Президент Володимир Зеленський прокоментував напад на ТЦК у Львові, назвавши це дуже поганою історією.
“На мій погляд, ця історія справді неприйнятна. І ставлення до людей у військовій формі також неприпустиме. Так не повинно бути”, — сказав президент.
За його словами, він уже отримав деякі деталі інциденту від голови МВС і розраховує, що правоохоронці розберуться із ситуацією. Також він очікує, що Міноборони виконає свої обіцянки.
Російські окупаційні війська почали використовувати на території Херсонської області новий небезпечний спосіб мінування. Ворог маскує саморобні вибухові пристрої під звичайні предмети побуту.
Про це у своєму офіційному Telegram-каналі повідомив начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
За даними ОВА, вже зафіксовано випадки, коли окупанти ховають вибухівку в упаковках вологих серветок. Такі небезпечні «пастки» загарбники розкидають дистанційним методом.
Олександр Прокудін наголосив, що ворог може використовувати не лише вологі серветки. За його словами: «Не виключено, що для цього можуть використовувати й інші побутові речі».
Влада Херсонщини закликає місцевих жителів бути максимально пильними, суворо дотримуватися правил мінної безпеки, у жодному разі не торкатися сторонніх чи підозрілих предметів і не намагатися їх переносити.
Правоохоронці та рятувальники нагадують основні правила дій у разі виявлення небезпеки. Якщо ви побачили підозрілий предмет, потрібно негайно відійти від нього на безпечну відстань. Також необхідно попередити про загрозу людей, які перебувають поруч. Після цього слід терміново повідомити про знахідку екстрені служби за телефонами 101 або 102.
Раніше жителів регіону вже попереджали про виявлення вибухонебезпечних предметів на Бериславському шосе. Крім того, у центрі Херсона під час проведення прибиральних робіт здетонував невідомий предмет, через що поранення дістали семеро працівників комунальних служб.
Президент заявив, що у Вишневому був розташований склад боєприпасів. За його словами, на підприємстві «Укроборонпрому» відбудуться звільнення.
Глава держави вже отримав інформацію про надзвичайну подію від СБУ, МВС та Офісу генпрокурора.
«Відкрито кримінальне провадження, винних осіб притягнуть до кримінальної відповідальності. Безумовно, відбудуться й кадрові рішення в «Укроборонпромі», адже склад належав одному з підприємств концерну», — зазначив Зеленський.
На саміті НАТО в Анкарі президенти України та Польщі обговорили безпекові питання, економічну взаємодію та історичні аспекти двосторонніх відносин. Про це журналістам повідомив президент України Володимир Зеленський.
За словами глави держави, розмова з президентом Польщі була тривалою, важливою та конструктивною. Основну увагу сторони приділили пріоритетним темам, передусім безпеці. Зеленський наголосив, що Україна і Польща чітко розуміють: у них один спільний ворог — Росія.
Окремою темою стала економічна співпраця. Президент зазначив, що в Гданську успішно відбулася конференція, присвячена відновленню України, яка зацікавила польський бізнес. Він також підкреслив, що Україна відкрита до польських партнерів.
Крім того, лідери порушили історичні питання. Як зазначив Зеленський, у цьому напрямі важливо діяти конструктивно й делікатно, щоб не завдати шкоди дружнім і сусідським відносинам між Україною та Польщею.
У Києві російська ракета забрала життя подружжя — Інни Кучер та Олександра Москалюка. Про це повідомляє спільнота «Їх убила Росія».
Інна Кучер та Олександр Москалюк загинули 6 липня внаслідок удару по житловому будинку. У подружжя залишився син Євген.
Олександр Москалюк був родом із Жмеринки. Він працював військовим медиком і був офіцером запасу. Під час Революції Гідності 2014 року Олександр допомагав пораненим. Від отриманих поранень він помер у кареті швидкої.
Інна Кучер була родом із Хмельниччини та очолювала відділ в «Укренерго». Вона загинула на місці влучання ракети.
Під час виконання бойового завдання на фронті загинув військовий із Білоцерківського району Київської області Максим Максименко. Серце українського воїна зупинилося 4 липня 2026 року.
Про це повідомили у пресслужбі Білоцерківської міської територіальної громади.
У повідомленні зазначили, що громада отримала сумну звістку про загибель земляка — старшого матроса Максима Максименка 1991 року народження.
Герой проходив службу старшим механіком-водієм батальйону морської піхоти однієї з військових частин. Він загинув 4 липня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Костянтинівка Донецької області.
До останнього воїн залишався вірним військовій присязі та українському народу.
У пресслужбі висловили співчуття рідним і близьким захисника.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що посилення позицій ЗСУ на фронті та в небі створило «вікно можливостей» для досягнення справедливого миру. За його словами, Росія вже не має переваги у війні, а дедалі більше держав відкрито підтримують вступ України до НАТО та визнають, що українська армія здатна посилити обороноздатність Альянсу.
Про це Зеленський сказав 9 липня під час онлайн-брифінгу, де коментував підсумки зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, а також переговори з іншими лідерами на саміті НАТО в Анкарі.
Відповідаючи на запитання про те, чи вплинула його розмова з Трампом на бачення швидкого досягнення справедливого миру, президент зазначив, що і українська, і американська сторони бачать нове «вікно можливостей».
Зеленський наголосив, що останнім часом Україна помітно зміцнила свої позиції і на полі бою, і в захисті від російських повітряних атак. За його словами, ці результати вже очевидні для міжнародних партнерів.
Він окремо підкреслив, що це стало можливим передусім завдяки українським військовим, яким висловив вдячність. Саме їхні дії, за словами президента, дають йому можливість зміцнювати позиції України.
На думку глави держави, президент Росії Володимир Путін отримує інформацію про ситуацію на фронті та має розуміти, що Москва втратила свою попередню перевагу.
Водночас Зеленський зауважив, що Росія все ще спроможна завдавати балістичних ударів, через які гинуть і зазнають поранень мирні українці. Саме це, за його словами, і є єдиною перевагою, що залишилася у Кремля.
Президент також зазначив, що посилення України бачать не лише у Вашингтоні, а й керівники інших держав. Під час саміту НАТО він провів серію зустрічей, зокрема і з тими лідерами, з якими раніше не мав особистих переговорів. За його словами, всі вони відзначають, що Україна стала сильнішою.
Окремо Зеленський повідомив про зміни у ставленні держав-членів НАТО до можливого членства України. Він нагадав, що обговорення цього питання триває вже багато років, однак зараз дедалі більше країн прямо висловлюють бажання бачити Україну в Альянсі.
Одним із ключових аргументів на користь вступу, за словами президента, є бойовий досвід Сил оборони та високий рівень українського оборонно-промислового комплексу. Зеленський зазначив, що в Альянсі визнають: український ОПК уже відповідає стандартам НАТО і є одним із найкращих, так само як і українська армія. Він додав, що з Україною обороноздатність Альянсу лише зросте.
Президент також сказав, що партнери високо оцінюють українських військових, державу та технологічні компанії, і хотіли б посилитися Україною.
Крім того, Зеленський розповів про поглиблення технологічної співпраці між Україною та США. За його словами, вже підписані документи, які дають американській стороні можливість отримувати окремі українські розробки для випробувань.
Йдеться, зокрема, про повітряні та морські дрони, а також інші технологічні рішення, які викликали інтерес у США.
Після завершення випробувань Україна та Сполучені Штати планують перейти до наступного етапу — укладення «дронової угоди».
Зеленський підкреслив, що американські партнери вже дають позитивні оцінки українським розробкам, а сам факт продовження випробувань і отримання схвальних відгуків це підтверджує.
Польську депутатку Європарламенту Еву Зайончковську-Гернік 8 липня 2026 року додали до бази українського сайту «Миротворець». Це сталося після її виступу в Європейському парламенті, під час якого вона розкритикувала УПА та розірвала червоно-чорний прапор.
Про це депутатка повідомила на своїй сторінці у Facebook.
Під час парламентських дебатів щодо вступу України до Євросоюзу Зайончковська-Гернік закликала відмовитися від «злочинних ідеологій» Організації українських націоналістів та УПА і «викидати їх у сміття». Вона також заявила, що «у ЄС немає місця країнам, які прославляють вбивць польських громадян». Окрім цього, депутатка піддала критиці рішення Володимира Зеленського про створення Пантеону героїв.
Після того як її внесли до бази «Миротворця», Зайончковська-Гернік звернулася до президента України Володимира Зеленського. У своєму посланні «від імені мільйонів поляків» вона наголосила, що вступ до ЄС є несумісним із прославленням діячів ОУН та УПА. Також вона зазначила, що польські громадяни «ніколи не погодяться» на прийняття України до Євросоюзу за нинішньої політики історичної пам’яті.
Туреччина пройшла шлях від «країни-парії» до одного з провідних учасників європейської безпеки. На тлі саміту НАТО в Анкарі держава демонструє посилення свого військового, дипломатичного та стратегічного впливу. Саме такого висновку дійшла газета The Telegraph.
Як зазначає видання, Туреччина має другу за чисельністю армію в НАТО та за останнє десятиліття помітно посилила власний оборонно-промисловий комплекс. Нині країна може самостійно покривати близько 80% своїх військових потреб, а торік експорт озброєнь перевищив рекордні 10 мільярдів доларів.
The Telegraph також наголошує, що важливу роль відіграє вигідне географічне розташування Туреччини, її вплив у Чорноморському регіоні, на Близькому Сході та Південному Кавказі. Крім того, здатність Анкари одночасно вести діалог із Заходом і низкою регіональних держав зробила її одним із найважливіших елементів системи європейської безпеки.
Німецький уряд отримав від Білого дому згоду на придбання американських крилатих ракет великої дальності Tomahawk. Про цю домовленість під час саміту НАТО в Анкарі заявив німецький канцлер Фрідріх Мерц.
Водночас Державний департамент США поки що офіційно не оголосив про схвалення продажу цих ракет і наземних пускових установок Typhoon. Про це повідомляє журнал Defence Express.
За наявними даними, Берлін планує купити 400 ракет і три пускові установки, однак повні умови угоди досі не розкриті.
Для Німеччини такі постачання мають особливе значення з кількох причин. Наразі єдиним далекобійним засобом ураження в Бундесверу залишається невелика кількість ракет Taurus, дальність польоту яких сягає 500 км. Водночас дальність Tomahawk становить 1600 км, що дає німецькій армії можливість уразити Москву безпосередньо з території Німеччини. Однак такий удар навряд чи буде максимально ефективним, адже ракета може витратити до 50% свого запасу ходу на маневрування під час польоту.
Окремо розглядається ймовірність розміщення пускових установок Typhoon на території Польщі. У такому разі підльотний час американських ракет може суттєво скоротитися.
Основною проблемою для швидкого виконання контракту залишається нестача озброєння у самих США, а також уже сформована черга з інших замовників. Під час військової операції в Ірані армія США використала понад 1000 ракет Tomahawk, що становить 30% її власних запасів. У США цього року планують випустити лише 207 одиниць, хоча у 2027 році виробництво мають намір збільшити до 785 одиниць.
Крім того, Вашингтон повинен виконати замовлення ще на 800 ракет для Австралії, Японії та Нідерландів. Через це строки передачі озброєння Берліну можуть помітно зміститися.