Румунське Міноборони спростувало фейк про нібито збиття російських дронів британськими літаками

Кілька російських військових пабліків зранку поширили заяву про те, що британські літаки нібито збили російські дрони в повітряному просторі України. Підставою для цього називали пресреліз Міністерства оборони Румунії, однак у ньому не йшлося про саме збиття дронів.

У повідомленні зазначалося лише, що британському літаку надали дозвіл на ураження дронів і що було зафіксовано «радарний контакт з ціллю, розташованою в 1,5 км від портового міста Рені, над територією України». Водночас про збиття дронів там не повідомлялося. Згадувалося лише про їхнє падіння на території України.

Згодом Міноборони Румунії оприлюднило уточнювальний пресреліз, у якому прямо зазначило: британські літаки могли отримати наказ на збиття дронів лише в разі їхнього входу в повітряний простір Румунії.

«Винищувачі Eurofighter Typhoon Королівських ВПС діяли суворо в межах повітряного простору Румунії відповідно до національних та союзницьких правил ведення бойових дій. Під час місії вони жодного разу не входили в повітряний простір України. Хоча пілоти отримали дозвіл на ураження повітряних цілей, жоден безпілотник не був збитий літаками, оскільки безпілотники не порушували повітряний простір Румунії. Місія, як і раніше, полягала в спостереженні, стримуванні та готовності до реагування за потреби», — йдеться в заяві Міноборони Румунії.

Німеччина готує кораблі до можливої місії в Ормузькій протоці

Німеччина спрямовує військові кораблі до Середземного моря, готуючи їх до ймовірного розгортання в Ормузькій протоці через зростання напруженості в регіоні. Про це міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус повідомив газеті Rheinische Post.

Він наголосив, що участь німецького флоту в операції можлива лише за двох умов: якщо в регіоні припиняться бойові дії та якщо Бундестаг надасть відповідний мандат.

“Передумовою для залучення німецького флоту в протоці Ормуз є перш за все припинення бойових дій. Зрештою, ми є одними з найбільших збройних сил у Європі і тому мусимо брати на себе відповідальність. Водночас ми усвідомлюємо, що не можемо перенапружувати свої можливості”, – зазначив Пісторіус.

За словами міністра, Німеччина має значний досвід у виявленні та розмінуванні мін. Саме ці можливості можуть бути задіяні для гарантування безпечного судноплавства в Ормузькій протоці.

Щоб прискорити можливе розгортання, частину підрозділів вирішили завчасно перемістити ближче до регіону. Зокрема, до Середземного моря планують направити мінний тральщик і судно управління та забезпечення.

“Ми перекинемо мінний тральщик до Середземного моря і надамо йому судно управління та забезпечення”, – заявив Пісторіус.

Також він повідомив, що для виконання завдань у районі Ормузької протоки Німеччина може тимчасово зменшити свою присутність в інших регіонах у координації з партнерами.

США не залишать винятків для іранської нафти, заявив Бессент

США не мають наміру продовжувати виняток, який дозволяє купівлю російської нафти й нафтопродуктів, що зараз перебувають у морі. Водночас продовження одноразового винятку для іранської нафти, яка перебуває в морі, повністю виключене.

Про це міністр фінансів США Скотт Бессент сказав в інтерв’ю агентству Associated Press.

Як зазначив міністр, питання продовження разового винятку для іранської нафти взагалі не розглядається.

“Щодо іранців – жодних винятків. У нас діє блокада, і нафта не виходить. Ми вважаємо, що в найближчі два-три дні їм доведеться почати зупиняти видобуток, що буде дуже погано для їхніх свердловин”, – зазначив Бессент.

Він підкреслив, що іранська нафта перебуває під блокадою і фактично не надходить на ринок.

Стан Моджтаби Хаменеї після ударів США та Ізраїлю: лікування, ізоляція та новий формат управління

Після ударів США та Ізраїлю верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї зазнав серйозних поранень і зараз перебуває в укритті під посиленим контролем безпеки та лікарів. Про це повідомляє The New York Times.

За даними видання, Хаменеї не з’являється публічно з 28 лютого, відколи було атаковано комплекс, де він жив разом із родиною. Унаслідок удару загинули його батько, дружина та син. Доступ до нього залишається суворо обмеженим через ризик нових атак.

Як повідомляється, лідер Ірану перебуває під постійним медичним наглядом. У лікуванні беруть участь президент Масуд Пезешкіан, який є кардіохірургом, а також міністр охорони здоров’я.

За інформацією іранських чиновників, Хаменеї отримав тяжкі травми. Йому кілька разів оперували ногу, а також готують до встановлення протеза. Крім того, він переніс операцію на руці, функції якої поступово відновлюються. Опіки обличчя і губ ускладнюють можливість говорити, тому в майбутньому йому може знадобитися пластична операція.

Попри стан здоров’я, за словами джерел, він зберігає ясність мислення і формально залишається залученим до управління державою. Водночас формат його роботи істотно змінився.

Зокрема, Хаменеї не записує відео- чи аудіозвернення, щоб не показувати свою вразливість. Офіційні заяви поширюють лише у письмовому вигляді через державні канали.

Зв’язок із керівництвом країни підтримується через кур’єрів: документи передають у запечатаних конвертах через кілька рівнів посередників. Ухвалені рішення повертаються тим самим шляхом.

Відбудова України потребуватиме понад $800 млрд, але воєнні ризики ускладнять залучення коштів

Україні знадобиться понад $800 млрд на відновлення, однак залучення цих коштів буде надзвичайно складним через суттєві військові та економічні ризики. Таких висновків дійшли автори дослідження міжнародної консалтингової компанії McKinsey.

У документі зазначається, що інвесторів одночасно стримують кілька чинників: ризик знищення активів під час війни та зриву проєктів, політична нестабільність, валютні коливання, слабкість економіки та невизначеність у регулюванні. За прогнозами, навіть після завершення війни ці ризики збережуться, через що вартість запозичень залишатиметься високою.

Ключовий етап відновлення припаде на перші п’ять років. У цей період для підтримки економіки та недопущення тривалої стагнації буде потрібно близько $360 млрд з внутрішніх і зовнішніх джерел.

Головна проблема полягає в нестачі власних ресурсів. Можливості державного бюджету будуть обмеженими, а внутрішній бізнес і фінансовий сектор не зможуть забезпечити необхідний обсяг інвестицій. Через це Україна буде змушена спиратися на зовнішнє фінансування.

Лише протягом перших п’яти років країні доведеться залучити $120–140 млрд іноземного боргу. Водночас кредитори та інвестори діятимуть обережно, а позики залишатимуться дорогими через низький кредитний рейтинг і високий рівень ризиків.

Нинішні механізми фінансування України не відповідають масштабу цього виклику. Вони здебільшого орієнтовані на підтримку малого та середнього бізнесу, тоді як великі інфраструктурні проєкти не отримують необхідної допомоги. Додатково ситуацію ускладнюють бюрократичні процедури та жорсткі умови, які стримують запуск інвестицій.

Навіть за оптимістичного сценарію обсяг приватних інвестицій в Україну на початковому етапі становитиме близько $2 млрд. Це означає, що відновлення значною мірою залежатиме від міжнародних організацій, які здатні мобілізувати набагато більші суми.

Кіпр наполягає на активнішій ролі ЄС на Близькому Сході

Міністр закордонних справ Кіпру Константінос Комбос заявив, що Європейський Союз має відмовитися від ролі стороннього спостерігача на Близькому Сході та діяти активніше.

Ця заява прозвучала на тлі переговорів європейських лідерів із представниками арабських держав і країн Перської затоки, які відбулися в п’ятницю на Кіпрі.

За словами Комбоса, ситуація навколо конфлікту з Іраном і загальна нестабільність у регіоні потребують від ЄС більш системного та стратегічного підходу. Він наголосив, що Європа повинна не лише реагувати на кризи, а й вибудовувати довгострокові домовленості з ключовими партнерами на Близькому Сході. «ЄС повинен бути більш помітним і більш активним», — зазначив він, додавши, що це не критика, а констатація факту.

Під час зустрічі сторони обговорили питання енергетичної безпеки, міграційних потоків і військової ескалації в регіоні. За даними джерел, окрему увагу приділили наслідкам протистояння з Іраном, яке вже впливає на глобальні ринки та логістику постачання енергоресурсів.

Європейські дипломати визнають, що в останні роки вплив ЄС на близькосхідні процеси помітно знизився на тлі посилення ролі США, Китаю та регіональних гравців.

Переговори США та Ірану в Ісламабаді зосередяться на ядерній програмі

Президент США Дональд Трамп має намір відправити свого спецпредставника Стів Віткофф та радника Джаред Кушнер до Ісламабада, де заплановані переговори з міністром закордонних справ Ірану Аббас Арагчі. За даними CNN, зустріч може пройти вже найближчими днями на території Пакистан.

Про підготовку цих контактів CNN повідомили двоє представників адміністрації США. За їхніми словами, Вашингтон сприймає майбутні переговори як елемент ширших зусиль для досягнення домовленостей із Тегераном. Один із співрозмовників зазначив, що робота над потенційною угодою триває вже кілька місяців.

Віцепрезидент США Джей Ді Венс поки не збирається долучатися до зустрічі. Це пов’язано з тим, що спікер парламенту Ірану Мохаммад-Багер Галібаф також не братиме в ній участі. У Білому домі його вважають фактичним керівником іранської делегації та можливим рівнозначним партнером для Венса.

Водночас чиновники не виключають змін у планах. Вони кажуть, що віцепрезидент залишається в резерві та може вирушити до Ісламабада, якщо переговори матимуть розвиток. Частина його команди вже перебуватиме в Пакистані й долучиться до зустрічей.

Головною темою переговорів має стати питання ядерних матеріалів Ірану. Саме цим напрямом Віткофф і Кушнер займаються разом із представниками Тегерана протягом останніх місяців. Мова йде про можливу угоду, яка могла б врегулювати контроль над ядерною програмою країни.

Місцем проведення переговорів обрали Ісламабад — дипломатично нейтральний майданчик, який часто використовують для таких контактів. Терміни залишаються дуже стиснутими: джерела зазначають, що зустріч може відбутися буквально найближчими днями, якщо всі сторони підтвердять свою участь.

У Білому домі підтвердили намір направити американських представників на переговори, щоб напряму почути позицію Ірану. Речниця адміністрації Каролайн Левітт сказала журналістам, що Джаред Кушнер і Стів Віткофф вирушать до Пакистану вже наступного дня. За її словами, таке рішення Дональд Трамп ухвалив після останніх сигналів із Тегерана.

Також вона повідомила, що Джей Ді Венс поки перебуває в режимі очікування. “Віцепрезидент, наскільки я розумію, готовий вирушити до Пакистану, якщо ми вирішимо, що це доцільне використання його часу”, – сказала Левітт SkyNews.

Окремо Каролайн Левітт згадала про нещодавні контакти з іранською стороною. За її словами, “ми безумовно побачили певний прогрес з боку Ірану впродовж останніх кількох днів”, і саме це спонукало Трампа до рішення “відправити Стіва і Джареда, щоб вислухати іранців”. Вона підсумувала коротко: “Побачимо, що вони скажуть”.

У Вроцлаві готують фейкову акцію: українців у Польщі закликають не піддаватися на провокацію

Українські дипломати в Польщі попереджають про підготовку фейкової акції протесту у Вроцлаві, яку запланували на суботу, 25 квітня. Під виглядом «антикорупційного мітингу» невідомі структури намагаються втягнути українців у провокацію, спрямовану на дестабілізацію відносин із Варшавою.

У Генконсульстві України офіційно заявили, що за організацією заходу стоїть фіктивна структура, створена «вчора». Людей для участі збирають по всій Польщі за гроші. За даними дипломатів, мета цієї акції — створити вигідну Кремлю картинку «невдоволених українців», спровокувати конфлікти з поляками та підживити дезінформацію.

Посол України в Польщі Василь Боднар звернувся до співвітчизників із прямим застереженням не брати участі в сумнівному заході: «Вас намагаються використати проти України». Особливу увагу організатори приділяють студентам, яким масово надсилають пропозиції «підробити» на мітингу.

У дипвідомстві наголосили, що захід, який подають як ініціативу української громадськості, може переслідувати зовсім іншу мету — спровокувати напругу в польському суспільстві щодо українців.

Дипломати закликають громадян бути пильними та не дозволити використати себе у ворожих сценаріях, що прикриваються гаслами боротьби з корупцією. Вони підкреслюють, що участь у таких постановках може мати серйозні наслідки для репутації всієї української громади в Польщі.

Спецслужби вже відстежують канали, через які координується збір людей. Наразі відомо, що акція має замовний характер, а її бюджет розподіляють через анонімні Telegram-канали.

Українців просять ігнорувати будь-які заклики виходити на вулиці Вроцлава цієї суботи, щоб не дати ворогу підстав для маніпуляцій. Спільне завдання — зберегти єдність із союзниками та не допустити політичних спекуляцій на чутливих темах.

Макрон закликав Європу згуртуватися на тлі сумнівів щодо США

Президент Франції Еммануель Макрон під час візиту до Греції закликав Європу до згуртованості без США та попередив про ненадійність Вашингтона як союзника.

«Не можна недооцінювати той факт, що це унікальний момент: президенти США, Росії та Китаю виступають проти європейців. Пора нам прокинутися. Всі вважають, що наймогутніша країна світу, Сполучені Штати, здатна бути союзником для деяких держав, але цей союзник ненадійний, і ніхто не може бути впевненим у ньому на сто відсотків», – заявив президент Франції.

Потік російських нафтових танкерів у Балтійському морі повернувся до докризового рівня

Рух танкерів із російських портів Приморськ і Усть-Луга повернувся до докризового рівня, який фіксували до ударів України. Про це повідомляє фінська газета Yle з посиланням на командувача силами швидкого реагування НАТО, британського контрадмірала Мерілу Інґем. За її словами, щодня через Фінську затоку проходять кілька суден з нафтою та нафтопродуктами, а в районах стоянки на навантаження чекають десятки танкерів.