Мільйони, футбол і крипта: хто такий 28-річний президент ФК «Харків» Богдан Бойко, який став фігурантом «Карфагена»

Богдан Бойко, який очолює футбольний клуб «Харків», опинився серед підозрюваних у рамках антикорупційної операції «Карфаген», яку проводять НАБУ та САП. Правоохоронці припускають, що він міг виконувати функцію негласного керівника мережі шахрайських кол-центрів і координувати їхню роботу. Згідно із заявою прокурора, Бойко безпосередньо взаємодіяв щодо функціонування таких центрів, узгоджував конкретні локації, обговорював окремі об’єкти та сприяв виконанню запитів у межах міжнародної правової допомоги. Прокурор Карась зазначив, що наразі триває відкрита стадія розслідування, під час якої слідчі перевіряють факти діяльності подібних структур по всій території країни, зокрема згадуючи місто Дніпро.

До матеріалів провадження приєднали три телефонні розмови між очільником футбольного клубу та Сергієм Кропивою, який обіймає посаду заступника керівника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора. Перша розмова зафіксована 19 березня 2026 року, коли Кропива інформував Бойка про стан справ у Департаменті стратегічних розслідувань Нацполіції, запевняючи, що стосовно цього регіону жодних розшукових заходів немає і все перебуває в режимі очікування. Під час наступної бесіди 5 травня співрозмовники торкнулися теми громадян Казахстану, які, за словами представника Офісу генпрокурора, виявили готовність вплинути на певну особу за умови подання українською стороною відповідного міжнародного доручення. Третя розмова відбулася 6 травня, в період перебування Бойка в Лісабоні, під час якої обговорювалася кандидатура директора Івахненка для проведення процесуальних дій. За твердженням прокуратури, ці аудіозаписи вказують на координацію діяльності кол-центрів та процесуальних кроків між фігурантами.

Своєю чергою, Богдан Бойко рішуче відкидає будь-яку причетність до протиправної діяльності, шахрайських схем та заволодіння фінансами громадян. Водночас у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі підкреслюють, що розслідування триває на відкритому етапі, а правоохоронні органи продовжують збирати документальні докази та встановлювати деталі справи.

Богдан Бойко з’явився на світ у 1998 році. У дитячі роки він захоплювався футболом та проходив навчання в академії київського «Динамо», після чого здобув вищу освіту в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Протягом 2023 року він разом із засновником WhiteBIT Володимиром Носовим увійшов до числа власників і головних інвесторів харківського клубу «Металіст 1925». У 2024 році Бойко очолив наглядову раду цієї спортивної організації, а вже у 2025 році став її президентом, помінявшись посадами з Носовим. У червні 2026 року за його ініціативи відбувся масштабний ребрендинг, у результаті якого «Металіст 1925» змінив назву на ФК «Харків».

Володимир Носов є засновником криптобіржі WhiteBIT, яка реалізує спільні проєкти з «Дією», Netflix, lifecell та monobank. При цьому в медіапросторі з’являлися припущення про те, що Носов може виступати лише номінальним власником біржі, тоді як реальними бенефіціарами нібито є представники родини Шенцевих — Микита та Дмитро, відомі своєю проросійською політикою. Крім того, біржу WhiteBIT звинувачували в потенційній взаємодії з державою-агресором після початку повномасштабного вторгнення Росії. Зокрема, у березні 2023 року фіксувалося переміщення 3299 біткоїнів вартістю близько 85,6 мільйона доларів, які, як стверджувалося, належали російській платформі BTC-e та виводилися частинами через сторонні сервіси.

Четвертого вересня НАБУ та САП офіційно оголосили про проведення масштабної спецоперації під назвою «Карфаген», у ході якої було викрито злочинну мережу, що займалася покровительством шахрайських кол-центрів та легалізацією активів. Слідство вважає організатором угруповання заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиву, який у середині 2025 року сформував структуру за участю працівників прокуратури та інших осіб. За даними слідчих органів, учасники схеми систематично брали хабарі за уникнення перевірок кол-центрів, які ошукували людей в Україні та за кордоном. Отримані кошти, за версією слідства, відмивалися через купівлю нерухомості, ювелірних виробів та інших цінностей на суму понад 20 мільйонів гривень, а ще понад 10 мільйонів гривень могли зберігатися на рахунках близького кола осіб під виглядом легального бізнесу. У матеріалах цього провадження Бойко проходить як особа, яка могла виступати негласним куратором частини кол-центрів, зокрема прокурор САП заявляв про те, що Кропива попереджав його про вибіркові обшуки в Дніпрі та запитував адреси для захисту пов’язаних із Бойком об’єктів від перевірок.