США посилюють авіаційну присутність на Близькому Сході

Оприлюднено автором

США розпочали масштабну передислокацію бойової авіації на Близький Схід на тлі зростання напруженості. Сполучені Штати перекидають десятки бойових літаків і повітряних танкерів з баз у США та Європі, суттєво посилюючи свою військову присутність у регіоні. Переміщення фіксують відкриті дані систем моніторингу польотів, а також підтверджують публікації в ЗМІ.

За наявними даними, у передислокації задіяні літаки-заправники KC-135 і KC-46, які забезпечують тривалі бойові вильоти на великі відстані. До регіону також спрямовують новітні винищувачі F-35 Lightning II і F-22 Raptor, а також літаки далекого радіолокаційного виявлення AWACS для посилення розвідки та координації дій.

Частина авіації вже прибула до зони відповідальності Центрального командування США, яка охоплює Близький Схід. У найближчі дні це угруповання може бути посилене додатковими силами з європейських баз Америки.

Паралельно Вашингтон нарощує і морську присутність. У регіоні вже розгорнуті авіаносні групи, які разом з авіацією формують потужне ударне угруповання. Аналітики оцінюють загальну кількість американських літаків у зоні у понад 200 одиниць.

Експерти пов’язують такі дії із загостренням ситуації навколо Ірану та загрозою подальшої ескалації. Перекидання авіації розглядають як засіб стримування та підготовку до можливих операцій з високою маневреністю і тривалим перебуванням у повітрі.

Це одне з найбільших посилень американських сил на Близькому Сході за останні роки, що підкреслює гостроту нинішньої військово-політичної обстановки в регіоні.

Україна зміцнює роль у глобальній системі безпеки

Оприлюднено автором

Україна дедалі чіткіше утверджується як ключовий гравець у сфері безпеки й оборони, а її значення у сучасному світі вже давно виходить за межі локального конфлікту та формує нову геополітичну реальність.

Про це йдеться в авторській колонці американського ветерана Девіда Френча для The New York Times. У своєму матеріалі він наголошує, що Україна не лише вистояла після повномасштабного вторгнення Росії, а й суттєво змінила підходи до ведення бойових дій. За словами автора, українські сили зупинили наступ ворога, нав’язали йому затяжну війну та активно впроваджують інноваційні технології, зокрема дрони і тактики наземних операцій.

Френч вважає, що Київ уже не сприймається як слабка ланка чи “аутсайдер”. Попри тривалу війну, Україна розширює міжнародні зв’язки та укладає нові оборонні угоди, зокрема з країнами, які раніше покладалися на США.

Оглядач підкреслює, що Україна переходить від ролі отримувача допомоги до статусу рівноправного партнера, здатного зміцнювати безпеку інших держав. Вирішальне значення в цьому мають унікальний досвід сучасної війни та швидка адаптація до нових загроз.

Окремо автор звертає увагу на високий рівень підготовки української армії. На його думку, за ефективністю наземних операцій і використанням безпілотників Збройні Сили України можуть перевершувати навіть найсучасніші армії світу.

У статті також розглядається зміна ролі США на глобальній арені. Френч переконаний, що політика американського керівництва підірвала довіру союзників і змусила європейські країни шукати альтернативні центри сили та нових партнерів.

Журналіст наголошує, що нинішня ситуація виходить за межі окремих лідерів і відображає глибинні процеси в американському суспільстві. Саме тому в Європі дедалі частіше сумніваються у поверненні до колишнього рівня співпраці зі США.

“Моральне та стратегічне серце захисту ліберальної демократії більше не зосереджене у Вашингтоні. Сьогодні воно б’ється у Києві”, — пише автор.

У цьому контексті Україна посилює власну суб’єктність і стає важливим елементом нової системи безпеки. Її дипломатія та військовий досвід, зазначає The New York Times, закладають основу для тривалих альянсів, здатних змінити глобальний баланс сил.

Валерій Залужний окреслив п’ять можливих сценаріїв завершення війни

Оприлюднено автором

Посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний під час спілкування зі студентами розповів про п’ять теоретичних сценаріїв завершення війни.

Перший варіант, за його словами, полягає в тому, щоб перемогти Росію, змусити її капітулювати та отримати те, що він назвав відчуттям безпеки, необмеженими перспективами і відчуттям дому.

Другий сценарій передбачає, що Україна не має достатньо сил для повної перемоги над Росією самотужки, тому повинна докласти всіх зусиль, аби хтось змусив Російську Федерацію припинити війну і забезпечив Україні безпеку, розвиток та відчуття дому.

Третім варіантом Залужний назвав можливість напряму домовлятися з Росією, щоб отримати безпеку, перспективу і відчуття дому — України.

Окремо він згадав і четвертий варіант — капітуляцію, але наголосив, що для України це неприйнятно. За його словами, знаючи про те, що всіх уб’ють, такий сценарій не може бути варіантом.

П’ятим сценарієм, як підсумував Залужний, залишається продовження боротьби, якщо інших дієвих варіантів немає.

Він пояснив, що всі ці сценарії — перемогти, залучити когось для тиску на Росію, домовитися самостійно, здатися або продовжувати воювати — є політичними цілями. Кожна з них потребує окремої стратегії: дипломатичної, військової, економічної і навіть культурної.

Залужний також зазначив, що залежно від обраної політичної мети змінюються завдання для всіх напрямів державної політики. За його словами, якщо йдеться про перемогу над Росією, тоді під цю мету потрібно вибудовувати зовсім іншу стратегію, а дипломати, військові та економісти отримають зовсім інші завдання.

Водночас він заявив, що станом на сьогодні в України «дуже замало» варіантів, а сценарій самостійної перемоги над Росією наразі варто відкинути. На його думку, Україні буде важко змагатися наодинці з Росією та Китаєм.

Натомість, за словами посла, слід розглядати варіант, за якого хтось третій змусить Росію відмовитися від ведення бойових дій.

Залужний додав, що метою продовження війни може бути здобуття більш вигідних умов для майбутніх переговорів. Він зазначив, що до переговорів усе одно доведеться прийти — або у форматі Росія, Сполучені Штати і Україна, або, на його особисту думку, цей формат потрібно розширювати.

Також він висловив думку, що якщо США не хочуть тиснути на Росію, тоді Україні слід шукати інші можливості, зокрема через Європу, щоб тиснути на Росію.

ЄС наполягає на терміновому ремонті укриття на ЧАЕС після удару Росії

Оприлюднено автором

Після удару Росії по укриттю на Чорнобильській АЕС необхідно негайно розпочати ремонтні роботи, а РФ неодмінно понесе відповідальність за атаку. Про це на Міжнародній Чорнобильській конференції щодо відновлення та ядерної безпеки заявив єврокомісар з економіки та продуктивності Валдіс Домбровскіс.

Він підкреслив, що ЄС завжди був серед головних учасників глобальних зусиль із ліквідації наслідків Чорнобильської аварії та забезпечення ядерної безпеки в Україні. За словами Домбровскіса, з 1991 року Євросоюз як головний донор спрямував понад 1 млрд євро на ядерну безпеку в Україні. Зокрема, коштом ЄС було покрито понад чверть витрат на спорудження Нового безпечного конфайнмента.

Домбровскіс наголосив, що атака РФ на укриття створює ризик катастрофічних наслідків для всієї Європи. Водночас він заявив: Росія буде притягнута до відповідальності, однак чекати на це не можна. Саме тому, за його словами, для дотримання стандартів безпеки укриття на ЧАЕС потрібно терміново відремонтувати, а ЄС активно долучиться до цих робіт.

У Херсоні біля школи зафіксували дистанційно встановлені протипіхотні міни

Оприлюднено автором

Керівник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько повідомив, що в місті неподалік школи виявили протипіхотні міни. Про це він написав у своєму Телеграмі.

За його словами, на вулиці Шенгелія біля школи знайшли протипіхотні міни типу “Пряник” (“Плюшка”). Шанько зазначив, що йдеться про черговий випадок дистанційного мінування міських територій.

Чиновник закликав жителів не пересуватися в цій зоні, оскільки площа мінування може бути більшою, ніж встановлено зараз. “Якщо помітили підозрілі об’єкти, не підходьте ближче та одразу повідомляйте спеціальним службам”, — наголосив Шанько.

Масована нічна атака дронів по Одесі: пошкоджені житлові будинки, готель і цивільні об’єкти

Оприлюднено автором

Одеса зазнала нової масованої атаки дронів. У місті пошкоджено житловий будинок, готель, складські споруди та особисті автомобілі. У кількох районах зафіксовано пожежі.

Найбільше пошкоджень виявили у Приморському районі. Там пошкоджені будинки, готель та об’єкти в центрі міста. Саме в цьому районі також найбільше постраждалих.

Під ударом опинилися і Хаджибейський та Київський райони. Окупанти поцілили у житлові багатоповерхівки, приватну забудову та транспортні засоби.

Кількість постраждалих зростала: спочатку повідомлялося про 9 осіб, а згодом — уже про 13.

Добові втрати РФ: 810 окупантів і 1 286 одиниць техніки та озброєння

Оприлюднено автором

За попередню добу українські захисники знешкодили 810 російських окупантів. Загальні втрати особового складу Росії становлять 1 млн 326 тис. 460 осіб.

Також Сили оборони знищили значну кількість ворожої техніки та озброєння. Оновлені дані щодо втрат РФ оприлюднив Генеральний штаб Збройних Сил України.

У ранковому зведенні Генштабу від 27 квітня повідомили, що за добу було знищено 4 бойові броньовані машини (24 467), 26 артилерійських систем (40 737), 1 128 БпЛА оперативно-тактичного рівня (259 219).

Крім цього, уражено 128 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн (91 710).

Загалом упродовж доби ворог втратив 1 286 одиниць озброєння та техніки, зокрема дрони.

За весь час повномасштабного вторгнення в Україну російські сили також втратили 11 892 танки, 1 753 РСЗВ, 1 254 засоби ППО, 435 літаків, 350 гелікоптерів, 4 579 крилатих ракет, 33 кораблі/катери, два підводні човни, 4 136 одиниць спецтехніки.

Масштабне переозброєння без прозорого підсумку: у Німеччині не можуть відзвітувати за 47 тисяч оборонних контрактів

Оприлюднено автором

Після початку війни в Україні уряд Німеччини уклав близько 47 тисяч контрактів на закупівлю озброєнь на загальну суму 111 млрд євро. Таке масштабне переозброєння стало прямим наслідком оголошеного в лютому 2022 року канцлером Олафом Шольцом «поворотного моменту» (Zeitenwende), який передбачав різке посилення армії та створення спеціального фонду для Бундесверу.

Темпи укладання угод були безпрецедентними — в середньому понад 30 контрактів на день. Одночасно зростав і регулярний оборонний бюджет країни. Втім, за цими вражаючими показниками стоїть головна проблема: влада не дає чіткої відповіді, скільки з цих проєктів справді завершено та введено в експлуатацію. Запит депутатів із цього приводу Міноборони Німеччини фактично залишило без конкретики.

Критика звучить не лише з боку опозиції, а й усередині політичної системи. Депутат Бундестагу від Лівої партії Дітмар Бартш заявив, що відсутність прозорості на тлі таких масштабних витрат є тривожним сигналом. За його словами, уряд демонструє здатність швидко витрачати гроші, але не може відзвітувати про кінцевий результат.

Закупівля на 192 мільйони без конкуренції: як переговорна процедура звела тендер до одного підрядника

Оприлюднено автором

Під виглядом енергоефективності країні знову пропонують «реформи», тоді як під час блекаутів люди залишалися без світла, а енергосистема працювала на межі. На тлі скандалу кінця 2025 року навколо «Енергоатому» та зв’язки Міндіча через закупівлі без конкуренції проходять сотні мільйонів гривень. Кошти зосереджуються у пов’язаних структурах, які одночасно фігурують як постачальники і як отримувачі ресурсу. Починається все з визначення «потрібного» підрядника.

2 березня 2026 року АТ «Фонд декарбонізації України» (ЄДРПОУ 38519070) оголосило тендер, але торги не відбулися через відсутність учасників. Після цього, не змінюючи умов, було застосовано переговорну процедуру. Переможцем стало ТОВ «ГрідВі» (ЄДРПОУ 45283887), з яким підписали договір на 192 000 000 грн. Закупівля відбулася без конкуренції, без альтернативних пропозицій і без будь-якого зниження ціни.

Після зриву торгів тендерні умови не переглядалися, що фактично відсікло інших можливих постачальників. Саме відсутність учасників використали як підставу для переходу до переговорної процедури. Вартість у 192 млн грн не формувалася в умовах конкуренції. Увесь обсяг закупівлі — 40 000 пристроїв — передали одному підряднику без поділу лота та без альтернативи.

Підрядником виступило ТОВ «ГрідВі» (ЄДРПОУ 45283887). Серед засновників компанії вказані Акобян Самвел та Прівалов Даніїл, а 50% передано ТОВ «РІО» (ЄДРПОУ 45434000), бенефіціаром якого є колишній прокурор Степанченко Андрій. Додаткові зв’язки простежуються через інші компанії, зокрема АТ «МАЙСЕН». Таким чином компанія входить до групи пов’язаних осіб, які задіяні на різних етапах цієї ж схеми.

Закупівля та фінансування проходять через управлінську вертикаль, до якої входять віцепрем’єр-міністр з відновлення Олексій Кулеба, голова Держагентства з енергоефективності та енергоощадження Ганна Замазаєва та генеральний директор АТ «ФДУ» Олеся Міщенко. Саме в межах цієї структури ухвалюються рішення про запуск закупівель, погодження коштів і визначення переможця.

Після цього весь обсяг обладнання передають ТОВ «Газорозподільні мережі України» (ЄДРПОУ 44907200). У структурі компанії, пов’язаній з Олександром Калиною та Олексієм Чернишовим, раніше вже була сформована централізована система контролю за договорами та підрядниками. Філії у 21 регіоні укладали договори без конкуренції, зокрема з АО «Квантум», що давало змогу контролювати витрати та юридичний супровід. Через цю модель проходить і розподіл отриманого обладнання.

Придбані за 192 млн грн пристрої інтегрують у газорозподільну систему, а споживачам вони надходять уже не як безплатний ресурс, а як елемент комерційної моделі. Керівництво газорозподільних мереж реалізує ці лічильники кінцевим користувачам або включає їх у тарифні та сервісні платежі. Джерелом фінансування є державний бюджет, однак дохід формується вже всередині цієї структури. Держава один раз оплачує закупівлю, після чого цей актив фактично перепродається і приносить прибуток не бюджету.

За наведеними фактами вже подано скаргу до органів контролю з вимогою перевірити дотримання законодавства про публічні закупівлі під час тендеру АТ «Фонд декарбонізації України» (ЄДРПОУ 38519070), встановити причини відсутності учасників і наявність дискримінаційних вимог у тендерній документації, перевірити формування очікуваної вартості закупівлі в розмірі 192 000 000 грн та її відповідність ринковим цінам, а також провести аудит виконання договору і фактичного постачання 40 000 пристроїв.

Отже, 192 млн грн з бюджету спрямували на закупівлю, що пройшла без конкуренції, з одним учасником і без зниження ціни. Далі це обладнання потрапляє до газорозподільних мереж, де через систему договорів і підконтрольних підрядників доходить до споживачів уже як платна послуга або частина тарифу. У підсумку держава фінансує закупівлю, а продаж і дохід отримують інші структури. Така модель дає змогу спочатку оплатити один і той самий ресурс з бюджету, а потім повторно продати його населенню.

У Пхеньяні відкрили меморіал північнокорейським військовим, яких називають учасниками війни проти України

Оприлюднено автором

У столиці КНДР відбулася церемонія відкриття меморіального комплексу та музею, присвячених північнокорейським військовослужбовцям, яких у Пхеньяні подають як учасників бойових дій проти України. У заході взяли участь представники вищого керівництва країни, зокрема Кім Чен Ин. У своєму виступі він наголосив на військовій співпраці з Росією та заявив про «спільні успіхи на полі бою».

На церемонії з російського боку були присутні міністр оборони Андрій Бєлоусов і голова Держдуми В’ячеслав Володін. Їхній візит фактично надав події статусу офіційного політичного жесту, який фіксує поглиблення взаємодії Москви та Пхеньяна у військовій сфері.

На кадрах із місця події були показані військова символіка, пам’ятні плити та експозиції, присвячені учасникам бойових дій. Кім Чен Ин також заявив, що військовослужбовці КНДР і Росії «билися пліч-о-пліч», підкресливши союзницький характер взаємодії.

У Пхеньяні формується окремий меморіальний наратив, у якому участь північнокорейських підрозділів у конфлікті подається як частина офіційної державної історії.