Партнери оголосили у Ґданську про 375 мільйонів євро допомоги для енергетики України

У Ґданську пройшло четверте засідання Координаційної групи з питань енергетики України G7+, яке також називають «енергетичним Рамштайном».

Як повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль, до зустрічі долучилися представники 20 країн, ЄС і шести міжнародних організацій. За час повномасштабного вторгнення ворог завдав понад 6 тисяч ударів по українській енергосистемі.

Україна окреслила пріоритети на 2026–2027 роки. Серед них — одночасне зміцнення стійкості енергосистеми в умовах війни та повна інтеграція до європейського енергетичного простору. Це передбачає захист інфраструктури, відновлення пошкоджених потужностей, розвиток розподіленої генерації, закачування газу в підземні сховища та розбудову міждержавних інтерконекторів.

Упродовж 2026 року партнери спрямували до Фонду підтримки енергетики України понад 317 млн євро. Водночас обсяг незабезпечених потреб уже перевищив 650 млн євро.

Найбільше коштів потрібно на ремонт і відновлення пошкоджених об’єктів — 295 млн євро. Ще близько 192 млн євро необхідно для розвитку розподіленої генерації, а майже 148 млн євро — на формування аварійного резерву та закупівлю критично важливого обладнання.

Окремо Шмигаль наголосив, що для успішного проходження наступної зими необхідно додатково відремонтувати та відновити понад 3 ГВт теплової генерації. Україна розраховує на подальшу підтримку партнерів.

Прем’єр подякував Литві, Німеччині, Латвії, Словаччині, Австрії, Хорватії та Нідерландам, які вже передають або готові передати обладнання з виведених з експлуатації ТЕС.

Також він висловив вдячність Європейській комісії, державам-членам ЄС і всім партнерам, які долучаються до відновлення української енергетики.

Пізніше Шмигаль повідомив, що за підсумками зустрічі нову допомогу оголосили США (154 млн євро), Швеція (137 млн євро), Норвегія (77 млн євро), Естонія (2,125 млн євро), Ісландія (550 тис. євро) та Литва (4 млн євро). Загальна сума становить 375 млн євро.

Повінь у Хуанши: місто в Китаї затопило після сильних злив

Китайське місто Хуанши з населенням близько 2,5 мільйона людей зазнало масштабної повені після потужних злив. За даними ЗМІ, рівень води в місцевій річці піднявся на 6,5 метра, через що значну частину міської території затопило.

Стихія зачепила не лише центральний Китай. На заході країни, у повіті Цемо, всього за шість годин випало 64,7 міліметра опадів — обсяг, порівнянний приблизно з півтора річними нормами для цього району. Потужні потоки води зруйнували інфраструктуру, зокрема змили один із мостів.

Місцеві власті екстрено ліквідовують наслідки негоди, а рятувальні служби працюють у посиленому режимі. Жителям низки районів рекомендовано уникати поїздок і дотримуватися заходів безпеки.

Пулте розпочав масштабні кадрові зміни в Нацрозвідці США вже у перший тиждень роботи

Виконувач обов’язків директора Національної розвідки США Пулте, якого призначив президент Дональд Трамп, уже впродовж першого тижня на посаді запустив масштабні кадрові перестановки. Про це повідомляє CNN.

За інформацією телеканалу, посад позбулися шість високопоставлених співробітників, яких призначило попереднє керівництво. Окремо ще 45 фахівців відкликали з апарату Національної розвідки та повернули до відомств, де вони обіймали штатні посади. Джерела CNN зазначають, що формально ці працівники були закріплені за іншими розвідувальними структурами, але водночас були прикомандировані до служби Національної розвідки.

Співрозмовники CNN також кажуть, що кадрові зміни можуть не завершитися на цьому. За їхніми даними, у найближчі тижні під скорочення або переведення можуть потрапити ще щонайменше два десятки співробітників американської розвідувальної спільноти.

Ця масштабна реорганізація стартувала лише через кілька днів після призначення Пулте та вже спричинила обговорення у Вашингтоні щодо можливої перебудови керівництва американської розвідки за адміністрації Трампа.

США підтримують українські удари поблизу Москви та обговорюють нову допомогу Києву

Американська розвідка сприяє українським ударам по нафтопереробних заводах та іншим військовим цілям поблизу Москви. Західні партнери, своєю чергою, закликали Вашингтон не припиняти таку підтримку. На цьому тлі українські високопосадовці говорять про ознаки зміни підходу президента Дональда Трампа до війни. У Києві вважають, що він може бути налаштований жорсткіше тиснути на Росію, аби домогтися завершення бойових дій.

Про підтримку ударів по об’єктах навколо Москви повідомляє Financial Times. Йдеться, зокрема, про атаки по НПЗ та інших військових цілях, які, за даними видання, відбуваються за сприяння американської розвідки. Водночас, як зазначається, західні партнери закликали Вашингтон і надалі зберігати таку допомогу.

Українські високопоставлені чиновники також заявили, що помічають ознаки посилення підтримки Києва з боку адміністрації США. На їхню думку, це може свідчити про більшу готовність Трампа чинити тиск на Росію, щоб вона припинила війну.

Фото: t.me/exilenova_plus

Зеленський і глава Білого дому домовилися про ракети Patriot

Високопосадовці Офісу президента розповіли виданню, що бачать ознаки посилення підтримки Києва з боку адміністрації США. Водночас вони залишаються скептичними, адже Трамп раніше давав обіцянки, яких не дотримував. Після серії зустрічей на G7, однак, настрій української сторони став обережно оптимістичним: мова йде про ракети-перехоплювачі Patriot та ліцензії на виробництво зброї.

Після вечері в Евіан-ле-Бен Зеленський повідомив, що президент США і Рубіо вперше позитивно відреагували на запит щодо ліцензій для виробництва ракет до Patriot. Один з українських чиновників зазначив, що подальші деталі залежатимуть від переговорів Рустема Умєрова, секретаря Ради національної безпеки і оборони, та американської сторони. Президент України описав ситуацію так:

“Усі погоджуються, що зараз у нас є всі технічні можливості, необхідні для початку виробництва ракет для систем Patriot. Зараз потрібна особиста згода президента Трампа”.

Зеленський також повідомив, що американський лідер планує звернутися до оборонних компаній США з проханням організувати ліцензоване виробництво ракет ППО в Європі та Україні. Деталі цього узгодження мають обговорити окремо під час двосторонніх переговорів.

Китай став лідером за кількістю мільярдерів у рейтингу Hurun за 2026 рік

Згідно зі списком найбагатших людей Hurun за 2026 рік, у Китаї проживає 1110 мільярдерів, що більше, ніж у Сполучених Штатах. Разом ці дві країни формують понад половину світового населення мільярдерів, що свідчить про надзвичайно високу концентрацію багатства.

Візуалізація Visualcapitalist ранжує країни за кількістю мільярдерів, які проживали там у 2026 році.

За даними Hurun, 75% китайських мільярдерів не були у списку 10 років тому. Це показує, наскільки швидко відбувся зсув, який допоміг Китаю вийти на перше місце в рейтингу.

США посідають друге місце, але залишаються одним із ключових центрів світового багатства. Їхні 1000 мільярдерів відображають розвинені ринки капіталу, великий технологічний сектор і десятиліття підприємництва. У країні також розташовано багато найбільших за ринковою вартістю компаній світу.

Навіть після того, як Китай обігнав США, на Сполучені Штати все ще припадає приблизно чверть світового населення мільярдерів. У США також більше надбагатих людей з чистим капіталом понад 30 мільйонів доларів.

Індія посідає третє місце з 308 мільярдерами, значно випереджаючи Німеччину, яка розташувалася на четвертій позиції. Клас мільярдерів у країні зростав разом із розширенням споживчого ринку, технологічного сектору та промислової бази. Велике населення Індії та зростання рівня багатства можуть сприяти подальшому збільшенню кількості мільярдерів у найближчі роки.

У Європі високі позиції в рейтингу посідають кілька країн, зокрема Німеччина, Велика Британія, Швейцарія, Росія, Італія та Франція. Німеччина є лідером у Європі зі 171 мільярдером, а за нею йде Велика Британія зі 150. Швейцарія також вирізняється показником у 114 мільярдерів, незважаючи на меншу кількість населення.

США переглянули санкційні списки: з обмежень виключили сімох росіян, два судна і дві турецькі компанії

Міністерство фінансів США оновило санкційні списки, виключивши з них сімох громадян РФ, два судна та дві турецькі компанії, пов’язані з російською логістикою. Про це повідомляється на сайті Мінфіну США.

Зокрема, зі списків громадян особливих категорій та заборонених осіб (SDN) були вилучені семеро громадян РФ.

Також із санкційних списків виключили два судна — “Геннадій Єгоров” і “В’ячеслав Аршинов”. Це багатоцільові суховантажні судна, пов’язані з Державною транспортною лізинговою компанією Росії.

Крім того, зі списку вилучили дві турецькі компанії, зокрема виробника ліфтів IDA Asansor, якого звинувачують в обході санкцій та постачанні вантажів російській оборонній промисловості.

Візит Рютте до Вашингтона: як генсек НАТО намагався пом’якшити невдоволення Трампа союзниками

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте прибув до Вашингтона, щоб послабити гнів президента США Дональда Трампа щодо європейських союзників, які відмовилися допомогти в кампанії проти Ірану. Про це повідомляє Bloomberg.

За даними видання, під час зустрічі з Трампом в Овальному кабінеті Рютте зробив ставку на любов президента США до похвали та яскравих візуальних образів. Під час візиту до Вашингтона він продемонстрував плакати із золотими літерами та яскраво-червоними діаграмами з написами “Трильйон Трампа” та “Ефект Трампа 47”. Вони мали показати, наскільки більше коштів країни НАТО почали витрачати на оборону з моменту вступу Трампа на посаду у 2017 році.

“Хочу показати вам, чого здатний досягти цей президент”, — сказав Рютте, вказуючи на інфографіку на плакатах.

За його словами, європейські країни не виходили на рівень США у витратах на оборону з часів адміністрації Дуайта Ейзенхауера в 1950-х роках.

Під час цього візиту генсек Альянсу активно демонстрував своє ставлення до Трампа, навіть попри те, що американський лідер відкрито критикував НАТО. Водночас Bloomberg зазначає, що не всі союзники у Європі схвально оцінили таку поведінку Рютте та заяви, які пролунали на адресу президента США.

“Рютте, який колись називав Трампа “татусем” НАТО, зіткнувся з негативною реакцією в Європі за те, що деякі союзники вважають надмірно шанобливим підхід до президента”, — йдеться в матеріалі.

Втім, як пише видання, Трамп залишився “майже незворушним” до похвали Рютте. Хоча президент США позитивно відгукнувся про самого генсека, він знову розкритикував європейських союзників, які відмовили йому в кампанії проти Ірану.

Трамп також перелічив європейських союзників, у яких розчарувався після відмови допомогти, зокрема в Ормузькій протоці.

“Ми були розчаровані Великою Британією, ми були розчаровані Німеччиною та Францією”, — сказав Трамп, висловивши при цьому “велику повагу” до Рютте.

Макрон назвав пріоритети саміту НАТО в Анкарі щодо України та санкцій проти РФ

На найближчому саміті НАТО в Анкарі союзники планують зафіксувати спільний підхід щодо України, який сформувався після останніх самітів G7 та Європейської ради. Про це заявив президент Франції Емманюель Макрон за підсумками зустрічі у форматі НАТО E5 у Берліні.

Макрон наголосив, що зараз триває нове зближення між європейцями та американцями. За його словами, послідовність, яка почалася на G7 в Евіані, продовжилася на Європейській раді минулого тижня і має бути продовжена на саміті НАТО в Анкарі, а згодом — у межах Коаліції охочих на підтримку України та гарантій безпеки, яку зберуть 13 липня.

Президент Франції вважає, що головним підсумком останніх днів стало уточнення спільної позиції партнерів щодо України. Він зазначив, що вперше за 18 місяців усі члени G7 підписали один і той самий текст, а американці разом із європейськими партнерами підтвердили підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, військову й енергетичну допомогу, а також санкції проти Росії. На його думку, це є дуже важливим досягненням.

Окремо союзники мають закріпити рішення щодо російської нафти й газу та зберегти санкційний тиск на РФ. Макрон сказав, що посилення санкцій рухається саме в цьому напрямі, це було зафіксовано останніми днями, і саме це обговорюватимуть в Анкарі.

Також, за словами президента Франції, саміт в Анкарі має ще раз підтвердити важливість європейської опори НАТО.

Єврокомісія пропонує масштабне оновлення Європолу та Євроюсту

Єврокомісія виступила з пропозицією посилити роль Європолу та Євроюсту, аби ефективніше протидіяти транскордонній злочинності й терористичним загрозам. Про це повідомляє Укрінформ.

Як заявила віцепрезидентка Єврокомісії Генна Вірккунен, ЄС стикається з ескалацією гібридних загроз, розширенням організованої злочинності та зростанням цифрових небезпек з боку злочинців і терористів. За її словами, саме тому Євросоюз зміцнює Європол і Євроюст, щоб ці структури могли надавати державам-членам ЄС необхідну підтримку — від запобігання до судового переслідування.

Європейська комісія пропонує суттєво розширити повноваження Європолу. Йдеться, зокрема, про покращення обміну інформацією між країнами-членами ЄС, впровадження передових технологій у роботу агентства та посилення оперативної підтримки національних правоохоронних органів. Окремо передбачене поглиблення співпраці Європолу з іншими європейськими та міжнародними структурами безпеки.

Серед ключових новацій — створення для Європолу хмарної інфраструктури. Вона має забезпечити правоохоронцям країн ЄС доступ до сучасних інструментів обробки даних і дати змогу дистанційно працювати над спільними справами в режимі реального часу. Фактично це означає формування єдиного цифрового середовища для розслідувань, яке повинне пришвидшити обмін інформацією між слідчими різних держав.

Єврокомісія також пропонує поглибити координацію між ключовими структурами європейської правової системи. Мета цих змін — підвищити ефективність розслідувань транскордонної злочинності та прискорити обмін доказами між установами.

Запропонована реформа є частиною ширшої стратегії ЄС із цифрової трансформації правоохоронної системи. У Брюсселі розраховують, що модернізація Європолу та тісніша інтеграція з іншими агентствами допоможуть результативніше протидіяти організованій злочинності, кіберзагрозам і фінансовим злочинам.

Комісар ЄС з питань внутрішніх справ та міграції Магнус Бруннер заявив, що Європейський Союз розпочинає найглибше оновлення в історії Європолу. «Сьогодні ми представляємо наймасштабніше оновлення за 25-річну історію Європолу», — зазначив він.

За словами Бруннера, реформа має усунути прогалини в координації між правоохоронними органами, якими користуються злочинні мережі. Однією з головних змін стане автоматизоване завантаження й обробка даних у Європолі, що повинно прискорити обмін інформацією між країнами ЄС.

Крім того, агентство планують перетворити на технологічний хаб, який координуватиме інновації у сфері безпеки, зокрема у напрямах штучного інтелекту та дешифрування даних. Також реформа передбачає створення загальноєвропейської системи аналізу потреб правоохоронців і підтримки спільних досліджень і розробок.

Окремо наголошується, що Європол має отримати змогу тісніше взаємодіяти з міжнародними партнерами та доступ до інформації за межами ЄС. «Злочинність не зупиняється на кордонах ЄС», — наголосив Бруннер.

Ще одним напрямом реформи стане посилення координації у боротьбі з шахрайством з ПДВ, фінансовими злочинами та нецільовим використанням коштів ЄС через взаємодію з іншими агентствами.

Комісар ЄС з питань демократії та правосуддя Майкл Мак-Грат повідомив про створення нової управлінської ради Євроюст. Очікується, що це дасть змогу національним представникам зосередитися на розслідуваннях транскордонної злочинності та пришвидшить ухвалення рішень.

Після реформи Євроюст зможе не лише реагувати на запити країн-членів, а й самостійно ініціювати розслідування. «Євроюст зможе виявляти зв’язки між кримінальними справами набагато раніше… допомагаючи правоохоронцям ефективніше координувати розслідування», — зазначив Мак-Грат.

Також агентство посилить діяльність у сфері кіберзлочинності, гендерно зумовленого насильства та інших транснаціональних злочинів. Окремо підкреслюється, що Євроюст відіграватиме важливу роль у забезпеченні відповідальності за міжнародні злочини, зокрема після завершення війни Росії проти України.

Система ПРО «Золотий купол» у США успішно пройшла перше випробування

У США відбулося перше успішне випробування американської системи протиракетної оборони «Золотий купол».

Про це міністр оборони США Піт Гегсет повідомив у соцмережі X.

За словами глави Пентагону, перший контрольний тест «Золотого купола» завершився абсолютним успіхом.

Гегсет зазначив, що система динамічної автономної оборони точно виконала наведення, захоплення та знищення багатьох цілей, які наближалися.

Фінансування проєкту «Золотий купол» влада США виділила ще в травні минулого року. Канада заявила про готовність долучитися до проєкту ПРО, а Конгрес США оцінив його вартість у $1,2 трлн.