У РФ представили нову модифікацію дрона-камікадзе «Герань-4 Сикер»

Російська Федерація розробила нову модифікацію безпілотника сімейства «Шахед» під назвою «Герань-4 Сикер», яку оснастили системою автоматичного наведення.

Оновлена версія баражуючого боєприпасу отримала низку технічних змін. Дальність польоту безпілотника становить до 550 км. Бойова частина може оснащуватися осколково-фугасним або термобаричним зарядом вагою до 50 кг. Швидкість модернізованого дрона сягає близько 300 км/год.

Ключовою особливістю «Герань-4 Сикер» є здатність самостійно виявляти, захоплювати та супроводжувати ціль на завершальному етапі польоту. Завдяки новим оптико-електронним системам або головкам самонаведення безпілотник може уражати об’єкти з вищою точністю, що зменшує залежність від супутникової навігації в умовах дії українських систем РЕБ.

Мая Санду запропонувала Василе Тофана на посаду прем’єр-міністра Молдови

Після нещодавньої відставки попереднього глави уряду президентка Молдови офіційно назвала нового претендента на посаду прем’єр-міністра. Про це повідомляє Bloomberg.

У суботу, 11 липня, Мая Санду доручила відомому інвестору Василе Тофану сформувати новий проєвропейський склад Кабінету міністрів. Його кандидатуру підтримує керівна партія «Дія і солідарність» (PAS). Відтепер у нього є 15 днів, щоб подати парламенту на затвердження склад команди та програму діяльності уряду.

Тофан заявив, що готовий діяти швидко для відновлення довіри суспільства. За його словами, країна потребує змін, у тому числі й непопулярних рішень.

44-річний бізнесмен є керівним партнером інвестиційного фонду Horizon Capital, який управляє активами приблизно на 1,6 мільярда доларів і активно працює в Молдові та Україні. Раніше він був консультантом у Monitor Group, займався розвитком у Philips, а торік виступив ініціатором створення громадського руху «Европа-2028».

Заміна очільника уряду сталася після несподіваної відставки Александра Мунтяну, який перебував на посаді лише вісім місяців. Переформатування влади відбувається на тлі резонансного корупційного скандалу довкола державної компанії MoldATSA, надавача аеронавігаційних послуг. Її керівництво звинувачують у незаконному отриманні посад і надвисоких зарплат.

Оновлений уряд матиме стратегічне завдання зберегти високий темп інтеграції до Європейського Союзу після офіційного початку переговорів про вступ. Кишинів розраховує стати повноправним членом ЄС до 2030 року.

У Польщі закликають законодавчо заборонити червоно-чорний прапор ОУН-УПА

Президент Польщі під час офіційного виступу заявив, що підтримує офіційну заборону використання на території країни червоно-чорного прапора ОУН-УПА. Про це повідомляють ЗМІ.

Під час церемонії в селі Радруж, приуроченої до Дня пам’яті жертв Волинської трагедії, польський лідер наголосив, що докладе всіх зусиль, аби цей символ зник із простору країни. Також він висловив сподівання, що польський парламент підтримає таку ініціативу шляхом ухвалення відповідного законодавчого акта.

За словами Навроцького, цей прапор не хочуть бачити у Польщі. Глава держави заявив, що така символіка уособлює ідеологію українського націоналізму, діячі якого причетні до вбивств польських жінок та дітей.

Крім того, президент порівняв засади цієї ідеології з нацистським гаслом «Кров і ґрунт» і додав, що подібним поглядам немає місця в межах Європейського Союзу.

Моджтаба Хаменеї після похорону батька пообіцяв помсту

Верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї після похорону свого батька публічно заявив, що помститься за його загибель, а також за всіх загиблих у війні з США та Ізраїлем.

Заяву оприлюднили на тлі траурних церемоній за загиблим верховним лідером Алі Хаменеї. У письмовому зверненні до народу він наголосив, що “помста – це вимога нашого народу”, і пообіцяв, що відплата “обов’язково” настане.

Тим часом іранські ЗМІ повідомляють, що Тегеран не вестиме з американцями подальших переговорів, доки Вашингтон не змінить свою позицію.

Водночас західні ЗМІ зазначають, що переговори тривають, а в Білому домі шукають шляхи зупинити нинішню ескалацію.

Ліндсі Грем ознайомився з виробництвом українських дронів SkyFall

Американський сенатор Ліндсі Грем відвідав виробництво українських безпілотників SkyFall, повідомляють ЗМІ.

Під час візиту йому показали дрон-перехоплювач P1-SUN — українську розробку, створену для боротьби з російськими безпілотниками, зокрема «Шахедами».

Також Ліндсі Грем оглянув процес виготовлення важких дронів-бомберів Vampire (“Баба Яга”) та FPV-дронів Shrike.

Австрійське розслідування щодо Ferrexpo: дивіденди, збитки та фінансові зв’язки Жеваго

Константин Жеваго став фігурантом масштабного парламентського розслідування в Австрії. 3 липня 2026 року депутати Національної ради Вернер Коглер, Мері Дісоскі та їхні колеги подали запит №6494/J до міністра фінансів Маркуса Мартербауера. У ньому вони вимагають перевірити активи, компанії, нерухомість, податкові схеми та фінансові зв’язки українського мільярдера. Відповідь на запит має бути надана до 3 вересня. Про це повідомляє Укррудпром.

У документі згадуються Ferrexpo plc, Ferrexpo AG, The Minco Trust, First-DDSG Logistics Holding GmbH, MAG Handels- und Transport GmbH, MAGferr GmbH, Eliomys Vermögensverwaltung KG, Oxanikus Vermögensverwaltung KG, а також люксембурзька Calexco S.a.r.l. Окремо депутати просять перевірити можливі зв’язки з бізнесом Жеваго у Олександра Мороза, Ганнеса Латтенмайера, Катерини Латтенмайер та Оксани Окснер (Мороз). Підставою для запиту стали публікація австрійського журналу Profil, затримання Жеваго у Франції у 2022 році та запровадження проти нього українських санкцій 25 лютого 2025 року.

Одним із головних епізодів у запиті є схема продажу продукції Полтавського ГЗК. За даними, наведеними з посиланням на народного депутата Олексія Мовчана, залізорудні котуни реалізовувалися не безпосередньо Voestalpine, Salzgitter та ThyssenKrupp, а через Ferrexpo AG у Швейцарії за заниженими цінами. Це, як зазначається, давало змогу концентрувати прибуток поза межами України. Передбачувану заборгованість перед Полтавським ГЗК оцінюють щонайменше у 500 млн доларів. У Ferrexpo заявляють, що всі операції здійснювалися на ринкових умовах і відповідали правилам трансфертного ціноутворення.

Австрійські депутати також наполягають на перевірці відносин Ferrexpo з Voestalpine. Йдеться, зокрема, про продаж часток VA Intertrading AG структурі Calexco S.a.r.l., чинні комерційні контракти та можливе використання інсайдерської інформації під час торгівлі акціями. Міністерство фінансів Австрії має повідомити, чи проводило Управління фінансового нагляду FMA перевірки щодо можливих ознак інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і підозрілих операцій.

Окрему увагу в запиті приділено перевізнику First-DDSG Logistics Holding GmbH, який займався транспортуванням продукції Ferrexpo. За даними парламентського запиту, компанія протягом років демонструвала негативний фінансовий результат: €44,8 млн у 2022 році, €42,3 млн у 2023 році та €41 млн у 2024 році. У межах перевірки вивчаються можливе трансфертне ціноутворення, а також діяльність керівників Віктора Гладкого, Ярославни Блонської та Миколи Кладієва.

До перевірки включили й чотири об’єкти елітної нерухомості: віллу Schwarzenfels у Марія-Верт, дві вілли на Krapfenwaldgasse у Відні та віллу в Прессбаумі. Австрійська влада має з’ясувати їхній можливий зв’язок із Жеваго, а також походження коштів, використаних для придбання.

Розслідування відбувається на тлі складного фінансового стану Ferrexpo. Станом на квітень 2026 року компанія мала лише $20 млн грошових коштів, з яких доступно було близько $17 млн, тоді як заборгованість держави з відшкодування ПДВ становила $90,3 млн. Група повідомила про додаткову емісію щонайменше на $100 млн, продаж судна Iron Destiny за $7,7 млн, скорочення витрат і попередила про ризик неплатоспроможності. Водночас австрійські депутати окремо нагадують, що до повномасштабної війни Ferrexpo виплатила акціонерам понад €1 млрд дивідендів. Тепер вони вимагають встановити, де саме концентрувався прибуток групи та яку роль у цій фінансовій конструкції відігравали швейцарські, люксембурзькі та австрійські компанії.

«Право і справедливість» подала до Сейму резолюцію проти членства України в ЄС

Найбільша опозиційна сила Польщі, партія «Право і справедливість», подала до Сейму проєкт резолюції, спрямований проти вступу України до ЄС.

Один із лідерів партії Пшемислав Чарнек заявив, що українська влада «продовжує звертатися до спадщини організацій, причетних до Волинської різанини». Також, за його словами, Євросоюз «не повинен приймати до своїх лав державу, що спирається на ідеологію, яка суперечить християнським і європейським цінностям».

У проєкті резолюції міститься вимога до уряду Польщі блокувати подальшу інтеграцію України з ЄС, якщо Київ не відмовиться від героїзації УПА і не увічнить пам’ять польських жертв.

Партія наполягає на тому, щоб документ розглянули на найближчому засіданні Сейму, запланованому на 15–17 липня.

У Вроцлаві пропонують назвати вулицю на честь жертв УПА

Депутатка польського Сейму від партії «Право і справедливість» (PiS) Мирослава Стахов’як-Ружецька запропонувала присвоїти одній з вулиць у Вроцлаві назву на честь жертв УПА.

Із відповідною офіційною заявою вона звернулася до міської адміністрації. Кінцеве рішення щодо цього питання повинна ухвалити міська рада.

Депутатка подала 2 окремі запити про надання назв міським вулицям.

Мирослава Стахов’як-Ружецька наголосила, що вважає цю ініціативу не лише виявом пошани до однієї з найтрагічніших сторінок в історії польсько-українських відносин, а й підставою для відкритого діалогу в сучасному суспільстві. Вона також зазначила, що нині Вроцлав є домом для чисельної української діаспори.

У Варшаві з’явиться Стіна пам’яті жертв Волинської трагедії, а ексгумації відновлять

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що у Варшаві створять Стіну пам’яті з вічним вогнем. На ній мають увічнити імена всіх знайдених і встановлених жертв Волинської трагедії.

Йдеться про масові вбивства поляків та інших громадян довоєнної Польщі, які в роки Другої світової війни скоїли українські націоналісти. Найтрагічнішим днем стало 11 липня 1943 року — Кривава неділя, коли напади відбулися приблизно на 100 польських населених пунктів на Волині.

Також Туск повідомив, що буде відновлено пошуки та ексгумації загиблих, яких досі не поховали гідно.

Водночас прем’єр наголосив, що історична пам’ять не повинна ставати джерелом ворожнечі. За його словами, злочини потрібно називати своїми іменами, однак «відповіддю на націоналізм не може бути ще більше націоналізму».

У Польщі 11 липня відзначають Національний день пам’яті жертв Волинської трагедії.

У Туреччині 36 людям виписали ордери на затримання у справі про хабарництво

Генеральна прокуратура Анкари в суботу повідомила, що прокуратура Туреччини видала ордери на затримання 36 осіб. Серед них є мер одного з районів Анкари, яким керує головна опозиційна сила країни, передає Reuters.

Слідство пов’язане з підозрами у хабарництві та маніпуляціях під час проведення державних тендерів.

За інформацією прокуратури, правоохоронці вже затримали 27 підозрюваних, а пошук інших ще триває.

Мер району Чанкая в Анкарі Хюсейн Джан Гюнер, який представляє Республіканську народну партію (CHP), написав у соцмережі X, що повідомив правоохоронні органи про своє місцезнаходження. Також він залишив запасний ключ від свого будинку для слідчих, які проводять обшук, поки він повертається до Анкари.

«Відтоді як ми обійняли посаду, ми керували цією установою якнайкраще й не допустили жодного вчинку, який міг би осоромити тих, хто довірив нам свою підтримку», — заявив Гюнер.

Ця операція стала ще одним епізодом у серії розслідувань щодо муніципалітетів, якими керує Республіканська народна партія (CHP).

Уряд Туреччини наполягає, що судова система діє незалежно. Водночас CHP відкидає звинувачення і стверджує, що ці розслідування мають політичний характер.