У новому проекті Цивільного кодексу України пропонується новий підхід до аліментних зобов’язань. Зокрема, передбачається можливість звільнення від обов’язку утримання або заборгованості за аліментами. Про це повідомляє “Судово-юридична газета”. Раніше “Судово-юридична газета” детально описувала порядок сплати аліментів у новому Цивільному кодексі України, за яким утримання може надаватися в грошовій або натуральній формі за домовленістю сторін, або судом у частці від заробітку платника і/або у твердій сумі. Крім того, аліменти, які надходять на користь дитини, є її власністю. Батьки або інші законні представники, на ім’я яких виплачуються аліменти, розпоряджаються ними винятково за цільовим призначенням і в інтересах дитини. Водночас у новій редакції Цивільного кодексу України з’являється стаття 1623, яка передбачає звільнення від обов’язку надавати утримання або заборгованості за аліментами. Однак, запропоноване формулювання статті 1636 ЦК України не уточнює, про яких одержувачів аліментів йдеться — чи це неповнолітні діти, чи повнолітні особи, наприклад колишній/колишня дружина або батьки. Зокрема, стаття 1623 ЦК України, встановлює коло осіб, між якими виникають аліментні зобов’язання: З огляду на це, приписи статті 1636 можуть негативно вплинути на неповнолітніх дітей, які отримують аліменти від батьків, адже формально суд може звільнити платника від обов’язку утримання. На практиці аліменти призначаються на користь дитини, і навіть якщо кошти перераховуються на рахунок одного з батьків, він зобов’язаний використовувати їх винятково в інтересах дитини. Через це виникає правова колізія: якщо батько чи мати доведе, що дохід іншого достатній для забезпечення власних потреб і потреб дитини, суд може звільнити його від сплати аліментів. Проте така логіка суперечить принципу захисту прав дитини: обов’язок утримання — це обов’язок батьків перед дитиною, а не між собою. Вищий дохід одного з батьків не має автоматично скасовувати обов’язок іншого. У цьому сенсі стаття 1648 (обов’язок батьків утримувати дитину) має пріоритет, адже вона закріплює безумовне право дитини на матеріальну підтримку. Що передбачає чинне законодавство Наразі питання аліментів регулює Сімейний кодекс України. Стаття 192 цього кодексу дозволяє зменшити або збільшити розмір аліментів за позовом платника або одержувача у разі зміни матеріального чи сімейного стану, стану здоров’я або інших обставин. Однак чинна норма не містить прямого положення про повне звільнення від аліментів через більший дохід одержувача і передбачає лише зміну розміру виплат, а не припинення обов’язку. У разі ухвалення нової редакції Цивільного кодексу України інші нормативні акти втратять чинність, що в подальшому може негативно вплинути на інтереси дитини. Це також може спричинити ситуацію, коли платник аліментів навмисно занижує свої доходи, що тягне за собою правові наслідки як ухилення від виконання батьківських обов’язків.
Енергетична криза: Укрэнерго впроваджує обмеження на електропостачання
У неділю, 22 лютого, у багатьох регіонах України діятимуть графіки погодинних відключень електроенергії для населення, а також обмеження потужності для промислових споживачів. За даними пресслужби Укренерго, це пов’язано з наслідками масованих російських ракетних атак на енергетичні об’єкти. Енергетики наполягають на тому, щоб споживачі економно використовували електроенергію в періоди, коли вона доступна за графіком, щоб мінімізувати навантаження на енергосистему.
Підготовка до Масованого Удару: Спостерігається Активність Російської Стратегічної Авіації
За даними моніторингових ресурсів, спостерігаються ознаки підготовки російської стратегічної авіації до можливого бойового вильоту. На аеродромах «Оленья» (Мурманська обл.) та «Енгельс-2» (Саратовська обл.) фіксується підвищена активність, що може свідчити про спорядження літаків ракетами та підготовку екіпажів. Повідомляється про ймовірну участь до 4 бортів Ту-95МС, а також поодиноких літаків Ту-160 та Ту-22М3. Окрім стратегічних бомбардувальників, зафіксовано готовність МіГ-31К (носіїв ракет «Кинджал») на аеродромі «Саваслейка». У разі зльоту стратегічної авіації після опівночі, входження літаків до пускових рубежів у Саратовській області або Каспійському регіоні можливе в період з 03:30 до 05:00. Відповідно, ракети можуть увійти в повітряний простір України ближче до світанку (близько 05:30–07:00). Станом на зараз над територією України вже зафіксовано рух декількох груп ударних БпЛА «Shahed», які часто використовуються для виснаження ППО перед ракетним ударом.
Зустріч Путіна з Ханом у День вторгнення
У день повномасштабного вторгнення в Україну – 24 лютого 2022 року – правитель РФ Володимир Путін провів у Кремлі заплановану зустріч із тодішнім прем’єр-міністром Пакистану Імраном Ханом. Візит тривав кілька місяців, і Хан прибув до Москви в момент, коли російські танки перетинали український кордон. Про це повідомляє The Guardian. Незважаючи на історичність подій та шок у російських елітах, Путін не відклав переговори з Ханом. За словами джерела, близького до пакистанської сторони, правитель РФ виглядав «спокійним» і протягом понад двох годин обговорював із гостем двосторонні відносини між Москвою та Ісламабадом. Після офіційної частини Путін запросив Хана на незапланований розкішний обід у Кремлі. Під час розмови пакистанський прем’єр порушив тему війни, яка розпочалася лише кілька годин раніше. Путін відповів: «Не хвилюйся про це. Це закінчиться за кілька тижнів».
Талібан запроваджує суворе правило: дозвіл на фізичне покарання у сім’ї
Офіційні представники Талібану затвердили процедуру, яка дозволяє чоловікам застосовувати фізичне покарання до дружин і дітей у певних обставинах. Про це повідомляє The Telegraph.
За новими правилами, покарання допускається, якщо не відбувається серйозних ушкоджень, таких як переломи чи відкриті рани. У випадках, коли спричинені серйозні травми, максимальне покарання для винного обмежується 15 днями ув’язнення.
Поляки висловлюють занепокоєння щодо блокування допомоги Україні
Дональд Туск прокоментував блокування Угорщиною кредиту у 90 млрд євро для України від ЄС. Він також згадав про незгоду опозиційної партії «Право і справедливість» щодо європейської схеми посилення обороноздатності, за якої Польщі мають виділити понад 40 млрд євро на переозброєння. Прем’єр-міністр зазначив, що Орбан заблокував європейську допомогу Україні, а Качинський намагається заблокувати SAFE, тобто кошти на оборону та польську оборонну промисловість. “Вгадайте, хто цьому радіє”, – написав Туск.
Трагічна ДТП на трасі Н-14 в Кіровоградській області
На Кіровоградщині сталася смертельна аварія на трасі Н-14 «Олександрівка – Кропивницький – Миколаїв». Повідомляє місцева поліція.
ДТП сталося 21 лютого на 34-му кілометрі дороги. За попередніми даними, водій автопоїзда Volvo FN із напівпричепом, який їхав у бік Кропивницького, виїхав на зустрічну смугу та зіткнувся з автобусом Setra S 431D.
Унаслідок зіткнення загинули обидва водії — вантажівки та автобуса. Ще один водій автобуса, який перебував у салоні, отримав травми та був госпіталізований.
Після удару автопоїзд загорівся і повністю згорів. Слідчі відкрили кримінальне провадження за статтею про порушення правил дорожнього руху, що призвело до загибелі кількох людей. Обставини аварії з’ясовують.
Україна рішуче засудила ультиматуми Угорщини та Словаччини щодо енергопостачання
Угорщина та Словаччина зробили погрози припинення постачання електроенергії Україні у відповідь на вимогу щодо відновлення поставок нафти. Київ категорично відкинув ці ультиматуми та засудив шантаж, наполягаючи на необхідності виставлення умов для Москви. Про це повідомило Міністерство закордонних справ України.
Міністерство наголосило, що дії урядів Угорщини та Словаччини в умовах масованих ударів РФ по енергетиці України є провокативними та безвідповідальними, що ставлять під загрозу енергетичну безпеку всього регіону. Таким чином, Будапешт та Братислава підтримують агресора та шкодять власним енергетичним компаніям.
Україна перебуває на постійному контакті з представниками Єврокомісії щодо пошкоджень енергетики, які спричинені щоденними атаками Росії. У міністерстві повідомили, що інформація про наслідки цих атак на нафтопровід «Дружба» була доведена до урядів Угорщини та Словаччини. Забезпечення безпеки та стабілізаційні роботи тривають під постійною загрозою ракетних атак. Україна запропонувала альтернативні шляхи постачання не російської нафти до цих країн.
Україна підкреслила, що є надійним енергетичним партнером ЄС та транзитером енергоресурсів. У відповідь на безпідставні погрози з боку Братислави та Будапешта, Київ розглядає можливість залучення «Механізму раннього попередження», передбаченого угодою про асоціацію між Україною та ЄС.
Міністерство закликало уряди Угорщини та Словацької Республіки до конструктивної взаємодії та відповідальної поведінки. «Ультиматуми слід відправляти до Кремля, і точно не до Києва», – заявили у відомстві.
Мобілізованого за відмову служити засудили до 5 років ув’язнення в Запоріжжі
Запорізький районний суд ухвалив вирок мобілізованому уродженцю Одеси, який після проходження навчання публічно відмовився виконувати обов’язки військової служби. Чоловік заявив, що не вважає Росію агресором і «не розуміє, хто на кого напав».
Деталі справи та «особлива» позиція підсудного
Згідно з матеріалами справи №317/4773/25, обвинуваченого було призвано за мобілізацією у червні 2025 року. Після проходження підготовки у навчальних центрах Рівного та Дніпра, його скерували до військової частини на Запоріжжі для призначення на посаду стрільця-помічника гранатометника. Однак, прибувши до місця дислокації підрозділу, солдат рішуче відмовився.
Свою відмову чоловік пояснював тим, що він «не військова людина», має проблеми зі здоров’ям (зокрема, згадував про вибитий під час затримання зуб, який показував у коробочці) та не згоден з методами мобілізації.
«Не бачу агресора»
Найбільш резонансними стали свідчення командирів та офіцерів з психологічної підтримки. За їхніми словами, за численних виховних бесід підсудний відкрито заявляв, що: «Це не моя війна», «Я не розумію, хто на кого напав», «Я не вважаю Росію державою-агресором».
Офіцер з психологічної підтримки у своїй характеристиці зазначив, що мобілізований демонстрував повну нелояльність до України та намагався уникнути служби під вигаданими приводами.
Аргументи захисту та позиція суду
Адвокат стверджував, що мобілізація була проведена з порушеннями, а наказ командира про призначення на бойову посаду нібито був незаконним, оскільки підсудний за станом здоров’я мав служити у підрозділах забезпечення.
Проте суд відхилив ці аргументи, спираючись на наступне:
ВЛК: Обвинувачений двічі проходив медкомісію (у червні та липні 2025 року), і обидва рази був визнаний придатним. Рішення ВЛК він не оскаржував.
Підготовка: Підсудний пройшов навчання в учебных центрах, що спростовує заяви про «повну непідготовленість».
Свідомість дій: Відмова була публічною, неодноразовою та зафіксованою рапортами свідків.
Вирок
Суддя Запорізького районного суду Запорізької області визнав чоловіка винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України (відмова від несення обов’язків військової служби в умовах воєнного стану). Враховуючи відсутність каяття та тяжкість вчиненого правопорушення, суд призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
Суд виніс вирок за незаконні премії на ЧАЕС
13 лютого 2026 року Славутицький міський суд Київської області затвердив угоду про визнання винуватості щодо Сергія Мартинова, який у 2024 році виконував обов’язки генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС».Його визнано винним у службовій недбалості, що спричинила багатомільйонні збитки підприємству.
Суть справи: премії всупереч закону
Згідно з матеріалами справи № 377/1085/25, у червні 2024 року Сергій Мартинов, обіймаючи посаду в.о. гендиректора ЧАЕС, видав наказ №903 про преміювання персоналу. Співробітникам було виплачено одноразову премію в розмірі 9,87% від посадового окладу «за успішне виконання планових завдань».
Проте слідство встановило, що умови для таких виплат не були передбачені ні Колективним договором підприємства, ні Галузевою угодою.
Наслідки для бюджету:
Позиція обвинуваченого та угода з прокурором
Сергій Мартинов повністю визнав свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки). 13 лютого 2026 року він уклав угоду про визнання винуватості з прокурором.
Суд врахував пом’якшувальні обставини:
Вирок суду
Суддя затвердила угоду та призначила колишньому посадовцю таке покарання:
Позбавлення волі на строк 2 роки (зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік).
Позбавлення права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарськими функціями, на строк 1 рік.
Обов’язок періодично з’являтися для реєстрації до органів пробації та не виїжджати за межі України без погодження.
Також засуджений зобов’язаний сплатити на користь держави понад 25 тисяч гривень витрат на проведення експертиз. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту було скасовано в залі суду.