У Слов’янську Донецької області вдень російський FPV-дрон атакував вантажний автомобіль, який перевозив легкозаймисті рідини на території автозаправної станції.
Про це повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій у Фейсбуці.
“Внаслідок атаки виникла пожежа та стався розлив пального на прилеглій території”, – йдеться у повідомленні.
Рятувальники оперативно ліквідували наслідки удару та не допустили поширення пального на значну площу. Пожежу ліквідували.
Запаси найважливіших видів американської зброї залишаються виснаженими, а Пентагон докладає зусиль, щоб розширити виробничу базу. Про це повідомляє CNN з посиланням на представника американського військового відомства.
За словами джерела телеканалу, Пентагон активно впроваджує нові рішення для нарощування обсягів виробництва та зміцнення ланцюгів постачань.
Водночас CNN зазначає, що якщо США продовжать завдавати удари по Ірану, навантаження на американський оборонно-промисловий комплекс ще більше зросте.
У Кіровоградській області Служба безпеки України припинила діяльність каналу міжнародного переправлення за кордон особливо небезпечних психотропних речовин. Про це повідомило Управління СБ України у Кіровоградській області.
Як встановило слідство, незаконну схему організував мешканець Кропивницького. За даними правоохоронців, він налагодив відправлення наркотичних засобів і психотропних речовин до країн Європи, використовуючи логістичні можливості одного з поштових операторів.
Під час слідчих дій правоохоронці вилучили в одного з поштових операторів міжнародне поштове відправлення, яке прямувало до однієї з європейських країн, після чого призначили експертне дослідження.
Експертиза встановила, що в посилці була особливо небезпечна психотропна речовина — мефедрон, обіг якої в Україні повністю заборонено.
Під час обшуків за місцем проживання фігуранта правоохоронці вилучили речові докази, які підтверджують його причетність до організації каналу контрабанди психотропів.
Наразі слідчі СБУ повідомили зловмиснику про підозру за ч. 2 ст. 305 Кримінального кодексу України — контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчинена у великих розмірах.
Викриття злочинної діяльності здійснювали співробітники СБУ в Кіровоградській області разом із працівниками Львівської митниці, за процесуального керівництва обласної прокуратури.
12 липня російські війська більш ніж 40 разів обстріляли Дніпропетровську область. Унаслідок атак постраждали п’ятеро людей, також зафіксовано пошкодження цивільної інфраструктури. Про це повідомив у телеграмі очільник ОВА Олександр Ганжа.
Як зазначив Ганжа, російські війська застосовували артилерію та безпілотники, завдаючи ударів по чотирьох районах області.
На Нікопольщині під вогнем опинилися Нікополь, Марганецька, Покровська та Червоногригорівська громади. Там пошкоджено об’єкти інфраструктури, багатоповерхові й приватні будинки, господарські споруди та магазин. Крім того, зруйновано гараж.
Окрім чотирьох постраждалих удень, поранення дістала ще 69-річна жінка. Вона лікуватиметься амбулаторно.
Під ударами також були Кривий Ріг і Зеленодольська громада на Криворіжжі. У цих місцях понівечені інфраструктура, приватні будинки та автомобіль.
У П’ятихатській громаді Кам’янського району загорілося поле з пшеницею. У Межівській громаді Синельниківського району спалахнув приватний будинок.
Після заяви КВІР про закриття Ормузької протоки рух суден цим маршрутом знизився до мінімального рівня. Це підтверджує CNN із посиланням на дані порталу Marine Traffic.
За цими даними, після заяви іранської сторони протокою пройшло лише кілька суден, які не належать Ірану.
Водночас Об’єднаний морський інформаційний центр (Joint Maritime Information Center, JMIC), який діє під керівництвом ВМС США, заявив, що південний маршрут через Ормузьку протоку поблизу Оману залишається відкритим для судноплавства. Однак інтенсивність руху там усе ще залишається вкрай низькою.
Попередження з боку Ірану вже негативно впливає на ситуацію в регіоні. У відповідь на заяву JMIC КСІР оприлюднило власне повідомлення, у якому знову підтвердило закриття протоки.
У мережі опублікували кадри з навчань російської мобільної вогневої групи, під час яких військовослужбовці не змогли втримати контроль над зброєю.
Інцидент стався під час відпрацювання стрільби по повітряних цілях із кулеметної установки, змонтованої на кузові пікапа. На відео видно, що великокаліберний кулемет під час стрільби через сильну віддачу зривається з кріплення, тобто турелі, після чого починає хаотично й неконтрольовано вести вогонь у різні боки, зокрема у бік самих військових і оператора.
У США пролунало припущення, що смерть сенатора Ліндсі Грема могла стати наслідком отруєння.
Із такою версією виступила права активістка та прихильниця Дональда Трампа Лора Лумер. Вона заявила про необхідність провести токсикологічну експертизу та звернула увагу на те, що Грем нещодавно відвідував Україну і публічно підтримував посилення санкцій проти Росії.
Лумер також нагадала, що російський ідеолог Олександр Дугін раніше закликав до смерті сенатора. За її словами, на російському телебаченні неодноразово лунали заяви про необхідність його усунення.
Верховний Суд призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції у справі військовополоненого, якого обміняли до Російської Федерації. Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на постанову від 2 липня.
За матеріалами справи, громадянин України та уродженець Сумської області, перебуваючи у місті Бєлгород, РФ, 23 вересня 2022 року за власною ініціативою прибув до військкомату та мобілізувався до збройних сил РФ. Через п’ять днів він уже був у Луганській області, а ще через місяць у складі підрозділу з 12 осіб потрапив у полон Збройних сил України.
31 грудня 2022 року чоловіка обміняли до Росії як військовополоненого, щоб звільнити українських захисників. У вересні 2023 року за фактом держзради зареєстрували кримінальне провадження. У травні 2025 року Зарічний районний суд міста Суми заочно засудив обвинуваченого до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Захисник оскаржив вирок, зазначивши, що відеозапис інтерв’ю військовополоненого на ютуб-каналі блогера Володимира Золкіна є недопустимим доказом. У липні 2025 року Верховний Суд погодився з цими доводами.
Як встановив суд, відеоінтерв’ю було єдиним доказом фактичних обставин події злочину, зокрема дати візиту до Бєлгородського військкомату та переміщення до Луганської області. Саме з цього інтерв’ю стало відомо, що військовополонений повідомив про добровільну участь у складі збройних сил РФ. Інших доказів приєднання обвинуваченого до ЗС РФ, зокрема військових документів, або його затримання на полі бою прокурор не надав.
Документи міграційної та прикордонної служби лише підтверджували правовий статус обвинуваченого як громадянина України, але самі собою не доводили вчинення будь-якого злочину. Листи УСБУ та Координаційного штабу підтверджували факт виїзду засудженого до Російської Федерації та його перебування в полоні на час обміну, однак не містили відомостей про те, за яких обставин, коли і з якими мотивами він опинився у складі збройних формувань ворога.
Суди нижчих інстанцій приймали це інтерв’ю як доказ, оскільки на відео зафіксована згода військовополоненого на розмову із Золкіним. Водночас Верховний Суд наголосив, що на момент запису інтерв’ю засуджений перебував під повним і виключним контролем органів влади України у статусі військовополоненого. Будь-який доступ сторонніх осіб із технічними засобами відеофіксації до режимного об’єкта з високим ступенем ізоляції неможливий без прямого дозволу та активного сприяння адміністрації місця утримання.
У постанові суду зазначено, що блогер, який отримав дозвіл на інтерв’ю із засудженим, систематично створює контент за участю військовополонених і опублікував десятки подібних інтерв’ю. Через це манера та фокус таких розмов були заздалегідь відомі органам влади. Регулярний допуск цієї особи до полонених, як вказав суд, свідчить про системну інтеграцію його діяльності з системою функціонування місць утримання військовополонених.
Також Верховний Суд звернув увагу, що ще до початку запису інтерв’юер уже знав окрему інформацію про засудженого, зокрема те, що він служив у зоні АТО у складі українських сил, і впевнено повідомив про це під час розмови. Оскільки саме перебування у полоні не могло свідчити про цей факт біографії, це, на думку суду, дає підстави вважати, що блогер отримав цю інформацію від представників державних органів України ще до початку інтерв’ю, що свідчить про інформаційне сприяння з їхнього боку.
Суд підкреслив, що особа, яка перебуває в ізоляції в руках супротивника, підпорядкована суворому примусовому режиму установи. За відсутності захисника будь-яке розпитування, організоване за сприяння адміністрації, військовополонений обґрунтовано сприймає як примусовий захід або елемент процедури, від якого він не може вільно відмовитися. Тому записана на камеру «добровільна згода» на інтерв’ю не усуває примусового характеру самої ситуації.
Окремо Верховний Суд послався на статтю 13 Третьої Женевської конвенції, яка прямо забороняє піддавати військовополонених, зокрема, «цікавості публіки». У постанові зазначено, що в сучасних конфліктах ця заборона поширюється і на публікацію фото- та відеоматеріалів, записів допитів або приватних розмов, особистого листування чи будь-яких інших приватних даних, незалежно від каналу зв’язку, включаючи Інтернет. Дозвіл держави на створення та публікацію такого інтерв’ю суд назвав грубим порушенням міжнародного гуманітарного права.
З огляду на це суд наголосив, що держава не може забезпечити право на справедливий суд і посилатися на законність збирання доказів, якщо первісне отримання інформації відбулося внаслідок прямого та грубого порушення нею ж зобов’язань за МГП. Тому Верховний Суд дійшов висновку, що відеозапис інтерв’ю із засудженим, отриманий за системного сприяння та інформаційного підживлення з боку органів державної влади в обхід конституційних гарантій, є недопустимим доказом.
Сторона захисту також наголошувала, що під час інтерв’ю засуджений неодноразово заявляв, що діяв унаслідок примусу та залякування з боку представників РФ. Однак апеляційний суд на ці доводи не відповів і залишив поза увагою інформацію про ймовірний примус під час мобілізації обвинуваченого.
Вдень 12 липня 2026 року війська РФ атакували Нікополь Дніпропетровської області безпілотниками. Унаслідок ворожої атаки постраждали чотири людини.
Про це в телеграм-каналі повідомив голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.
За даними ОВА, поранення дістали троє чоловіків і жінка. Чоловіків віком 44 і 56 років госпіталізували. За оцінкою медиків, їхній стан середньої тяжкості.
Також понівечені магазин і будівля, що не використовується.
Більше інформації про наслідки ворожої атаки на цю мить немає.
У неділю, 12 липня, президент Володимир Зеленський заслухав доповідь міністра оборони Михайла Федорова. Про це глава держави повідомив у телеграм.
За словами президента, під час розмови обговорили, що вже реалізовано у сфері оборони серед визначених завдань, а також які додаткові організаційні зміни, рішення та домовленості з партнерами можуть додати Україні міцності.
Зеленський наголосив, що ключовим викликом в обороні залишається посилення ППО. Особливо, за його словами, це стосується захисту українських міст і сіл від російського терору дронами різних типів.
Окремо президент підкреслив, що має тривати трансформація всіх процесів у Силах оборони України, які можуть підтримати мотивацію воїнів, а також забезпечення бойових бригад особовим складом.
“Усі ми розуміємо виклики. Важливо, щоб необхідне лідерство у сфері оборони спрацювало. Вдячний за технологічну роботу і відповідні інновації, які вже були реалізовані”, – додав глава держави.