Венесуела підраховує наслідки землетрусів після тисяч жертв

У Венесуелі внаслідок двох послідовних землетрусів, що сталися 24 червня, щонайменше 4 118 людей загинули, а 16 740 дістали поранення. Про це повідомляє The Guardian із посиланням на заяву голови парламенту Венесуели Хорхе Родрігеса.

Руйнівні поштовхи зрівняли із землею цілі райони у прибережному штаті Ла-Гуайра. Тисячі людей вважаються зниклими безвісти.

Попри те, що рятувальні команди вже припинили пошуки тих, хто вижив, родичі й далі обшукують руїни, намагаючись знайти своїх близьких.

У п’ятницю землетрус магнітудою 3,0 у центрі Каракаса спричинив короткочасну паніку та евакуацію людей з будівель.

Тепер країна стоїть перед питанням відновлення та відбудови. Управління ООН із зменшення ризику катастроф (UNDRR) оцінило прямі матеріальні збитки, завдані житлу та інфраструктурі, приблизно у 37 млрд доларів.

Тимчасова президентка Венесуели Делсі Родрігес закликала розблокувати заморожені за кордоном активи, щоб використати їх для відновлення країни. У середу вона заявила, що звернулася до короля Британії Карла III з проханням розблокувати близько 30 тонн венесуельського золота, замороженого в межах санкцій.

Багато венесуельців висловили обурення через те, що, на їхню думку, уряд, підтримуваний США, недостатньо ефективно реагував на катастрофу до прибуття міжнародних рятувальних команд.

США наполягають на публічних гарантіях Ірану щодо безпеки судноплавства в Ормузькій протоці

Адміністрація Трампа вимагає, щоб Іран оприлюднив заяву із зобов’язанням не обстрілювати торговельні судна в Ормузькій протоці. Про це повідомляється з посиланням на Axios.

Як зазначили в п’ятницю під час брифінгу для журналістів троє американських чиновників, цей сигнал був переданий Тегерану як безпосередньо, так і через регіональних посередників.

У Вашингтоні вважають, що Іран порушив Меморандум про взаєморозуміння, підписаний зі США три тижні тому, оскільки неодноразово обстрілював торгові судна в протоці та поблизу неї. У відповідь на ці атаки США завдали по Ірану дві серії ударів, а згодом зупинили їх після того, як Дональд Трамп дав зрозуміти про готовність повернутися до дипломатичних переговорів.

За словами одного з американських чиновників, після дводенних сутичок на початку цього тижня іранська сторона звернулася до адміністрації та висловила бажання продовжити переговори.

Водночас публічно іранські перемовники, представники КВІР та інші високопосадовці Ірану виступили єдиним фронтом, заявивши, що Тегеран має зберегти контроль над судноплавством в Ормузькій протоці.

Очікується, що в суботу в Маскаті відбудеться зустріч міністра закордонних справ Ірану Аббаса Арагчі та міністра закордонних справ Оману Бадра аль-Бусайді, під час якої обговорюватимуть кризу в Ормузі. Американські чиновники кажуть, що саме після цієї зустрічі в Омані чекають від Ірану оприлюднення відповідної заяви.

«Ми хочемо, щоб вони публічно заявили, що припинять обстріл суден, і прямо або принаймні непрямо визнали, що вони накоїли лиха. Зараз ми працюємо над цим, — сказав один з американських чиновників. — Ми очікуємо, що іранці скажуть… що всі канали в протоці будуть відкриті і що прохід ними буде безкоштовним».

Інший американський чиновник попередив, що відмова Ірану публікувати таку заяву матиме суворі наслідки.

Ще один представник США заявив, що впродовж трьох тижнів прямих і непрямих переговорів Вашингтон і Тегеран досягли прогресу на шляху до укладення ядерної угоди.

«Ми ведемо переговори з впливовими особами в Ірані, які заявляють, що хочуть угоди», — сказав він.

Водночас співрозмовники наголосили, що криза в Ормузі спричинила серйозні сумніви щодо того, чи погодиться Іран коли-небудь на ядерну угоду і чи виконуватиме її умови.

Один із чиновників також підкреслив, що Трамп надав американським перемовникам простір і час для досягнення ядерної угоди з Іраном, «але не надто багато простору й часу». Він додав, що зараз розробляються плани альтернативних дій на випадок, якщо ядерної угоди досягти не вдасться.

В Еквадорі затримали поляка, якого підозрюють у керівництві мережею контрабанди кокаїну до Європи

У п’ятницю суд в Еквадорі заарештував поляка, якого підозрюють у керівництві злочинним угрупованням, що займалося контрабандою кокаїну до Європи. Прокуратура повідомила, що йому та ще 16 особам висунули звинувачення в участі в організованій злочинності.

Слідчі стверджують, що банда діяла з 2019 року. За їхніми даними, вона підтримувала контакти з албанською та польською мафією, а також зі збройними організаціями в Колумбії і злочинними угрупованнями в Еквадорі.

Як повідомляє слідство, наркотики мали відправляти до Польщі, Нідерландів, Бельгії, Німеччини, Італії та Данії.

За даними слідства, група отримувала кокаїн з лабораторій, розташованих на колумбійському кордоні. Потім його перевозили сухопутним шляхом через Еквадор і ховали в контейнерах з експортними товарами, зокрема бананами, кавою, морепродуктами, деревиною та консервами.

У заяві також зазначено, що правоохоронці встановили прямі зв’язки між цією групою та кількома тоннами кокаїну, вилученого владою під час окремих операцій.

США запровадили санкції проти Алі Ансарі через звинувачення у збагаченні іранської еліти

США ввели санкції проти іранського фінансиста Алі Ансарі, якого звинувачують в управлінні глобальною мережею активів Верховного лідера Моджтаби Хаменеї та інших високопоставлених представників режиму. Про це повідомляє Bloomberg.

Це перші нові санкції щодо Ісламської Республіки після підписання США та Іраном меморандуму про взаєморозуміння. Документ містив положення про припинення бойових дій і запуск 60-денного періоду переговорів. У межах цього пакту США не мали запроваджувати нові санкції під час переговорного періоду.

Дональд Трамп заявив про «завершення» припинення вогню, однак зазначив, що переговори триватимуть на прохання Ірану. Водночас США та Іран покладають одне на одного відповідальність за порушення умов припинення вогню.

У Міністерстві фінансів заявили, що Ансарі, який базується в Дубаї, «фактично інституціоналізував масштабні розкрадання в межах іранського режиму, перенаправляючи державні кошти у великий закордонний портфель нерухомості та комерційних активів для збагачення себе, еліти режиму, включаючи відомих високопосадовців в Офісі Верховного лідера, та Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР)”.

Під санкції також потрапила компанія Smart Global Limited, яку, за даними американської сторони, використовували для зберігання значної частини цих інвестицій.

Окремо пакет санкцій Міністерства фінансів США охопив три іранські біржові компанії та їхніх керівників. Їх звинувачують у сприянні щорічним транзакціям на мільярди доларів для іранських банків, які перебувають під санкціями.

США та Франція засудили Іран через удари в Ормузькій протоці

Сполучені Штати заявили, що віддають перевагу дипломатичному врегулюванню конфлікту з Іраном, але водночас готові притягнути Тегеран до відповідальності за дії, які кидають виклик міжнародному миру та безпеці. Про це сьогодні заявила заступниця представника США в Організації Об’єднаних Націй Теммі Брюс, передає CNN.

Під час засідання Ради Безпеки ООН Брюс зазначила, що США сподіваються на повернення Ірану до виконання своїх зобов’язань і на його серйозну участь у переговорах щодо досягнення остаточної угоди. Водночас вона наголосила, що діалог залишається можливим, але переговори неможливі, поки Іран відмовляється від основних зобов’язань, зокрема не стріляти по цивільних об’єктах.

Ці заяви пролунали після того, як США неодноразово завдавали ударів по Ірану цього тижня, після обстрілу Тегераном кількох суден в Ормузькій протоці. Президент США Дональд Трамп заявив, що США погодилися продовжити переговори з Іраном, однак Вашингтон повідомив Тегеран про завершення припинення вогню, встановленого Меморандумом про взаєморозуміння між двома країнами.

За словами Брюс, за останній тиждень Іран вжив дій, які суперечать суті та духу взаєморозуміння, встановленого між двома країнами. Вона також закликала Організацію Об’єднаних Націй залишатися повністю залученою до питання ядерної програми Ірану та повторила, що Тегеран порушив міжнародне право і резолюції цієї ради.

Брюс підкреслила, що президент Трамп віддає перевагу миру, і закликала інших членів ради приєднатися до підтримки інструментів цього органу.

Підтримку цій позиції висловили й інші союзники. Представник Франції Жером Боннафон назвав нещодавні атаки Ірану на Близькому Сході неприйнятними.

Він заявив, що Франція продовжуватиме працювати з усіма партнерами, щоб зробити внесок у зусилля, спрямовані на досягнення міцного дипломатичного рішення, яке гарантуватиме, що Іран ніколи не отримає ядерної зброї.

Владислав Косіняк-Камиш 11 липня відвідає Волинь для вшанування пам’яті загиблих у Другій світовій війні

11 липня віцепрем’єр-міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш прибуде до Волинської області, щоб узяти участь у заходах із вшанування пам’яті людей, які загинули в регіоні під час Другої світової війни.

Про свій візит Косіняк-Камиш повідомив у мережі X.

Він зазначив, що цього дня вже багато років Луцький єпископ Римо-католицької церкви Віталій Скомаровський проводить жалобні урочистості на згадку про загиблих.

Напередодні роковин подій Другої світової на Волині, які в Польщі вшановують 11 липня, глава польського уряду Дональд Туск закликав відповідально ставитися до історичних питань. Він підкреслив, що правда є необхідною основою для польсько-українського примирення.

Російські хакери зламували камери на маршрутах військових перевезень НАТО, щоб відстежувати зброю для України

Пов’язані з Кремлем хакери отримували доступ до камер на маршрутах військових перевезень, сподіваючись побачити, яку саме зброю везуть до Києва. Операція торкнулася кількох країн НАТО та самої України.

Про це пише The Telegraph із посиланням на розвідку та контррозвідку Нідерландів.

За даними їхнього спільного розслідування, хакери зламували підключені до інтернету камери, спрямовані на військові транспортні маршрути, щоб з’ясувати, яку зброю везуть до Києва. У висновках розвідки йдеться, що операція охопила «європейські держави-члени НАТО, включно з Нідерландами, та Україну», і її назвали «масштабною російською операцією». Організації, чиї камери встановлені на цих маршрутах, уже попередили, щоб вони могли вжити заходів.

IP-камери, тобто камери з доступом до інтернету, набули поширення останніми роками завдяки дешевому китайському імпорту та швидкісному широкосмуговому зв’язку. Розвідка не уточнила точний тип зламаних пристроїв, однак саме камери дверних дзвінків люди найчастіше використовують, щоб стежити за власним майном через смартфон. Хакери застосовують загальнодоступні застосунки для сканування мережі в пошуках вразливих пристроїв.

У розслідуванні зазначається, що чимало таких камер взагалі не захищені належним чином: «часто мають стандартні паролі, застаріле програмне забезпечення та стандартні налаштування». «Коли IP-камеру ідентифіковано, зловмисник може спробувати отримати до неї доступ через інтернет. Це часто відносно легко, оскільки багато підключених до інтернету IP-камер недостатньо захищені», — йдеться у висновках розвідки.

Злам камер за останні роки став звичною практикою сучасної війни. Так само чинили українські хакери, зламуючи російські камери спостереження для наведення далекобійних ударів, зокрема під час першої атаки підводного дрона на човен РФ у Новоросійську. Ізраїльська розвідка й ЦРУ використали мережу камер у Тегерані, щоб встановити місцезнаходження колишнього верховного лідера Ірану Алі Хаменеї перед авіаударом, який його вбив.

Нині така практика вважається дешевшою й простішою, ніж використання дронів і супутників для збору розвідданих. Вона також дає ефект операційної несподіванки, оскільки більшість власників камер навіть не підозрюють, що їхні пристрої зламані. Крім того, наземні камери дають унікальний ракурс місцевості, недоступний традиційній авіарозвідці.

У Польщі серед затриманих в офісі української компанії виявили ексвійськового, якого підозрюють у шпигунстві на користь РФ

У Польщі одного з чоловіків, яких затримали після його візиту до офісу української компанії з вимогою висловитися щодо Степана Бандери, раніше вже затримували за підозрою у шпигунстві на користь Росії.

Про це повідомили польські видання Polsat News і TVN24.

Йдеться про колишнього солдата Сил територіальної оборони Ярослава К. У березні 2026 року його затримувало Агентство внутрішньої безпеки.

Як раніше писали польські ЗМІ, чоловіка затримали в Познані. За дев’ять днів до арешту він був учасником мітингу проросійського та антизахідного руху у Варшаві.

Ярославу К. висунули обвинувачення в участі в діяльності іноземної розвідувальної служби або в діях від її імені проти Республіки Польща. За неофіційною інформацією, обвинувачення стосуються періоду з липня 2023 року до квітня 2024 року.

Після того як стало відомо про затримання Ярослава К., командир його бригади ухвалив рішення про негайне звільнення військового.

Водночас, попри звинувачення у шпигунстві, суд не задовольнив клопотання про взяття його під варту. Підставою стало те, що наявні докази не підтвердили, що Ярослав К. справді діяв від імені російської розвідки.

Стубб заявив, що Китай не дозволить Росії застосувати ядерну зброю проти України

Президент Фінляндії Стубб, підтримавши позицію Зеленського, заявив, що Китай не дасть Росії використати ядерну зброю проти України.

За його словами, два дні тому у Фінляндії він вечеряв із міністром закордонних справ Китаю. Під час цієї зустрічі сторони обговорили ядерне питання, і, як зазначив Стубб, китайці висловилися дуже категорично: «Ні, цього не станеться».

В Ульмі готують серійний випуск систем Gereon для передачі Україні

Німецькі компанії DEUTZ і ARX Robotics розпочинають в Ульмі промислове серійне виробництво безпілотних наземних систем Gereon. Перші такі системи планують передати Україні вже наприкінці літа.

Про це повідомляється у пресрелізі DEUTZ. Генеральний директор оборонного підрозділу DEUTZ Марко Герре заявив, що для постачання Gereon Україні компанія збільшує виробництво на заводі в Ульмі. За його словами, стратегічне партнерство з ARX Robotics робить вагомий внесок у зміцнення європейської оборонної політики шляхом підтримки України.

У компанії зазначили, що серійне виробництво має стартувати впродовж наступних кількох тижнів. Перші системи, виготовлені на підприємстві в Ульмі, планують поставити Україні вже наприкінці літа.

Мюнхенська оборонно-технологічна компанія ARX Robotics займається розробкою безпілотних програмно-керованих наземних оборонних систем. Стратегічне партнерство між ARX Robotics і DEUTZ уклали в жовтні 2025 року.

Окрім швидкого розширення промислового виробництва, партнерство передбачає застосування силових установок DEUTZ у безпілотних наземних системах ARX Robotics. Йдеться про акумуляторні електричні приводи, а в майбутньому — також про компактні двигуни внутрішнього згоряння або гібридні силові установки.

Також компанії мають намір створити інтерфейс, який об’єднає програмну платформу ARX Robotics Mithra OS на основі штучного інтелекту із силовими установками DEUTZ.