Суд конфіскував сортувальну машину, яку намагалися ввезти як гуманітарну допомогу

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області визнав директора благодійної організації «Благодійний фонд “Майорова”» винним у порушенні митних правил через спробу ввезення промислового обладнання під виглядом гуманітарної допомоги. За рішенням суду йому призначили штраф, а обладнання конфіскували.

Про це повідомив телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на матеріали справи №308/9237/26.

Як випливає з матеріалів справи, восени 2025 року через митний пост «Тиса» намагалися ввезти промислову сортувальну машину Best Helius P1200 2013 року випуску вагою 2,9 тонни. Для проходження митного оформлення водій подав декларацію про гуманітарну допомогу, яку заповнив керівник фонду Максим Майоров. У документах донором була вказана турецька компанія, а отримувачем — БО «Благодійний фонд “Майорова”» із Чернівців.

Статус гуманітарної допомоги давав змогу повністю не сплачувати ввізне мито та ПДВ на загальну суму 193 801,14 грн. Водночас у матеріалах справи зазначено, що це була вже друга спроба ввезти це обладнання. Перед тим Чернівецька митниця на пості «Вадул-Сірет» відмовила у пропуску вантажу через порушення правил обліку гуманітарної допомоги, після чого автомобіль повернули до Румунії.

Під час перевірки українські митники отримали відповідь від румунських колег, у якій зазначалося, що сортувальну машину придбали у турецької компанії MEHMET MUSTAFA BARANOGLU за 18 тисяч доларів США. У комерційному інвойсі покупцем були вказані Максим Майоров та його благодійний фонд, а в європейських транзитних документах вантаж оформлювали як звичайну комерційну поставку без статусу гуманітарної допомоги.

Суд встановив, що керівник фонду подав митним органам декларацію з неправдивими відомостями, щоб уникнути сплати митних платежів. Його визнали винним у порушенні, передбаченому ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

За рішенням суду Максиму Майорову призначили штраф у розмірі 372 694,50 грн. Крім того, в дохід держави конфіскували сортувальну машину Best Helius P1200 вартістю 745,3 тис. грн, а також стягнули 665,60 грн судового збору.

Апеляційна палата ВАКС повернула скарги у справі Всеволода Князєва

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду повернула заявникам скарги на вирок колишньому голові Верховного Суду Всеволоду Князєву. Цю інформацію підтвердили адвокати одного з фігурантів справи.

Як повідомляє видання, апеляційні скарги подали не лише Прокопенко, а й судді Верховного Суду Жанна Єленіна та Ірина Григор’єва.

Адвокат В’ячеслав Веремійчук зазначив, що Апеляційна палата повернула скарги всім заявникам.

Інший захисник Прокопенка, Артем Крикун-Труш, сказав, що це рішення було очікуваним. За його словами, подання апеляційних скарг є обов’язковим етапом захисту, потрібним для подальшого звернення до Європейського суду з прав людини.

Суд в Одесі скасував податкові донарахування у справі щодо доходів з OnlyFans

Одеський окружний адміністративний суд повністю задовольнив позов громадянки та скасував усі податкові повідомлення-рішення, винесені Головним управлінням ДПС в Одеській області. Суд дійшов висновку, що податкова не надала належних доказів того, що жінка отримувала доходи від діяльності на платформі OnlyFans.

Про це повідомив телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на матеріали справи №420/38931/25.

За даними каналу, ДПС отримала від компетентного органу Великої Британії інформацію про те, що у 2021–2022 роках жінка нібито отримала від компанії Fenix International Ltd, якій належить платформа OnlyFans, 6965 доларів США. Із цієї суми 1950 доларів припадали на 2021 рік, а 5015 доларів — на 2022-й.

Після позапланової перевірки податкова винесла п’ять податкових повідомлень-рішень на загальну суму понад 67 тисяч гривень. Серед них — донарахування 42 585,12 грн податку на доходи фізичних осіб і 10 646,28 грн штрафу, 3548,76 грн військового збору та 887,19 грн штрафу. Також були застосовані штрафи у розмірі 8000 грн, 1020 грн і 680 грн за порушення вимог податкового законодавства.

Позивачка заперечила, що отримувала будь-які доходи від британської компанії, і заявила, що не мала валютних рахунків у доларах США. На підтвердження цього вона надала суду виписку з гривневого рахунку в АТ «ПриватБанк».

Суд встановив, що податковий орган не підтвердив свої висновки належними доказами. У матеріалах справи не було первинних документів, які б засвідчували фактичне отримання коштів, зокрема банківських виписок, договорів, інвойсів чи інших документів про проведення транзакцій.

Окремо суд зазначив, що ДПС не надала доказів того, що саме позивачка була зареєстрована та пройшла верифікацію на платформі OnlyFans.

Крім того, суд звернув увагу на неправильне застосування податковою офіційного курсу гривні до долара США. ДПС використала курс Національного банку України на останній день року, хоча Податковий кодекс України вимагає застосовувати курс на дату фактичного отримання доходу.

Суд також нагадав, що відповідно до Кодексу адміністративного судочинства саме суб’єкт владних повноважень повинен довести правомірність своїх рішень. У цій справі цього зроблено не було.

За результатами розгляду Одеський окружний адміністративний суд скасував усі п’ять податкових повідомлень-рішень і постановив стягнути на користь позивачки 1211,20 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області.

Київський суд закрив провадження у справі про вбивство Артура Саргсяна у Вірменії

Святошинський районний суд міста Києва закрив кримінальне провадження щодо 67-річного уродженця Грузії, кримінального авторитета Самвела Мартиросяна на прізвисько “Самвел Донецький”/”Самозванець”, а також його сина і племінника — 44-річного Генріха Мартиросяна та 32-річного Максима Шевченка. Їм інкримінували організацію та вчинення на території Вірменії з корисливих мотивів групою осіб умисного вбивства Артура Саргсяна (п.п. 6, 12 ч.2 ст.115 КК України). Рішення 14 липня 2026 року ухвалила колегія суддів у складі головуючої Віри Кравець та суддів Сергія Дячука й Оксани Поплавської, повідомляє Детектив-інфо.

Йдеться про справу з “вірменсько-полтавськими акцентами”, що бере початок від подій 2015 року. Тоді Мартиросян після звільнення вирішив переїхати на Батьківщину автора “Енеїди” на тлі окупації Донецька. Згодом у нього виникла гостра суперечка з давнім знайомим Артуром Саргсяном: від останнього “Самозванець” почав вимагати переоформлення права власності на кілька об’єктів нерухомості в Полтаві.

Саргсян відмовлявся “відписувати” квартири на користь авторитета і, щоб уникнути “розбірок”, поїхав з України до Єревана. Навесні 2016 року туди прибули син і племінник “Самвела Донецького”.

За версією слідства, Максим Шевченко та Генріх Мартиросян, діючи за вказівкою “Самозванця”, вистежили жертву і пізно ввечері 3 квітня 2016 року напали на Саргсяна. Від численних ножових поранень Артур Степанович помер, а виконавці, ДНК яких виявили на одному зі знарядь вбивства, повернулися до України.

Офіційні претензії щодо причетності до вбивства на території Вірменії “Самвелу Донецькому”, його сину та племіннику українські правоохоронці висунули після перейняття справи про “єреванське вбивство” у лютому 2020 року. На той момент Мартиросян-старший уже пів року перебував під вартою в Київському СІЗО в межах розслідування “суто українських” рекетирських звитяг ватажка етнічного угруповання. Спершу правоохоронці повідомляли про кілька випадків вимагання в складі ОЗУ, хуліганство та незаконний обіг зброї.

Навесні 2020 року, під час перебування “Самозванця” в стінах “діда Лук’яна”, група арештантів побила авторитета. За однією з версій, це сталося через початок конфіденційної співпраці Мартиросяна з верхівкою СБУ проти людей з близького оточення тодішнього очільника МВС Арсена Авакова.

Прибічники цієї версії натякали, що отриманий від “Самвела Донецького” компромат на Володимирській планували використати проти Володимира Манукяна та голови Спілки вірменів Вілена Шатворяна, яких пов’язували не лише з міністром внутрішніх справ, а й з Нодари Асояном на прізвисько “Нодар Руставський”.

Існування “ділових взаємин” і подальших розбіжностей як з Віленом Шатворяном, так і з нардепом 8 скликання Максимом Бурбаком, а також “вагому роль” МВС у цих процесах восени 2021 року публічно підтверджував сам “Самвел Донецький”. За його словами, саме в бізнес-конфліктах з оточенням Арсена Авакова слід шукати причини підвищеної уваги до нього з боку силовиків у 2019 році й надалі.

Попри зміну міністра внутрішніх справ, “Самозванець” певний час залишався під вартою. Ситуація змінилася в середині травня 2023 року, коли апеляційний суд відпустив Самвела Мартиросяна під домашній арешт.

Восени 2024 року на свободу вийшли й родичі Самвела Жорайовича — Максим Шевченко та Генріх Мартиросян звільнилися під заставу.

Нові зрушення у кримінальних справах “Самвела Донецького” і Ко припали на літо поточного року. У червні об’єднане провадження щодо “вітчизняних звитяг” очолюваного ним ОЗУ призначили до розгляду по суті. Що ж до “вірменського вбивства” Артура Саргсяна, то суд дійшов висновку, що в матеріалах провадження відсутні гарантії держави-запитувача щодо дотримання принципу non bis in idem, а рішення Офісу Генерального прокурора про перейняття провадження суперечить прямому законодавчому обмеженню, встановленому п.1 ч.1 ст.596 КПК України. Після цього справу закрили.

У Києві винесли вирок екскомандиру «Беркута» та координаторам «тітушок» у справі проти учасників Майдану

Оболонський районний суд Києва засудив колишнього командира полку «Беркут», трьох колишніх міліціонерів і двох координаторів «тітушок» до 7–10 років позбавлення волі за злочини проти учасників Революції гідності. Про це повідомили в Офісі генерального прокурора.

За даними прокурорів, у січні 2014 року засуджені брали участь у насильницькій протидії акціям протесту, незаконно затримали 22 учасників Революції Гідності та інших громадян, застосовували до них насильство, а також сфальсифікували матеріали для їх подальшого кримінального переслідування.

У Львові суд призначив штраф за спробу ввезення 60 кілограмів сиру через «зелений коридор»

У Львові суд виніс рішення щодо чоловіка, який намагався ввезти з Польщі в Україну 60 кілограмів сиру, обравши для проходження митного контролю «зелений коридор». Окрім накладеного штрафу, весь товар було конфісковано в дохід держави.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на судову справу № 461/3856/26.

Подія сталася 13 травня 2026 року в пункті пропуску «Шегині». Громадянин Коваль Зеновій Романович, повертаючись із приватної поїздки, для проходження митного контролю обрав «зелений коридор», чим підтвердив, що не перевозить товари, які підлягають обов’язковому декларуванню.

Під час перевірки автомобіля Opel Vivaro працівники митниці виявили в салоні та багажнику 60 кілограмів сиру торгової марки SWIATOWID (Gouda), розфасованого в упаковки по 1 кілограму та 300 грамів. Через такий обсяг продукцію визнали такою, що перевищує норми ввезення для особистого споживання.

На судовому засіданні чоловік повністю визнав свою провину. 2 липня 2026 року Галицький районний суд Львова оштрафував його на 5 100 гривень, конфіскував усі 60 кілограмів сиру, а також зобов’язав сплатити 665,60 гривні судового збору і 356,85 гривні витрат за зберігання товару на складі митниці.

Судитимуть військовослужбовця за привласнення та продаж техніки інженерно-авіаційної служби

Перед судом постане 28-річний військовослужбовець, якого обвинувачують у систематичному привласненні та продажу державного майна інженерно-авіаційної служби. За кілька років, за даними слідства, його дії завдали мільйонних збитків.

Про це повідомляє Офіс Генерального прокурора.

Слідство встановило, що з червня 2023 року по вересень 2025 року обвинувачений, користуючись службовим становищем і доступом до майна військової частини, привласнював техніку. Значну нестачу виявили під час інвентаризації.

Серед викраденого були безпілотні літальні апарати, наземні станції управління, фотообладнання, ноутбук і зарядна станція. Частину цієї техніки, за даними слідства, він продавав цивільним особам, підприємцям і волонтерам. Ноутбук, як встановило слідство, він здав у ломбард, а зарядною станцією користувався вдома.

Обвинуваченого затримали. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 5,4 мільйона гривень. Наразі він перебуває під вартою.

ВАКС не затвердив угоду з Олегом Матущаком через неперераховані 12 млн грн на ЗСУ

Вищий антикорупційний суд офіційно не затвердив угоду про визнання винуватості, яку уклали зі суддею Західного апеляційного господарського суду Олегом Матущаком. Причиною стала неможливість виконати фінансові зобов’язання перед ЗСУ.

Слідство встановило, що раніше суддя погодився на угоду та взяв на себе зобов’язання протягом трьох місяців перерахувати 12 млн грн на потреби Збройних Сил України. Однак пізніше підозрюваний заявив, що не може забезпечити цей переказ, оскільки третя особа відмовилася надати кошти. Через це суд відмовив у затвердженні угоди, укладеної за участі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, і постановив продовжити досудове розслідування у загальному порядку.

НАБУ і САП інкримінують Олегу Матущаку незаконне збагачення за ст. 368-5 КК України та декларування недостовірної інформації за ч. 1 ст. 366-2 КК України. За даними правоохоронців, у 2020–2023 роках суддя набув елітну нерухомість у Львові — квартиру та паркомісце загальною вартістю 16,7 млн грн, оформивши ці активи на тещу. Крім того, у деклараціях за 2022–2023 роки він не вказав інформацію про користування орендованим житлом. Як зазначають правоохоронці, офіційні доходи та заощадження посадовця не дозволяли здійснити такі придбання.

В Одесі жінку оштрафували за участь у схемі з фіктивною фірмою

В Одесі суд ухвалив вирок у справі про фіктивне підприємництво. Жінка, якій пообіцяли легкий заробіток, у підсумку отримала значний штраф і заборону обіймати певні посади. Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах” з посиланням на справу № 522/7566/26.

У березні 2024 року Полонська Наталія Вікторівна під час поїздки потягом познайомилася з невстановленою особою. Та запропонувала їй 200 доларів США в обмін на надання паспортних даних для реєстрації фірми та підписання документів у нотаріуса. Наталія погодилася й фактично стала «номінальним» директором і засновником ТОВ «АЛЬТЕРУС».

Жодної господарської діяльності вона не здійснювала, офіси не орендувала і податки не сплачувала. Через рік, у лютому 2025-го, жінка вдруге за подібною схемою підписала документи щодо зміни видів діяльності підприємства, але обіцяних коштів за другий «транш» так і не отримала.

Під час розгляду справи Наталія Полонська повністю визнала провину, щиро розкаялася та заявила, що більше не вчинятиме таких дій. Свої вчинки вона пояснила скрутним матеріальним становищем, у якому перебувала на той момент.

26 червня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси визнав Полонську Наталію Вікторівну винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України.

Суд узяв до уваги щире каяття обвинуваченої та її активне сприяння розкриттю злочину. У результаті їй призначили штраф у розмірі 8 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136 000 гривень, а також позбавили права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків, строком на 3 роки.

Апеляційна палата ВАКС залишила в силі вирок Михайлу Головку

8 липня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду України підтвердила вирок колишньому голові Тернопільської обласної ради Михайлу Головку. Йому залишили покарання у вигляді 9 років позбавлення волі, а в залі суду його взяли під варту. Про це повідомила пресслужба Апеляційної палати ВАКС.

Суд першої інстанції раніше призначив Михайлу Головку 9 років ув’язнення, позбавлення права обіймати певні посади строком на 3 роки та конфіскацію всього майна.

Після розгляду апеляції колегія суддів частково задовольнила скаргу захисника. Вирок ВАКС змінили лише в частині, де виключили обвинувачення щодо незаконного зберігання бойових припасів. В усіх інших частинах рішення залишили без змін. Після оголошення ухвали обвинуваченого взяли під варту в залі суду.

Це рішення набрало законної сили з моменту проголошення. Його можна оскаржити до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду.

Нагадаємо, 18 червня Вищий антикорупційний суд засудив колишнього голову Тернопільської облради Михайла Головка до 9 років в’язниці. Його судили за вимагання та одержання хабаря від тернопільського підприємця Олександра Ярмоленка. Під час оголошення вироку Михайлу Головку стало зле, після чого суддя запропонував викликати йому швидку допомогу. Згодом колишній голова вийшов на волю під заставу в 15 млн грн.

Михайла Головка судили за підозрою в отриманні неправомірної вигоди від місцевого підприємця. У червні 2023 року його затримали детективи НАБУ. Тоді ж затримали і двох заступників керівника Тернопільської ОВА — Ігоря Дем’янчука та Ігоря Гайдука. За даними слідства, всі вони вимагали 2,4 млн грн у власника підприємства за підписання актів виконаних робіт із будівництва та ремонту доріг, проведених у 2022 році. НАБУ та САП викрили посадовців у момент, коли Головко вже отримав частину хабаря. Також НАБУ оприлюднило відео розмов Головка, де він постійно згадував голову ОВА Володимира Труша.

28 червня 2023 року ВАКС заарештував Михайла Головка та визначив йому два місяці арешту з альтернативою застави у 805 тис. грн. Такий самий запобіжний захід обрали і для заступників голови Тернопільської ОВА. Уже наступного дня Головко вийшов із СІЗО під заставу, а за кілька днів повернувся до роботи, оскільки суд не відсторонив його від виконання обов’язків. Утім, у жовтні 2023 року депутати Тернопільської обласної ради проголосували за його звільнення.

Окремо 21 лютого 2025 року Михайло Головко отримав ще одну підозру — у недекларуванні майна на суму понад 2 млн грн. Йдеться про квартиру площею понад 200 м², яка належить його матері й у якій він фактично проживав разом із сім’єю, але не вніс її до декларації. 28 травня НАБУ і САП скерували цю справу до суду.

У березні ВАКС засудив одного із заступників керівника Тернопільської ОВА Ігоря Гайдука до 8 років і 2 місяців позбавлення волі за вимагання хабаря. Розгляд справи щодо ще одного заступника, Ігоря Дем’янчука, триває, оскільки він мобілізувався до лав ЗСУ.

Михайло Головко очолив Тернопільську обласну раду від партії «Свобода» 25 листопада 2020 року. До цього він був народним депутатом 7 та 8 скликань від ВО «Свобода».