Чесне та неупереджене розслідування трагедії на Черкащині, що забрала життя чотирьох поліцейських і ветерана війни, стане випробуванням для всієї правоохоронної системи, вважають експерти. Від результатів цього розслідування, наголошують вони, залежить не лише «честь мундира», а й довіра до поліції загалом. В іншому разі прірва між правоохоронцями та тими, хто воював, може лише поглибитися.
Про це пише Радіо Свобода.
Подібних трагедій можна було б уникнути, якби поліцейські мали реальний бойовий досвід і розуміли психологічний стан ветеранів, кажуть експерти. Адже служба на фронті допомагає оцінювати ризики під час обшуків і затримань, а також помітити наявність зброї чи ознаки ПТСР. Коли ж поліцейські та ветерани не «на одній хвилі», навіть звичайна слідча операція може обернутися трагедією.
Що розповідає син загиблого ветерана? Чи міг колишній військовий мати конфлікт із місцевим депутатом? Яка позиція керівництва поліції? Що відомо про спецоперацію на Черкащині?
27 січня український інформаційний простір сколихнула новина про загибель чотирьох поліцейських на Черкащині. За офіційною версією поліції, правоохоронці проводили слідчі дії, щоб встановити причетність місцевого жителя до тяжкого злочину.
Коли чоловік побачив поліцейських, він нібито спробував втекти до лісу. А під час затримання – відкрив вогонь, внаслідок чого четверо поліцейських загинули, а п’ятий – отримав поранення. Спецпризначенці ліквідували стрільця на місці.
Загинули четверо поліцейських Черкаської області, зокрема командир взводу швидкого реагування, його заступник, інспектор роти поліції особливого призначення та поліцейський офіцер громади.
Поліція пізніше повідомила, що під час обшуку в його будинку нібито знайшли зброю, боєприпаси та наркотичні речовини.
Стрільцем виявився місцевий житель і ветеран війни Сергій Русінов. Йому було 59 років.
Голова Національної поліції Іван Вигівський назвав його «холоднокровним вбивцею» і закликав не героїзувати його, зазначивши, що статус ветерана не є виправданням.
Реакції побратимів та ветеранів
Частина військових і ветеранів поставилася до офіційної версії з недовірою. Вони наголошують, що не виправдовують злочин, але вимагають справедливого розслідування.
Місце трагедії у селі Нехворощ
Побратими Русінова припускають, що перестрілка могла стати останнім епізодом тривалого конфлікту Русінова з місцевим депутатом Віталієм Сторожуком.
Зокрема, колишній секретар Черкаської міської ради та військовослужбовець Ярослав Нищик заявив, що між ними виник конфлікт через земельний пай, який Русінов отримав від міськради, а Сторожук нібито намагався його відібрати.
Крім того, у грудні минулого року в Корсуні згорів автомобіль Сторожука, після чого поліція відкрила справу за статтею «замах на вбивство». За словами Нищика, одним із підозрюваних у справі і був Русінов. Він також зазначив, що Сторожук мав дружні стосунки з керівництвом місцевої поліції.
«Віталій Сторожук неодноразово пробував повішати на Русінова злочини, щоб раз і назавжди позбутись людини, що заважала робити справи. Крайнім випадком стали два «замахи» на депутата. Під час одного з них була спроба підриву авто «Ауді» Q7. Корсунчани в соцмережах запевняють, що це було інсценування. Загиблих поліцейських не повернути. Вони виконували чийсь наказ. Чий? Який? І хто мав право віддавати цей наказ людям на таких посадах? Хлопців розміняли», – написав Нищак.
Світлина з села Нехворощ, де сталася трагедія
Офіційних підтверджень або спростувань цієї версії наразі немає. Сам депутат Віталій Сторожук у соцмережах заперечив конфлікт через землю, заявив, що проти нього ведеться інформаційна атака, та наголосив, що він відкритий до співпраці з правоохоронцями.
Що кажуть у громаді?
Радіо Свобода поцікавилося у депутатки Корсунь-Шевченківської міськради Галини Добровольської-Рибалкіної, чи знали в громаді про можливий конфлікт між ветераном і депутатом. За її словами, публічно цей конфлікт не був помітним. Водночас, Сторожук, як вона стверджує, «кошмарив усю громаду» численними заявами та скаргами.
«Ця людина – дуже хамська. Він міг вимагати особливого ставлення до себе, бо він депутат. За місяць до трагедії сталося спалення його автомобіля. Це відбувалося в прямому ефірі, він сам транслював це на своїй фейсбучній сторінці. Люди тоді не повірили. Дуже всі обговорювали це. В кулуарах говорили, що може він сам його підпалив.У всіх було велике здивування, коли цю справу відкрили саме за звинуваченням у замаху на вбивство. За словами, що ніде в публічному просторі не було, кого саме звинувачують. Які нові питання виникли після з’ясування всіх обставин.», – розповіла депутатка.
Також вона підтверджує, що бачила Русінова з помічником депутата на сесіях міськради, коли розглядали земельні питання.
Протести ветеранів – які їхні вимоги?
Ветеранська спільнота організувала у Черкасах мітинги, вимагаючи об’єктивного розслідування подій, притягнення до відповідальності всіх, хто причетний до загибелі Сергія Русінова, і повернення його тіла для гідного поховання.
Серед вимог ветеранів було й звільнення керівника поліції області.
Після цього очільник обласної поліції Олег Гудима тимчасово припинив виконання обов’язків.
Військовослужбовець ЗСУ Ігор Луценко також звертає увагу на подвійну небезпеку цієї трагедії: вона може призвести до розколу між поліцією та ветеранами і військовими. За його словами, цей розкол вже відчувається в гаслах «поліцейських на фронт», які лунали під час протестів.
«Забудьте про слово «відрядження». Багато людей із заходу України –співробітників прокуратури, Служби безпеки України, Національної поліції – з 2014 року постійно перебували в так званих відрядженнях. Хтось був там умовно, хтось – короткий час, інколи навіть не в зоні бойових дій. При цьому отримували статус учасника бойових дій і так далі. Я не говорю конкретно про тих співробітників, які в цій ситуації загинули або отримали поранення. Я говорю загалом. У нас є стрілецькі полки, є підрозділи Національної гвардії – такі, як «Лють». Ці хлопці разом із нами, разом із Сухопутними військами та іншими підрозділами Збройних сил України виконують реальні бойові завдання. Я вас запевняю: всі, хто пройшов такі підрозділи, а також ті, хто служив у Сумах, Костянтинівці, Куп’янську й перейшов на соціальну службу в поліцію, ніколи б не потрапили в таку ситуацію. Від слова – ніколи. Тому що вони тисячу разів зважують усі «за» і «проти» перед виходом на таке завдання. Люди мають бути «на одній хвилі», щоб правильно оцінювати ризики під час затримань. При цьому, наголосив Ярославський, мова йде не про формальні відрядження, а реальну службу у зоні бойових дій на ротаційній основі».
Голова Національної поліції Іван Вигівський повідомив, що на фронті служать 17 тисяч поліцейських – це, за його словами, кожен п’ятий.