Місячні архіви: Липень 2026

Схеми навколо аптечної мережі «9-1-1»: податки, трудові порушення та фіктивне бронювання

Оприлюднено автором

Аптечна мережа «9-1-1» опинилася в центрі звинувачень у зловживаннях, що стосуються умов праці, податкових схем і торгівлі відстрочками від мобілізації. На тлі того, як держава посилює податковий тиск на бізнес, найбільшу вигоду, як стверджується, отримують фармацевтичні гравці. Якщо на початку великої війни в Києві працювало 860 аптек, то зараз їх уже 1782. Із них 150 належать мережі 9-1-1, яка представлена в усіх 10 районах столиці. Таке стрімке розширення пов’язують не лише з комерційним зростанням, а й із системою, що включає ухилення від податків, нехтування ліцензійними вимогами, економію на працівниках і продаж фіктивних бронювань.

Власниками мережі «9-1-1» названі харків’яни Нуне, Ануш та Ашот Данієляни. У Харкові вони зареєстрували близько сотні підставних фірм, частина з яких оформлена навіть за однією адресою. Управління цим «монополістом», як зазначається, здійснює Олена Казека. Саме така модель, за наведеними твердженнями, багато років дає родині Данієлянів змогу приховувати реальні обіги та зменшувати сплату ПДВ і податку на прибуток. Попри формальне існування сотень окремих суб’єктів, фактично всі рішення, як стверджується, приймаються з одного харківського центру.

Окремо йдеться про ставлення до персоналу. За наведеними даними, працівників роками переводять між аптеками без їхньої згоди та без належного документального оформлення. Крім того, заробітну плату, як стверджується, навмисно занижують. Водночас 150 київських аптек щомісяця приносять мільйони, тоді як працівники отримують лише мінімалку. У матеріалі наголошується, що саме на персоналі власники й отримують додатковий прибуток.

Також мережу звинувачують у використанні аптек як механізму фіктивного бронювання. З 2022 року, як зазначається, військовозобов’язаних формально працевлаштовують у київських аптеках без фактичного виконання роботи, після чого готують документи для відстрочки та передають їх до ТЦК. У такій схемі фіктивне працевлаштування перетворюється на спосіб уникнення мобілізації, а недостовірні дані стають підставою для броні. На тлі критичної нестачі людей на фронті навколо аптечного бізнесу, як стверджується, сформувався окремий ринок таких «послуг».

2 жовтня 2025 року Антимонопольний комітет відкрив справу проти п’яти найбільших аптечних мереж, серед яких була і 9-1-1. З огляду на це можна було очікувати, що мережа опиниться під посиленим контролем усіх наглядових органів. Однак, як зазначено в матеріалі, навіть після відновлення планових перевірок найбільша аптечна мережа Києва й далі працює так, ніби жодних претензій до неї не висувають. У зв’язку з цим порушується питання, хто протягом років забезпечує їй повну недоторканність.

З урахуванням розмірів мережі, яка об’єднує сотні аптек і сотні пов’язаних компаній, така діяльність, як наголошується, не могла довго залишатися поза увагою. Проте ані ДПС, ані Держлікслужба не забезпечили належного нагляду. Через це виникають запитання до в.о. голови ДПС Лесі Карнаух, в.о. голови Держлікслужби Володимира Короленка, начальниці ГУ ДПС у Києві Інни Якушко та начальника Держлікслужби в Києві Миколи Холоденка. Якщо найбільша аптечна мережа столиці роками уникає перевірок, то це, як підкреслюється, свідчить про системний провал державного контролю.

У матеріалі також згадуються численні скарги щодо дотримання правил обігу лікарських засобів. Серед них — продаж рецептурних препаратів без рецепта, порушення температурного режиму зберігання, обіг продукції з іноземним маркуванням і недотримання системи внутрішнього контролю якості. У результаті покупець, як зазначається, змушений покладатися не на державний нагляд, а на власну вдачу. Коли прибуток ставлять вище за безпеку людей, мовчання контролюючих органів стає частиною проблеми.

За фактами діяльності мережі 9-1-1 вже направлено десятки запитів і скарг до понад 500 державних органів та посадових осіб. Проте, як стверджується, кругова порука знову виявилася сильнішою за закон. Поки чиновники заплющують очі, мережа продовжує розширюватися, а корупційні схеми — діяти на повну.

У підсумку держава недоотримує мільйони гривень, які могли б спрямовуватися на армію, медицину та відбудову. Працівники ризикують залишитися без гарантованих трудових прав і соціального захисту. Найбільше ж, як наголошується, можуть постраждати пересічні українці, адже будь-які порушення правил зберігання та відпуску ліків безпосередньо впливають на їхнє здоров’я.

Нічия «Динамо» з «Універсітаті» у старті кваліфікації Ліги Європи

Оприлюднено автором

Київське «Динамо» розпочало кваліфікацію Ліги Європи домашнім за статусом матчем проти румунської «Універсітаті» з Клужа, але не змогло реалізувати свою перевагу. Поєдинок на «Арені Люблін» завершився з рахунком 0:0.

На 85-й хвилині гру призупинили через зникнення освітлення за рахунку 0:0. Поновити зустріч вдалося лише через сім хвилин. Під час трансляції коментатор Олександр Золотогорський пояснив причину затримки та іронічно сказав: «Сподіваюся, ліхтарі зараз полагодять. У Любліні ж не буває проблем зі світлом. Що це взагалі таке? Схоже на диверсію».

Команда Олександра Костюка від початку гри заволоділа ініціативою та більше контролювала м’яч. Уже на 7-й хвилині після подачі Редуша Піхальонок пробивав головою, але воротар «Універсітаті» Михайло врятував свою команду. Згодом Піхальонок знову опинився в центрі уваги, однак після передачі Пономаренка його спробу зупинили захисники.

Найкращий момент у першому таймі кияни створили на 19-й хвилині. Редуша, Шапаренка та Піхальонка розіграли комбінацію, після якої останній пробив повз дальню штангу. Пізніше Бражко виконував штрафний, але м’яч перелетів ворота.

Гості здебільшого діяли від оборони, але на 36-й хвилині ледь не вийшли вперед. Менді замкнув флангову подачу Макалу, проте Нещерет упевнено впорався з ударом.

До перерви «Динамо» мало ще два шанси. Після навісу Волошина Шапаренко пробив вище воріт, а вже в компенсований час Дубінчак після пасу Піхальонка влучив у зовнішню сітку.

Статистика першого тайму свідчила про перевагу киян: 13 ударів проти 2, удари у ворота — 2:1, кутові — 4:2.

Після перерви «Динамо» й далі тиснуло на ворота суперника. На 47-й хвилині Бражко завдав потужного удару здалеку, однак воротар забрав м’яч. На 50-й хвилині після кутового від Піхальонка Пономаренко не поцілив у площину воріт.

Найнебезпечніший епізод другого тайму створила «Універсітатя». На 55-й хвилині Кубіш увірвався до штрафного майданчика та пробив з гострого кута, але Михавко встиг заблокувати цей удар.

Матч-відповідь запланований на 16 липня. Він відбудеться в Клуж-Напоці на стадіоні «Клуж Арена», а стартовий свисток пролунає о 20:30 за київським часом.

Переможець цього протистояння у наступному раунді кваліфікації Ліги Європи зустрінеться з грецьким ПАОК.

У порту Таганрога після ударів безпілотників спалахнув термінал «Курганнефтепродукт»

Оприлюднено автором

У російському Таганрозі безпілотники атакували територію морського порту. Після влучань у місті видно значне задимлення.

Про це повідомляють російські телеграм-канали та Exilenova+.

За попередніми даними, займання сталося на території портового термінала ТОВ «Курганнефтепродукт» (ВАТ «Югтранзитсервіс»).

Як свідчать дані сервісу MarineTraffic, у момент атаки в порту перебували щонайменше один танкер, який, за повідомленнями, вже був уражений напередодні, та один суховантаж. Водночас через поширену практику вимкнення транспондерів російськими суднами реальна кількість кораблів в акваторії порту та судноплавному каналі могла бути більшою.

Портовий термінал ТОВ «Курганнефтепродукт» — це нафтоналивний комплекс у Таганрозі, Ростовська область, що розташований на узбережжі Таганрозької затоки Азовського моря. Об’єкт призначений для зберігання, перевалки та відвантаження нафтопродуктів на морські судна.

Що відомо про термінал:
Термінал спеціалізується на:

Удар дронів по Валках на Харківщині: одна людина загинула, є постраждалі

Оприлюднено автором

У місті Валки на Харківщині російські дрони завдали удару, внаслідок чого загинула 50-річна жінка. Про це повідомив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов.

Як зазначив Синєгубов, під час обстрілу постраждала також 23-річна дівчина, яку госпіталізували. Ще двоє людей — 27-річний чоловік та 18-річний юнак — зазнали гострої стресової реакції. Медичну допомогу їм надали на місці.

Після атаки сталася пожежа. Унаслідок удару пошкоджено п’ять приватних будинків і дві господарські споруди.

На місці події працюють усі відповідні екстрені служби.

Подарунок Ердогана на саміті НАТО поставив лідерів перед несподіваними питаннями

Оприлюднено автором

Подарунок від президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана став для лідерів НАТО справжньою несподіванкою. Йшлося про револьвер і шість набоїв, через що частина учасників саміту не відразу зрозуміла, як правильно поводитися з таким презентом.

8 липня прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер першим публічно згадав про цей незвичайний жест. За його словами, під час повернення із саміту НАТО в Анкарі гостям вручили револьвер із вигравіруваним ім’ям, повідомляє France24. У червоній коробці з чорною обшивкою, окрім пістолета, були шість патронів і документ про звільнення зброї від експортного контролю.

Для кількох офіційних осіб із різних країн Альянсу такий подарунок виявився повною несподіванкою. Це, за повідомленням, спричинило «божевільні» сцени серед охоронців делегацій.

Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр також розповів про презент у X. Він написав, що отримав від президента Ердогана на саміті НАТО револьвер Magnum із патронами, на якому вигравірувано його ім’я. Разом із дописом він показав подарунок, давши зрозуміти, що, ймовірно, забрав його до Будапешта.

На світлинах із канцелярії президента Литви Гітанаса Науседи, судячи з усього, видно револьвер Gumusay .357 Magnum. Йдеться про рідкісний шестизарядний пістолет, який у 1990-х роках виробляла турецька компанія MKE.

Зброя була розміщена в дерев’яному футлярі з турецьким прапором і логотипом НАТО. Там само є табличка турецькою та англійською мовами з написом: «Gumusay — перший револьвер, виготовлений у нашій країні». Оскільки сучасне турецьке виробництво переважно зосереджене на напівавтоматичних моделях, Gumusay вважають колекційною рідкістю.

Прессекретар прем’єр-міністра Іспанії Педро Санчеса підтвердив, що всі лідери отримали однакові револьвери з вигравіруваними іменами.

Частина глав держав відкрила подарунки вже після повернення додому, тому подив виник із запізненням.

Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер, як повідомляється, дізнався про точний характер подарунка лише після прибуття до Бельгії.

9 липня офіційний представник заявив, що прем’єр-міністр був здивований і відразу передав зброю поліції аеропорту для зберігання в сейфі. За його словами, далі ситуацію врегулювали відповідно до чинних процедур.

Служба безпеки Де Вевера також опікувалася револьверами, які передали главам ЄС — Урсулі фон дер Ляєн та Антоніо Кошті, разом з усіма питаннями безпеки та протоколу, що це супроводжували.

Представник фон дер Ляєн зазначив, що вона «висловила подяку» Ердогану за подарунок. Він також повідомив, що пістолет виведуть з експлуатації та передадуть до військового музею.

Револьвер, подарований президенту Польщі Каролю Навроцькому, теж прибув у повній комплектації, але з дотриманням усіх необхідних заходів безпеки. Це пов’язано з попереднім інцидентом: у грудні 2022 року начальник поліції Польщі привіз з України протитанковий гранатомет, після чого в будівлі вилетіли вікна.

Цього разу, як заявив помічник Навроцького місцевій радіостанції, «абсолютно точно ніхто не збирається стріляти».

Кілька револьверів, серед яких ті, що призначалися Кіру Стармеру, канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу та прем’єр-міністру Нідерландів Робу Йеттену, поки залишаються в турецькій столиці.

Причиною є складне законодавство, що регулює перевезення вогнепальної зброї, особливо коли вона повністю справна.

Канадські чиновники повідомили, що прем’єр-міністр Канади Марк Карні забрав револьвер із собою, однак набої залишив у Туреччині. Чому саме так сталося, не пояснюється.

У команді прем’єр-міністра Швеції Ульфа Крістерссона заявили, що зброя, передана йому, «має бути доставлена до Швеції відповідно до всіх чинних процедур».

Окрім логістичних труднощів, цей подарунок здивував також делегації, які приїхали на саміт, присвячений Україні, Ірану та відносинам із президентом США Дональдом Трампом.

Хоча обмін подарунками між лідерами на самітах є звичною практикою, подібні заходи безпеки потрібні нечасто. Що саме зробив зі своїм пістолетом Дональд Трамп, наразі невідомо.

Генштаб оновив дані про добові втрати російських військ

Оприлюднено автором

За 9 липня Сили оборони України скоротили чисельність російської окупаційної армії на 1460 загарбників. Унаслідок цього загальні бойові втрати Росії в живій силі досягли 1 млн 416 тис. 280 осіб.

Оновлену інформацію про втрати РФ оприлюднив Генеральний штаб Збройних сил України. За його даними, за добу 9 липня ворог також втратив 2 277 одиниць військової техніки та озброєнь.

Зокрема, було знищено 1 ворожий танк, 6 бойових броньованих машин, 52 артилерійські системи, 1 РСЗВ та 2 засоби ППО.

Крім цього, українські воїни «демілітаризували» 1 868 БпЛА оперативно-тактичного рівня та 8 наземних робототехнічних комплексів. Також за добу російська армія втратила ще 339 одиниць автомобільної техніки.

У Краснокутську ворожий безпілотник влучив у торговельний об’єкт: троє поранених

Оприлюднено автором

Вдень 9 липня російські окупаційні війська обстріляли середмістя селища Краснокутськ Богодухівського району на Харківщині. Ворог атакував цивільну інфраструктуру ударним безпілотником, повідомляє ДСНС України.

Унаслідок ворожого влучання в будівлю торговельного об’єкта виникла масштабна пожежа на площі 300 квадратних метрів. Повністю горіла будівля одного з магазинів.

Вибухова хвиля та уламки пошкодили не лише епіцентр удару, а й приміщення інших сусідніх торговельних закладів, а також будівлю місцевого поштового відділення.

За офіційними даними ДСНС, унаслідок цього російського обстрілу поранення та травми дістали троє людей.

На місці влучання оперативно працювали підрозділи ДСНС України та офіцер-рятувальник Краснокутської громади. Вони займалися гасінням вогню та фіксацією чергового злочину РФ.

Лавров заявив про втрату довіри Росії до заяв Заходу щодо переговорів про Україну

Оприлюднено автором

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Російська Федерація більше не вірить словам західних країн про нібито намір знайти дипломатичні способи врегулювання війни в Україні. Про це повідомили російські пропагандистські агентства «ТАСС» та «РІА Новини».

За словами очільника російського зовнішньополітичного відомства, Москва вважає позицію Заходу щодо мирного процесу нещирою. Лавров сказав: «Вірити Заходу в тому, що він хоче переговорних рішень, більше не будемо. Цей запас доброзичливого ставлення та надій вичерпано остаточно».

Також Лавров стверджує, що західні партнери України лише створюють видимість готовності до переговорів. Окрім цього, російський чиновник заявив, що «зараз відкрито почав висувати Росії ультиматуми», і, на думку Кремля, це унеможливлює подальший діалог на умовах Москви.

Червень 2026 в Україні: ООН зафіксувала найбільші втрати серед цивільних від початку вторгнення

Оприлюднено автором

Червень 2026 року став для України найтрагічнішим місяцем за кількістю жертв серед мирного населення від початку повномасштабного російського вторгнення. Зафіксовано щонайменше 265 загиблих. Про це на засіданні Ради Безпеки ООН повідомила заступниця генсека Організації з політичних питань і миробудівництва Розмарі ДіКарло.

Як зазначила ДіКарло, травень раніше вже вважався місяцем із найвищим показником жертв за весь період конфлікту, однак попередні дані за червень виявилися ще гіршими.

За червень 2026 року, за наявними даними, загинули щонайменше 265 цивільних осіб, ще 1816 людей дістали поранення.

У липні, за її словами, зберігається тривожна динаміка масованих обстрілів. Удари 2, 6 та 8 липня, як наголосили в ООН, свідчать про чіткий шаблон атак по густонаселених міських центрах, що супроводжуються руйнуванням житлових будинків.

За офіційною статистикою ООН від початку вторгнення, загинули щонайменше 16 402 цивільні особи, серед них 802 дитини. Поранення отримали 48 428 мирних жителів, зокрема 2 948 дітей.

В ООН підкреслюють, що йдеться лише про документально підтверджені випадки. Реальна кількість жертв, як зазначають в Організації, є значно вищою.

Постійна представниця Латвії при ООН Саніта Павлюта-Десланде навела новіші дані: лише за перший тиждень липня внаслідок російських атак загинули 93 мирних українці, понад 500 людей були поранені.

Латвійська дипломатка окремо наголосила на відмінності між діями ЗСУ та російської армії. Вона заявила, що Україна, завдаючи ударів по російських складах, логістичних вузлах та енергетиці, реалізує своє законне право на самозахист відповідно до статті 51 Статуту ООН. Водночас дії РФ вона охарактеризувала як «акти відчаю та символ провальної війни», оскільки російські ракети та дрони цілеспрямовано бомбардують спальні райони й житлові будинки. У зв’язку з цим Латвія закликала партнерів терміново посилити протиповітряну оборону України.

У своєму виступі Розмарі ДіКарло також повторила, що тривалий мир неможливо забезпечити виключно військовим шляхом. Вона закликала сторони до негайного, повного і безумовного припинення вогню на основі міжнародного права та Статуту ООН.

Іран терміново вивів у море танкери з нафтою на тлі загрози нової блокади США

Оприлюднено автором

Іран за останню добу в терміновому порядку відправив у море флотилію танкерів, на борту яких перебуває близько 11 мільйонів барелів нафти. Це сталося на тлі чергового загострення відносин зі США та погроз президента США Дональда Трампа відновити жорстку блокаду іранських морських портів. Про це повідомляє Bloomberg.

З іранських портів одночасно вийшли п’ять супертанкерів і одне судно класу Suezmax. За даними систем відстеження суден, чотири з них передавали координати в Оманській затоці, а ще одне у четвер проходило через стратегічно важливу Ормузьку протоку.

Екстрений вихід нафтової флотилії почався після того, як збройні сили США другий день поспіль завдавали ударів по об’єктах в Ірані. Вашингтон назвав це відповіддю на нещодавні напади Тегерана на комерційні судна.

Нове загострення фактично поставило під загрозу крихкі мирні домовленості між країнами. Через підвищені безпекові ризики більшість міжнародних судноплавних компаній майже повністю зупинили видимий цивільний трафік через Ормузьку протоку.

Нові перебої з поставками швидко вплинули на світовий енергетичний ринок. У четвер ціни на нафту в Лондоні коливалися біля позначки $79 за барель, показавши зростання майже на 9% лише за один тиждень.

Обсяг у 11 мільйонів барелів нафти, який Іран вивіз у море, приблизно відповідає всьому тижневому експорту країни до початку нинішнього загострення. Водночас поки що невідомо, чи зможе Тегеран знайти реальних покупців на ці партії сировини.

Додатково ситуацію ускладнює те, що раніше цього тижня десятки мільйонів барелів іранської нафти вже залишилися в морі безпосередньо на борту танкерів. Це сталося після офіційного скасування США спеціального винятку із санкцій, який раніше дозволяв Ісламській Республіці легально продавати свої енергоресурси.