На закупівлях укриттів для шкіл і військових об’єктів викрили розкрадання на 81 мільйон гривень

Під час закупівлі захисних споруд для навчальних закладів і військових об’єктів на Дніпропетровщині та Чернігівщині злочинна група привласнила 47 мільйонів гривень. Усі ці епізоди встановили в межах одного кримінального провадження.

Про це повідомив Генеральний прокурор України Руслан Кравченко на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, механізм був побудований так: тендери підганяли під пов’язані компанії, постачали конструкції, які не відповідали державним нормам, використовували підроблені сертифікати та обходили обов’язкові перевірки.

«Схему виявили під час аналізу державних закупівель. Підозри оголосили чотирьом учасникам організованої групи та шістьом посадовцям органів місцевого самоврядування, чия службова недбалість дозволила реалізувати злочинний задум», — зазначив Руслан Кравченко.

Генпрокурор також наголосив, що це не одиничний випадок. Подібні факти розкрадання коштів під час будівництва та закупівлі укриттів для закладів освіти виявили і на Чернівеччині та Полтавщині. Там сума збитків державі становила ще 34 мільйони гривень.

«Отже, лише за нещодавно викритими епізодами загальна сума збитків становить 81 мільйон гривень. Це кошти, які мали гарантувати безпеку, але були витрачені на споруди, що не відповідали вимогам і не мали практичного значення», — наголосив Руслан Кравченко.

За словами генпрокурора, слідство триває. Правоохоронці встановлюють усі обставини та повне коло причетних осіб.

«Відповідальність понесуть усі, хто організовував ці схеми, погоджував документи, підписував акти чи свідомо ігнорував порушення», — заявив Генеральний прокурор України.

Судовий розгляд справи екскерівників УАФ щодо розкрадання коштів виходить на новий етап

Офіс генерального прокурора скерував до суду справу щодо колишнього президента Української асоціації футболу Андрія Павелка та ексгенерального секретаря УАФ Юрія Запісоцького.

За версією слідства, у 2016–2017 роках під час реалізації проєкту будівництва заводу з виробництва штучного покриття для футбольних полів було організовано схему привласнення коштів, повідомляє Bastion.

Як зазначено в матеріалах справи, обладнання закуповували з порушеннями та за завищеними цінами. За даними слідства, через це УАФ зазнала збитків на 26,5 млн грн. Ще близько 15 млн грн, за інформацією слідства, вивели на рахунки підконтрольної компанії, зареєстрованої за кордоном.

Обвинувачення висунуто за ч. 5 ст. 191 КК України — заволодіння майном в особливо великих розмірах, а також за ч. 3 ст. 209 — легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом.

Підозру Андрію Павелку оголосили в жовтні минулого року. Окрім цього, йому інкримінують службове підроблення документів. Із 2015 по 2024 рік він очолював Українську асоціацію футболу та мав контроль над ключовими рішеннями в організації, зокрема щодо інфраструктурних проєктів і фінансових потоків.

Проєкт заводу штучних покриттів неодноразово потрапляв у поле розслідувань. Йшлося про закупівлі за завищеною вартістю, залучення посередницьких структур і співпрацю з компаніями, пов’язаними з офшорною юрисдикцією.

У 2022–2023 роках у парламенті та всередині футбольної спільноти порушували питання про його відставку. Серед основних претензій називали зосередження управління в одних руках і непрозорість фінансових рішень. Водночас Павелко залишався на посаді до 2024 року та й надалі представляв Україну в міжнародних футбольних структурах, зокрема УЄФА.

Слідство вважає, що схема ґрунтувалася на контролі закупівель, виборі постачальників і подальшому перерозподілі коштів через афілійовані компанії. Наслідком стали прямі збитки для організації та виведення частини коштів за межі України.

Наразі справу передано до суду. Якщо провину фігурантів доведуть, їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Неправомірний продаж: нерухомість “Київського радіозаводу” реалізували за 23 рази нижче ринкової вартості

Нерухомість “Київського радіозаводу” загальною площею понад 10 тисяч квадратних метрів була продана за ціною, що в 23 рази нижча за ринкову. Шість об’єктів, серед яких адміністративні та виробничі будівлі, були реалізовані за 2,7 мільйона гривень, тоді як їхня справжня вартість перевищує 62 мільйони гривень. За даними слідства, угоду організував арбітражний керуючий, який виконував роль ліквідатора підприємства, незважаючи на заборону приватизації активів стратегічних об’єктів. Йому було висунуто підозру у зловживанні повноваженнями. Нерухомість наразі арештована, а розслідування триває.

Обурення антикорупціонерів через виключення прозорих конкурсів

Виключення прозорих конкурсів на посади Генпрокурора, ДБР та Нацполу з Антикорупційної стратегії України до 2030 року викликало обурення антикорупціонерів. Це рішення сприймається як плювок в обличчя ЄС, який наполегливо просить про їх збереження. По-перше, це нівелює всі зусилля, спрямовані на антикорупційне очищення правоохоронних органів і прокуратури. По-друге, це остаточно підриває довіру з боку ЄС, особливо після того, як у липні довіра до України була підірвана через картонові протести. Антикорупціонери вимагають збереження конкурсів на посаду Генерального прокурора, керівників ДБР та Нацполу в основному антикорупційному документі країни до 2030 року.

Ліквідація мережі U420: обшуки в шести областях України

В Україні розкрито та ліквідовано мережу, що займалася розповсюдженням небезпечних речовин, замаскованих під сувеніри, відому як U420. Офіс Генпрокурора повідомляє про проведення понад 200 обшуків. Продукція, що реалізовувалася, була прихована у вигляді сувенірних сигарет і напоїв. Продаж здійснювався в Києві, а також у Київській, Одеській, Львівській, Харківській і Дніпропетровській областях. Щоб прикрити свою діяльність і легалізувати доходи, організатори залучали понад 56 «дропів», які фактично не займалися реальним бізнесом.

Фінансові таємниці: як Віталій Бровко приховує активи

Віталій Бровко, колишній начальник департаменту нагляду за ДБР в Офісі Генерального прокурора та теперішній керівник безпекового напрямку «Нафтогазу», задекларував значні суми в криптовалюті. Особливу увагу привертає велика кількість криптовалюти, зареєстрованої на ім’я його дружини Тетяни Сергіївни, а також значні доходи від продажу криптовалюти та підприємницької діяльності. Сім’я проживає в Києві. Бровко задекларував право користування квартирою площею 183,2 м² у столиці, яка оформлена на іншу особу, та житловим будинком площею 350 м², також на третю особу. Обидва об’єкти використовуються сім’єю на правах проживання. Орендну плату родина не вказує.

Серед транспортних засобів, які використовує сім’я:
– Toyota RAV4 (2022) вартістю 2,3 млн грн — на праві користування як члена сім’ї;
– Lexus RX450 (2020) вартістю 2,6 млн грн — дружина користується майном своєї матері;
– Ford Expedition (2018) вартістю 1,64 млн грн — на праві користування.

Значну увагу викликає розділ про нематеріальні активи. На ім’я дружини задекларовано великий портфель криптовалюти, зокрема:
– Ripple (XRP) — кілька позицій загальною кількістю понад 170 тисяч XRP. На дату подання декларації (30 березня 2026) ринкова вартість однієї XRP становила близько 1,32–1,33 долари, що робить загальну вартість позиції XRP приблизно 7,5–8 млн гривень;
– значні обсяги Tether (USDT) на Binance (понад 81 тис. USDT);
– Ethereum Classic, Monero, Dash, Tron, Toncoin, PEPE та інші альткоїни.

Загальна задекларована вартість криптоактивів на момент набуття сягала кількох мільйонів гривень. Доходи за 2025 рік включають:
– зарплата в Офісі Генерального прокурора — 1,18 млн грн;
– зарплата в НАК «Нафтогаз України» — 2,23 млн грн;
– дохід дружини від продажу криптовалюти — 2,5 млн грн;
– дохід дружини від підприємницької діяльності — 9,2 млн грн.

Грошові активи включають готівку (170 тис. грн та 60 тис. доларів на дружину), кошти на рахунках у «ПриватБанку», «Універсал Банку», «Укргазбанку», а також рахунки в іноземних банках (Словакія, Чехія).

Серед потенційних невідповідностей можна відзначити:
– високі доходи від криптовалюти та підприємництва при посаді високопосадовця в прокуратурі;
– значний портфель криптоактивів на ім’я дружини;
– використання дорогих автомобілів та нерухомості, оформлених на третіх осіб;
– наявність рахунків за кордоном та іноземних паспортів у дітей, народжених у США.

НАЗК не проводило перевірку щодо розкішного майна Бровка та його родини.

Схема розкрадання безпілотників у ЗСУ: командир підрозділу привласнив 343 дрони на 15 мільйонів гривень

Правоохоронні органи виявили міжрегіональну схему, що стосується розкрадання безпілотників, які були надані військовим в рамках державного проєкту “Армія дронів”. Про це повідомив Офіс Генерального прокурора. Згідно з даними слідства, організатором цієї оборудки виступав командир одного з підрозділів ЗСУ, який діяв у співпраці з двома цивільними особами. В період з листопада 2024 року по березень 2026 року він налагодив систематичне незаконне списання дронів, які були на обліку та використовувалися на фронті. Безпілотники списувалися як нібито втрачені або знищені, а потім передавалися цивільним особам для подальшого продажу через інтернет, використовуючи анонімні акаунти. Схема діяла в кількох регіонах, зокрема в Донецькій, Харківській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. “Загалом задокументовано привласнення понад 343 БпЛА різних типів на суму понад 15,2 млн грн”, – зазначили в ОГП. За версією слідства, отримані кошти витрачалися на придбання нерухомості, автомобілів та коштовностей. Окремо встановлено, що в 2025 році командир незаконно набув активів на суму понад 10,7 млн грн, оформлюючи їх на родичів. Під час обшуків правоохоронці вилучили дрони, комплектуючі, готівку, документи на майно, а також автомобілі преміум-класу. Підозрюваним інкримінують привласнення військового майна в особливо великих розмірах, а командиру – додатково незаконне збагачення. Наразі їм обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Досудове розслідування триває, і встановлюється повний перелік причетних осіб.

Викриття хабарницької схеми в Харківській області

Нещодавно в Харківській області була викрита масштабна схема хабарництва, організована керівником філії великого державного підприємства та очільником місцевого осередку відомої політичної партії. Про це повідомили в СБУ, де співробітники діяли спільно з Офісом Генпрокурора. Затриманим фігурантом справи виявився Сергій Пономаренко, керівник регіонального осередку “Батьківщини”. За даними слідства, він діяв у співпраці з очільником міжрегіонального офісу ДП “Ліси України”, а також його підлеглим і посередником. Учасники схеми отримували хабарі від бізнесменів, які вигравали біржові торги на закупівлю промислової сировини з державного лісгоспу. В обмін на це фігуранти продавали підприємцям елітні сорти лісосировини замість тих, що були зазначені в умовах торгів. Наразі є документальні підтвердження того, що зловмисники вимагали у підприємця 1,3 мільйона гривень за відвантаження майже 200 кубічних метрів цінних порід дерев. Щоб приховати свою діяльність, учасники підробляли звіти, вносячи в них недостовірну інформацію. Представники СБУ затримали зловмисників на гарячому після передачі останньої частини хабаря. Під час обшуків у фігурантів були виявлені мобільні телефони та документи, що підтверджували їхню протиправну діяльність. Затриманим повідомили про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України. Вони перебувають під вартою і можуть отримати до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Екстрадиція Тимура Міндіча: нові деталі від НАБУ

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) ініціювало процес екстрадиції Тимура Міндіча з Ізраїлю у справі, відомій як «Мідас». Про це стало відомо завдяки інформації, наданій блогером Лаченковим. НАБУ вже направило до Офісу Генерального прокурора пакет документів, необхідних для екстрадиції Міндіча. Хоча клопотання ще не підписане, документи знаходяться в ОГП протягом останніх двох тижнів. У бюро сподіваються, що рішення буде ухвалене найближчим часом.

Розслідування: Схема з Незаконним Заробітком на Магістральній Трубі

Офіс Генерального прокурора порушив кримінальне провадження щодо колишнього народного депутата Віктора Медведчука, який причетний до масштабної схеми незаконного заволодіння державним майном. Слідство виявило, що у період з 2015 по 2018 роки, Медведчук створив та очолив групу осіб, яка фактично вкрала у держави частину магістрального нафтопродуктопроводу. Вартість об’єкта на той час склала 1,4 мільярда гривень.

Для реалізації цієї схеми, організатори, під керівництвом колишнього депутата, залучали експертів для надання недостовірних висновків у судових органах та зловживали своїми повноваженнями на різних рівнях. Після отримання контролю над об’єктом, учасники групи використовували його для особистого збагачення, легалізувавши понад 29,9 мільйони євро доходів, отриманих від експлуатації трубопроводу незаконним шляхом.

Колишньому депутату висунуто звинувачення в організації заволодіння майном в особливо великих розмірах, відмиванні коштів, зловживанні владою та підробці експертних висновків. Розслідування проводиться заочно, оскільки Медведчук перебуває на території Російської Федерації. Матеріали щодо інших учасників схеми виділені в окреме провадження, вони перебувають у розшуку. Держава продовжує активні дії щодо розшуку, арешту та конфіскації активів осіб, підозрюваних у злочинах проти держави та корупції. Це стосується майна як в Україні, так і за кордоном, яке має слугувати компенсацією за завдані державі збитки.