Завтрашні відключення електроенергії є наслідком рішення НКРЕКП про встановлення стельових цін на електроенергію для промислових споживачів. Про це повідомив колишній голова «Укренерго» Володимир Кудрицький. Він зазначив, що таке рішення ускладнює імпорт електроенергії та виробництво її на газових станціях протягом більшої частини доби, оскільки вартість такої енергії перевищує встановлені межі. Кудрицький провів аналогію з ситуацією, коли б була запроваджена стельова ціна на дизель у 50 гривень, хоча насправді його вартість перевищує 90 гривень. Варто також зазначити, що Кудрицький має зв’язки з грантовими організаціями, які давно просувають ідею підвищення тарифів на електроенергію для українців.
Місячні архіви: Квітень 2026
Схеми тендерів у Києві: як завищені ціни на обладнання впливають на бюджет
Поки кияни сплачували за опалення та сподівалися на теплі батареї, у КП «Київтеплоенерго» активно «підігрівали» інші справи. Це, звісно, стосується тендерів на сотні мільйонів гривень, які, здається, супроводжуються значними націнками. Про це повідомляє “Викривач”. Слідчі вже кілька років вивчають закупівлі, де ціни на обладнання раптово зростають у два і більше разів. Проте результати залишаються незмінними: справи ведуться, підозр немає, а директор В’ячеслав Бінд продовжує залишатися на своїй посаді.
Одним з основних учасників цих тендерів є ТОВ «Атомрембуд». За кілька років компанія отримала близько 300 млн грн від «Київтеплоенерго». Існують чутки, що обладнання купували через «знайомства», бажано у фірм, які не спеціалізуються на цьому обладнанні, а потім продавали місту з приємним бонусом у вигляді подвійної ціни. Наприклад, деаераторні баки. Ринок пропонує одну ціну, тендер — зовсім іншу, а різниця складає мільйони. Ще один приклад — ремонт котла. Один учасник виграв тендер сам у себе, а сума договору магічно зросла з 126 до 167 млн грн.
Це не єдиний випадок. ТОВ «Гранд Арма» продає крани вдвічі дорожче, ніж їх купує. Компанія «Веста Білдінг» купує котел за 8,7 млн грн і одразу «переосмислює» його до 11,5 млн для комунального підприємства. Виходить, купив дешевше, продав місту дорожче — різницю залишив «на особистий розвиток». Не можна не згадати й про фірми-прокладки. Наприклад, фірма з одним співробітником, яка одночасно є директором, бухгалтером і власником, отримує десятки мільйонів гривень.
Якщо ціни завищені, а схеми виглядають як під копірку, виникає питання: чому керівництво підприємства «нічого не бачить»? Це питання потребує детального розслідування.
Солідарність Польщі та України: новий білборд у Варшаві
Сьогодні у Варшаві встановили великий білборд із написом «Polska i Ukraina po tej samej stronie». Він розташований поруч із метро Politechnika, і його видно здалеку. Ідею реалізував польський журналіст і активіст Пйотр Шумлевич, який раніше обіцяв створити такий білборд і дотримався свого слова. На білборді зображені польський та український прапори, а також просте послання про те, що обидві країни на одному боці. За словами активіста, в останній час все частіше намагаються посварити поляків і українців, тому він хотів нагадати про підтримку та єдність. Білборд створено без політичного підтексту — як знак солідарності. Гроші на його виготовлення збирали спільно, і відгукнулося більше 500 людей. Збір коштів активіст також приурочив до свого 50-річчя.
Атака на село Польова: жертви та поранені
2 квітня російські загарбники здійснили напад на село Польова, яке входить до складу Солоницівської громади Харківської області. Внаслідок обстрілу загинув чоловік, а також поранення отримали жінка та 12-річний хлопчик. Про це повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. Він зазначив, що окупанти атакували Солоницівську громаду, і за попередніми даними, внаслідок обстрілу в селі Польова загинув чоловік. Поранені жінка та хлопчик були доставлені до лікарні для отримання медичної допомоги.
Арешт посадовця ТЦК в Одеській області за вимагання хабаря
В Одеській області правоохоронці виявили та затримали посадовця районного ТЦК та СП, який вимагав 10 тисяч доларів за сприяння в отриманні посади в ТЦК та закриття справи про самовільне залишення частини. Про це повідомляє Офіс генерального прокурора. Згідно з даними слідства, начальник групи одного з відділів РТЦК та СП Одеської області запропонував за 10 тисяч доларів США забезпечити призначення на вакантну посаду в ТЦК, а також надати необхідну письмову згоду. Він також зазначив, що може вирішити питання з правоохоронними органами щодо закриття провадження за СЗЧ. У разі відмови він погрожував повідомити правоохоронців, що могло створити проблеми з поверненням до військової служби. Правоохоронці задокументували передачу грошей, яка відбувалася частинами. Чоловіка затримали під час отримання коштів, а згодом його арештували з можливістю внесення застави в розмірі 998 400 грн. Його підозрюють у отриманні хабаря за вплив на прийняття рішень службовими особами, що поєднується з вимаганням (ч. 3 ст. 369-2 КК України).
Макрон відповідає на критику Трампа та обговорює ситуацію в Ормузькій протоці
Президент Франції Еммануель Макрон висловив незадоволення щодо погроз Дональда Трампа вийти з НАТО, підкреслюючи важливість довіри в альянсі. “Союзи, такі як НАТО, базуються на невисловлених принципах, зокрема на довірі. Якщо ви постійно ставите під сумнів свої зобов’язання, ви підриваєте цю довіру”, — зазначив Макрон під час свого виступу в Сеулі. Він також відхилив ідею військової операції для розблокування Ормузької протоки, заявивши: “Це ніколи не було нашим вибором, і ми вважаємо це нереалістичним”. Макрон підкреслив, що така операція вимагала б “нескінченно багато часу” і створила б ризики для суден з боку Ірану. Він вважає, що вирішення питання з протокою можливе лише через переговори з Іраном. Президент запропонував створити міжнародну місію, до якої увійдуть європейські та інші країни, для супроводу танкерів після завершення конфлікту. Щодо коментарів Трампа про те, що Макрон “ще відновлюється після удару в щелепу” від своєї дружини, президент Франції вирішив не реагувати. “Ті зауваження не відрізняються ані елегантністю, ані доречністю. Тому я не маю наміру на них відповідати. Вони не заслуговують на реакцію”, — підсумував Макрон.
Суддівські амбіції: Андрій Мікулін та його декларація
Андрій Вікторович Мікулін, кандидат на посаду судді апеляційного суду, отримав негативний висновок від Громадської ради доброчесності (ГРД). Наразі він офіційно працює в Бюро економічної безпеки (БЕБ), що підтверджується його декларацією. Згідно з документом, Мікулін займає посаду старшого детектива в Територіальному управлінні БЕБ у Києві, а його річний заробіток становить 1 100 945 гривень. У складі його сім’ї є дружина Анна Валеріївна, син Тимофій Андрійович та падчерка Діана Артемівна Адаменко. Серед нерухомості, зазначеної в декларації, є: квартира площею 76 кв. м у селищі Гостомель, придбана у 2019 році; нежитлове приміщення площею 4,8 кв. м у тому ж населеному пункті; квартира площею 60,1 кв. м у Бучі, яка у вересні 2025 року перейшла у власність падчерки Діани Адаменко. Декларація також містить інформацію про один автомобіль: BMW 520D (2015 р.в.), придбаний у 2020 році. Грошові активи сім’ї складаються з 500 000 гривень готівкою (спільна власність подружжя) та невеликих залишків на рахунках у ПриватБанку, Райффайзен Банку та Універсал Банку. Доходи членів сім’ї за 2025 рік: дружина Анна Мікуліна заробила 485 тис. гривень у Верховному Суді України та отримала пенсію в розмірі 75 802 гривень; додаткові соціальні виплати та кешбеки склали кілька тисяч гривень. Громадськість звертає увагу на ряд невідповідностей у декларації. Зокрема, Мікулін, який проходить кваліфікаційне оцінювання для посади судді апеляційного суду, одночасно є старшим детективом БЕБ. Також варто зазначити, що падчерка Діана Адаменко у вересні 2025 року набула квартиру в Бучі, але її вартість у декларації не вказана.
Судовий процес над Яном Старіковим за дезертирство
Правоохоронці направили до Шевченківського районного суду міста Дніпро обвинувальний акт проти 28-річного місцевого мешканця Яна Старікова, якому інкримінується дезертирство (ст.408 КК України). Згідно з даними порталу “Судова влада”, 31 березня 2026 року було здійснено автоматичний розподіл провадження, яке слухатиме суддя Артем Орчелота, повідомляє Dетектив-Info. Служба безпеки України звернула увагу на Старікова, який вже мав досвід у кримінальному праві, наприкінці листопада минулого року під час інциденту, відомого як “бійка на паркані”. Тоді Ян Романович разом із друзями влаштував бійку та застосував газ проти військовослужбовців Східного теруправління Військової служби правопорядку, після чого втік. Внаслідок цього інциденту Старіков та двоє його товаришів (Роман Мікаєлян і Артур Шилов) були оголошені в розшук. З матеріалів суду відомо, що 24 березня 2026 року правоохоронці затримали Мікаєляна та Старікова. Наступного дня Чечелівський суд застосував до них запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України (ч.1 ст.114-1 КК України) та умисне заподіяння тілесних ушкоджень працівникам правоохоронних органів (ч.2 ст.345 КК України). Окрім дезертирства та “бійки на паркані”, Ян Романович також став фігурантом іншої резонансної справи в Дніпрі, відомої як “call-центрівська стрілянина” 11 листопада 2025 року на проспекті Миру, яка була кваліфікована як спроба вбивства охоронця радника голови Дніпропетровської ОДА Василя Ободенка, а також за хуліганство (ч.4 ст.296 КК України) та незаконний обіг зброї (ч.1 ст.263 КК України). Як раніше зазначалося, в процесі розслідування цієї справи правоохоронці оголосили в розшук підозрюваного Ельвіна Абдуллаєва та провели серію обшуків у представників “золотої молоді Дніпра” на чолі з 26-річним сином бізнесмена Олександра Петровського на прізвисько “Нарік”. За інформацією Dетектив-Info, в останній день минулого року була проведена друга серія обшуків у фігурантів “call-центрівської стрілянини”, серед яких були шість учасників “бійки на паркані”, включаючи Старікова. Під час обшуку у Яна Романовича було виявлено “травмат” Форт-14, карабін АКС, помпову рушницю Escort та понад 250 патронів.
Атака дронів на Харків: наслідки та реакція
Харків зазнав атаки російських дронів, внаслідок чого зафіксовано кілька влучань у різних районах міста. На місцях ударів спалахнули пожежі. Про це повідомив міський голова Харкова Ігор Терехов. Зокрема, удари були завдані двома дронами типу “Шахед” по Київському району. В цілому в місті зафіксовано кілька влучань ворожих безпілотників. Під удар потрапили щонайменше три райони Харкова: Новобаварський, Шевченківський та Київський. Вибухи продовжують лунати в місті. Відомо, що в регіоні перебувають ворожі безпілотники, які рухаються з півночі. Терехов зазначив, що наразі інформації про постраждалих не надходило, деталі уточнюються.
Обмеження доступу до онлайн-сервісів для користувачів VPN в Росії
Уряд Російської Федерації зобов’язав основні російські онлайн-платформи з 15 квітня обмежити доступ до своїх сервісів для тих користувачів, які використовують заборонені у країні VPN. Міністр цифрового розвитку Максут Шадаєв провів зустріч з представниками більше ніж 20 компаній, серед яких були Сбербанк, «Яндекс», VK, Wildberries & Russ, Ozon, «Газпром-Медиа», «Авито», X5, 2ГИС, ivi, Wink, HeadHunter, «Литрес», ЦИАН, Lamoda, «Магнит Маркет», «Всеинструменты.ру», «Гисметео», «Рамблер», «Лемана Про», «Туту», «Вкусвилл» та «Лента». Платформи отримають список IP-адрес VPN, які Роскомнадзор зобов’язав заблокувати. Раніше Роскомнадзор підготував «чорний список» VPN-сервісів, заборонених на території Росії. Також повідомлялося, що з «білих списків» (переліку сайтів, доступних при відключенні інтернету в РФ) можуть бути виключені ресурси, які не обмежують VPN-трафік.