Суд оштрафував керівницю благодійного фонду через спробу перевезення незадекларованих товарів через кордон

Керівниця БФ «Фрея все зможе, завжди допоможе» Наталя Димова намагалася перемістити через кордон під виглядом гуманітарної допомоги компоненти для FPV-дронів, щітки для брекетів і 7500 «пікмі-палок Лабубу».

Як випливає з матеріалів справи, частину плат-передавачів для дронів працівники митниці знайшли в коробці під жіночими купальниками.

Галицький районний суд Львова призначив Димовій штраф у розмірі 50% вартості незадекларованого товару — 3,2 млн грн. Окрім цього, вилучене майно підлягає конфіскації.

Також з керівниці благодійного фонду мають стягнути 1,3 млн грн витрат на зберігання товару на користь Львівської митниці.

Суд визнав Олександра Мінченка винним у недостовірному декларуванні, але справу закрив через строки

Начальника відділу автотранспортного забезпечення Національної академії внутрішніх справ, підполковника поліції Олександра Мінченка, суд визнав винним у поданні завідомо недостовірних відомостей у декларації. Водночас провадження закрили, оскільки строки для накладення адміністративного стягнення сплинули.

Як повідомляють розслідувачі, Мінченку інкримінували ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. У протоколі Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 5 листопада 2025 року йшлося про те, що в щорічній декларації за 2022 рік він зазначив недостовірні відомості. Спершу НАЗК оцінило загальну суму розбіжностей у 1,4 млн грн.

Серед виявлених порушень агентство назвало невказаний дохід у 6 тис. грн від первинної профспілкової організації НАВС, а також кошти на банківських рахунках на загальну суму 241 тис. грн у ПриватБанку, Універсал Банку, Ощадбанку та Укргазбанку.

У декларації Мінченко також вказав 190 тис. доларів, 15 тис. євро та 7,5 млн грн власних готівкових коштів. Згідно з декларацією, його дружина мала 17 тис. доларів і 100 тис. грн.

Під час судового розгляду Мінченко заявив, що сума 7,5 млн грн з’явилася через технічну помилку, адже йшлося про 750 тис. грн, а зайвий нуль був зазначений помилково. Також він пояснював, що залишки на банківських рахунках були включені до загальної суми готівки, хоча окремо їх не вказали.

Представниця НАЗК у суді зазначила, що під час первинного підрахунку агентство не врахувало 850 тис. грн доходу Мінченка від продажу автомобіля у 2021 році.

Після перерахунку суд дійшов висновку, що різниця між задекларованою готівкою та фінансовими можливостями родини становила 307,5 тис. грн. Якщо додати до цього незазначені 6 тис. грн доходу та 241 тис. грн на банківських рахунках, загальна сума недостовірних відомостей склала 554,5 тис. грн.

Суд не погодився з доводами захисту про те, що слід врахувати зменшення готівки дружини на 400 тис. грн. У рішенні вказано, що ці кошти походили з активів, які раніше також були недостовірно задекларовані.

Суддя Сергій Агафонов встановив, що в діях Мінченка наявний склад адміністративного правопорушення. Суд дійшов висновку, що подані ним відомості не є лише технічною помилкою, а стали наслідком усвідомленого внесення недостовірної інформації.

Водночас декларацію за 2022 рік Мінченко подав 10 січня 2024 року, а саме правопорушення виявили 5 листопада 2025 року. На дату розгляду справи — 7 квітня 2026 року — строки накладення адміністративного стягнення, передбачені законом, уже минули.

У підсумку суд визнав Олександра Мінченка винним у вчиненні адміністративного правопорушення, однак провадження у справі закрив через закінчення строків накладення адміністративного стягнення.

Апеляційний суд призначив Руслану Христюку 5 років ув’язнення за смертельну ДТП

Колишнього начальника Ічнянської податкової інспекції Руслана Христюка засудили до п’яти років позбавлення волі у справі про смертельну ДТП, у якій загинула 34-річна Ірина Бакуревська. Про це пише «Вісник Ч».

20 липня Чернігівський апеляційний суд за клопотанням прокурора призначив Руслану Христюку п’ять років ув’язнення. До цього Ічнянський районний суд визначив йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі та заборони керувати транспортними засобами протягом п’яти років.

У 2021 році Христюк, керуючи Audi Q5 у стані алкогольного сп’яніння, збив 34-річну Ірину Бакуревську з Ічні. Жінка загинула. Її діти — 13-річна Каріна та 14-річний Діма — залишилися круглими сиротами, адже їхній батько помер кількома роками раніше. Опіку над дітьми взяла мати Ірини.

Родина загиблої тривалий час добивалася покарання винного. У справі також працювали співробітники Державного бюро розслідувань.

Як зазначається, після ДТП обвинувачений забрав із місця аварії деталь, що відокремилася від автомобіля внаслідок наїзду, підмінив речі, які мали значення для встановлення обставин правопорушення, а також сфальсифікував результати медичного огляду.

Суд остаточно підтвердив вину Андрія Дорофеєва у використанні підробленого документа для ліцензії

Андрія Сергійовича Дорофеєва, власника та колишнього керівника великого постачальника «Укравтономгаз», остаточно визнано винним у кримінальному провадженні. Про це повідомляють розслідувачі.

Касаційний суд не змінив вирок Дарницького районного суду Києва щодо директора ТОВ «Укравтономгаз» Андрія Сергійовича Дорофеєва. Судді відхилили скарги захисника та підтвердили його вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України — використання завідомо підробленого документа.

Як зазначено у вироку суду першої інстанції від 18 жовтня 2022 року, Дорофеєва визнали винним і призначили покарання у вигляді двох місяців арешту. Водночас його звільнили від відбування покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 та ч. 5 ст. 74 КК України у зв’язку із закінченням строків давності.

Суд встановив, що у березні 2017 року Дорофеєв, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Укравтономгаз» (код ЄДРПОУ 39082735), подав до ДАБІ заяву на отримання ліцензії на будівництво об’єктів IV і V категорій складності. Разом із заявою він надав завідомо підроблений офіційний документ — відомості про виробничо-технічну базу, склад працівників, технологію виробництва та наявну систему контролю якості виконання робіт.

У цьому документі були вказані недостовірні дані про наявність договорів із лабораторіями, зокрема. На підставі поданих документів підприємство отримало ліцензію строком дії з 29 березня 2017 року по 29 березня 2022 року.

Сторона захисту наполягала на скасуванні вироку та закритті провадження, стверджуючи, що вина не доведена, а докази є нібито недопустимими через порушення порядку призначення групи прокурорів. Апеляційний суд із цими доводами не погодився. Колегія суддів підтвердила, що постанова про зміну групи прокурорів міститься в матеріалах справи, обвинувальний акт затвердила уповноважена особа, а докази сторони обвинувачення є належними та допустимими.

Суд оштрафував водія за спробу вивезти старовинні монети до Румунії

Чернівецький районний суд визнав винним громадянина України, який намагався без декларування вивезти до Румунії старовинні монети через «зелений коридор». Окрім штрафу, суд ухвалив конфіскацію вилучених нумізматичних предметів.

Про це повідомив телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на справу № 725/7488/26.

Подія сталася 26 червня 2026 року на пункті пропуску «Дяківці — Раковець». Чоловік керував автомобілем Mercedes-Benz Sprinter і прямував до Румунії у приватних справах, обравши для митного контролю «зелений коридор».

Під час повного огляду серед особистих речей у картонній коробці митники знайшли чотири монети, вивезення яких обмежується законодавством про культурні цінності. Йдеться про 5 копійок 1881 року Російської імперії, сувенірну копію 1 рубля 1922 року, монету 2 TVA ORE 1945 року Королівства Швеція та 50 REICHPFENNIG 1935 року Німеччини.

Водій не став надавати пояснення, пославшись на статтю 63 Конституції України. До суду він також не з’явився.

Суддя І. А. Скуляк визнав чоловіка винним за частиною 3 статті 471 Митного кодексу України та призначив йому штраф у розмірі 5 100 гривень.

Також суд постановив конфіскувати всі вилучені монети в дохід держави і стягнути з порушника судовий збір у сумі 665,60 гривні.

Суд залишив у силі податкові нарахування моделі OnlyFans Ганні Ореховій

Дніпропетровський окружний адміністративний суд не задовольнив позов моделі платформи OnlyFans Ганни Орехової, яка намагалася оскаржити податкові повідомлення-рішення про донарахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору та штрафів. Загальна сума нарахувань перевищила 390 тисяч гривень.

Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах” із посиланням на справу № 160/11249/26. 29 липня 2026 року суд ухвалив рішення у справі за позовом Ганни Орехової щодо скасування податкових повідомлень-рішень, винесених після перевірки її доходів за 2020–2022 роки.

Перевірку призначили на підставі податкової інформації, яку ДПС України отримала від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в межах міжнародного обміну відповідно до Конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Йшлося про виплати від британської компанії Fenix International Ltd, яка є власником платформи OnlyFans.

За даними британської сторони, українка за двома акаунтами отримала доходи на електронні гаманці (e-Wallet) у розмірі 10 511 доларів США у 2020 році, 25 343 доларів США у 2021 році та 16 346 доларів США у 2022 році.

Як зазначила податкова служба, громадянка не подала річні декларації про майновий стан і доходи та не сплатила податки в Україні. Після цього Головне управління ДПС у Дніпропетровській області винесло чотири податкові повідомлення-рішення від 17 квітня та 17 травня 2025 року.

Серед нарахувань — 356 907,64 гривні податку на доходи фізичних осіб, із яких 285,5 тисяч гривень становило основне податкове зобов’язання, а 71,3 тисячі гривень — штрафні санкції. Окремо було визначено 29 742,33 гривні військового збору, з яких 23,7 тисячі гривень — основний платіж, а 5,9 тисячі гривень — штраф. Також застосували штраф у 6 500 гривень за ненадання документів на запит і 1 020 гривень за неподання декларацій.

Представник позивачки стверджував, що податкова служба не подала належних первинних доказів створення контенту та отримання коштів. Суддя Р. З. Голобутовський ці доводи не підтримав.

У рішенні суд вказав, що відомості, одержані від іноземних державних органів у межах міжнародних договорів, є офіційною податковою інформацією. Тому вони можуть бути законною підставою і для проведення перевірок, і для донарахування податкових зобов’язань.

Суд також зазначив, що реєстрація автора контенту на платформі OnlyFans передбачає обов’язкову верифікацію, зокрема селфі з паспортом, а також прив’язку персональних і банківських даних. На думку суду, це виключає сумніви щодо особи, яка отримувала ці доходи.

Окремо наголошено, що якщо платник податків заперечує факт отримання доходів, саме він має надати докази на підтвердження своєї позиції, зокрема виписки з електронних гаманців або банківських рахунків. У матеріалах справи зазначено, що позивачка не надала таких документів ані податковому органу, ані суду.

Крім цього, суд дійшов висновку, що поріг у 250 тисяч доларів США, передбачений підпунктом 53-1.4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, стосується лише автоматичного обміну інформацією про залишки на банківських рахунках у межах CRS. На прямі міжнародні запити щодо конкретних джерел доходів ця норма не поширюється.

У підсумку Дніпропетровський окружний адміністративний суд повністю відмовив у задоволенні позову та визнав правомірними всі податкові повідомлення-рішення і штрафні санкції, винесені ДПС.

У Харкові блогеру призначили 7 років ув’язнення за виправдання агресії РФ і комуністичну символіку

Новобаварський районний суд міста Харкова визнав чоловіка винним у виправдуванні збройної агресії РФ та використанні забороненої комуністичної символіки. Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 30 липня.

У листопаді 2023 року до поліції надійшло звернення з проханням вжити заходів щодо громадянина, який біля супермаркету кричав і проповідував «руссій мір», заявляв, що Зеленський не президент, і говорив, що чекає приходу Росії.

Поліція встановила чоловіка та зареєструвала кримінальне провадження. Однак одразу його не затримали, і протягом 2024 року він продовжував систематично публікувати у соцмережах проросійські матеріали. Зокрема, в Instagram у розділі сторіз він висловлював ненависть до української мови та несприйняття мобілізації, а також публікував мапи України з позначками про те, які території Росія нібито «подарувала» Україні. Серед іншого лунали й погрози: «Пусть горит Украина в аду… Я сделаю теракт в сбу штабе…».

Обвинувачений також мав власний канал на YouTube з майже 24 тис підписників. В описі каналу він вказав, що є артистом великих і малих академічних театрів, веде стріми та хоче примирити три великі народи, щоб українці не були «дешевим інструментом» для США. У відео йшлося про те, як добре жилося звичайним людям за часів СССР, і активно використовувалася заборонена комуністична символіка. Чоловік знімався як у звичайному вигляді, так і в різних «образах», зокрема з розмальованим обличчям і в кителі з саморобною «медаллю» з паперу з написом «Просрали Авдеевку».

На одному з відеозаписів зафіксована його розмова з невідомими жінками. Він розповідає, що народився у Тулі, РФ, хоче поїхати до Москви, але його не пускають, а також каже, що Харків — «рускій город».

Загалом у вироку йдеться про 30 епізодів поширення подібних матеріалів.

У суді чоловік вини не визнав. Він заявив, що не має стосунку до ютуб-каналів, акаунтів у соцмережах, а також до опублікованих там дописів, коментарів, фотографій і відеоматеріалів. Наполягав, що на тих відеозаписах зображений не він, а хто саме — невідомо, оскільки експертиза зображення не проводилася.

За місцем проживання блогера кімната була облаштована як «фотозона». Звідти вилучили «реквізит» для зйомок: плакат «миру мир» із комуністичними символами серпа і молота, плакат із написом «Спасибо деду за победу» та червоною пʼятикутною зіркою, плакат із написом «Айупал Доктор палата №6» та перевернутим Державним Гербом України, плакат «Крым це Россия», електрошокер, перцовий балончик, ніж із рукояткою в кольорах прапора Російської федерації, наліпку з абревіатурою СБУ, предмет, схожий на фалоімітатор, пофарбований у кольори Державного Прапору України, дитячі колготи з намальованим Державним Гербом України, капелюх із символікою СРСР, шкіряну кепку з написом «ЭСБУ», дитячий горщик із приклеєним до нього листом А-4 із Державним Гербом України, каструлю з написом «Венера Юпитер», саморобну фуражку з картону, прапор Республіки Білорусь та інше.

Обвинувачений просив визнати ці вилучені предмети недопустимими доказами. Адвокат стверджував, що протокол обшуку є недопустимим, оскільки відсутня частина відеозапису проведення обшуку, на якій могли бути зафіксовані вилучення та пакування речей.

Однак суд не відкинув ці докази. Після обшуку зауважень до складеного протоколу, який був прочитаний уголос, учасники слідчої дії та інші присутні не висловлювали. Сам обвинувачений підтвердив, що обшук відбувався за місцем його проживання і що вилучені речі справді там були.

Те, що на опублікованих відеозаписах зображений саме обвинувачений, підтвердили допитані свідки, які жили з ним в одному районі, знали його зі шкільних років, інколи разом грали у футбол тощо.

За матеріалами справи, чоловік народився у Харкові, є студентом Харківської гуманітарно-педагогічної академії, не одружений, офіційно не працевлаштований і проживав із матірʼю.

За сукупністю злочинів суд призначив йому 7 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На Волині директора ТОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» оштрафували на понад 1,2 млн грн за підроблені сертифікати

Любомльський районний суд Волинської області визнав директора ТОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» Леоніда Бутиріна винним у використанні підроблених документів під час митного оформлення транспортних засобів. За рішенням суду йому призначили штраф у сумі несплачених митних платежів — понад 1,2 млн грн.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на матеріали справи №163/766/26.

За даними митних органів, керівник підприємства організував ввезення транспортних засобів із Литви від компанії «UAB “Rimartas”». Під час митного оформлення подали 18 сертифікатів з перевезення товарів EUR.1, які нібито видала митниця у Вроцлаві (Польща). Це дало змогу застосувати преференційний режим із кодом 410.

Під час перевірки з’ясувалося, що цих сертифікатів не було в офіційному реєстрі EKS, а відбитки печаток і підписи посадових осіб не збігалися зі зразками польської митниці.

Також зазначається, що використання цих документів спричинило несплату до державного бюджету 1 253 827 гривень 59 копійок податків і митних платежів.

У суді інтереси Леоніда Бутиріна представляла адвокат Яна Кінах. Вона наполягала, що її підзахисний діяв добросовісно, покладався на документи від європейського контрагента і не знав про їхню ймовірну підробку. Захист просив закрити провадження через відсутність складу правопорушення, зокрема вказуючи на нібито недостатність доказів щодо відсутності підстав для застосування преференцій.

Суддя Гайдук А.Л. відхилила ці аргументи. У постанові вказано, що використання підроблених сертифікатів не давало економічної вигоди литовському продавцю, зате було очевидно вигідним українському імпортеру. Крім того, суд звернув увагу, що директор компанії не вжив жодних дій для з’ясування обставин після того, як виникли сумніви щодо автентичності документів. На думку суду, це свідчить про умисний характер його дій.

У результаті Леоніда Бутиріна визнали винним у вчиненні правопорушення за статтею 485 Митного кодексу України та призначили штраф у розмірі 100% несплаченої суми митних платежів — 1 253 827 гривень 59 копійок.

Суд конфіскував сортувальну машину, яку намагалися ввезти як гуманітарну допомогу

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області визнав директора благодійної організації «Благодійний фонд “Майорова”» винним у порушенні митних правил через спробу ввезення промислового обладнання під виглядом гуманітарної допомоги. За рішенням суду йому призначили штраф, а обладнання конфіскували.

Про це повідомив телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на матеріали справи №308/9237/26.

Як випливає з матеріалів справи, восени 2025 року через митний пост «Тиса» намагалися ввезти промислову сортувальну машину Best Helius P1200 2013 року випуску вагою 2,9 тонни. Для проходження митного оформлення водій подав декларацію про гуманітарну допомогу, яку заповнив керівник фонду Максим Майоров. У документах донором була вказана турецька компанія, а отримувачем — БО «Благодійний фонд “Майорова”» із Чернівців.

Статус гуманітарної допомоги давав змогу повністю не сплачувати ввізне мито та ПДВ на загальну суму 193 801,14 грн. Водночас у матеріалах справи зазначено, що це була вже друга спроба ввезти це обладнання. Перед тим Чернівецька митниця на пості «Вадул-Сірет» відмовила у пропуску вантажу через порушення правил обліку гуманітарної допомоги, після чого автомобіль повернули до Румунії.

Під час перевірки українські митники отримали відповідь від румунських колег, у якій зазначалося, що сортувальну машину придбали у турецької компанії MEHMET MUSTAFA BARANOGLU за 18 тисяч доларів США. У комерційному інвойсі покупцем були вказані Максим Майоров та його благодійний фонд, а в європейських транзитних документах вантаж оформлювали як звичайну комерційну поставку без статусу гуманітарної допомоги.

Суд встановив, що керівник фонду подав митним органам декларацію з неправдивими відомостями, щоб уникнути сплати митних платежів. Його визнали винним у порушенні, передбаченому ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

За рішенням суду Максиму Майорову призначили штраф у розмірі 372 694,50 грн. Крім того, в дохід держави конфіскували сортувальну машину Best Helius P1200 вартістю 745,3 тис. грн, а також стягнули 665,60 грн судового збору.

Апеляційна палата ВАКС повернула скарги у справі Всеволода Князєва

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду повернула заявникам скарги на вирок колишньому голові Верховного Суду Всеволоду Князєву. Цю інформацію підтвердили адвокати одного з фігурантів справи.

Як повідомляє видання, апеляційні скарги подали не лише Прокопенко, а й судді Верховного Суду Жанна Єленіна та Ірина Григор’єва.

Адвокат В’ячеслав Веремійчук зазначив, що Апеляційна палата повернула скарги всім заявникам.

Інший захисник Прокопенка, Артем Крикун-Труш, сказав, що це рішення було очікуваним. За його словами, подання апеляційних скарг є обов’язковим етапом захисту, потрібним для подальшого звернення до Європейського суду з прав людини.