Місячні архіви: Вересень 2026

Мільйони, футбол і крипта: хто такий 28-річний президент ФК «Харків» Богдан Бойко, який став фігурантом «Карфагена»

Оприлюднено автором

Богдан Бойко, який очолює футбольний клуб «Харків», опинився серед підозрюваних у рамках антикорупційної операції «Карфаген», яку проводять НАБУ та САП. Правоохоронці припускають, що він міг виконувати функцію негласного керівника мережі шахрайських кол-центрів і координувати їхню роботу. Згідно із заявою прокурора, Бойко безпосередньо взаємодіяв щодо функціонування таких центрів, узгоджував конкретні локації, обговорював окремі об’єкти та сприяв виконанню запитів у межах міжнародної правової допомоги. Прокурор Карась зазначив, що наразі триває відкрита стадія розслідування, під час якої слідчі перевіряють факти діяльності подібних структур по всій території країни, зокрема згадуючи місто Дніпро.

До матеріалів провадження приєднали три телефонні розмови між очільником футбольного клубу та Сергієм Кропивою, який обіймає посаду заступника керівника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора. Перша розмова зафіксована 19 березня 2026 року, коли Кропива інформував Бойка про стан справ у Департаменті стратегічних розслідувань Нацполіції, запевняючи, що стосовно цього регіону жодних розшукових заходів немає і все перебуває в режимі очікування. Під час наступної бесіди 5 травня співрозмовники торкнулися теми громадян Казахстану, які, за словами представника Офісу генпрокурора, виявили готовність вплинути на певну особу за умови подання українською стороною відповідного міжнародного доручення. Третя розмова відбулася 6 травня, в період перебування Бойка в Лісабоні, під час якої обговорювалася кандидатура директора Івахненка для проведення процесуальних дій. За твердженням прокуратури, ці аудіозаписи вказують на координацію діяльності кол-центрів та процесуальних кроків між фігурантами.

Своєю чергою, Богдан Бойко рішуче відкидає будь-яку причетність до протиправної діяльності, шахрайських схем та заволодіння фінансами громадян. Водночас у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі підкреслюють, що розслідування триває на відкритому етапі, а правоохоронні органи продовжують збирати документальні докази та встановлювати деталі справи.

Богдан Бойко з’явився на світ у 1998 році. У дитячі роки він захоплювався футболом та проходив навчання в академії київського «Динамо», після чого здобув вищу освіту в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Протягом 2023 року він разом із засновником WhiteBIT Володимиром Носовим увійшов до числа власників і головних інвесторів харківського клубу «Металіст 1925». У 2024 році Бойко очолив наглядову раду цієї спортивної організації, а вже у 2025 році став її президентом, помінявшись посадами з Носовим. У червні 2026 року за його ініціативи відбувся масштабний ребрендинг, у результаті якого «Металіст 1925» змінив назву на ФК «Харків».

Володимир Носов є засновником криптобіржі WhiteBIT, яка реалізує спільні проєкти з «Дією», Netflix, lifecell та monobank. При цьому в медіапросторі з’являлися припущення про те, що Носов може виступати лише номінальним власником біржі, тоді як реальними бенефіціарами нібито є представники родини Шенцевих — Микита та Дмитро, відомі своєю проросійською політикою. Крім того, біржу WhiteBIT звинувачували в потенційній взаємодії з державою-агресором після початку повномасштабного вторгнення Росії. Зокрема, у березні 2023 року фіксувалося переміщення 3299 біткоїнів вартістю близько 85,6 мільйона доларів, які, як стверджувалося, належали російській платформі BTC-e та виводилися частинами через сторонні сервіси.

Четвертого вересня НАБУ та САП офіційно оголосили про проведення масштабної спецоперації під назвою «Карфаген», у ході якої було викрито злочинну мережу, що займалася покровительством шахрайських кол-центрів та легалізацією активів. Слідство вважає організатором угруповання заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиву, який у середині 2025 року сформував структуру за участю працівників прокуратури та інших осіб. За даними слідчих органів, учасники схеми систематично брали хабарі за уникнення перевірок кол-центрів, які ошукували людей в Україні та за кордоном. Отримані кошти, за версією слідства, відмивалися через купівлю нерухомості, ювелірних виробів та інших цінностей на суму понад 20 мільйонів гривень, а ще понад 10 мільйонів гривень могли зберігатися на рахунках близького кола осіб під виглядом легального бізнесу. У матеріалах цього провадження Бойко проходить як особа, яка могла виступати негласним куратором частини кол-центрів, зокрема прокурор САП заявляв про те, що Кропива попереджав його про вибіркові обшуки в Дніпрі та запитував адреси для захисту пов’язаних із Бойком об’єктів від перевірок.

Вплив українських ударів по російських НПЗ на світові ринки пального: позиція США

Оприлюднено автором

Американський міністр енергетики Кріс Райт висловив думку, що удари української сторони по нафтопереробних підприємствах РФ є ключовою причиною збільшення вартості дизеля в Сполучених Штатах. Зауваження посадовця вказують на те, що РФ довгий час виступала потужним постачальник дизельного пального на міжнародну арену, проте зараз повністю припинила цей експорт через запроваджену заборону. Паралельно з цим Китай суттєво зменшив обсяги вивезення дизеля за кордон. Згідно з заявою Райта, на ситуацію з дизельним пальним вплинуло чимало обставин, проте ключовою з них виявилося руйнування українськими атаками російських НПЗ, адже Російська Федерація десятиліттями тримала статус великого експортера, а наразі наклала табу на продаж дизеля за межі країни. Посадовець також звернув увагу на те, що РФ тепер змушена купувати бензин, попри свій історичний статус нетто-експортера цього продукту. На переконання представника США, подібні тенденції призвели до серйозного дефіциту та напруги у сфері глобального нафтоперероблення. Окрім того, Райт поклав відповідальність на попередню владу на чолі з Джо Байденом за припинення роботи більш ніж десятка американських НПЗ, наголосивши, що нинішня влада докладає зусиль для збільшення виробничих потужностей підприємств усередині країни.

Польська ініціатива для ЄС: як змінити правила надання захисту мігрантам на кордоні

Оприлюднено автором

Варшава має намір змінити правила надання міжнародного захисту тим людям, які беруть участь в організованих спробах незаконно перетнути кордон за допомогою насильства або руйнування прикордонних огорож. Про це інформує RMF FM. Керівництво Польщі висуває пропозицію розширити розуміння пункту 2 статті 33 Женевської конвенції про статус біженців. Зараз ця стаття містить виняток лише для осіб, які загрожують безпеці суспільства або держави. Польська сторона прагне поширити цю норму на учасників агресивних та організованих проривів державних кордонів. Якщо ці зміни ухвалять, такі особи втратять право на отримання міжнародного захисту. Цю ініціативу збираються розглянути під час наради міністрів внутрішніх справ держав Європейського Союзу, яка відбудеться на початку жовтня. Згодом це питання можуть розглянути на засіданні Європейської ради, запланованому на 15–16 жовтня. Така пропозиція виникла внаслідок подій в іспанському місті Сеута, де чимало мігрантів намагалися перебратися з Марокко до Іспанії, причому деякі з них здійснювали організовані спроби прорвати прикордонні загородження.

Єгипетську телеведучу Сару Халіфу засуджено до смертної кари у справі про наркотики

Оприлюднено автором

39-річна єгипетська телеведуча Сара Халіфа була засуджена до смертної кари у справі, що стосується діяльності організованого угруповання з виготовлення та розповсюдження синтетичних наркотиків. Про це повідомляє New York Post. Суд Каїра визнав Халіфу та ще 11 фігурантів винними у створенні злочинної групи, яка займалася ввезенням сировини для виробництва наркотичних речовин. Згідно з даними слідства, готові речовини зберігалися у житлових приміщеннях. У ході розслідування правоохоронні органи вилучили понад 750 кілограмів наркотиків і сировини, а також незареєстровану зброю разом із боєприпасами. Халіфа рішуче заперечує свою причетність до злочину. Під час судового засідання вона звернулася до суду з проханням вислухати її, підкреслюючи, що вихована віруючими батьками і не потребує грошей від наркотиків. У суді вона сказала: «Будь ласка, вислухайте мене, пане. Мої батьки добре мене виховали, вони віруючі люди, і мені не потрібні гроші від наркотиків». Крім того, на допитах телеведуча стверджувала, що ніколи в житті навіть не курила сигарет. Халіфа відома як ведуча кримінального шоу «Місія нездійсненна». Вона також володіє клінікою косметичної хірургії та компанією з організації заходів, а її сторінка в Instagram налічує понад два мільйони підписників. Усього у цій справі проходило 28 осіб. Дев’ятеро з них отримали довічне ув’язнення, а ще семеро були виправдані. Смертні вироки щодо Халіфи та інших засуджених були винесені після проведення консультацій з великим муфтієм Єгипту, що є обов’язковою процедурою у справах із можливим застосуванням смертної кари. Цей вирок може бути оскаржений.

Справа «Карфагена»: затримання Сергія Кропиви та деталі обшуків в Офісі генпрокурора

Оприлюднено автором

У Львові затримали Сергія Кропиву, посадовця Офісу генерального прокурора та головного фігуранта операції «Карфаген». За інформацією джерел, він, ймовірно, прямував до кордону з наміром залишити територію України. Про це в інтерв’ю Тетяні Даниленко повідомив керівник відділу журналістських розслідувань «Української правди» Михайло Ткач, посилаючись на власні джерела у політичних колах. На думку журналіста, переміщення Кропиви в бік кордону вказує на те, що фігуранти могли бути заздалегідь поінформовані про початок публічної фази операції та готувалися до слідчих дій.

Ткач також розповів про деталі обшуків в Офісі генерального прокурора. Зокрема, на початку слідчих дій детективів НАБУ не пустили через центральний вхід, через що правоохоронцям довелося долати паркан за допомогою драбини. Журналіст зазначає, що такі дії суперечать заявам ОГП про сприяння розслідуванню.

Згідно з даними джерел «Української правди», після початку операції генпрокурор Руслан Кравченко перебував в Офісі президента, хоча згодом видання ZN.UA повідомило, що він перебував у лікарні «Добробут». Також повідомляється, що вранці після обшуків президент Володимир Зеленський розглядав можливість звільнення Кравченка, проте голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія виступив проти цього, переконавши президента дочекатися судових рішень та доказів від НАБУ і САП.

Існують припущення про неформальні домовленості між Кравченком та Арахамією, згідно з якими генпрокурор мав блокувати процесуальні дії щодо впливових депутатів, а політики натомість гарантували б, що Верховна Рада не проголосує за відставку генпрокурора. Офіційно ці твердження сторони не підтверджували.

Крім того, Офіс генерального прокурора заявив, що під час обшуків детективи отримали доступ до матеріалів інших справ, зокрема тих, що стосуються керівництва та працівників НАБУ і САП. Михайло Ткач припустив, що серед вилученого могли бути документи щодо стеження за антикорупційними органами або плани нової атаки на них, проте наголосив, що наразі ці дані не мають підтверджень.

Стратегія розвитку українського ОПК: від потреб фронту до міжнародних ринків

Оприлюднено автором

Міністр оборони України Євгеній Хмара зустрівся з представниками оборонних підприємств та профільних асоціацій для обговорення шляхів розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу та забезпечення потреб фронту. Як повідомляє Міноборони України, головними темами зустрічі стали масштабування виробничих потужностей, формування прозорих правил для виробників та перспективи виходу українських компаній на міжнародні ринки. Євгеній Хмара висловив вдячність підприємствам за їхній внесок у зміцнення обороноздатності країни. Міністр підкреслив, що пріоритетним завданням залишається забезпечення військових необхідним озброєнням та створення умов для нарощування виробництва відповідно до запитів фронту. Учасники обговорили умови роботи галузі, при цьому Хмара запевнив, що міністерство працюватиме над впровадженням прогнозованих правил, які сприятимуть швидкому розвитку та масштабуванню виробництва. Окрему увагу приділили питанню експорту оборонних розробок. Попри те, що забезпечення фронту залишається першочерговим завданням, експорт українських рішень розглядається як інструмент для розвитку ОПК та залучення додаткових ресурсів для оборони. Міноборони планує підтримувати прямий діалог із виробниками. За словами Євгенія Хмари, спільним завданням є створення умов для розвитку сильного ОПК, здатного масштабувати виробництво та забезпечувати армію всім необхідним.

Чому Росія програє у війні: аналіз фронтової динаміки від Андрія Сибіги

Оприлюднено автором

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що поточні показники на фронті свідчать про те, що Росія не перемагає і не зможе здобути перемогу у війні проти України. За даними пресслужби МЗС, у серпні 2026 року баланс між окупованими Росією та звільненими Україною територіями склав приблизно +5 квадратних кілометрів на користь України. Водночас Росія зазнала значних втрат: щонайменше 42 тисячі окупантів було вбито або поранено, що є одним із найвищих показників за місяць від початку війни. Крім того, у серпні 2026 року Україна здійснила 70 успішних далекобійних операцій проти військових цілей у Росії, що на 5 більше, ніж у липні. Сибіга підкреслив, що за перші вісім місяців 2026 року темпи просування російських військ були у 3,5 раза повільнішими, ніж у 2025 році, а загальний обсяг захоплених Росією територій цього року склав менше 0,2%. Навіть на Донбасі, де зосереджені основні зусилля ворога, Росія не змогла досягти оперативного прориву і досі не контролює близько 20% Донецької області. За таких темпів окупантам знадобилося б понад два роки для захоплення цієї території. Міністр підкреслив, що реальний стан справ на полі бою спростовує звіти російських генералів для Путіна. Враховуючи стан російської економіки та вразливість РФ до далекобійних санкцій України, ситуація для агресора лише погіршуватиметься. Попри те, що Україна переживає складні часи на п’ятому році повномасштабної війни, Москва не має переваги і не може диктувати свої умови.

Економічні виклики Великої Британії: складний бюджет на тлі глобальної нестабільності

Оприлюднено автором

Канцлер скарбниці Великої Британії Джон Гілі попередив, що майбутній бюджет, представлення якого заплановано на 28 жовтня, буде непростим. В інтерв’ю виданню Financial Times він пов’язав ці труднощі з війною на Близькому Сході, яку назвав війною Трампа, а також із конфліктом в Ірані. Про це повідомляє The Guardian.

За словами Гілі, події на Близькому Сході негативно впливають на інфляційні процеси, економічне зростання та вартість запозичень. Уряд прагне створити для країни надійний запас міцності, щоб протистояти зростаючій глобальній нестабільності. Додатковий тиск на державні фінанси чинить зростання прибутковості облігацій на світових ринках, яка цього тижня досягла 18-річного максимуму, що здорожує урядові запозичення та ускладнює планування видатків.

Економісти припускають, що для збереження бюджетного запасу у 24 млрд фунтів стерлінгів, який був у розпорядженні попередниці Рейчел Рівз після березневої заяви, Гілі може бути змушений підвищити податки або значно скоротити витрати. Канцлер не уточнив цільовий обсяг такого запасу.

Гілі підкреслив, що він та прем’єр-міністр Енді Бернем діють спільно, дотримуючись фіскальних правил. Згідно з даними Financial Times, уряд планує виконати передвиборчі обіцянки Лейбористської партії 2024 року, не підвищуючи податок на доходи, внески на національне страхування, ПДВ та ставку корпоративного податку.

Канцлер також заявив про плани скоротити витрати на соціальне забезпечення та стимулювати повернення людей до роботи. Економіст Джим О’Нілл, який консультував Бернема, вважає, що ринки облігацій можна заспокоїти заходами зі стримування соціальних витрат та переглядом механізму щорічного підвищення державних пенсій. Цей механізм, запроваджений у 2010 році, передбачає індексацію пенсій відповідно до інфляції, середнього зростання зарплат або на 2,5% (залежно від того, який показник вищий), що вже збільшило видатки на державні пенсії приблизно на 16 млрд фунтів стерлінгів.

У Києві впровадили диференційовану систему оповіщення про повітряні загрози

Оприлюднено автором

З 6:00 6 вересня 2026 року в Києві почала діяти оновлена система диференційованого оповіщення про повітряні загрози, про що повідомила Київська міська державна адміністрація. Тепер мешканці столиці отримуватимуть сповіщення із конкретизацією типу небезпеки. Система базується на рівнях загрози: жовтий рівень супроводжується повідомленням «Дронова небезпека», тоді як червоний рівень передбачає три варіанти: «Масована дронова загроза», «Ракетна загроза» або «Ракетно-дронова загроза». Зелений рівень відповідає повідомленню «Відбій», що свідчить про відсутність зафіксованих загроз у місті. Кожне нове сповіщення відображає актуальний стан, і у разі зміни характеру небезпеки попереднє повідомлення автоматично замінюється новим без оголошення проміжного «Відбою». Наприклад, перехід від «Дронової небезпеки» до «Ракетної загрози» означає зміну актуального типу небезпеки. Наразі система функціонує в усіх районах Києва, окрім Печерського. У Голосіївському та Святошинському районах оповіщення працює частково, оскільки на певних територіях технічні обмеження не дозволяють розділяти сигнали за видами загроз. У таких зонах зберігається старий порядок: при будь-якій небезпеці лунатиме звичайний сигнал сирени без уточнення типу, а звуковий сигнал «Відбій» не використовуватиметься.

Мільярдні втрати: як корупція в оборонних закупівлях підриває бюджет України

Оприлюднено автором

У 2024 році Україна втратила близько $1,2 млрд із військового бюджету через шахрайство, розтрати та неефективне управління закупівлями. Згідно з аналізом The New York Times, заснованим на даних українських аудиторських служб, оборонна сфера продовжує співпрацювати з компаніями, які мають кримінальні провадження або не виконують умови контрактів.

Статистика свідчить, що 7 із 10 найбільших військових підрядників отримували нові замовлення, попри розслідування щодо шахрайства чи затримання керівництва. Аудитори виявили 18 компаній, які укладали нові угоди, не виконавши попередніх, причому шість із них не реалізували жодного контракту.

Одним із прикладів є постачання бракованих мінометних снарядів, після чого керівника підприємства Леоніда Шимана було заарештовано. Попри це, Агентство з оборонних закупівель продовжувало укладати контракти з його заводом. Загалом $126 млн із загальної суми втрат виникли через ігнорування дешевших пропозицій на користь дорожчих.

NYT наводить приклад закупівлі реактивних снарядів у 2024 році. Хоча турецький виробник Arca Defense запропонував найнижчу ціну ($4200 за одиницю), контракт на суму в сотні мільйонів доларів отримала дочірня структура чеського холдингу Czechoslovak Group із ціною $5100 за одиницю. Через це державний бюджет втратив $150 млн. Цей контракт сприяв зростанню статків власника Czechoslovak Group Михала Стрнада.

Ще один випадок стосується закупівлі ракет у Сербії через посередника — державну компанію «Спецтехноекспорт». Через історію невиконання контрактів та підозри керівництва у відмиванні грошей, угода зазнала краху, а компанія стала найбільшим боржником перед Агентством з оборонних закупівель.

Експерт із боротьби з корупцією Джеймс Вассерстром зазначив: «В Україні вкрадуть усе, що не прибите цвяхами. Це давня традиція». Водночас видання відзначає спроби ексміністра оборони Федорова реформувати систему, що, за його словами, призвело до тиску з боку підрядників та відставки. «Корупція процвітає», — підсумував Федоров після звільнення.