Підпільна нафтобаза в Мерефі та тіньові АЗС: як на Харківщині легалізують сотні тонн фальсифікату під прикриттям ОВА

У Харківській області сотні мільйонів гривень щорічно проходять через державний бюджет, але на практиці осідають у приватних інтересах вузького кола осіб. Гроші, формально виділені на спорт, підготовку спортсменів та закупівлю палива, перетворюються на інструмент контролю та особистого збагачення. Завершується цей цикл у судах — там, де замість запуску розслідування з’являються формальні відмови, що дозволяють схемі продовжувати працювати, повідомляє НОН – СТОП.
Один із найбільш показових епізодів пов’язаний із паливним сектором регіону. Після роботи в обласній військовій адміністрації Олександр Скакун, за викладеною інформацією, зберіг вплив на ринок через мережу афілійованих компаній та довірених осіб. У центрі схеми — підпільний нафтопереробний комплекс у Мерефі, замаскований під складські приміщення. За твердженнями заявників, там виробляється фальсифіковане дизельне пальне із сирої нафти та газового конденсату, яке в документах проходить як «абсорбент» або «вуглеводнева сировина». Обсяги — сотні тонн на добу. Реалізація здійснюється через тіньові АЗС та фіктивні транзитні компанії, без сплати податків і акцизів.
Паралельно діє тендерний контур: підконтрольні структури створюють видимість конкуренції на публічних закупівлях, після чого кошти перерозподіляються між афілійованими компаніями з ознаками безтоварних операцій. Таким чином легалізуються доходи від нелегального палива, а реальні прибутки приховуються за бухгалтерськими схемами. Держава втрачає мільйони, ринок — прозорість, споживачі — якість.
За цими фактами неодноразово направлялися заяви до слідчого управління ГУНП у Харківській області. Результат — відсутність активних слідчих дій. Згодом були подані скарги до Київського районного суду Харкова на бездіяльність правоохоронців. Слідчий суддя Колесник С.А. у справі № 953/6/26 відмовив у зобов’язанні розпочати досудове розслідування, пославшись на наявність раніше зареєстрованого провадження, яке «відкриває можливість» збору доказів. При цьому суд не оцінив фактичну відсутність будь-яких слідчих дій та багатомісячну пасивність органу досудового розслідування.
Другий блок — фінансування харківського регбі. За останні роки на навчально-тренувальні збори в регіоні виділялися десятки мільйонів гривень. У 2023 році з 50 млн грн, спрямованих на збори, 11 млн припали на регбі — вид спорту з обмеженою кількістю учасників і низькою масовістю. За викладеною інформацією, через систему формальних і фіктивних заходів кошти перераховувалися на картки керівників федерації та пов’язаних осіб, за відсутності підтверджувальних документів про реальні витрати. Слідче управління ГУНП, як стверджується, не вбачало в цьому складу кримінального правопорушення.
Спроба оскаржити бездіяльність також завершилася відмовою. Слідчий суддя Бородіна Н.М. у справі № 953/12259/25 не зобов’язала правоохоронні органи розпочати розслідування. Критики вказують на системний характер таких рішень, які блокують процес ще до стадії слідства. Як приклад наводиться рішення того ж суду про встановлення застави в 340,5 тис. грн водію позашляховика, який збив двох дітей на пішохідному переході.
Окремо згадується, що, за інформацією джерел, керівництво суду, зокрема голова Шаренко С.А., нібито впливає на розгляд резонансних справ. Ці твердження потребують перевірки компетентними органами, однак сам факт регулярних відмов у зобов’язанні розпочати розслідування формує стійку тенденцію.

Укрнафта» уклала угоди на суборенду мережі АЗС

АТ «Укрнафта» 19 січня уклала дві угоди з ТОВ «Альянс Холдинг» про послуги суборенди автозаправок на суму 841,90 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Угода діє до 30 вересня 2028 року. «Укрнафта» взяла в суборенду 117 майнових комплексів – нерухомого та рухомого майна автозаправних станцій по всій Україні. З цієї суми 715,90 млн грн припадає на 99 АЗС, а 126,00 млн грн – на 18 АЗС.

Власником майнових комплексів є ТОВ «Інвест-Регіон». Суборендна плата визначається на основі розрахунку 1,74 грн із ПДВ за кожний літр пального, який «Укрнафта» реалізує на цих АЗС. Ця сума є граничною протягом усього строку дії угод.

Нагадаємо, у грудні 2025 року «Укрнафта» повідомила про завершення ребрендингу всіх 118 заправних станцій, які раніше працювали під брендом Shell. Пів року тому, у серпні 2025 року «Укрнафта» та компанія «Shell Overseas Investments BV» (Нідерланди) завершили угоду про придбання українською компанією частки обсягом 51% у «Альянс Холдингу», який володів мережею зі 118 АЗК під брендом Shell в Україні.

За даними «LIGA.net», Shell вирішила продати роздрібний бізнес в Україні після часткового націоналізу. Фонд держмайна у жовтні 2024 року став власником 49% статутного капіталу «Альянс Холдингу». Раніше ця частка належала Едуарду Худайнатову, який потрапив під санкції після початку повномасштабної війни. За рішенням ВАКС його активи, зокрема частка в «Альянс Холдингу», були стягнені в дохід держави. У Shell підкреслювали, що після початку повномасштабної війни частка Худайнатова в «Альянс Холдингу» склала 2,56%, а непряма частка Shell зросла до 97,44%.

Наразі «Альянс Холдинг» на 51% належить «Укрнафті» й на 49% – Фонду держмайна.