Американські війська майже повністю залишили Естонію через перегляд сил Пентагоном

США майже повністю вивели свої війська з Естонії, повідомляє ERR.

Як уточнює видання, це рішення пов’язане з тим, що Пентагон призупинив перекидання нових підрозділів до Європи та розпочав перегляд глобального розміщення сил.

Чинна угода між Естонією та США передбачає присутність у країні від 500 до 700 американських військовослужбовців. Однак нині там залишилася лише невелика частина персоналу, переважно підрозділи забезпечення.

Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що строки прибуття нових американських підрозділів наразі невідомі. Водночас британський і французький контингенти продовжують перебувати в країні.

Останнім часом західні ЗМІ активно обговорюють прогнози про те, що Росія у зв’язку з позицією Трампа може готувати напад на Прибалтику та Польщу.

Готланд стає ключовим елементом оборони Швеції в Балтійському регіоні

Швеція пришвидшує мілітаризацію Готланда та посилює на острові цивільну стійкість. Острів у Балтійському морі, де проживають 60 858 людей, включили до оборонного плану країни на 2025–2030 роки як одну з семи пріоритетних цілей потенційного нападу Росії. Про це повідомляє The Guardian.

Готланд розташований за 275 км від російського Калінінграда і за 87 км від материкової Швеції. Командувач сухопутних військ на острові полковник Андреас Густафссон наголосив, що контроль над Готландом означає контроль над повітряними та морськими операціями в усьому Балтійському регіоні. У разі мобілізації оборону острова забезпечуватиме бойова група чисельністю близько 4 500 військовослужбовців.

На тлі цих загроз країна нарощує оборонні витрати до 2,8% ВВП у 2026 році, а з 2028 року цей показник має зрости до 3,1%. Також Швеція розширює призов і збільшує термін служби до 15 місяців.

Одночасно Шведське агентство цивільної оборони (MSB) втілює на Готланді програму Stark socken («Сильна парафія»). Її мета — підготувати цивільне населення до повної автономії, якщо острів опиниться в ізоляції. Для цього створюють локальні безпекові хаби, формують запаси палива та їжі, а також ведуть облік приватних джерел води. Наприкінці року на Готланді планують провести тестову евакуацію кількох сотень жителів. Крім того, екстрені служби острова вже інтегрують досвід України у сфері роботи з масовими пораненнями та ліквідації наслідків руйнувань будівель.

За оцінкою полковника Густафссона, пряме вторгнення зараз є малоймовірним, однак загроза шпигунства і диверсій залишається високою.

Військове керівництво також застерігає, що для країн Балтії та Фінляндії ризики різко зростуть у разі припинення вогню в Україні, оскільки РФ зможе швидко передислокувати звільнені війська до північних кордонів НАТО.

Після повномасштабного вторгнення РФ Швеція докорінно змінила свою оборонну політику. Країна відмовилася від багаторічного нейтралітету, приєдналася до НАТО та почала відновлювати концепцію «тотальної оборони». Вона передбачає підготовку до можливого конфлікту не лише армії, а й цивільного населення. Важливе місце в цій стратегії посів Готланд, а також розвиток інфраструктури, яка має забезпечити стійкість країни в умовах кризи.

Стратегічна роль острова підтверджувалася і останніми подіями в Балтійському морі. Наприкінці 2024 року поблизу Готланду сталися інциденти з пошкодженням підводних кабелів, які у Стокгольмі розглядають як можливі диверсії.

Відсутність Моджтаби Хаменеї на церемонії прощання привернула увагу під час похоронних заходів в Ірані

Попри попередні заяви президента Сполучених Штатів Дональда Трампа про участь Моджтаби Хаменеї в переговорах із Вашингтоном, його непоява в публічному просторі й далі викликає запитання. Як повідомляє Reuters, у неділю, 5 липня, троє синів убитого іранського лідера аятоли Алі Хаменеї молилися біля його труни, однак Моджтаба Хаменеї, який став наступником батька на посаді верховного лідера Ірану, на публічній церемонії не з’явився.

У неділю біля труни Алі Хаменеї та ще чотирьох трун членів родини молилися троє його синів. Водночас Моджтаба Хаменеї, який успадкував посаду верховного лідера, був відсутній.

Державне телебачення Ірану показало Мостафу, Мейсама та Масуда Хаменеї під час молитви біля трун, встановлених у великому дворі тегеранського Imam Khomeini Grand Mosalla. Цей масштабний релігійний комплекс названий на честь першого верховного лідера Ірану Рухолли Хомейні.

Алі Хаменеї та кілька інших членів його родини загинули 28 лютого внаслідок авіаудару на початку війни США та Ізраїлю з Іраном. Ця війна спричинила численні жертви й руйнування в регіоні, але теократичний уряд Ірану, який спирається на Корпус вартових Ісламської революції, зберіг владу. На цьому тлі Ісламська Республіка проводить тиждень масових похоронних процесій на честь Хаменеї.

Ці заходи покликані продемонструвати публічну відданість державі та революційний запал. Окрім масштабних церемоній в Ірані, влада також планує перевезти останки Хаменеї до шиїтських релігійних центрів у сусідньому Іраку.

Після того як протягом дня труна Хаменеї перебувала в приміщенні для прощання високопосадовців Ірану та іноземних представників, у суботу її виставили надворі під склом. Поруч розмістили труни його доньки, зятя, невістки та онуки.

У неділю до Mosalla прийшли десятки тисяч людей, щоб ушанувати пам’ять Хаменеї та його родини. Серед них були військові, студенти релігійних семінарій, а також звичайні чоловіки й жінки. Частина присутніх розмахувала прапорами з написами про помсту США та Ізраїлю. Інші молилися в комплексі, названому на честь Хомейні, якого Хаменеї змінив на посаді верховного лідера у 1989 році.

Попри великий масштаб церемонії, Моджтаба Хаменеї так і не з’явився публічно. Після атаки 28 лютого, внаслідок якої загинули його батько та інші члени родини, жодного нового зображення Моджтаби Хаменеї також не оприлюднили.

За словами людей, близьких до його оточення, Моджтаба Хаменеї був поранений під час ударів США й Ізраїлю по іранських цілях на початку війни. Вони повідомили Reuters, що його обличчя було спотворене, а також що він дістав серйозне поранення однієї або обох ніг.

Трамп заявив, що мирні переговори були призупинені на тиждень через заходи, пов’язані з похороном Хаменеї. Отже, дипломатичний процес має поновитися після завершення основних церемоній.

У неділю за трунами також молилися президент Ірану Масуд Пезешкіян і спікер парламенту Мохаммад Багер Галібаф. Масуда Хаменеї бачили в сльозах: він витирав очі куфією — картатою хусткою, що в Ірані символізує войовничі революційні ідеали та солідарність із палестинцями.

У цей час імам читав похоронні молитви. Церемонія відбувалася на тлі великого скупчення людей у центральній частині Тегерана. Mosalla був заповнений натовпами іранців, серед яких було багато заплаканих людей, зокрема й уночі. Деякі учасники били себе в груди — це характерний жест жалоби під час релігійних церемоній.

Іранська мережа метро повідомила, що з пізнього вечора суботи до ранку неділі зафіксувала 7 млн поїздок. Такий пасажиропотік пов’язали з масовим прибуттям людей до центру столиці.

Після великої процесії в центрі Тегерана, яку влада планує провести в понеділок, останки Хаменеї мають перевезти до міста Кум. У цьому семінарському місті, яке є центром шиїтської релігійної ієрархії Ірану, церемонії заплановані на вівторок.

Після цього тіло мають доправити до Іраку. У середу заходи заплановані в шиїтських священних містах Наджаф і Кербела.

У четвер останки Хаменеї повернуть до Ірану для ще однієї процесії в Мешхеді. Поховання планують біля гробниці одного із середньовічних шиїтських імамів.

Іранська влада очікує мобілізувати мільйони людей для великих процесій упродовж найближчих днів. Для учасників обіцяють організувати транспорт, харчування та проживання.

Трамп переорієнтовує НАТО на фінансову вигоду та ринок озброєнь

Президент США Дональд Трамп, як повідомляє Politico, радикально змінює підхід до Північноатлантичного альянсу. Замість оборонного союзу, що спирається на спільні демократичні цінності, НАТО дедалі більше набуває рис комерційної структури. У центрі трансатлантичного порядку денного тепер опиняються не питання розширення блоку чи посилення східного флангу перед російською загрозою, а обсяги витрат європейських держав на закупівлю американського озброєння.

Саме ця комерціалізація, як очікується, стане головною темою саміту лідерів альянсу, який запланований на 7–8 липня в турецькій Анкарі. Посол США в НАТО Метт Вітакер уже підтвердив економічну спрямованість зустрічі. За його словами, Вашингтон підтримує розширення військового виробництва в самій Європі, однак рішуче виступає проти будь-яких протекціоністських бар’єрів, що заважають американським корпораціям зберігати домінування на європейському ринку озброєнь.

Під тиском Білого дому союзники змушені різко нарощувати оборонні бюджети. Якщо ці фінансові вимоги не виконуватимуться, американський лідер неодноразово погрожував повністю позбавити країни підтримки або навіть вивести США зі складу альянсу. Окрім цього, міністр війни США Піт Геґсет прямо пов’язав темпи постачання американської техніки з готовністю європейських держав платити більше.

Європейські країни змушені пристосовуватися до таких умов і намагаються показати Трампу економічну доцільність існування союзу. Під час візиту до Вашингтона генеральний секретар альянсу Марк Рютте наголосив, що оборонні замовлення Європи на суму $300 млрд створюють понад 110 тисяч робочих місць для громадян США. Перед зустріччю в Анкарі Велика Британія та Німеччина також заявили про намір розгорнути на своїй території ліцензійне виробництво американського озброєння.

Помітна частина європейських вкладень в американський ВПК спрямована на закупівлю техніки для підтримки оборонних можливостей України. Європейські дипломати визнають, що прагнуть перетворити саміт в Анкарі на масштабну бізнес-угоду, аби продемонструвати Трампу позитивний фінансовий результат і зберегти прихильність Вашингтона. Водночас сам Трамп у соціальних мережах знову розкритикував Німеччину та інших партнерів, заявивши, що Сполучені Штати витрачають колосальні гроші на захист Європи, не отримуючи жодної взаємної вигоди.

Американське оборонне відомство вже перебудувало власну структуру, щоб визначати пріоритети військового експорту. Цього року Пентагон передав два ключові офіси, відповідальні за міжнародні продажі зброї, під контроль департаменту із закупівель та забезпечення, щоб максимально пришвидшити укладання комерційних контрактів.

Такий трансакційний підхід викликає серйозне занепокоєння в європейських столицях, особливо на тлі війни в Україні та регулярних провокацій Росії поблизу східних кордонів НАТО. Напруження посилюють неочікувані рішення Білого дому щодо виведення частини контингенту з Німеччини та скасування запланованих дислокацій у Польщі. Крім того, очікується, що Пентагон відмовиться від планів розміщення в Німеччині американських крилатих ракет Tomahawk. Американські посадовці побоюються, що Москва розцінить це як ескалацію, однак через таке рішення Берлін лишається без ефективної далекобійної зброї для стримування потенційної агресії.

Атака КАБами на Запоріжжя: пошкоджено 35 квартир, є загиблий і поранені

Росіяни знову атакували Запоріжжя. Унаслідок удару одна людина загинула, ще дев’ятеро дістали поранення.

Про це в Telegram повідомив голова ОВА Іван Федоров. За його словами, дві авіабомби зруйнували приватні будинки та пошкодили 35 квартир у багатоповерхівці. Також виникла пожежа.

Як уточнив Федоров, поранення дістали дев’ять людей, серед них 14-річний хлопець і 89-річна жінка. Усім постраждалим надається необхідна допомога.

Голова ОВА також повідомив, що серед постраждалих є двоє поліцейських.

Єврокомісія обговорить з країнами ЄС, як запобігти чергам на кордонах через нову систему контролю

Європейська комісія планує провести переговори з державами-членами ЄС, щоб нова система прикордонного контролю Євросоюзу не спричинила значних затримок для відпочивальників упродовж літа. Про це повідомило видання Politico.

Як ідеться в листі, надісланому в п’ятницю та отриманому виданням, єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер поінформував керівників аеропортів і авіакомпаній, що система в’їзду/виїзду (EES), яку поетапно впроваджують з жовтня минулого року, покликана “гарантувати безпеку наших громадян без зайвого дискомфорту для відвідувачів з-поза меж Шенгенської зони”.

Галузеві об’єднання, зокрема “Авіакомпанії для Європи” (Airlines for Europe) та Міжнародна асоціація повітряного транспорту (IATA), звернулися до Комісії з листом, у якому заявили про серйозне занепокоєння через довгі черги на кордоні та затримки для пасажирів, які подорожують до ЄС і з нього.

Відповідно до правил, громадяни країн, які не входять до ЄС, мають здавати відбитки пальців і фотографуватися замість звичного штампування паспортів. Водночас запуск системи, за який відповідають національні уряди, супроводжувався технічними проблемами, через що час очікування для іноземних гостей різко зріс.

Смертельна аварія на Волині: у ДТП за участю ВАЗ, Volkswagen і мотоцикла загинули двоє людей

У Волинській області сталася смертельна дорожньо-транспортна пригода за участю легкових автомобілів і мотоцикла. Унаслідок аварії загинули водій і пасажир автомобіля ВАЗ, ще шестеро людей зазнали травм. Про це повідомили в поліції Волинської області.

За даними правоохоронців, ДТП сталася близько 01:00 ночі 5 липня в селі Новий Двір. Водій ВАЗ, 1996 року народження, під час руху зіткнувся з припаркованим легковиком. Після удару Volkswagen відкинуло на проїжджу частину, де в нього врізався мотоцикліст.

У результаті аварії загинули водій і пасажир ВАЗ. Ще четверо пасажирів доправили до лікарні. Це мешканці Ковельського району: три дівчини 2008, 2008, 2004 років народження та чоловік 1997 року народження. Також травми отримали водій і пасажирка мотоцикла.

У поліції уточнили, що водій ВАЗ перебував у стані алкогольного сп’яніння. Щодо решти учасників інформація встановлюється. Детальні обставини з’ясовує слідчо-оперативна група поліції, яка працювала на місці події всю ніч і продовжує документувати наслідки та встановлювати обставини.

Спроба паузи як елемент наступу: навіщо РФ просить «гуманітарне припинення вогню» у Костянтинівці

Російське керівництво просуває ідею так званого гуманітарного припинення вогню, однак фактично йдеться про тактичний крок, спрямований на обмеження роботи українських безпілотників і створення умов для успішного захоплення міста. Про це повідомляють аналітики моніторингової групи DeepState.

За даними експертів, підрозділи окупаційних військ уже вийшли до околиць Костянтинівки. Нині противник намагається утриматися на нових рубежах і малими групами просувається вглиб міської забудови. Основний тиск загарбники зосередили в районах населених пунктів Іллінівка та Новодмитрівка, намагаючись перерізати логістичні шляхи та обмежити маневри українських захисників.

Попри серйозне ускладнення оперативної обстановки, Костянтинівка повністю контролюється Силами оборони України. Відео та фото з російською символікою, які активно поширюють ворожі ресурси, аналітики називають елементом інформаційно-психологічної операції. У моніторинговій групі зазначають, що більшість штурмових груп противника, які записують такі матеріали, згодом ліквідовують або беруть у полон.

Найбільшою перепоною для повноцінного закріплення окупантів у місті залишаються постійні удари українських безпілотних літальних апаратів. Саме ефективна робота дронів ЗСУ, за оцінкою аналітиків, змушує ворога домагатися паузи в боях, прикриваючи це мирними ініціативами.

Аналітики застерігають від підтримки будь-яких пропозицій про перемир’я, наголошуючи, що Росія використовує такий час лише для зміцнення власних позицій. Водночас армія РФ продовжує масовані удари по житлових кварталах Костянтинівки, застосовуючи керовані авіаційні бомби та безпілотники.

У Кракові з’ясовують обставини пошкодження могили Богдана Лепкого

У Кракові поліція розслідує пошкодження пам’ятника на могилі українського поета, письменника та громадсько-культурного діяча Богдана Лепкого. Про це пресслужба воєводського управління поліції у Кракові повідомила виданню Fakt.

У пресслужбі уточнили, що повідомлення про інцидент надійшло в неділю, 5 липня, о 12-й годині. На місці правоохоронці провели огляд і зараз з’ясовують усі обставини справи.

Як зазначили в поліції, цей інцидент не пов’язують із мотивами національного характеру. За попередньою оцінкою, пошкодження пам’ятника могло статися протягом останніх двох тижнів.

Протести в Тирані не вщухають: 35-та ніч акцій через курортний проєкт у природоохоронній зоні

У Тирані вже 35-ту ніч поспіль тривають масштабні антиурядові виступи. Учасники протестів вимагають відставки прем’єр-міністра Еді Рами, тимчасової заміни уряду, змін до Конституції та припинення корупції.

Про розвиток подій повідомляє агентство Associated Press. За його даними, десятки тисяч людей пройшли головним бульваром албанської столиці до площі Скандербега.

Поштовхом до початку демонстрацій став проєкт будівництва розкішного курортного комплексу в природоохоронній зоні. Цей проєкт пов’язують із Джаредом Кушнером, зятем президента США Дональда Трампа. Згодом ці акції переросли в антиурядові та антикорупційні протести.

Під час ходи демонстранти вигукували “Нова Албанія” та “Еді Рама, у відставку!”.

Одним із головних символів протесту став великий бюст прем’єр-міністра, який учасники повалили за допомогою мотузки. Цей епізод відсилав до повалення пам’ятника багаторічному комуністичному лідеру Енверу Ходжі у 1991 році.

Оскільки акція пройшла у день 62-річчя Еді Рами, деякі протестувальники принесли символічні “торти” з цементу як натяк на будівельні проєкти. Крім того, учасники іронічно заспівали для глави уряду пісню “З днем народження”.

Ще одним помітним символом стали рожеві повітряні кульки у формі фламінго. Як пояснювали протестувальники, саме цим птахам може загрожувати зведення курортного комплексу. Через це демонстрації отримали назву “революція рожевих фламінго”.

Приблизно через дві години після початку протесту частина демонстрантів попрямувала до поліцейського відділку. Там вони вимагали звільнити затриманих під час акції біля парламенту, що відбулася у четвер. Тоді протестувальники розбили вікна будівлі поліції, а правоохоронці для розгону натовпу застосували водомет.