На Волині під час ексгумації виявили останки 55 людей, серед яких 26 дітей

Під час ексгумаційних робіт на території колишніх польських сіл Острівки та Воля-Островецька на Волині були знайдені останки 55 людей. Серед них — 26 дітей.

Про це повідомив Інститут національної пам’яті Польщі.

Як зазначили в Інституті, 30 серпня 1943 року обидва села зазнали нападу Української повстанської армії за сприяння українських жителів сусідніх сіл.

За інформацією Інституту, польських жителів убили, а їхні будинки були пограбовані та знищені. Зараз на місці колишніх населених пунктів знаходяться ліси та сільськогосподарські угіддя.

Заяви Пьотра Лукасевича на Волині спричинили суперечки, Сікорський висловив йому підтримку

Повірений у справах Польщі в Україні Пьотр Лукасевич опинився в центрі суспільної дискусії після висловлювань під час пам’ятних заходів на Волині. У соцмережах частина коментаторів почала закликати до його відставки, водночас міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський публічно підтримав дипломата.

Під час заходів із вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії Лукасевич заявив про необхідність «вміти пробачати та просити пробачення». Він наголосив, що усвідомлення відповідальності та сорому за насильство минулого є потрібною умовою для побудови кращого майбутнього.

Окремо дипломат згадав українських жертв насильства з боку польської держави на території Другої Речі Посполитої до та під час Другої світової війни. Саме ця частина його промови викликала особливо гостру реакцію в польському суспільстві.

Голова ультраконсервативної юридичної організації Ordo Iuris Єжи Кваснєвський заявив, що Лукасевич або «зрадив», або втілює політику польського уряду та очільника МЗС Радослава Сікорського. Колишній посол Польщі в Україні Ян Пєкло назвав слова дипломата «скандалом». Критику на адресу польського Міністерства закордонних справ також висловили представники оточення новообраного президента Кароля Навроцького.

На тлі цієї реакції Радослав Сікорський став на бік Лукасевича. Коментуючи ситуацію, він сказав: «У світлі спільної загрози він працює на примирення. А деякі націоналістичні сектанти цькують братні народи одне на одного, служачи зовсім іншим інтересам».

Таким чином, заява Сікорського стала публічним підтвердженням підтримки польського дипломата на тлі суспільної критики та політичної дискусії щодо оцінки складних сторінок українсько-польської історії.

У Радружі під час роковин Волинської трагедії українські хрести на цвинтарі закрили маскувальною сіткою

Під час заходів у Польщі, присвячених річниці Волинської трагедії, виник скандал через ставлення до українських поховань. У селі Радруж, що розташоване поблизу кордону з Україною, українські пам’ятні хрести на цвинтарі повністю закрили маскувальною сіткою.

Як повідомляють місцеві засоби масової інформації, релігійні символи залишалися завішеними сіткою безпосередньо під час офіційної церемонії.

У межах комеморативних заходів із промовою виступив президент Польщі Кароль Навроцький. Свій виступ він повністю присвятив темі Волинської трагедії. Водночас польський посадовець не згадав про історичний факт депортації українського населення із самого села Радруж, що сталася після Другої світової війни.

У Польщі закликають законодавчо заборонити червоно-чорний прапор ОУН-УПА

Президент Польщі під час офіційного виступу заявив, що підтримує офіційну заборону використання на території країни червоно-чорного прапора ОУН-УПА. Про це повідомляють ЗМІ.

Під час церемонії в селі Радруж, приуроченої до Дня пам’яті жертв Волинської трагедії, польський лідер наголосив, що докладе всіх зусиль, аби цей символ зник із простору країни. Також він висловив сподівання, що польський парламент підтримає таку ініціативу шляхом ухвалення відповідного законодавчого акта.

За словами Навроцького, цей прапор не хочуть бачити у Польщі. Глава держави заявив, що така символіка уособлює ідеологію українського націоналізму, діячі якого причетні до вбивств польських жінок та дітей.

Крім того, президент порівняв засади цієї ідеології з нацистським гаслом «Кров і ґрунт» і додав, що подібним поглядам немає місця в межах Європейського Союзу.

У Варшаві з’явиться Стіна пам’яті жертв Волинської трагедії, а ексгумації відновлять

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що у Варшаві створять Стіну пам’яті з вічним вогнем. На ній мають увічнити імена всіх знайдених і встановлених жертв Волинської трагедії.

Йдеться про масові вбивства поляків та інших громадян довоєнної Польщі, які в роки Другої світової війни скоїли українські націоналісти. Найтрагічнішим днем стало 11 липня 1943 року — Кривава неділя, коли напади відбулися приблизно на 100 польських населених пунктів на Волині.

Також Туск повідомив, що буде відновлено пошуки та ексгумації загиблих, яких досі не поховали гідно.

Водночас прем’єр наголосив, що історична пам’ять не повинна ставати джерелом ворожнечі. За його словами, злочини потрібно називати своїми іменами, однак «відповіддю на націоналізм не може бути ще більше націоналізму».

У Польщі 11 липня відзначають Національний день пам’яті жертв Волинської трагедії.

Владислав Косіняк-Камиш 11 липня відвідає Волинь для вшанування пам’яті загиблих у Другій світовій війні

11 липня віцепрем’єр-міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш прибуде до Волинської області, щоб узяти участь у заходах із вшанування пам’яті людей, які загинули в регіоні під час Другої світової війни.

Про свій візит Косіняк-Камиш повідомив у мережі X.

Він зазначив, що цього дня вже багато років Луцький єпископ Римо-католицької церкви Віталій Скомаровський проводить жалобні урочистості на згадку про загиблих.

Напередодні роковин подій Другої світової на Волині, які в Польщі вшановують 11 липня, глава польського уряду Дональд Туск закликав відповідально ставитися до історичних питань. Він підкреслив, що правда є необхідною основою для польсько-українського примирення.

Польські євродепутати порушать тему Волинської трагедії під час розгляду звіту України в ЄС

Польські євродепутати мають намір винести питання Волинської трагедії на загальноєвропейський рівень під час дебатів щодо євроінтеграційного звіту України, які заплановані на 7 липня. Як повідомляє RMF24, польські політики вирішили використати день подання правок до документа, щоб офіційно засудити злочини Української повстанської армії (УПА).

Загалом до євроінтеграційного звіту України подали понад 400 правок. Представники польської опозиційної партії «Право і Справедливість» (PiS) зареєстрували чотири жорсткі вимоги. Серед них — визнання УПА організацією, відповідальною за геноцид, засудження її символіки та дозвіл на проведення ексгумації жертв Волинської трагедії.

Водночас керівна польська «Громадянська коаліція» (KO) Дональда Туска вирішила діяти на випередження, щоб не залишати історичну тематику опонентам перед внутрішніми виборами. Депутати від KO підготували власну правку, менш радикальну за формулюваннями, але категоричну у засудженні дій УПА. Її подали від імені найбільшої фракції Європарламенту — Європейської народної партії (EPP).

Норман Девіс закликав не загострювати дискусію навколо УПА під час війни

Британський історик і професор Норман Девіс, який спеціалізується на історії Польщі, Європи та Британських островів, в інтерв’ю польському виданню Onet заявив, що 90% бійців УПА не були пов’язані з подіями на Волині. За його словами, головним завданням цієї сили була боротьба проти окупаційних режимів. Він також вважає, що Польщі не слід загострювати тему УПА, оскільки в майбутньому це може мати для неї негативні наслідки.

Професор підкреслив, що Варшава порушила це питання у вкрай невдалий час — під час повномасштабної війни, коли Україна веде боротьбу за власне виживання. На його думку, українці можуть надовго це запам’ятати.

Коли журналістка спробувала пов’язати це з рішенням президента України Володимира Зеленського присвоїти одному з підрозділів Сил спеціальних операцій почесне найменування «імені Героїв УПА», Девіс категорично заперечив такий зв’язок.

«Все почалося не з цього. Те, що зробив Зеленський, не має жодного стосунку до Волині. 90 відсотків бійців УПА не були пов’язані з волинськими подіями. Як іще президенту прославити тих 90 відсотків героїв УПА? У будь-якого підпільного руху часів Другої світової війни є свої темні сторінки», — відповів він.

Девіс нагадав, що УПА одночасно воювала і проти сталінізму, який, за його словами, був ще гіршим за більшовизм, і проти німецьких окупантів. При цьому спротив більшовикам, як зазначив історик, тривав до 1960-х років.

Він пояснив, що саме тому в Україні УПА сприймають як героїчну організацію. На його думку, її можна зіставити з «проклятими солдатами» в Польщі. Історик наголосив, що загалом УПА не була злочинною структурою, а її метою була боротьба з окупантами.

Також Девіс звернув увагу на те, що в Україні десятиліттями не можна було відкрито говорити про УПА, зокрема і про її темні сторінки. Через це, за його словами, багато людей не знають про можливі злочини.

Історик додав, що Польща теж відповідальна за окремі злочини проти українців, зокрема за акцію «Вісла». Окрім цього, на Волині від рук поляків загинули тисячі українців.

На думку Девіса, обом країнам потрібна об’єктивна комісія, яка вивчатиме події на Волині, адже «нинішні покоління не несуть вини за злочини своїх предків».

Водночас він застеріг, що історичні суперечки можуть посилити напругу у польсько-українських відносинах. При цьому, як він зазначив, «добрі відносини з сусідами є абсолютною основою виживання вільної Польщі». Вигоду з такого конфлікту, за його словами, матиме лише Росія.

Відповідаючи на запитання, чи погодився б він консультувати президента Польщі Кароля Навроцького, якби той звернувся до нього по пораду, Девіс сказав, що «це була б марна трата часу», оскільки він не займається політикою.

Підсумовуючи, історик заявив, що історичні рани можна заліковувати. Водночас патріотизм і націоналізм, за його словами, нерідко спираються на викривлені факти, оскільки «кожен народ неохоче згадує про свої помилки і злочини».