Компанія Rozetka повідомила, що після нічної російської атаки її роботу повністю відновлено. У компанії також запевнили, що всі товари, які є на сайті, доступні для замовлення.Про це повідомили в Rozetka.У компанії підкреслили, що попри нічний удар вдалося повністю відновити роботу. Також у Rozetka наголосили, що всі товари, розміщені на сайті, є в наявності.Нагадаємо, вночі російський удар припав по найбільшому складу компанії, який розташований у Броварах Київської області.
Місячні архіви: Серпень 2026
Комітет Ради не підтримав зустріч із бізнесом, що постраждав від російських атак, заявила Южаніна
Фінансовий комітет Верховної Ради відмовився від проведення зустрічі з представниками бізнесу, який зазнав втрат унаслідок російських атак. Про це повідомила народна депутатка Ніна Южаніна.
За словами Южаніної, члени фінансового комітету Верховної Ради не схвалили пропозицію обговорити ситуацію з постраждалим бізнесом. Водночас, як вона зазначила, депутати вважають, що пошук рішень у цьому питанні має бути відповідальністю Кабінету Міністрів.
Южаніна також наголосила, що на цей момент уряд не має дієвих механізмів підтримки таких підприємств. За її словами, в уряді розглядають варіант страхування воєнних ризиків, але для великого бізнесу, який постраждав сьогодні, цей підхід навряд чи буде ефективним.
«Я чула вже про те, що в уряді оцінюють очікування, наприклад, від страхування воєнних ризиків… Для такого великого бізнесу, який сьогодні постраждав, жодна страхова компанія не покриє збитків, тому що вона сама збанкрутує», — заявила Южаніна.
Вадим Смоляк відбуває покарання у Вознесенській виправній колонії №72
39-річний уродженець Одещини Вадим Смоляк, засуджений до 10 років позбавлення волі за умисне вбивство роздільнянського кримінального авторитета Олександра Рошка на прізвисько «Ляма» та замах на життя охоронця достойника Олександра Кучмакри (ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115 КК України та ч.1 ст.115 КК України), відбуває покарання в ДУ «Вознесенська виправна колонія №72». Про це йдеться в матеріалах судового реєстру, пише Dетектив-Info.
Із цих матеріалів випливає, що влітку поточного року адміністрація установи звернулася з листом щодо уточнення терміну зарахування строку попереднього ув’язнення Вадиму Богдановичу до набуття вироком законної сили.
26 березня 2021 року в селищі Лиманське Одеської області на ґанок садиби Смоляка в супроводі приятеля-охоронця Кучмакри прибув місцевий контрабандист-авторитет «Ляма». На місці між чоловіками виникла суперечка, під час якої господар будинку з рушниці спочатку поранив, а згодом «добив» «Ляму», а також поранив його охоронця.
Смоляк частково визнав провину в інкримінованих йому звитягах та домагався перекваліфікації обвинувачення на вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст.116 КК України).
За версією Вадима Богдановича, раніше він «плідно» співпрацював із «Лямою» та був його довіреною особою, однак згодом між ними стався конфлікт. За його словами, це сталося, зокрема, через відмову Смоляка виконувати вказівки Рошка щодо вбивства опонентів «Граденицького флібустьєра», зокрема директора агропідприємства «Колос» Віталія Разумова та ще однієї особи. Після цього конфлікт між експоплічниками періодично загострювався і зрештою призвів до кривавої трагедії.
У палаці Феміди дійшли висновку, що звитяги ліквідатора «Лями» підпадають під норми ст.115 КК України. 9 грудня 2024 року йому призначили 10 років позбавлення волі та зобов’язали виплатити вдові загиблого 1 млн грн компенсації.
Наступного дня Вадим Смоляк долучився до лав ЗСУ, а восени минулого року отримав ще один вирок із реальним терміном ув’язнення. За вчинений у жовтні 2024 року автоугон Вадима Смоляка засудили до 5 років позбавлення волі.
Андраш Арато став одним із головних претендентів у неофіційному обговоренні кандидатів у президенти Угорщини
Андраш Арато, угорець, якого у світі знають як героя мема «Гарольд, який приховує біль», опинився серед головних фаворитів у неофіційному обговоренні претендентів на посаду президента Угорщини. Про це повідомляє The Guardian.
Після того як Тамаш Шуйок, соратник Віктора Орбана, залишив посаду президента, прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр запропонував очолити державу легендарній шахістці Юдіт Полгар. Вона відмовилася, після чого він закликав громадян долучитися до вибору нового президента. Оскільки офіційної платформи для цього не створили, дискусія перейшла до соціальних мереж і онлайн-опитувань.
Серед кандидатів, які набули популярності, були лауреатка Нобелівської премії, біохімікиня Каталін Каріко, а також винахідник кубика Рубіка Ерне Рубік. Однак найбільшу підтримку неочікувано отримав саме Андраш Арато.
Світова популярність прийшла до Арато близько 15 років тому після його участі у фотосесії для стокових зображень. Користувачі інтернету звернули увагу на його усмішку, яка водночас справляла враження такої, що приховує внутрішній біль або відчай. Пізніше саме ці світлини стали основою для популярного мема «Гарольд, який приховує біль».
РНБО схвалила план стійкості Києва та обговорила підготовку до зими
На засіданні 5 серпня Рада нацбезпеки і оборони затвердила план стійкості Києва. Його реалізація, за словами Секретаря РНБО Ігоря Клименка, вже розпочалася.
Під час засідання також розглянули, як виконуються комплексні плани стійкості в окремих регіонах. Як зазначив Клименко, члени ради заслухали доповіді прем’єр-міністра України, відповідальних членів уряду, начальників Дніпровської, Одеської, Львівської, Херсонської, Чернігівської, Запорізької й Полтавської обласних військових адміністрацій, а також міських голів Києва та Львова. Він наголосив, що Росія не відмовиться від спроб завдати ударів по енергетичній та критичній інфраструктурі.
Очільник РНБО підкреслив, що необхідно бути готовими до будь-якого сценарію. Передусім, за його словами, йдеться про безперебійну роботу систем електро-, тепло- та водопостачання. Клименко наголосив, що кожен відповідальний керівник має забезпечити виконання затверджених планів стійкості та нести персональну відповідальність за результат.
За словами Клименка, президент Володимир Зеленський під час засідання акцентував увагу на системі захисту об’єктів критичної інфраструктури та посиленні спроможностей ППО. Окремо він назвав безумовним пріоритетом розвиток мережі укриттів. Як підсумував Клименко, певні напрацювання вже є, зокрема за участі міжнародних партнерів, однак темпи цієї роботи потрібно прискорити.
Нові провадження щодо КП «Інформатика» та СКП «Київтелесервіс»: слідство вивчає закупівлі на сотні мільйонів гривень
Столична Нацполіція продовжує розслідувати можливі «бюджетні розпили» за участю посадовців КП «Інформатика» та СКП «Київтелесервіс», а також встановлює нові обставини у раніше відкритих справах. У межах трьох кримінальних проваджень правоохоронці перевіряють факти можливих збитків цих підприємств на суму понад 55 млн гривень під час закупівлі у 2025 році обладнання для системи відеоспостереження, джерел безперебійного живлення та іншого мережевого обладнання. Загальна сума таких товарів перевищує 253 млн гривень. За версією слідства, збитки могли виникнути через завищення вартості електроніки. Також слідчі звернули увагу на можливу неконкурентність окремих тендерів і співпрацю деяких постачальників із сумнівними компаніями.
Наразі відомо, що п’ятеро посадовців цих комунальних підприємств отримали підозри, серед них — в.о. директора «Київтелесервісу» Олександр Волощук. Окрім цього, в центрі уваги слідства опинився керівник однієї з компаній-постачальників.
Йдеться про кримінальні провадження №42025102040000061 від 4 вересня 2025 року, №12025100020003325 від 5 вересня 2025 року та №42026102010000015 від 22 січня 2026 року. Перше провадження розслідує Дніпровське управління Нацполіції Києва, матеріали до нього спочатку готували у Департаменті стратегічних розслідувань Нацполіції України. Друге провадження відкрило Дарницьке управління, третє — Голосіївське.
У першому і третьому провадженнях фігурантам попередньо інкримінують ч.5 ст. 191 КК України — привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою. Максимальне покарання за цією статтею — до дванадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років та з конфіскацією майна. У другій справі фігурантам інкриміновано ч. 4 ст. 191 і ч. 2 ст. 367 КК України, за якими максимальне покарання становить до 8 років та до 5 років позбавлення волі відповідно.
У справі №42025102040000061 правоохоронці розслідують ймовірні порушення під час закупівлі обладнання для комплексної системи відеоспостереження столиці — апаратури для передавання радіосигналу з приймальними пристроями. КП «Інформатика» придбало це обладнання у ТОВ «Сек`юріті Хаб» за договором від 22 травня 2025 року. За угодою компанія мала поставити 174 комплекти обладнання загальною вартістю 13,4 млн гривень, однак фактично отримала від «Інформатики» 12,6 млн гривень.
Під час слідства з’ясувалося, що ТОВ «Сек`юріті Хаб» перерахувало 10,6 млн гривень за монтаж цього обладнання на рахунки «ризикових суб`єктів господарювання», тобто компаній без матеріально-технічної бази, транспорту, складів та оформлених працівників. Крім того, у Нацполіції встановили, що ці суб’єкти не є платниками податку на додану вартість та єдиного податку, не подавали податкової звітності та не сплачували податків до бюджету. Слідчі вважають сумнівним фактичне виконання ними зобов’язань щодо постачання товарно-матеріальних цінностей і послуг. Серед таких компаній названо ТОВ «Кленум Форсіс», ТОВ «Девел Актив», ТОВ «Енергосервіс КО» і ТОВ «Детшайн Інвест».
Також правоохоронці встановили, що ТОВ «Сек`юріті Хаб» перераховувало кошти за різні послуги, зокрема встановлення засобів системи відеоспостереження, будівельно-монтажні роботи та послуги автопідйомника, сімом неназваним у судових ухвалах фізичним особам-підприємцям. Загалом вони отримали 14,1 млн гривень. На підставі цих даних слідчі дійшли попереднього висновку, що ТОВ «Сек`юріті Хаб» може використовуватись як юридична особа, через яку здійснюються поставки за завищеною вартістю, акумулюються кошти та надалі переводяться в готівку через перерахування на рахунки ФОПів.
Експертизи у цьому провадженні показали, що IP-відеокамери Pelco SRXP4-5V29-EBT-IR, поставлені «Інформатиці» за цим договором, були дорожчими за їхню ринкову вартість на момент закупівлі. За даними Нацполіції, це завдало міському бюджету Києва збитків на 1,6 млн гривень.
19 червня 2026 року правоохоронці повідомили про підозру у цій справі заступнику директора КП «Інформатика» за ч.5 ст. 191 КК України. Його прізвище в судових ухвалах не зазначене через презумпцію невинуватості, а у відкритих джерелах відсутня інформація про заступників керівника цього підприємства. Також про підозру повідомили директору ТОВ «Сек`юріті Хаб», але деталей щодо цього в судових ухвалах немає. 20 червня Дніпровський районний суд обрав цьому посадовцю комунального підприємства запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 18 серпня 2026 року включно. Правоохоронці просили тримання під вартою з можливістю внесення застави у 998,4 тис. гривень, тоді як захист наполягав на особистому зобов’язанні. Адвокати посилалися на те, що підозрюваний утримує тещу похилого віку, має позитивну характеристику з місця роботи та проблеми зі здоров’ям: гіпертензію ІІ групи, цукровий діабет ІІ групи, вади слуху та перенесений інсульт. Також захист заявляв про готовність підозрюваного співпрацювати зі слідством і про те, що він добровільно надав мобільний телефон для огляду під час обшуку. У підсумку слідчий суддя ухвалив проміжне рішення, яке частково врахувало позиції обох сторін.
На початкових етапах розслідування у 2025 році правоохоронці перевіряли ширше коло можливих порушень не лише з боку КП «Інформатика», а й посадовців СКП «Київтелесервіс» і КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр». Усього у фокусі слідства були 37 договорів на 918 млн гривень. Передусім Нацполіцію зацікавили роботи з упровадження системи відеоспостереження, які виконували ТОВ «Українські інфосистеми», ТОВ «Техком-Сервіс» і ТОВ «Сек’юріті Хаб». Надалі слідство, ймовірно, зосередилося на епізодах, які простіше довести, і саме тому підозри наразі отримали лише дві особи та лише за одним договором.
Пізніше, коли правоохоронці окремо вивчали співпрацю з ТОВ «Сек’юріті Хаб», вони дійшли висновку, що очікувана вартість закупівлі апаратури для передавання радіосигналу з приймальними пристроями була завищеною. За даними Нацполіції, за дорученням одного із заступників директора КП «Інформатика» двоє посадовців підприємства направили п’ятьом компаніям, які постачають таке обладнання, запити на комерційні пропозиції із зазначенням вартості апаратури. Надалі саме на підставі цих відповідей і було визначено «бажану» ціну. Слідство вважає, що таким чином була порушена встановлена законом процедура визначення вартості закупівлі, яка має бути більш комплексною та включати моніторинг відкритих джерел.
У справі №12025100020003325 правоохоронці досліджують виконання договору на придбання, встановлення і сервісне обслуговування комплектів мережевого обладнання — комутаторів, блоків живлення та блоків безперебійного живлення. Цей договір СКП «Київтелесервіс» уклало з ТОВ «ВМ Констракшн Україна» 21 травня 2021 року. Загальна вартість угоди становила 172 млн гривень.
Під час слідства з’ясувалося, що компанія завищила вартість частини обладнання, поставленого «Київтелесервісу», на загальну суму 50,9 млн гривень. Водночас в тій самій ухвалі наведено іншу цифру — 51,8 млн гривень, а причини розбіжності наразі достеменно невідомі. Ці висновки підтверджені судовою товарознавчою експертизою. Зокрема, ринкова вартість одного комплекту обладнання — комутатора HPE 5130 24G SFP 4SFP+EISwitch, блока живлення HPE X361 150W AC Power Supply і блока безперебійного живлення APC Smart UPS 750 VA LCD RM 2U 230V — становила 97,5 тис. гривень. Водночас «Київтелесервіс» сплачував ТОВ «ВМ Констракшн Україна» по 247,3 тис. гривень за комплект. Отже, завищення по кожному з 340 комплектів становило 149,7 тис. гривень, або більш ніж у два з половиною рази — понад 153%.
14 липня та 18 серпня 2025 року у цій справі оголосили підозри двом працівникам СКП «Київтелесервіс» — начальниці відділу супроводу виконання міських цільових програм, яка також очолювала тендерний комітет, і начальнику управління експлуатації, супроводження та підтримки програмно-апаратних комплексів та мереж. Їм інкримінували ч.2 ст. 367 КК України. За версією слідства, ці посадовці не вжили належних заходів для вивчення середньоринкових цін та не забезпечили пошук інших рішень для ефективного використання і економії бюджетних коштів, що й призвело до збитків.
У справі №42026102010000015 Нацполіція досліджує виконання договору на постачання комплектів джерел безперебійного живлення для вузлів міської мережевої інфраструктури. СКП «Київтелесервіс» уклало цей договір з ТОВ «Українські інформсистеми» 12 червня 2025 року. Загальна вартість обладнання мала становити 68,3 млн гривень, і компанія-постачальник отримала всю цю суму.
Під час розслідування слідчі встановили, що конкурентом цього товариства на тендері було ТОВ «Т Ескорт», зареєстроване за тією ж адресою, що й ТОВ «Українські інформсистеми» — на вул. Олени Теліги, 4 у Києві. На думку слідства, це може свідчити про штучну конкуренцію під час аукціону.
Також правоохоронці виявили завищення вартості гібридного сонячного інвертора 6 кВт Deye SUN-6K-SG05LP1-EU, поставленого за цією угодою. Його ціна становила 11,7 млн гривень, а завищення, за даними слідства, — 3 млн гривень. Саме ці кошти, на переконання слідчих, були безпідставно витрачені з міського бюджету Києва.
19 червня 2026 року у цій справі за ч.5 ст. 191 КК України оголосили підозри двом посадовцям «Київтелесервісу» — виконувачу обов’язків директора Олександру Волощуку та директору департаменту експлуатації супроводження та підтримки програмно-апаратних комплексів та мереж цього СКП. Його ім’я та прізвище у матеріалах приховані, а у відкритих джерелах інформації про особу, яка обіймає цю посаду, немає. За даними слідства, саме вони ініціювали закупівлю, готували документи для тендеру та підписували необхідні папери. Згодом правоохоронці просили Голосіївський районний суд Києва взяти цих посадовців під варту з правом внесення застави у 3 млн гривень, однак суд відмовив у задоволенні таких клопотань і обрав для обох підозрюваних нічний домашній арешт — з 22:00 до 06:00 — до 19 серпня 2026 року.
За даними Youcontrol, ТОВ «Сек’юріті Хаб» було зареєстроване у грудні 2018 року. Керівником компанії зазначений Павло Поляк, і вочевидь саме він отримав підозру, оскільки обіймає цю посаду з 2022 року. Засновниками та кінцевими бенефіціарами вказані киянин Євген Дацко, Ельдар Абдуразаков, зареєстрований у селі Воїнка окупованого Криму, і Денис Карельських, зареєстрований у селі Лісники Обухівського району Київщини.
ТОВ «ВМ Констракшн Україна» було зареєстроване у Києві у грудні 2014 року. Його керівником, засновником і кінцевим бенефіціаром є мешканець Києва Сергій Мороз. ТОВ «Українські інформсистеми» зареєстрували у січні 2017 року. Засновниками компанії вказані кияни Андрій Пятов, Володимир Холодов і Ярослав Холодов. Останній також є власником і директором цього товариства. Крім того, Ярослав Холодов володіє майже однойменним ТОВ «Українські інфосистеми».
За інформацією Clarity-Project, усі ці компанії активно беруть участь у тендерах державних і комунальних структур України, зокрема співпрацюють з підприємствами, підпорядкованими Департаменту ІКТ КМДА. ТОВ «Сек’юріті Хаб» має 83 договори на 318 млн гривень, з них 47 договорів з КП «Інформатика» на 221 млн гривень. ТОВ «Українські інформсистеми» має 177 договорів на 619,8 млн гривень, зокрема 106 договорів з СКП «Київтелесервіс» на 287 млн гривень і 15 договорів з КП «Інформатика» на 250,1 млн гривень. ТОВ «Українські інфосистеми» має 298 договорів на 1,1 млрд гривень, з них 61 договір з «Інформатикою» на 612,6 млн гривень і 25 договорів з «Київтелесервісом» на 472,8 млн гривень. ТОВ «ВМ Констракшн Україна» має 67 договорів на 1,1 млрд гривень, зокрема 24 угоди з СКП «Київтелесервіс» на 737,4 млн гривень і 6 договорів з КП «Інформатика» на 36,4 млн гривень.
СКП «Київтелесервіс» і КП «Інформатика» протягом останніх років регулярно фігурують у розслідуваннях правоохоронців щодо можливих розкрадань коштів міського бюджету.
З 2023 року Нацполіція розслідує факти розтрати коштів посадовцями КП «Інформатика» під час закупівель обладнання для систем відеоспостереження та керування зовнішнім освітленням. Слідчі вважають, що такі закупівлі не мають критичної потреби у військовий час і тому загрожують національній безпеці держави. За їхніми даними, щонайменше 1,29 млн бюджетних гривень могли бути привласнені під час виконання лише одного з договорів. Із 12 квітня 2024 року зловживання службовим становищем офіційно інкримінується ексочільниці тендерного відділу «Інформатики». Таким чином кількість справ щодо можливих «розпилів» під час упровадження цих систем, які за останні роки поглинули понад 1 млрд бюджетних гривень і при цьому працюють із сумнівною ефективністю, продовжує зростати. Водночас станом на сьогодні жоден з імовірних фігурантів цих справ досі не отримав підозру.
Окремо у Шевченківському районному суді Києва розглядається обвинувальний акт щодо ексгендиректорки та чинної заступниці керівника КП «Інформатика» Вероніки Малкової. Саме за часів її керівництва були укладені договори з «Українськими інфосистемами», які зацікавили БЕБ. Нині вона офіційно є обвинуваченою у розповсюдженні даних з вуличних камер відеонагляду. За цим обвинуваченням їй загрожує до 5 років позбавлення волі. Слідчі встановили, що Малкова разом із ще двома особами, один з яких був її підлеглим, допомагали громадянам, зокрема, встановлювати маршрути переміщення транспортних засобів по місту. Цей процес вони називали «розшуком», а тодішня очільниця «Інформатики» нібито мала «позивний» — «Тьотя». При цьому в КМДА і Київраді не вживали рішучих дій: Малкова повернулася до роботи після відсторонення у березні 2023 року, а ініціатива депутатів щодо створення спеціальної комісії для розслідування таких інцидентів так і не була офіційно запроваджена.
У 2022 році порушення у роботі Департамента інформаційно-комунікаційних технологій ІКТ КМДА та трьох підпорядкованих йому комунальних підприємств — «Інформатики», «ГІОЦ» і «Київтелесервісу» — зафіксували аудитори КМДА. Вони встановили, що у 2018-2020 роках ці структури допустили фінансові порушення на 274,86 млн гривень, що призвело до втрати близько 61,33 млн бюджетних гривень. Зокрема, підприємства закуповували обладнання, яке не використовувалося, виплачували контрагентам зайву винагороду за послуги, проводили тендери за завищеними цінами та бездіяли щодо впровадження більш ніж двох десятків цифрових сервісів, серед яких — оплата харчування в дитсадках через «Особистий кабінет киянина».
Олександр Волощук виконує обов’язки директора СКП «Київтелесервіс» з 5 вересня 2024 року. На своїй основній посаді він є заступником керівника цього підприємства з питань кібербезпеки. До нього, з березня 2024 року, СКП на таких самих правах очолював Олександр Биструшкін. Той, своєю чергою, змінив Павла Чернікова, який тимчасово керував «Київтелесервісом» з лютого 2021 року.
Обов’язки гендиректора КП «Інформатика» з 8 лютого 2024 року виконує Микола Жандоров. До нього цю посаду обіймали Олена Грубляк з 27 березня 2023 року, Вероніка Малкова — з 6 вересня 2021 року по 27 березня 2023 року, а також Микола Пихтін — з жовтня 2017 року по вересень 2021 року.
Обидва підприємства підпорядковані Департаменту ІКТ КМДА, який з 25 серпня 2023 року очолює Вікторія Іцкович. Вона змінила на посаді Олега Половинка, який керував цією структурою з 27 серпня 2021 року. Раніше, з 3 березня 2017 року по 29 квітня 2020 року, департамент очолював Юрій Назаров, якого називали «обличчям цифровізації в Києві» і з чиїм ім’ям також пов’язують численні порушення у цій сфері. Після його звільнення і до призначення Половинка Департаментом ІКТ КМДА у статусі т. в.о. директора керувала Ганна Лисик.
Діяльність Департамента ІКТ КМДА зараз контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. До нього, з квітня 2021 року по березень 2025 року, сферу цифровізації столиці контролював інший заступник Віталія Кличка — Петро Оленич. У березні 2025 року його звільнили після отримання підозри у справі про можливі махінації зі столичними комунальними ділянками.
Собянін висловився проти повного переведення економіки Росії на військові рейки
Мер Москви Сергій Собянін заявив в інтерв’ю, що повний перехід російської економіки на військові рейки може зашкодити країні.
За словами Собяніна, у Росії регулярно звучать заклики повністю мобілізувати економіку для потреб війни, однак він не поділяє такого підходу. Він наголосив, що без роботи цивільної економіки Росія не зможе досягти успіху навіть у війні.
«Ми постійно чуємо розмови про те, що треба мобілізувати всю економіку, на війну розгорнути і так далі. Але сучасна економіка побудована по-іншому. Якщо не буде самої економіки мирного життя, не буде податків, не буде доходів населення, політична ситуація буде зовсім іншою, то й ми не досягнемо успіху у війні. І вбити життя, вбити нормальну економіку — це вбити взагалі країну», — заявив Собянін.
У Херсоні магазини «АТБ» тимчасово перейшли на скорочений графік
У Херсоні магазини торговельної мережі «АТБ» тимчасово змінили режим роботи. Про це повідомляють херсонські Telegram-канали та місцеві пабліки.
За їхніми даними, відтепер магазини «АТБ» у Херсоні працюватимуть з 07:00 до 19:00 замість звичного графіка.
Зазначається, що такі зміни пов’язані з ударами по логістичній інфраструктурі мережі, які ускладнили забезпечення магазинів та їхню роботу.
Нова хвиля мобілізації в Росії може обернутися економічними й політичними втратами
Перевага в кількості військ більше не гарантує успіху, а масова мобілізація змусить Кремль витрачати значні ресурси на навчання та забезпечення новобранців. У сучасній війні ключову роль відіграють безпілотники, тож для Росії такі кроки можуть мати серйозні наслідки. Про це в етері Еспресо заявив генерал-майор у запасі Володимир Гаврилов.
Гаврилов переконаний, що нова хвиля мобілізації в Росії принесе владі більше проблем, ніж переваг. На його думку, Кремль зіткнеться не лише з додатковим економічним навантаженням, а й із політичними ризиками, оскільки значну частину мобілізованих становитимуть люди, які не мають бажання брати участь у бойових діях.
“Ті, хто зараз воює, – це контрактники. А коли до тебе примусово приводять, ти отримуєш масу людей, які думають про те, як втекти з цієї війни або щось зробити”, – сказав Гаврилов.
Він зазначив, що забезпечення нових військових потребуватиме від Москви значних фінансових витрат. За словами генерала, Росії доведеться вкладати великі ресурси в екіпірування, озброєння та базову підготовку мобілізованих, однак таких коштів країна не має.
Окремо Гаврилов наголосив, що в умовах сучасної високотехнологічної війни чисельність особового складу вже не є вирішальним чинником. За його словами, бойові дії перейшли у формат дронової війни, де безпілотники можуть уражати цілі на глибині до 20 кілометрів. Через це так звана “сіра зона” становить серйозну загрозу для будь-якої армії, яка намагатиметься заводити туди великі маси військових.
На думку Гаврилова, проведення широкомасштабної мобілізації може посилити внутрішню нестабільність у Росії.
“З точки зору України, нам було б навіть вигідніше, якби вони пішли на це політичне безглуздя – оголосили мобілізацію. Це прискорило б внутрішні процеси в самій Росії та пришвидшило б колапс її економіки й режиму”, – підсумував генерал.
The Guardian: ICE намагалася примусово годувати мігрантів після їхнього голодування в центрах утримання
The Guardian оприлюднило розслідування, у якому йдеться, що після повернення Дональда Трампа до Білого дому Імміграційна та митна служба США (ICE) намагалася застосовувати примусове годування до мігрантів, які оголошували голодування в центрах утримання.
Як повідомляє видання, щонайменше десятеро мігрантів зазнали спроб такого годування. Один із найтяжчих епізодів стосувався громадянина Афганістану: майже шість місяців — із вересня 2025 року до березня 2026 року — він щодня проходив цю процедуру. Під час неї чоловіка фіксували ременями, а поживну суміш вводили через зонд, який вставляли через ніс.
Окремо The Guardian наводить історію 46-річного громадянина України Андрія Шепіцена, який має тяжкий біполярний розлад. У центрі утримання ICE у Флориді він розпочав голодування на знак протесту проти свого перебування під вартою. Після 44 днів без їжі ICE звернулася до суду, щоб отримати дозвіл на примусове годування, але адвокатка домоглася незалежного медичного обстеження. Ще через п’ять днів справу закрили, бо чоловік почав їсти в лікарні. Загалом його голодування тривало 68 днів.
Ще один випадок стосувався громадянки Саудівської Аравії. Під час голодування вона двічі опинялася в лікарні через виснаження, зневоднення, а також порушення рівня цукру й калію в крові. Після того як ICE звернулася до суду з питання примусового годування, жінка припинила голодування ще до початку цієї процедури.
За даними The Guardian, у багатьох таких справах затримані залишалися без адвокатів, а матеріали судових проваджень нерідко були закриті для громадськості.
Правозахисні організації та низка медиків розцінюють таку практику як порушення прав людини. Сімейна лікарка Кейт Шугарман заявила, що багатомісячне примусове годування «можна кваліфікувати як катування», адже ця процедура завдає сильного болю та психологічної травми.
Міністерство внутрішньої безпеки США, ICE та федеральні прокурори не надали відповідей на запити журналістів про коментарі.