ДТЕК повідомила про значні руйнування, спричинені атакою на енергетичний об’єкт в Одесі. За інформацією компанії, обладнання зазнало серйозних пошкоджень. Відновлювальні роботи потребуватимуть значного часу. В даний момент фахівці ДТЕК працюють на об’єкті та займаються розбором завалів.
Експортери брухту знову подали позов проти нульових квот
Експортери брухту вже вчетверте звертаються до Київського окружного адмінсуду, намагаючись заблокувати та надалі скасувати рішення Кабміну щодо нульових експортних квот на цю стратегічну сировину, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський на своїй сторінці у Facebook у понеділок. Він стверджує, що попередні заяви вони спочатку подавали, а після призначення судді відкликали, та вважає такі дії ознакою пошуку “потрібного” судді. За даними Кисилевського, є позов від компанії ТОВ “Західвторлом” (оборот за 9 міс. 2025 року, за даними ресурсу YouControl, – 170,5 млн грн) та громадської спілки “Українська асоціація вторинних металів та ресурсів”, серед засновників якої багато “важковаговиків”-експортерів брухту. Заступник голови комітету наполягає, що діяльність експортерів брухту завдає шкоди державі, бо зменшує кількість сировини для металургів в Україні. Кисилевський також стверджує про наявність схеми експорту брухту, коли замість реального імпортера за межами ЄС зазначається імпортер в ЄС, що дозволяє уникнути сплати мита. Він оцінює збитки держави від такої схеми у 3,5 млрд грн за 2025 рік. Депутат нагадав, що протести проти запровадження нульової квоти також висловила польська партія “Конфедерація”, яка, на думку заступника голови комітету, користується підтримкою Кремля. Згідно з даними Держмитслужби, брухтозбиральні підприємства України в 2025 році наростили вивезення брухту чорних металів на 45,3% порівняно з попереднім роком – до 448,7 тис. тонн, а в грошовому вимірі – на 44,5%, до $131,9 млн. У 2024 році експорт цієї продукції зріс у натуральному вимірі на 60,7%, у грошовому – на 73,2%. Через таке різке зростання експорту Кабінет Міністрів запровадив на 2026 рік нульову квоту на експорт цієї продукції, тоді як раніше діяло експортне мито в розмірі EUR180/тонна, яке у той же час не сплачувалося під час експорту до ЄС, з яким у України існує зона вільної торгівлі. У січні цього року, за даними митниці, Україна скоротила експорт брухту чорних металів на 40,7% порівняно з січнем минулого року – до 9,3 тис. тонн, а порівняно із показником грудня-2025 у 68,5 тис. тонн падіння стало 7-кратним. У грошовому вимірі вивезення металобрухту за січень зменшилося на 38% до січня-2025 – до $2,73 млн.
Затримання в Польщі: Молдован намагався зупинити потяг з нафтою
У Польщі затримали громадянина Молдови після того, як він спробував зупинити вантажний потяг із нафтою. 25-річний чоловік перебував між вагонами поїзда, що курсував за маршрутом Щецин-Дорогуськ.
Офіційні представники повідомили про затримання 16 лютого близько 16:00 на залізничній станції в Пулавах у Люблінському воєводстві. У складі поїзда були цистерни з нафтою.
Під час обшуку у затриманого виявили сумку з мобільними телефонами, електронним обладнанням, SIM-картами, зовнішнім акумулятором та документами російською мовою.
Інформація про інцидент була передана Національній прокуратурі, Військовій контррозвідці, Агентству внутрішньої безпеки та Центральному слідчому бюро поліції.
Вантажний поїзд, біля якого відбулися події, був ретельно перевірений, і не було виявлено небезпечних матеріалів.
Прокурори зникли зі суду: захист Шуфрича заявляє про системний зрив засідань після втручання ЄСПЛ
Народний депутат Нестор Шуфрич понад два роки перебуває в слідчому ізоляторі. Його звинувачують у державній зраді. Але дослідження доказів у суді досі не розпочали. Про це повідомляє “Судовий репортер”.
Зрушення у питанні запобіжного заходу відбулося тільки на початку цього року. Київський апеляційний суд 6 січня 2026-го призначив альтернативу — заставу 33 млн 280 тис. гривень. На рішення вплинуло те, що 4 грудня 2025 року Європейський суд з прав людини прийняв скаргу Шуфрича на надмірну тривалість тримання під вартою. ЄСПЛ дав Україні час до 2 квітня 2026 року підготувати зауваження по скарзі, а також звернув увагу на можливість дружнього врегулювання. Апеляційний суд призначив заставу, щоб сприяти саме такому дружньому врегулюванню.
Минуло більше місяця, але Шуфрич досі залишається у СІЗО. Виявилося, що виконати судове рішення і внести заставу практично неможливо. Адвокатові Віктору Карпенку “ПриватБанк” дав офіційну відповідь, що платежі по заставі блокуються через персональні економічні санкції, які до Шуфрича в 2025 році застосував президент Володимир Зеленський.
Для ухвалення рішення про блокування банк використовує програмне забезпечення, яке підтягує всю інформацію про особу, виключаючи особистий фактор, — тобто вмовляти банківського працівника провести платіж немає сенсу.Закон дозволяє третім особам внести заставу за обвинуваченого. Родичі і знайомі пробували скидати невеликі суми з різних банківських карток. Деякі платежі спочатку ніби пройшли, але через тиждень-другий гроші повернулися. А далі платники вже самі потрапили під внутрішній моніторинг банку — тепер вони не можуть вільно розплачуватися банківською картою, адже будь-які їхні трансакції по кілька годин перевіряються банком. Наразі захист Шуфрича звернувся із запитом до Нацбанку і очікує на відповідь, як можна в цьому випадку внести заставу.
Адвокат Ростислав Кравець захищає підсанкційного експрезидента АТ «Мотор Січ» Вʼячеслава Богуслаєва. Він стверджує, що Нацбанк забороняє будь-які платежі в інтересах обвинуваченого.
У листопаді 2025-го Кравець отримав відповідь від Нацбанку, що «третя особа може сплатити кошти як заставу за санкційну особу за таких умов:1) кошти не є коштами санкційної особи, до якої застосована санкція ’блокування активів’;2) кошти сплачуються не від імені такої санкційної особи;3) сплата застави будь-яким чином не призведе до виконання економічних та фінансових зобовʼязань на користь санкційної особи».Прокурори зникли з приміщення суду
У засіданні 11 лютого адвокати Шуфрича подали до Шевченківського районного суду клопотання про зміну запобіжного заходу на неповʼязаний із триманням під вартою. Але судове засідання не змогли провести, тому що в засідання без пояснення причин не прибув жоден із прокурорів, хоча раніше їх завжди приходило двоє. Суд оголосив перерву на місяць і повідомив, що направить листа до Офісу генпрокурора для зʼясування причин неявки прокурорів.
Проте Шуфричу і його захисникам було необовʼязково чекати місяць. Тому що скаргу на запобіжний захід міг вже 12 лютого розглянути Київський апеляційний суд. Але вранці перед самим судовим засіданням там замінили склад суду. Замість колегії суддів Мосьондз, Тютюн і Шроль справу розподілили на колегію суддів Сітайло, Дрига і Яковлева. Офіційно причин заміни складу суду учасникам не повідомляли. У звіті повторного авторозподілу справи зазначено про настання обставин, які унеможливлюють участь судді-доповідача Івана Мосьондза. В очікуванні судового засідання журналістові вдалося почути, як секретар судового засідання повідомляла учаснику іншої справи, що суддя Мосьондз відсутній, тому що «поїхав на нараду до Верховного Суду».12 лютого після тригодинного очікування засідання тривало декілька хвилин — нова колегія суддів повідомила, що не встигла вивчити апеляційні скарги. Тому розгляд відклали на 16 лютого. Прокурори Назарій Рафальонт та Ігор Іванцов сказали, що будуть зайняті в іншому судовому процесі в Броварах. Але головуюча суддя Олена Сітайло сказала, що група прокурорів велика і «це питання може бути вирішено».16 лютого до суду зʼявилися прокурори Ігор Іванцов і Петро Невірець. Засідання затрималося майже на годину. Близько 14.45, коли Шуфрича конвоювали в зал засідань, зʼясувалося, що прокурори вже пішли. Прокурор Іванцов начебто зіслався на вказівку керівництва «їхати до Верховного Суду».— Десь о 14.20-14.30 прокурори Невірець та Іванцов були в приміщенні апеляційного суду. Ми з ними спілкувалися. Потім, коли запросили в зал суду захист і був доставлений наш клієнт, прокурори дивним чином зникли кудись. Ми дзвонимо, пишемо — вони не відповідають. Старшому групи прокурорів Потапенку повідомлено, що прокурори його групи залишили приміщення суду. Він теж не відповідає. Ми вже зіткнулися з таким під час минулого судового засідання у Шевченківському районному суді — жоден прокурор не прийшов у суд і не повідомив про причини неявки… — пояснював у суді адвокат Віктор Карпенко.Виявилося, що Шуфрич досі залишається у СІЗО. Заявилося, що виконати судове рішення і внести заставу практично неможливо.Адвокат Ростислав Кравець захищає підсанкційного експрезидента АТ «Мотор Січ» Вʼячеслава Богуслаєва. Він стверджує, що Нацбанк забороняє будь-які платежі в інтересах обвинуваченого.Водночас, захист Шуфрича звернувся із запитом до Нацбанку і очікує на відповідь, як можна в цьому випадку внести заставу.Нагадаймо, що Шуфрича судять за державну зраду і фінансування дій із метою зміни меж території або державного кордону України. Він провину категорично не визнає.Перша частина обвинувачення йдеться про телеграм-переписку з колишнім заступником секретаря Ради нацбезпеки і оборони України Володимиром Сівковичем липні-вересні 2021 року. Шуфрич нібито погоджував із Сівковичем як представником ФСБ РФ свої критичні виступи в ЗМІ про владу України, а також робив за його вказівками певні депутатські запити.В другій частині обвиунвачення мова про оплату послуг підприємства МВС РФ за охорону в 2016 році нерухомості батька Шуфрича в анексованому Криму.
Збірна команда ухилянт: ДБР викрило корупційну схему в Харкivській прокуратурі
Викрити керівництво Харківської обласної прокуратури вдалося напередодні звільнення Аміла Омарова. Розслідування ініціювало ДБР на підставі інформації від Генеральної інспекції Офісу генпрокурора. За даними слідства, посадовці Харківської обласної прокуратури зловживали своїм становищем під час воєнного стану, систематично вносячи свідомо неправдиві дані до офіційних документів щодо присутності на робочих місцях та виконання службових обов’язків окремими працівниками, зокрема водіями. Насправді ці особи не виконували своїх обов’язків, але отримували бронювання від мобілізації. Ідеться про службових водіїв прокуратури, на посади яких працевлаштовували сторонніх осіб. Останні, звісно, на роботу не з’являлися, а займалися власним бізнесом. При цьому вони мали бронювання. За інформацією, схема діяла з 2024 року. Кримінальне провадження відкрито за ч. 1 ст. 114-1 (перешкоджання законній діяльності ЗСУ), ч. 1 ст. 366 (службове підроблення) та ч. 3 ст. 190 (шахрайство) ККУ. Суд дав дозвіл старшим слідчим ДБР та прокурорам Генеральної інспекції ОГП на тимчасовий доступ до документів у приміщенні обласної прокуратури. За підбір кадрів у прокуратурі відповідав особисто Аміл Омаров.
Ситуація на Донеччині: Просування українських військ поблизу Костянтинівки
Українські війська продовжують діяти на Донеччині. Зокрема, наші бійці просунулися на південь від Костянтинівки в тактичному районі Костянтинівка-Дружківка. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни. Зі свого боку окупанти, ймовірно, також просунулися на південний захід від Костянтинівки.
Геолокаційні відео, оприлюднені 15 лютого, свідчать про нещодавнє просування українських сил на південь від Костянтинівки. Аналітики припускають, що російські війська могли просунутися на північ від Яблунівки та на південь від Берестка, розташованих поблизу Костянтинівки.
Водночас геолокаційні кадри зафіксували удари ЗСУ по російських позиціях у південно-західній та південній частинах міста після ймовірної спроби проникнення, яка, за оцінкою ISW, не призвела до змін контролю над територією. Заяви одного з російських мілблогерів про просування окупантів на південний захід Костянтинівки наразі не підтверджені.
Геолокаційні відео, оприлюднені 15 лютого, свідчать, що підрозділи 4-ї мотострілецької бригади РФ завдавали ударів по українських позиціях на захід від Іванопілля, на південь від Костянтинівки. Раніше російські джерела повідомляли, що в цьому районі їхні війська утримували позиції.
Росіяни не полишають спроб наступу на місто. Також бої тривали на південь і південний захід від Дружківки 15–16 лютого. 16 лютого Міноборони РФ заявило про захоплення Мінківки на північний схід від Костянтинівки. За словами українського військового оглядача Костянтина Машовця, це село перейшло під контроль російських військ ще станом на 4 лютого.
Повідомляється, що оператори FPV-дронів 150-ї мотострілецької дивізії перехоплюють українські безпілотники та атакують пункт управління дронами поблизу Торецького. Крім того, підрозділи 238-ї артилерійської бригади завдають ударів по українських силах на Костянтинівському напрямку, а бійці загону “Грачі” 346-ї бригади спецпризначення діють у цьому ж районі.
Масований обстріл України: Відповідь міністра Сибіги
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга прокоментував масований обстріл цивільної інфраструктури України з боку Росії.Про це повідомляє пресцентр Міністерства закордонних справ України.
“Ступінь зневаги Росії до мирних зусиль: масовий ракетний і дроновий удар по Україні безпосередньо перед наступним раундом переговорів у Женеві. Основні цілі – енергетична та цивільна інфраструктура”, – наголосив він.
За словами Сибіги, Москва розуміє лише мову тиску. Вона не буде серйозно ставитися до дипломатії, якщо та не спирається на силу.
“Нові пакети санкцій мають вирішальне значення. Блокування тіньового флоту. Заборона морських послуг. Заборона в’їзду для учасників російської агресії. Тільки наша єдність і сила покладуть край цій війні”, – додав він.
Спеціальний посланник Трампа прибув до Женеви для переговорів
До сфери переговорів у Женеві прибув літак з Віткоффом. Одночасно до готелю, де відбудуться переговори, прибула російська делегація. Літак приземлився о 10:55 за місцевим часом. Американська делегація під посиленою охороною вирушила до місця проведення зустрічі.
Російська ракетна атака на Україну: Масштабний обстріл ППО збило велику кількість цілей
У ніч проти 17 лютого українську територію атакували російські війська, які випустили 29 ракет різних типів та майже 400 безпілотних літаючих об’єктів. Про це повідомили у Повітряних силах.Росія здійснила запуск 4 балістичних ракет «Іскандер-М» з території Ростовської області та окупованого Криму. Також ворог бив 20 крилатими ракетами повітряного базування «Х-101» з акваторії Каспійського моря, 4 крилатими ракетами «Іскандер-К» з Курської області, а також керованою авіаційною ракетою «Х-59/69» з повітряного простору Донецької області. РФ здійснила запуск 396 ударних БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та безпілотників інших типів із напрямків: Курськ, Орел, Міллерово, Брянськ, Приморсько-Ахтарськ, Шаталово. Близько 250 із них – «шахеди».Станом на 9:30, сили ППО знешкодили 392 цілі. Зафіксовано влучання 4 балістичних ракет та 18 ударних БпЛА на 13 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 8 локаціях.У повітряному просторі України продовжують здійснюватися дії ворожих БпЛА.
Удар Росії по Одесі: Пошкодження та постраждалі
У ніч проти 17 лютого Росія здійснила атаку на Одесу, використовуючи ударні дрони. Безпілотники наближалися до міста на дуже низькій висоті, а перші вибухи пролунали до оголошення сигналу повітряної тривоги. Про це повідомляє голова Одеської ОВА Сергій Лисак у мережі Telegram.
Після атаки зафіксовано руйнування цивільних об’єктів та інфраструктури. Екстрені служби працюють на місцях, і повідомляється про постраждалих.
Унаслідок атаки в ніч на 17 лютого пошкоджено об’єкт інфраструктури та кілька цивільних будівель. В одному з районів міста спалахнула пожежа на верхніх поверхах житлового будинку. Вогонь охопив частину багатоповерхівки, і рятувальники оперативно розпочали роботи з ліквідації вогню.
В іншому районі зафіксовано руйнування комерційних приміщень. Пошкоджено магазин і станцію технічного обслуговування. Фахівці обстежують територію і встановлюють обсяг завданих збитків.
Повідомляється про двох постраждалих. Їм надається вся необхідна медична допомога. Стан постраждалих уточнюється.
На місцях працюють всі профільні служби: рятувальники, медики та комунальні бригади. Вони ліквідують наслідки атаки та забезпечують безпеку жителів. Інформація про масштаби руйнувань та можливі додаткові пошкодження уточнюється.