Справа «Карфагена»: затримання Сергія Кропиви та деталі обшуків в Офісі генпрокурора

У Львові затримали Сергія Кропиву, посадовця Офісу генерального прокурора та головного фігуранта операції «Карфаген». За інформацією джерел, він, ймовірно, прямував до кордону з наміром залишити територію України. Про це в інтерв’ю Тетяні Даниленко повідомив керівник відділу журналістських розслідувань «Української правди» Михайло Ткач, посилаючись на власні джерела у політичних колах. На думку журналіста, переміщення Кропиви в бік кордону вказує на те, що фігуранти могли бути заздалегідь поінформовані про початок публічної фази операції та готувалися до слідчих дій.

Ткач також розповів про деталі обшуків в Офісі генерального прокурора. Зокрема, на початку слідчих дій детективів НАБУ не пустили через центральний вхід, через що правоохоронцям довелося долати паркан за допомогою драбини. Журналіст зазначає, що такі дії суперечать заявам ОГП про сприяння розслідуванню.

Згідно з даними джерел «Української правди», після початку операції генпрокурор Руслан Кравченко перебував в Офісі президента, хоча згодом видання ZN.UA повідомило, що він перебував у лікарні «Добробут». Також повідомляється, що вранці після обшуків президент Володимир Зеленський розглядав можливість звільнення Кравченка, проте голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія виступив проти цього, переконавши президента дочекатися судових рішень та доказів від НАБУ і САП.

Існують припущення про неформальні домовленості між Кравченком та Арахамією, згідно з якими генпрокурор мав блокувати процесуальні дії щодо впливових депутатів, а політики натомість гарантували б, що Верховна Рада не проголосує за відставку генпрокурора. Офіційно ці твердження сторони не підтверджували.

Крім того, Офіс генерального прокурора заявив, що під час обшуків детективи отримали доступ до матеріалів інших справ, зокрема тих, що стосуються керівництва та працівників НАБУ і САП. Михайло Ткач припустив, що серед вилученого могли бути документи щодо стеження за антикорупційними органами або плани нової атаки на них, проте наголосив, що наразі ці дані не мають підтверджень.

НАБУ пояснило, що перебування Шурми за кордоном не звільняє його від обов’язку з’явитися на виклик

Національне антикорупційне бюро роз’яснює, що самі по собі публічні заяви підозрюваного в розтраті ексзаступника керівника Офісу президента Ростислава Шурми з-за кордону про те, що він “не переховується”, не мають юридичної сили.Про це стало відомо з відповіді НАБУ на інформаційний запит “Української правди”У Бюро тлумачать, що згідно із законодавством, фігуранти справи щодо виплат за “зеленим” тарифом Ростислав та Олег Шурми, обізнані щодо кримінального провадження, не з’явились за викликами слідчих, не надали вагомих підстав для неявки, тож були оголошені в розшук.”Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 Кримінального процесуального кодексу України України з моменту набуття особою статусу підозрюваного така особа зобов’язана прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду, а в разі неможливості прибути у призначений строк – завчасно повідомити про це.Незважаючи на належне повідомлення та виклики у порядку ст. 135-137 КПК України, підозрювані не з’явилися, доказів на підтвердження обставин, що об’єктивно унеможливлюють прибуття у розумінні ст. 138 КПК України, не надали”.Антикорупційники пояснюють, що сам по собі факт перебування особи за межами України без поважних причини неприбуття на виклик не може розцінюватися як належне підтвердження неможливості явки та не звільняє підозрюваного від покладених на нього процесуальних обов’язків.Інформація про можливе місце перебування підозрюваних перевіряється та оцінюється в межах кримінального провадження, а публічні заяви сторони захисту чи підозрюваного не є належним виконанням процесуальних обов’язків, визначених КПК України, наголошують у НАБУ.Стосовно того, що Шурма з-за кордону пропонував брати участь у процесуальних діях у форматі відеоконференції, в Бюро пояснюють, що ініціатива проведення допиту виключно в режимі відеоконференції не надає підозрюваному права визначати форму проведення процесуальних дій і не може підміняти обов’язок особистої явки. На запитання УП, чи плануються процесуальні дії з Шурмою у форматі відеоконференції чи допиту за кордоном, в НАБУ не відповіли.Стосовно дати “зникнення” в облікових розрахунках осіб, які переховуються від слідства, антикорупційники роз’яснюють: з урахуванням обізнаності підозрюваного про кримінальне провадження та неявки за викликами, після належної фіксації цих обставин було прийнято рішення про оголошення підозрюваних Олега та Ростислава Шурми у розшук 12 лютого 2026 року.Запитання УП, чи планується заочне обрання запобіжного заходу Ростиславу чи Олегу Шурмі, в НАБУ залишили без відповіді.Дослівно: “Щодо ухвалення конкретних процесуальних рішень та визначення форм і способів проведення слідчих (розшукових) дій повідомляємо, що вони здійснюються з урахуванням фактичних обставин кримінального провадження та вимог кримінального процесуального законодавства.Деталі перебігу досудового розслідування та заплановані процесуальні дії відповідно до ст. 222 КПК України не підлягають розголошенню”.