У Любліні, як повідомляють місцеві ЗМІ, зафіксували представників «антиукраїнських патрулів».
За словами очевидців, люди у формі з нашивками Narodowa Straż Kamracka зупиняли перехожих, перевіряли їхні документи та шукали іноземців, зокрема громадян України.
У Міністерстві внутрішніх справ Польщі зазначили, що сама ця акція не суперечила закону. Водночас дії групи спричинили суспільний резонанс, а пов’язаний із нею рух Rodacy Kamraci польські медіа описують як радикальний.
Польські роботодавці заявляють про дедалі частіші відмови у робочих візах для жінок з України, Білорусі, Вірменії та Молдови, які їдуть працювати доглядальницями.
Представники галузі зазначають, що майже перестав діяти навіть спрощений механізм найму іноземців з окремих країн поза ЄС. Ця процедура була створена для пришвидшення працевлаштування громадян України, Білорусі, Вірменії та Молдови: роботодавець подавав заяву про доручення роботи, завірену бюро праці, а після цього працівник міг звертатися по робочу візу. Тепер же, за словами компаній, документи дедалі частіше не погоджують навіть у межах цієї схеми. Із 40 візових заявок позитивне рішення отримали лише три.
«Держава поводиться так, ніби демографічної кризи не існує, як і старіючого суспільства та нестачі рук у секторі догляду за літніми», — каже Ада Заорська, голова Польської асоціації домашнього догляду.
Працівниці зі Сходу давно стали важливою складовою польського ринку догляду за літніми людьми. Вони погоджуються працювати за мінімальну офіційну оплату та виконують важку роботу, на яку серед поляків непросто знайти охочих.
«Серед поляків дуже важко знайти працівників на цьому ринку. Це нестабільна робота, тому що, не будемо приховувати, доводиться враховувати перерви в наданні послуг, коли літня людина захворює і необхідна її госпіталізація. Тоді самоврядування не платить за послуги. Сама робота важка. Буває, що літня людина страждає на тривожність, деменцію і повинна перебувати під постійним наглядом, тому що, залишаючись одна, впадає в паніку», — заявляє Заорська.
Надалі проблема може загостритися ще більше через запуск програми senioralny bon — допомоги для людей старше 65 років. Вона передбачає, що літні люди з низьким доходом зможуть отримувати домашній догляд за рахунок держави. За урядовими розрахунками, для реалізації програми потрібно підготувати близько 90 тисяч опікунів. Водночас у галузі вже зараз говорять про дефіцит 40–50 тисяч таких спеціалістів.
Роботодавці застерігають, що без змін у візовій політиці Польща може запустити програму підтримки літніх людей, але зіткнутися з браком тих, хто зможе виконувати цю роботу.
Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті заявив про «тривожну тенденцію» у європейських країнах, де допомога українським біженцям поступово згортається.
Він повідомив, що в частині держав уже урізають програми соціальної підтримки, посилюють тиск на українців із метою якнайшвидшого повернення додому, а також фіксують посилення антиукраїнських настроїв.
За словами комісара, такі рішення можуть позбавити мільйони людей необхідного захисту та змусити їх повертатися в небезпечні умови.
О’Флаерті також висловив занепокоєння через наміри обмежити тимчасовий захист для окремих категорій українців, насамперед для чоловіків призовного віку та вихідців із регіонів, які деякі країни вважають безпечними. Він наголосив, що «жодна частина України зараз не може розглядатися як безпечна», а кількість загиблих серед цивільного населення у 2025 році сягнула найвищого рівня від початку повномасштабного вторгнення.
У зв’язку з цим комісар закликав європейські держави зберегти чинні заходи підтримки та не припиняти тимчасовий захист доти, доки не буде створено умов для безпечного і гідного повернення українців.
У під’їзді будинку в Монако стався вибух, який мер Ніцци вже кваліфікував як теракт.
За даними видання Le Figaro, серед трьох постраждалих — члени однієї української родини. Обоє батьків, один із яких, імовірно, є українським олігархом, наразі перебувають у критичному стані.
Камери відеоспостереження зафіксували, як чоловік поклав рюкзак перед входом до будинку вздовж кордону з Францією.
У Монако, ймовірно, стався замах на бізнесмена Вадима Єрмолаєва. Про це повідомило видання “Новини. LIVE”.
За попередньою інформацією, внаслідок вибуху постраждали троє людей віком близько 50–60 років і підліток. Повідомляється, що вони мали українське та російське громадянство.
Вадим Єрмолаєв — бізнесмен, який входив до переліку 100 найбагатших людей України. У 2019 році він відмовився від українського громадянства та отримав громадянство Кіпру. У 2023 році проти Єрмолаєва запровадили санкції. За даними СБУ, після окупації Криму у 2014 році він перереєстрував свій алкогольний бізнес на півострові на підставних осіб і надалі працював за законодавством окупаційної влади.
Польща має намір вислати 11 громадян України та Білорусі, яких підозрюють в організації протестів, що, за даними місцевих спецслужб, фінансувалися Росією. Про це повідомило Агентство внутрішньої безпеки країни.
Як заявило ABW, у Варшаві, Вроцлаві, Кракові, Закопане та Бидгощі затримали дев’ятьох громадян України і двох громадян Білорусі. За інформацією відомства, їх планують негайно депортувати з країни.
У спецслужбі стверджують, що затримані діяли за вказівкою Росії та Білорусі. За версією ABW, з осені 2025 року вони займалися вербуванням українських біженців і платили їм за участь у демонстраціях проти керівництва України. Як підставу для таких акцій використовували повідомлення про корупційні скандали та події внутрішньої політики України. За даними спецслужби, кошти на це надходили з Росії.
У Польщі затримали дев’ятьох громадян України та двох білорусів, яких, за даними спецслужб, підозрюють у вербуванні українців для оплачуваної участі в мітингах. Як повідомив міністр-координатор спеціальних служб Томаш Семоняк, вони діяли за вказівками з РФ і найближчим часом будуть видворені з країни.
За словами Семоняка, затримання провели Агентство внутрішньої безпеки Польщі спільно з Прикордонною службою.
Міністр заявив, що з осені 2025 року ці особи вербували учасників демонстрацій серед українських біженців у Польщі та платили їм за участь. За висновками польської спецслужби, ініціатива й фінансування цієї діяльності надходили з Росії, а самі дії розцінюють як спробу впливу на українських мігрантів у Польщі.
Про які саме демонстрації йдеться, Семоняк не уточнив.
Видання Bild повідомило про інцидент у Німеччині за участю українських біженців, які орендували квартиру та демонтували в ній кухню разом з унітазом.
У матеріалі оприлюднені знімки з будинку Наталі Шелл — німкені, яка в дитинстві переїхала до Німеччини з Казахстану.
За словами господарки, у 2025 році вона зі співчуття здала українській сім’ї з шістьма дітьми квартиру площею 140 кв. м у своєму двоквартирному будинку.
Поки Наталі була відсутня, сусіди за стіною повністю вивезли з кухні та ванної всі меблі та сантехніку, зокрема плиту, духовку, унітаз, душову кабіну та раковину. Крім того, вони демонтували систему опалення. За оцінкою Шелл, збитки перевищують 100 тисяч євро.
Наразі колишні орендарі перебувають в Україні.
«Мені надіслали скриншоти з Instagram, де мій колишній орендар разом із сином укладають плитку в Україні, ніби нічого й не було. Я в повному шоці», — прокоментувала Шелл.
На польському кордоні українцям останнім часом усе частіше вносять у базу позначку «туризм» замість «евакуація». Через це в’їзд біженця фактично змінюється на «туристичний» за безвізом, а далі виникає цілий ланцюг наслідків: від втрати статусу UKR до труднощів із роботою, виплатами, медициною та майбутньою легалізацією.
Система тимчасового захисту для українців у Польщі переживає кризу. Вона дедалі менше виглядає як окремі бюрократичні помилки і дедалі більше нагадує системну пастку.
ЄС почне вимагати від українських чоловіків, які прибувають до країн союзу, документи про звільнення від військової служби. Про це з посиланням на джерела в Брюсселі повідомляє «Українська правда».
За словами співрозмовників видання, у Європі вже готуються відмовляти в наданні тимчасового захисту. Попереднє рішення з цього питання було озвучено вчора.
Обмеження стосуватимуться не лише чоловіків віком 23–60 років, яким за українським законодавством заборонено виїзд за кордон. Відмову в захисті також отримуватимуть чоловіки молодше 23 років і жінки-добровольці, які служать у ЗСУ, — до моменту їх звільнення з армії.
Крім того, якщо військовозобов’язаний або військовослужбовець легально виїде до ЄС за дозволом, але не повернеться в Україну, він також не зможе розраховувати на тимчасовий захист. Технічні деталі реалізації цього заходу в матеріалі не розкриваються.
Загалом механізм надання тимчасового захисту виглядатиме так: під час подання заяви чоловік 23–60 років повинен буде документально підтвердити законність свого виїзду з України, тобто надати довідку про звільнення від військового обов’язку.
Водночас українські чоловіки зможуть подавати заяви на інші форми захисту в ЄС, зокрема на «статус біженця в загальному порядку», навіть після відмови в тимчасовому захисті.
Як зазначає «УП», у такому випадку вищі шанси на отримання притулку мають ті, хто самовільно залишив частину (СЗЧ), або ухильники.
Згідно з нормами ЄС, умови служби, що порушують права людини, або наслідки ухилення від призову можуть бути визнані переслідуванням за Конвенцією про статус біженців. Зокрема, йдеться про непропорційне покарання, дискримінацію, катування або незаконне позбавлення волі.
Отже, якщо людина доведе, що зазнавала жорстокого поводження в армії або ТЦК, або що їй загрожує таке поводження, вона має шанс отримати статус біженця.
Ще однією підставою може бути відмова від військової служби за релігійними переконаннями, якщо немає можливості альтернативної служби. Саме за це Україну вже давно критикують міжнародні організації.
Водночас, як підтверджують джерела, нові правила не поширюватимуться на тих, хто вже перебуває в ЄС. Захист у чоловіків, які прибули раніше, відкликати не планують, навіть якщо їм уже виповнилося 23 роки.