підставою для виїзду за наявності підтверджувальних документів. Позивач надав посвідчення багатодітної сім’ї та документи, що підтверджують сімейні обставини, включаючи судове рішення про місце проживання дитини, що суд врахував у комплексі доказів. Водночас суд зазначив, що рішення про відмову не містить конкретних і чітких мотивів. Воно не вказує, які саме документи визнані неналежними чи недостатніми, що заважає особі зрозуміти причини відмови та їх усунути. Такий підхід суперечить вимогам закону щодо обґрунтованості рішень владних органів. Висновок суду. Восьмий апеляційний адміністративний суд вирішив відхилити апеляційну скаргу прикордонного загону, залишивши рішення Закарпатського окружного адміністративного суду без змін. Постанова набула чинності з моменту її проголошення.

Суд над прикордонником, який обіцяв «інвалідність» за 12 тисяч доларів

Військовослужбовця Державної прикордонної служби звинувачують у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон. Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону подала до суду обвинувальний акт. За даними слідства, інспектор однієї з прикордонних застав запропонував чоловіку допомогу у виїзді з України. Мова йшла про оформлення фіктивного статусу інвалідності, що дозволяло б перетинати кордон під час воєнного стану. 11 січня 2026 року в місті Покров Дніпропетровської області під час зустрічі обвинувачений отримав 12 тисяч доларів за організацію такого виїзду. Після отримання грошей його затримали правоохоронці, і він наразі перебуває під вартою. Його дії кваліфіковані за ч. 3 ст. 332 КК України.

Схема нелегального виїзду з України: затримання організаторів у Чернівецькій області

У Чернівецькій області прикордонники виявили нову схему виїзду чоловіків з України. Незаконне переправлення осіб відбувалося до Молдови. Організатори схеми стягували з кожного “клієнта” по 12 тисяч доларів. Про це повідомила Державна прикордонна служба України. За даними прикордонників, групу, яка займалася незаконним переправленням осіб до Молдови в обхід пунктів пропуску, виявили оперативники Чернівецького прикордонного загону спільно з СБУ та поліцією. Один з порушників був затриманий після передачі 12 000 доларів співорганізатору схеми. Двоє інших – організатор і його помічник – були затримані поблизу річки Дністер, коли вони готувалися переправити порушника на надувному човні. Під час обшуків були вилучені грошові кошти, ноутбуки, телефони, надувний човен та автомобіль. Всі фігуранти справи були взяті під варту та отримали підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Правоохоронці провели санкціоновані обшуки за адресами проживання фігурантів кримінального провадження, виявивши та вилучивши гроші, ноутбуки, мобільні телефони та інші докази. Затримання фігурантів відбулося відповідно до статті 208 КПК України. Їм оголошено підозри за частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України, і було обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Заходи проводилися спільно з представниками Управління СБУ в Хмельницькій області та ГУНП в Хмельницькій області за силової підтримки спецпідрозділу “Дозор” під процесуальним керівництвом Кам’янець-Подільської окружної прокуратури.

Судові перемоги українських моделей з OnlyFans: скасування штрафів

Приблизно третина штрафів, накладених Державною податковою службою (ДПС) на українок за недекларування доходів від платформи для дорослих OnlyFans, була скасована судом частково або повністю. Загалом моделі виграли щонайменше 27 поданих позовів, що підтверджують дані Опендатабот. Найпоширенішою причиною скасування штрафів стали процедурні помилки з боку податківців. У Єдиному державному реєстрі судових рішень зафіксовано 94 справи, подані моделями OnlyFans з червня минулого року, з найбільшою кількістю позовів, зареєстрованих у листопаді – 18. Суд став на сторону позивачок у 27 випадках, з яких 13 позитивних рішень було ухвалено з початку 2026 року. Українки найчастіше вигравали суди проти ДПС через процедурні помилки податківців, зокрема, надсилання документів на старі адреси. Незважаючи на повернення листів, перевірки все ще проводилися, що дозволяло суду визнавати їх незаконними та скасовувати всі нарахування. Крім того, податківці часто спиралися на листи від британських колег щодо виплат від компанії Fenix International Ltd, яка володіє OnlyFans. Український суд вважає, що такі листи можуть слугувати лише приводом для перевірки, а не доказом доходу. Без банківських виписок, контрактів чи інших первинних документів донарахування визнаються необґрунтованими. Найбільший штраф, скасований у Києві, перевищував 3 млн грн податків. Його наклали на жінку, яка нібито заробила на OnlyFans майже $400 тис., але надані нею банківські виписки не підтвердили ці суми. На Черкащині вдалося скасувати понад 1,3 мільйона гривень податків і штрафів через повну відсутність первинних документів. В Одещині через помилку з адресою повідомлення було скасовано штраф на більш ніж 500 тис. грн. Позивачка з Івано-Франківщини самостійно звернулася до британського податкового органу і отримала офіційну відповідь, що жодної інформації про неї туди не передавали. Оскільки ДПС посилалася на дані, яких не існувало, усі нарахування було скасовано. Наразі у Верховній Раді зареєстровано кілька законопроєктів про декриміналізацію інтимного контенту, зокрема, законопроєкт №12191, авторства низки нардепів, рекомендований правоохоронним комітетом до ухвалення за основу. Однак з моменту надання комітетом позитивного висновку минув понад рік, і жодного руху щодо документа не відбулося. За словами Железняка, законопроєкт спрямований на зміну ст. 301 КК України, щоб дорослі люди за знімання та поширення відео інтимного характеру не отримували покарання у вигляді ув’язнення на 3-5 років.