Архіви позначок: Корупція

Розкіш під час свята: скільки коштує піджак Сергія Ківалова

Оприлюднено автором

Колишній посадовець Сергій Ківалов, якого раніше називали «найбагатшим пенсіонером» України, знову привернув увагу громадськості своїм дорогим гардеробом. Під час святкування Дня міста в Одесі він з’явився у піджаку, ціна якого перевищує 460 тисяч гривень.

2 вересня, на урочистих заходах, 72-річний Ківалов був одягнений у картатий однобортний жакет італійського бренду ультра-люкс сегмента Kiton. Згідно з офіційним сайтом виробника, вартість цієї моделі складає 10 300 доларів, що за актуальним курсом становить понад 460 тисяч гривень.

Виріб виготовлено з комбінації кашеміру, вовни, шовку та льону. Дизайн піджака передбачає неструктурований крій, класичні лацкани, застібку на два ґудзики та фірмову нагрудну кишеню. Хоча виробник зазначає, що модель підходить як для офіційних подій, так і для повсякденного носіння, вартість такого вбрання є недосяжною для більшості українців.

Це не перший випадок, коли Сергій Ківалов демонструє речі високої вартості. Раніше його вже помічали у футболці, ціна якої перевищувала 50 тисяч гривень.

Фінансовий злет родини посадовця МВС: аналіз декларації Віктора Білецького

Оприлюднено автором

Віктор Білецький, який обіймає посаду заступника начальника РСЦ МВС у Рівненській, Волинській та Житомирській областях, оприлюднив декларацію про доходи за 2025 рік. Загальний дохід його родини склав 4 мільйони гривень. Основну частину цього приросту забезпечила підприємницька діяльність його дружини Юлії, чий дохід через ФОП зріс із 102,6 тисячі до 3,23 мільйона гривень за рік.

Віктор Білецький зареєстрований у Житомирі, а фактично проживає у селі Зарічани разом із дружиною Юлією Валентинівною та дітьми: Кирилом, Аріною й Данилом. Попри керівну посаду, що охоплює три області, у декларації НАЗК посадовець зазначив відсутність посад із високим корупційним ризиком.

Майновий стан родини включає низку об’єктів. З 2008 року Віктор Білецький володіє господарськими будівлями у селі Кмитів: молочним блоком (165,6 м²), корівником (762 м²) та пунктом штучного осіменіння (22,7 м²). У Житомирі розташований будинок площею 112,4 м², власником якого є Микола Миколайович Білецький, а Віктор має лише право на реєстрацію. У Зарічанах родина користується двома земельними ділянками: однією площею 1008 м² (власник Микола Білецький, оцінка 38,7 тисячі гривень) та іншою площею 1033 м² (власник Юлія Білецька, вартість 332 тисячі гривень).

Окрім доходів, родина задекларувала близько 1,2 мільйона гривень на рахунках та готівкою, а також 65 тисяч доларів. Віктор Білецький володіє часткою 33,3% у СТ «Любисток» та зареєстрований як ФОП у сфері будівельних матеріалів. Його власна зарплата склала 788 тисяч гривень. Юлія Білецька також отримала соціальні виплати від департаменту соцполітики Житомирської міськради, Пенсійного фонду та «зимову підтримку» від Кабміну.

Окремої уваги заслуговує автопарк. Дружина володіє Tesla Model Y 2021 року, задекларованою за 400 тисяч гривень, що значно нижче ринкової вартості. Також Віктор Білецький користується новою Škoda Kodiaq 2025 року, оформленою на Інгу Володимирівну Кучинську. Раніше, у 2024 році, він користувався Toyota Camry 2011 року, що належала тій самій особі. У розділі видатків за 2025 рік інформація про придбання цих автомобілів відсутня.

З огляду на стрімке зростання доходів ФОП дружини та особливості користування дорогими автомобілями, ці дані потребують ретельного аналізу з боку НАЗК та ДВБ Нацполіції.

Фінансові невідповідності у декларації депутата Олега Кірева

Оприлюднено автором

Депутат Таїрівської селищної ради Одеського району Олег Кірев задекларував збільшення готівкових коштів своєї дружини, Лілії Леонідівни, на 140 тисяч доларів. Своє пояснення політик обґрунтував продажем двох біткоїнів, проте НАЗК не виявило доказів існування такої криптовалюти. Декларацію було подано 23 вересня 2025 року після перевірки, що тривала з 9 березня по 20 серпня та двічі продовжувалася. У попередніх деклараціях за 2019–2023 роки ці «два біткоїни» фігурували як акції іноземної юридичної особи, що, на думку НАЗК, є зручним способом приховування реальних джерел доходів. Аналіз доходів за 2024 рік не підтверджує легальність появи 140 тисяч доларів (еквівалент 5,89 млн грн за старим курсом). Легальний дохід дружини склав 251 тис. грн, а витрати на життя та купівлю двох автомобілів Volkswagen Golf перевищили надходження, що призвело до від’ємного балансу у 9 тисяч грн. Крім того, родина зменшила готівкові заощадження в євро на 2 тисячі. Дружина депутата володіє вісьмома автомобілями, проте в декларації інформація про моделі та VIN-коди відсутня через посилання на ненадання даних членом сім’ї. Депутат пояснив це технічними обмеженнями програми. Також виявлено розбіжності у продажах авто: доходи від реалізації Hyundai Sonata та Toyota Land Cruiser Prado не були відображені в документі. Окремо задекларовано 648 тис. грн «акцій» SkyWay, які НКЦПФР вважає сумнівною схемою. Нерухомість також має невідповідності з даними реєстрів: площа квартир вказана некоректно, а дохід від оренди майна занижено вдвічі. За результатами перевірки в діях Олега Кірева вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України.

Пенсійні баталії та кримінальні справи: історія прокурора Сергія Кропиви

Оприлюднено автором

42-річний прокурор Сергій Кропива, який є фігурантом корупційної справи «Карфаген», через судові позови домігся перерахунку вислуги років до 25 років 6 місяців 18 днів. Це дозволило йому призначити пенсію з грудня 2021 року. У 2025 році він задекларував 283,3 тис. грн пенсійних виплат. Наразі Кропива є підозрюваним у справі НАБУ щодо ймовірного «кришування» кол-центрів, а ВАКС обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 120 млн грн.

Згідно з даними «Главкому», право на пенсію Кропива відстоював у судах, оскаржуючи відмову Пенсійного фонду та домагаючись збільшення розрахункової вислуги років. У деклараціях пенсійні доходи з’явилися у 2024 році (165,2 тис. грн), а наступного року сума зросла до 283,3 тис. грн. Середній розмір виплат у 2025 році становив близько 23,6 тис. грн на місяць, хоча на суму могли впливати перерахунки за попередні періоди.

Процес збільшення вислуги розпочався у квітні 2022 року, коли Кропива подав позов до департаменту кіберполіції, де працював заступником начальника до кінця 2021 року. Він вимагав зарахувати пільгові періоди служби, зокрема участь у миротворчій місії в Косові (2006–2007 роки) за схемою «місяць за три», а також роботу в органах внутрішніх справ, включаючи службу в Золотоніському міськвідділі міліції, за схемою «місяць за півтора». На момент звільнення у 2021 році його вислуга складала 20 років і чотири місяці, проте після рішень Окружного адміністративного суду Києва вона зросла до понад 25 років.

Після успішного перерахунку вислуги Кропива звернувся до суду щодо відмови Пенсійного фонду. У листопаді 2023 року Київський окружний адміністративний суд зобов’язав призначити йому пенсію з 13 грудня 2021 року. У цей період Кропива працював в Офісі Генерального прокурора на посаді заступника начальника департаменту міжнародного співробітництва.

За версією НАБУ та САП, Кропива, відомий під прізвиськом «Канцлер», у середині 2025 року очолив злочинну організацію, що забезпечувала прикриття діяльності кол-центрів, які займалися шахрайством. Слідство також розслідує відмивання коштів: за даними правоохоронців, понад 20 млн грн було витрачено на нерухомість та коштовності, понад 12 млн грн перереєстровано на третіх осіб, а ще 10 млн грн розміщено на рахунках близьких осіб під виглядом доходів від підприємництва. 6 вересня ВАКС взяв Кропиву під варту до 2 листопада з альтернативою застави у 120 млн грн.

Мільйони, футбол і крипта: хто такий 28-річний президент ФК «Харків» Богдан Бойко, який став фігурантом «Карфагена»

Оприлюднено автором

Богдан Бойко, який очолює футбольний клуб «Харків», опинився серед підозрюваних у рамках антикорупційної операції «Карфаген», яку проводять НАБУ та САП. Правоохоронці припускають, що він міг виконувати функцію негласного керівника мережі шахрайських кол-центрів і координувати їхню роботу. Згідно із заявою прокурора, Бойко безпосередньо взаємодіяв щодо функціонування таких центрів, узгоджував конкретні локації, обговорював окремі об’єкти та сприяв виконанню запитів у межах міжнародної правової допомоги. Прокурор Карась зазначив, що наразі триває відкрита стадія розслідування, під час якої слідчі перевіряють факти діяльності подібних структур по всій території країни, зокрема згадуючи місто Дніпро.

До матеріалів провадження приєднали три телефонні розмови між очільником футбольного клубу та Сергієм Кропивою, який обіймає посаду заступника керівника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора. Перша розмова зафіксована 19 березня 2026 року, коли Кропива інформував Бойка про стан справ у Департаменті стратегічних розслідувань Нацполіції, запевняючи, що стосовно цього регіону жодних розшукових заходів немає і все перебуває в режимі очікування. Під час наступної бесіди 5 травня співрозмовники торкнулися теми громадян Казахстану, які, за словами представника Офісу генпрокурора, виявили готовність вплинути на певну особу за умови подання українською стороною відповідного міжнародного доручення. Третя розмова відбулася 6 травня, в період перебування Бойка в Лісабоні, під час якої обговорювалася кандидатура директора Івахненка для проведення процесуальних дій. За твердженням прокуратури, ці аудіозаписи вказують на координацію діяльності кол-центрів та процесуальних кроків між фігурантами.

Своєю чергою, Богдан Бойко рішуче відкидає будь-яку причетність до протиправної діяльності, шахрайських схем та заволодіння фінансами громадян. Водночас у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі підкреслюють, що розслідування триває на відкритому етапі, а правоохоронні органи продовжують збирати документальні докази та встановлювати деталі справи.

Богдан Бойко з’явився на світ у 1998 році. У дитячі роки він захоплювався футболом та проходив навчання в академії київського «Динамо», після чого здобув вищу освіту в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Протягом 2023 року він разом із засновником WhiteBIT Володимиром Носовим увійшов до числа власників і головних інвесторів харківського клубу «Металіст 1925». У 2024 році Бойко очолив наглядову раду цієї спортивної організації, а вже у 2025 році став її президентом, помінявшись посадами з Носовим. У червні 2026 року за його ініціативи відбувся масштабний ребрендинг, у результаті якого «Металіст 1925» змінив назву на ФК «Харків».

Володимир Носов є засновником криптобіржі WhiteBIT, яка реалізує спільні проєкти з «Дією», Netflix, lifecell та monobank. При цьому в медіапросторі з’являлися припущення про те, що Носов може виступати лише номінальним власником біржі, тоді як реальними бенефіціарами нібито є представники родини Шенцевих — Микита та Дмитро, відомі своєю проросійською політикою. Крім того, біржу WhiteBIT звинувачували в потенційній взаємодії з державою-агресором після початку повномасштабного вторгнення Росії. Зокрема, у березні 2023 року фіксувалося переміщення 3299 біткоїнів вартістю близько 85,6 мільйона доларів, які, як стверджувалося, належали російській платформі BTC-e та виводилися частинами через сторонні сервіси.

Четвертого вересня НАБУ та САП офіційно оголосили про проведення масштабної спецоперації під назвою «Карфаген», у ході якої було викрито злочинну мережу, що займалася покровительством шахрайських кол-центрів та легалізацією активів. Слідство вважає організатором угруповання заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиву, який у середині 2025 року сформував структуру за участю працівників прокуратури та інших осіб. За даними слідчих органів, учасники схеми систематично брали хабарі за уникнення перевірок кол-центрів, які ошукували людей в Україні та за кордоном. Отримані кошти, за версією слідства, відмивалися через купівлю нерухомості, ювелірних виробів та інших цінностей на суму понад 20 мільйонів гривень, а ще понад 10 мільйонів гривень могли зберігатися на рахунках близького кола осіб під виглядом легального бізнесу. У матеріалах цього провадження Бойко проходить як особа, яка могла виступати негласним куратором частини кол-центрів, зокрема прокурор САП заявляв про те, що Кропива попереджав його про вибіркові обшуки в Дніпрі та запитував адреси для захисту пов’язаних із Бойком об’єктів від перевірок.

Мільярдні втрати: як корупція в оборонних закупівлях підриває бюджет України

Оприлюднено автором

У 2024 році Україна втратила близько $1,2 млрд із військового бюджету через шахрайство, розтрати та неефективне управління закупівлями. Згідно з аналізом The New York Times, заснованим на даних українських аудиторських служб, оборонна сфера продовжує співпрацювати з компаніями, які мають кримінальні провадження або не виконують умови контрактів.

Статистика свідчить, що 7 із 10 найбільших військових підрядників отримували нові замовлення, попри розслідування щодо шахрайства чи затримання керівництва. Аудитори виявили 18 компаній, які укладали нові угоди, не виконавши попередніх, причому шість із них не реалізували жодного контракту.

Одним із прикладів є постачання бракованих мінометних снарядів, після чого керівника підприємства Леоніда Шимана було заарештовано. Попри це, Агентство з оборонних закупівель продовжувало укладати контракти з його заводом. Загалом $126 млн із загальної суми втрат виникли через ігнорування дешевших пропозицій на користь дорожчих.

NYT наводить приклад закупівлі реактивних снарядів у 2024 році. Хоча турецький виробник Arca Defense запропонував найнижчу ціну ($4200 за одиницю), контракт на суму в сотні мільйонів доларів отримала дочірня структура чеського холдингу Czechoslovak Group із ціною $5100 за одиницю. Через це державний бюджет втратив $150 млн. Цей контракт сприяв зростанню статків власника Czechoslovak Group Михала Стрнада.

Ще один випадок стосується закупівлі ракет у Сербії через посередника — державну компанію «Спецтехноекспорт». Через історію невиконання контрактів та підозри керівництва у відмиванні грошей, угода зазнала краху, а компанія стала найбільшим боржником перед Агентством з оборонних закупівель.

Експерт із боротьби з корупцією Джеймс Вассерстром зазначив: «В Україні вкрадуть усе, що не прибите цвяхами. Це давня традиція». Водночас видання відзначає спроби ексміністра оборони Федорова реформувати систему, що, за його словами, призвело до тиску з боку підрядників та відставки. «Корупція процвітає», — підсумував Федоров після звільнення.

Спільні проєкти Столара і Микитася: як були прописані фінансування, звітність і розподіл прибутку

Оприлюднено автором

ЗМІ оприлюднило текст угоди між Вадимом Столаром і Максимом Микитасем, яка стала основою справи «Феміда». У документі детально викладено модель спільного ведення проєктів, порядок фінансування та механізм розподілу прибутку. Про це повідомляє ZN.UA.

Згідно з домовленістю, усі зазначені в угоді проєкти Столар і Микитась вважали спільними. Частки сторін були рівними — по 50%. Так само порівну партнери мали розподіляти відповідальність за реалізацію проєктів і майбутній прибуток. Рішення щодо активів, нерухомості, обладнання та корпоративних прав сторони повинні були ухвалювати спільно.

У документі також зафіксовані суми внесків. На той момент Столар вклав у спільні проєкти $1 423 947, а також надав Микитасю особисту позику в розмірі $816 523. Микитась підтвердив ці суми та вказав, що зі свого боку інвестував у проєкти $1 010 000.

Окремо в угоді згадано про попередню «звірку», за підсумками якої остаточного балансу на момент підписання документа ще не було.

Крім того, угода визначала порядок звітності та розподілу коштів. Із 1 листопада 2024 року Микитась мав щомісяця подавати Столару управлінський звіт, а всі доходи й витрати вести за принципом «Прихід/Розхід».

Кошти від продажу або реалізації спочатку мали спрямовуватися на повернення вкладень, далі — на фінансування проєктів, і лише після цього залишок розподілявся між партнерами як прибуток.

Справу майора ДШВ про махінації з продуктами та незаконне збагачення передали до суду

Оприлюднено автором

До суду скерували справу начальника продовольчої служби однієї з військових частин ДШВ та його підлеглої. Майору закидають махінації під час постачання продуктів, ухилення від виконання обов’язків військової служби, а також незаконне збагачення на 26,2 млн грн. Про це повідомила прокуратура.

За матеріалами справи, майор одержав 10 тисяч доларів за заміну продуктів у постачанні для військовослужбовців. Йдеться, зокрема, про заміну помідорів огірками, а яблук — апельсинами.

Слідство також стверджує, що військовослужбовець упродовж 83 діб не виконував обов’язки військової служби. За цей час, за версією обвинувачення, він незаконно отримав понад 549 тисяч гривень виплат.

Окремий епізод стосується незаконного збагачення. За даними обвинувачення, у 2023–2025 роках майор набув активи на загальну суму 26,2 млн грн, але не зміг підтвердити їхнє походження.

У справі фігурують BMW X6 M, 2 квартири, паркомісце, право оренди нерухомості на Балі та дорогий одяг.

Крім того, близько 4,1 млн грн, за даними слідства, майор витратив на закордонні подорожі. Серед країн, які він відвідував, названі США, Японія та ОАЕ. Також у матеріалах згадується поїздка до Антарктиди.

Під час обшуків правоохоронці вилучили понад 51 тисячу доларів, 2,1 тисячі євро та 201 тисячу гривень. Також знайшли документи на майно, брендовий одяг і розписки на 120 тисяч доларів.

Майора затримали 5 лютого 2026 року та взяли під варту. Його підлеглій обрали запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Обом уже висунули обвинувачення. Майору загрожує до 10 років позбавлення волі.

Вирок на Дніпропетровщині: учасника групи оповіщення оштрафували за хабар у 4 тисячі доларів

Оприлюднено автором

У Дніпропетровській області суд виніс вирок жителю Нікополя Савченку Олександру Олександровичу, якого визнали винуватим в одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. 11 серпня 2026 року Покровський міський суд Дніпропетровської області призначив йому покарання у вигляді штрафу.

Як встановив суд, обвинувачений мав вручати повістки громадянам на території м. Нікополь та Нікопольського району і використав свій статус для незаконного збагачення.

За даними слідства, у середині січня 2026 року представники ТЦК та СП доставили громадянина на військово-лікарську комісію до КП «Нікопольська міська лікарня №4». Олександр Савченко повідомив йому, що строк бронювання спливає 19 лютого 2026 року.

Після цього він запропонував за 4.000 доларів США «владнати питання» — вплинути на службових осіб ВЛК, щоб чоловіка визнали придатним до служби лише в підрозділах забезпечення, ТЦК та СП, медслужбі чи охороні, тобто там, де немає безпосередніх бойових дій.

18 лютого 2026 року в автомобілі в районі проспекту Трубників у Нікополі обвинувачений одержав від чоловіка першу частину грошей — 2.000 доларів США попередньо ідентифікованими купюрами. Передачу коштів контролювали оперативні співробітники Нікопольського МРВ УСБ України у Дніпропетровській області.

8 квітня 2026 року вже в Покрові, поблизу магазину «Магнат» на вулиці Центральній, він отримав другу частину — ще 2.000 доларів США, також попередньо ідентифікованих правоохоронцями.

Загалом упродовж лютого–квітня 2026 року Олександр Савченко одержав від громадянина 4.000 доларів США. Згідно з даними застосунку «Резерв+», чоловіку, заради якого укладалася оборудка, у підсумку визначили постанову ВЛК про придатність до служби у частинах забезпечення, ТЦК та СП, медпідрозділах, підрозділах логістики, зв’язку та охорони.

Покровський міський суд затвердив угоду про визнання Олександром Савченком винуватості у зловживанні впливом за ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Відповідно до угоди про визнання винуватості, обвинувачений повністю визнав провину, щиро розкаявся та добровільно перерахував 150.000 гривень на підтримку Збройних Сил України. Суд затвердив узгоджене сторонами покарання — штраф у розмірі 10.590 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 180.030 гривень.

Суддя врахував, що правопорушення є нетяжким злочином, обвинувачений раніше не судимий, не перебуває на обліку у психіатра чи нарколога, одружений, а також узяв до уваги суспільний інтерес у швидкому й неупередженому розгляді справи.

Скільки нарахували керівництву Житомирської міськради за перше півріччя 2026 року

Оприлюднено автором

Керівництву Житомирської міської ради за перші шість місяців 2026 року нарахували понад 2,7 млн грн зарплат, премій і матеріальної допомоги. Найбільшу суму отримав заступник міського голови Сергій Кондратюк — майже 496 тисяч гривень. Серед тих, кому нарахували найбільше, також опинився заступник мера Олександр Шевчук, який нещодавно ймовірно став фігурантом кримінального провадження.

Про це повідомило “Суспільне Житомир” із посиланням на відповідь міської ради на інформаційний запит.

Ідеться саме про нараховані суми. Фактично посадовці отримували менше, оскільки з виплат утримували податки та військовий збір.

Виконувачці обов’язків міського голови та секретарю Житомирської міськради Галині Шиманській за пів року нарахували 431 237 грн. Із цієї суми понад 118 тисяч становила премія, а ще понад 78 тисяч — матеріальна допомога.

Першій заступниці міського голови Світлані Ольшанській нарахували 456 228 грн. Премії становили понад 116 тисяч гривень, матеріальна допомога — понад 22 тисячі.

Заступниця міського голови Марія Місюрова мала найбільшу суму премій серед керівництва — 125 718 грн. Загалом за шість місяців їй нарахували 471 927 грн, а матеріальна допомога перевищила 84 тисячі.

Найбільше загалом за перше півріччя нарахували заступнику мера Сергію Кондратюку — 495 774 грн. Із них понад 112 тисяч гривень припало на премії, а понад 86 тисяч — на матеріальну допомогу. Крім того, саме Кондратюку в січні нарахували найбільшу місячну суму — понад 151 тисячу гривень.

Заступнику міського голови Олександру Шевчуку за перше півріччя нарахували 471 893 грн. Понад 104 тисячі гривень із цієї суми становили премії, ще понад 83 тисячі — матеріальна допомога.

Ще одному заступнику мера, Олегу Смалю, нарахували 398 881 грн. Із них понад 109 тисяч гривень становили премії. Матеріальної допомоги за перше півріччя йому не нараховували.

Отже, найбільше за перші шість місяців 2026 року нарахували Сергію Кондратюку, далі — Марії Місюровій та Олександру Шевчуку. Найбільшу суму премій отримала Марія Місюрова.

Водночас сам факт нарахування премій і матеріальної допомоги не є порушенням. Оплата праці посадовців місцевого самоврядування складається з посадового окладу, надбавок, доплат, премій та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання проводять у межах фонду оплати праці.

Окрему увагу на тлі оприлюднених даних про доходи керівництва міськради привертає ситуація навколо першого заступника мера Житомира Олександра Шевчука.

У червні 2026 року Шевчуку повідомили про підозру в незаконному збагаченні. За версією слідства, у 2021–2025 роках посадовець придбав майно, вартість якого суттєво перевищувала задекларовані доходи його родини. Різницю правоохоронці оцінюють більш ніж у 9,3 млн грн.

Ідеться саме про версію слідства, а остаточну оцінку обставинам має дати суд.