У Литві пов’язали припинення появи українських дронів у Балтії зі зміною тактики ЗСУ

У країнах Балтії більше не фіксують випадків, коли українські безпілотники потрапляють у їхній повітряний простір. Як заявив міністр оборони Литви Робертас Каунас, це сталося через те, що Україна змінила тактику й перенесла удари на об’єкти, розташовані глибше на території Росії.

За словами Каунаса, Україна має повне право на самооборону та ефективно ним користується. Водночас для Литви головним пріоритетом залишається захист власного повітряного простору і безпека громадян.

Міністр зазначив, що останнім часом порушення повітряного простору Литви більше не реєструють. На його думку, причина полягає в тому, що українські Сили оборони тепер завдають ударів по цілях, які розміщені далі від кордонів країн Балтії.

Також Каунас повідомив, що Литва й надалі посилює свої можливості з моніторингу повітряного простору.

Окремо він нагадав, що дослідження уламків безпілотників, які раніше знаходили на території Литви, показали: це були українські дрони, що збилися з курсу під впливом російських засобів радіоелектронної боротьби.

FAZ висловила жаль через резонансне запитання журналіста до Зеленського

Німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung відреагувало на скандал довкола запитання свого журналіста Міхаеля Мартенса до Володимира Зеленського. Ідеться про формулювання, у якому журналіст запитав, «що ми, європейці, можемо конкретно зробити, щоб допомогти вам вбивати більше росіян — більше російських солдатів».

У пресслужбі FAZ у коментарі агентствам dpa та epd заявили, що це запитання було «сформульовано двозначно, і ми жалкуємо про це». Там пояснили, що Мартенс мав на увазі експертні дискусії про те, «як створити російській армії проблеми з особовим складом, щоб спонукати Росію до мирних переговорів».

У виданні окремо підкреслили, що редакційна позиція FAZ не є закликом «вбивати якомога більше російських солдатів». Газета підтримує право України на самооборону, закріплене в міжнародному праві, а також виступає за якнайшвидше припинення російської агресивної війни.

У редакції також заявили: «Свобода слова включає в себе право ставити питання, особливо на прес-конференціях».

Крім того, у FAZ повідомили, що після скандалу Мартенс почав отримувати погрози. У виданні пообіцяли реагувати на них юридичними засобами.

Атаки на Херсонщину 10 серпня: один загиблий, четверо поранених і пошкоджена інфраструктура

Упродовж 10 серпня на Херсонщині внаслідок російських атак загинула одна людина, ще четверо цивільних зазнали поранень. Також зафіксовано пошкодження інфраструктури.

Про це повідомила Херсонська обласна прокуратура. У відомстві зазначили, що за процесуального керівництва органів прокуратури Херсонської області розпочато досудове розслідування за фактами вчинення воєнних злочинів за ч. 1, 2 ст. 438 КК України.

За даними слідства, впродовж 10 серпня 2026 року російська армія завдавала ударів по Херсонщині з авіації, артилерії та дронами різного типу. Станом на 17:30 встановлено, що внаслідок російської агресії одна людина загинула, а чотири отримали поранення.

Близько 08:50 у Херсоні російські військові скинули вибухівку з безпілотника на цивільний автомобіль. Унаслідок цього 55-річний водій дістав травми, несумісні з життям.

Ще одна людина постраждала в Херсоні через авіаудар. Окрім цього, троє цивільних були травмовані в обласному центрі, Високому та на трасі між Костиркою та Новорайськом через ворожі атаки дронами.

Також пошкоджень зазнали приватні та багатоквартирні будинки, адмінбудівлі, готель, лікарня, господарчі споруди, гаражі та автотранспорт. Прокурори та слідчі поліції вживають усіх необхідних заходів, щоб задокументувати воєнні злочини, вчинені російськими військовими.

Українцям радять завчасно готуватися до зими через загрозу атак РФ по енергетиці

Радник президента Сергій Бєскрестнов (Флеш) закликав українців уже зараз придбати акумулятори та інше енергообладнання на зиму. За його словами, не варто відкладати підготовку через загрозу російських атак на енергетичну інфраструктуру.

Бєскрестнов зазначив, що згодом через підвищений попит ціни на акумулятори та інше обладнання можуть зрости у 2–3 рази.

Також він наголосив, що можливості України щодо протидії балістичним ракетам залишаються обмеженими.

«Скільки б нам не дали ракет-перехоплювачів, у РФ більше балістики», — наголосив він.

На Херсонщині розширили список сіл для обов’язкової евакуації

У Херсонській області до населених пунктів, де триває обов’язкова евакуація населення до безпечних районів, включили села Красносільське та Чарівне Борозенської громади. Окрім цього, через загрозу для життя до цих сіл заборонили в’їзд родин із дітьми.

Про це під час брифінгу за підсумками тижня повідомив начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін. За його словами, таке рішення ухвалила Рада оборони Херсонщини.

Мешканцям із питань евакуації радять звертатися до обласного контактного центру. Там мають надати допомогу не лише з виїздом, а й з облаштуванням на новому місці.

Також Олександр Прокудін повідомив, що в Херсоні завершили ремонт ще двох укриттів — у Корабельному та Дніпровському районах, які регулярно зазнають російських обстрілів. Ці захисні споруди можуть одночасно вмістити загалом до 780 людей. В укриттях забезпечили умови для тривалого перебування, і вони відкриті для всіх мешканців.

Крім того, у Херсоні запрацював молодіжний простір. Його облаштували в укритті, де молодь може зустрічатися, спілкуватися, навчатися, втілювати власні ідеї або проводити вільний час.

Кривонос заявив про нову форму корупції серед постачальників озброєння

В Україні, за словами директора НАБУ Семена Кривоноса, корупційні схеми змінюються: високопосадовці з правоохоронних органів, парламенту та інших державних структур можуть ставати співбенефіціарами великих компаній, що постачають озброєння. Це, як він зазначив, здатне впливати на те, як підприємства отримують державні контракти та замовлення.

Про це Кривонос повідомив під час брифінгу. Він заявив, що у великих компаніях — постачальниках озброєння — можуть раптово з’являтися впливові бенефіціарні власники. За його словами, на підставі домовленостей або невідомих джерел серед таких осіб опиняються високопосадовці правоохоронних органів, парламенту чи інших державних органів, фактично стаючи співбенефіціарами окремих компаній.

Кривонос наголосив, що така практика може впливати на розподіл контрактів і державних замовлень, а це, своєю чергою, підриває обороноздатність країни.

Керівник САП Олександр Клименко зі свого боку зазначив, що НАБУ та САП не здатні самостійно подолати корупцію в оборонній сфері, зважаючи на масштаб оборонного бюджету та кількість закупівель.

За словами Клименка, Міністерство оборони вперше звернулося до НАБУ з проханням провести аналіз корупційних ризиків в оборонній сфері. Відповідний аналіз бюро надало за останні пів року.

Раніше ЗМІ звинувачували ексміністра оборони Рустема Умєрова у лобіюванні інтересів великого українського виробника дронів із Конотопа, а також проєктів у сфері БПЛА колишнього генерального директора Google Еріка Шмідта.

Відставка Умєрова, як зазначалося, могла бути пов’язана з протистоянням різних компаній за доступ до оборонного бюджету. У матеріалі також йшлося, що на боці ексміністра нібито виступали НАБУ та САП, тоді як їхніми опонентами називали компанії, близькі до оточення президента Володимира Зеленського, зокрема FirePoint.

В Одесі викрили центр, де залежних людей використовували як безоплатну робочу силу

В Одесі правоохоронці викрили псевдореабілітаційний центр, у якому під виглядом допомоги людям з алкогольною та наркотичною залежністю фактично забезпечували безоплатну робочу силу. Про це повідомив Офіс генпрокурора.

Як зазначили у відомстві, прокурори Одеської обласної прокуратури повідомили про підозру 45-річному засновнику закладу. Йому інкримінують вербування, переміщення та передачу людей з метою експлуатації з використанням їх уразливого стану, вчинені за попередньою змовою та повторно.

За версією слідства, у лютому 2023 року чоловік переїхав до Одеси та створив центр, який офіційно працював як заклад для реабілітації залежних. Однак насправді він разом зі спільниками підшуковував людей, організовував їх перевезення, а потім передавав замовникам для виконання різних фізичних робіт.

Родичам “пацієнтів” повідомляли, що їхнім близьким надаватимуть кваліфіковану допомогу. За перебування у центрі вони платили 13-15 тис. грн щомісяця. Водночас самі підопічні не отримували оплати за працю і працювали лише за їжу та проживання.

Наразі встановлено два факти експлуатації. Потерпілих залучали до догляду за пенсіонерами, перевезення гуманітарної допомоги, земляних і будівельних робіт, прибирання та обробки земельних ділянок. За один робочий день однієї людини організатор отримував 1000 грн, після чого учасники схеми ділили ці кошти між собою.

Слідство також встановило, що підопічним забороняли самостійно залишати заклад і користуватися телефонами. Обіцяного лікування вони не отримували.

За даними слідства, ця схема діяла понад два роки.

Прокуратура вже звернулася до суду з клопотанням про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також наразі встановлюється причетність інших осіб до функціонування схеми.

В Офісі генпрокурора нагадали, що відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено обвинувальним вироком суду.

Підтвердження статусу критично важливих підприємств: кого стосуються нові строки та ризики для бронювання

Підприємства зі статусом критично важливих мають повторно довести відповідність оновленим вимогам. Якщо компанія не пройде перепідтвердження і втратить цей статус, її військовозобов’язані працівники можуть залишитися без бронювання. Про це повідомляє Міністерство оборони України.

В Україні до 1 вересня 2026 року планують повторно перевірити статус критично важливих підприємств. Компанії мають підтвердити, що відповідають новим критеріям, зокрема щодо середньої заробітної плати працівників. Цей показник зріс приблизно з 21 до 26 тисяч гривень.

Для підприємств оборонно-промислового комплексу визначено коротший строк: документи потрібно подати до 10 серпня 2026 року.

Такий перегляд пов’язаний з оновленням підходів до визначення критично важливих підприємств і бронювання їхніх працівників. Однією з ключових змін стало підвищення вимог до середньої зарплати. За словами Нікіти Муренка, раніше цей показник був близько 21 тисячі гривень, а тепер зріс майже до 26 тисяч гривень.

Отже, для збереження статусу вже недостатньо лише мати велику кількість працівників або працювати у важливій для держави сфері. Підприємство також повинне відповідати чинним критеріям, серед яких враховується й рівень оплати праці.

Для бізнесу це означає потребу завчасно перевірити власні показники та вчасно подати документи, якщо компанія хоче зберегти статус критично важливої.

За загальним правилом усі підприємства, які вже мають такий статус, повинні підтвердити відповідність оновленим вимогам. Кінцевою датою для такої перевірки є 1 вересня 2026 року. Для окремих підприємств оборонно-промислового комплексу діє інший дедлайн — до 10 серпня 2026 року.

Компанія, яка вже має статус критично важливого підприємства, фактично може діяти за одним із двох сценаріїв. Перший — підтвердити чинний статус і користуватися ним до дати, на яку його встановлено. Другий — не підтверджувати старий статус, а відразу подати документи для отримання нового рішення про визначення підприємства критично важливим ще на один рік.

Який із варіантів кращий, залежить від конкретних обставин і строку дії нинішнього статусу. Наприклад, якщо компанія отримала статус у травні 2026 року і він діє до травня 2027-го, логічним може бути підтвердження відповідності новим критеріям. Якщо ж документ завершує дію вже у вересні, підприємству може бути доцільніше одразу звертатися по новий статус.

Можливість бронювання військовозобов’язаних працівників прямо залежить від статусу критично важливого підприємства. Якщо компанія вчасно підтверджує свою критичність, чинне рішення зберігає силу до визначеної в ньому дати. Відповідно, бронювання працівників також діє в межах строку, на який його оформлено, але не довше, ніж триває статус підприємства.

Якщо ж підприємство не підтвердить статус або його скасують, підстава для бронювання працівників зникне.

Для підприємств оборонно-промислового комплексу діє окремий порядок підтвердження статусу. Компанії, які отримали статус критично важливих за рішенням Міністерства оборони України, мають до 10 серпня 2026 року подати документи відповідно до критерію, за яким їм раніше було надано цей статус.

Для більшості таких підприємств передбачено спрощену процедуру, тобто повторно збирати повний пакет документів не потрібно. Водночас підприємства, які отримали державну підтримку у формі гранту BRAVE1, повинні пройти повне перепідтвердження.

Спрощений порядок поширюється на кілька категорій підприємств. Зокрема, ним можуть скористатися виконавці та співвиконавці державних контрактів, які виробляють товари, виконують роботи або надають послуги оборонного призначення, якщо така діяльність перевищує 50% загального обсягу виробництва.

Також спрощена процедура доступна резидентам Defence City, виробникам вибухових речовин і боєприпасів, які відповідають установленим вимогам та мають відповідні домовленості з Міністерством оборони.

Окремо йдеться про інші підприємства ОПК, авіабудівної галузі та космічної сфери, які раніше були визначені важливими для національної економіки за сукупністю необхідних критеріїв та могли бронювати до 50% військовозобов’язаних працівників.

Повне перепідтвердження мають пройти підприємства, які отримували грантову підтримку від BRAVE1 для розвитку інновацій і технологій, необхідних для оборони. До пакета документів входить лист-звернення до Міноборони із зазначенням коду ЄДРПОУ, контактних даних, основних напрямів діяльності та кількості військовозобов’язаних працівників.

Крім того, потрібно подати засвідчену копію грантового договору, укладеного з Фондом розвитку інновацій, а також підтвердження фактичного отримання грантових коштів — наприклад, банківську виписку або квитанцію.

Після розгляду поданих матеріалів Міноборони ухвалює рішення про підтвердження або скасування статусу. Перелік документів залежить від категорії підприємства.

Виконавці та співвиконавці державних контрактів повинні подати звернення із зазначенням критерію, за яким їх визнали критично важливими. Також від них потрібні дані про кінцевий строк виконання відповідного договору, довідка про середню зарплату працівників за попередній місяць і податковий розрахунок сум доходу за цей період.

Резиденти Defence City мають подати звернення із зазначенням відповідного критерію, довідку про середню зарплату за попередній місяць і податковий розрахунок. У зверненні також рекомендується вказати дату та номер наказу про набуття статусу резидента Defence City.

Виробники вибухових речовин та боєприпасів повинні надати звернення, інформацію про строк дії спільного рішення з Міноборони, довідку про середню зарплату та податковий розрахунок.

Підприємства, які могли бронювати до 50% працівників, теж мають подати довідку про середню зарплату за попередній місяць і податковий розрахунок сум доходу.

Отже, для більшості підприємств ОПК ця процедура не вимагає повторного подання всього пакета документів.

Документи для підтвердження статусу можна подати до Міністерства оборони України як в електронній, так і в паперовій формі. В електронному форматі їх надсилають на відповідну офіційну адресу Міноборони. Електронний лист повинен бути підписаний кваліфікованим електронним підписом. Також документи можна подати у паперовому вигляді до Міністерства оборони України.

Після надходження матеріалів їх розглядає робоча група, яка визначає, чи відповідає підприємство встановленим критеріям. Саме це рішення надалі стає підставою для бронювання військовозобов’язаних працівників відповідно до чинного порядку.

Пропуск установлених строків може мати серйозні наслідки. Якщо підприємство, для якого передбачено спрощену процедуру, не подасть необхідні документи вчасно, з 1 вересня 2026 року його статус критично важливого можуть скасувати.

Разом із цим буде анульовано і можливість бронювання військовозобов’язаних працівників на цій підставі. Для підприємств це створює ризик втрати працівників, які забезпечують ключові виробничі процеси. Особливо критично це може бути для оборонних підприємств, виробників озброєння, боєприпасів, авіаційної та космічної продукції.

САП не має права самостійно відкривати справи проти нардепів, заявив Клименко

Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко заявив під час брифінгу, що САП досі не має повноважень самостійно починати кримінальні провадження щодо народних депутатів.

За словами Клименка, САП не може розпочати таке розслідування без волі іншої посадової особи, яка не має жодного відношення до антикорупційної інфраструктури.

Наразі такі рішення ухвалює Генеральний прокурор України Руслан Кравченко, хоча саме САП здійснює процесуальне керівництво у справах щодо топкорупції.

Клименко наголосив, що відповідальність САП полягає у розслідуванні таких категорій злочинів стосовно народних депутатів, однак відсутність можливості самостійно почати провадження створює проблеми.

Минулого року керівник САП повідомляв, що понад 40 чинних народних депутатів України мають підозри у вчиненні корупційних злочинів. Серед фігурантів антикорупційних розслідувань — представники найбільшої парламентської фракції «Слуга народу».

Вибух бензовоза на трасі Маріуполь – Джанкой і перебої з електропостачанням у Криму

На трасі Маріуполь – Джанкой стався потужний вибух бензовоза.

Одночасно в тимчасово окупованому Севастополі та в інших населених пунктах Криму зафіксували перебої з електропостачанням. За попередніми даними, ці проблеми зі світлом пов’язані з пошкодженням енергетичної інфраструктури.

У Севастополі без електропостачання залишилися частина міста, Північна сторона, Балаклава та Козача бухта. Перебої зі світлом також фіксують і в інших населених пунктах Криму.