Спроба контрабанди археологічних артефактів у Києві: вирок суду

Оприлюднено автором

Солом’янський районний суд Києва виніс вирок Олександру Гавришу, уродженцю Черкас, який намагався незаконно переправити до Великої Британії археологічні артефакти, замаскувавши їх під дешеве намисто. За даними телеграм-каналу «Судом по схемах», справа мала номер 760/945/26.

На початку 2025 року Гавриш вирішив заробити на продажу культурних цінностей через Інтернет. Покупцем став мешканець Великої Британії. Щоб обійти митний контроль, Гавриш вмонтував давні артефакти у сучасне намисто, перетворивши їх на «елементи біжутерії».

12 лютого 2025 року він відправив посилку через «Укрпошту» в Черкасах, вказавши в декларації, що це звичайні «прикраси».

Серед предметів, які визнали культурними цінностями, були бронзовий ремінний наконечник доби Київської Русі (ХІ-ХІІ ст.), дві ремінні пряжки Черняхівської культури (ІІІ-V ст.) та коліщатко з розподільника кінської збруї скіфського часу (VIII-IV ст. до н.е.).

14 лютого столичні митники перехопили посилку на митному посту в Києві. У суді Гавриш визнав провину, пояснивши, що на злочин його штовхнуло бажання заробити. Суд врахував, що він раніше не був судимим, розкаявся та має на утриманні дитину з інвалідністю.

09 квітня 2026 року суд визнав Гавриша винним за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 КК України (замах на контрабанду), призначивши 3 роки позбавлення волі. Однак, на підставі ст. 75 КК України, його звільнили від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки та стягнули понад 10 тисяч гривень за мистецтвознавчу експертизу.

Вилучені артефакти конфісковані в дохід держави, а інші знахідки передали на баланс Київського університету імені Бориса Грінченка для наукових цілей.

У центрі Кишинева на даху багатоповерхівки знайшли об’єкт, схожий на дрон

Оприлюднено автором

У центральному районі столиці Молдови, міста Кишинева, на даху багатоповерхівки виявили об’єкт, схожий на дрон. Про це поліція Молдови повідомила в Telegram.

Як зазначили правоохоронці, сьогодні ввечері до поліції зателефонував громадянин і повідомив про знахідку в центральному районі столиці. На місце події прибули фахівці відділу вибухівки, які охороняли територію.

З міркувань безпеки жителів верхніх поверхів багатоповерхівки тимчасово евакуювали до завершення огляду та видалення об’єкта.

За попередньою інформацією, об’єкт зазнав пошкоджень після удару об дах будинку. Надалі його детально досліджуватимуть експерти.

У поліції Молдови додали, що продовжують вживати заходів для встановлення всіх обставин справи.

Шевченківський суд Києва виправдав Геннадія Підберезного у справі про передачу 50 тисяч доларів Назару Холодницькому

Оприлюднено автором

Шевченківський районний суд Києва виправдав суддю Центрального районного суду міста Дніпра Геннадія Підберезного за обвинуваченням у наданні неправомірної вигоди. Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 23 квітня.

21 вересня 2017 року Підберезного, який тоді очолював Кіровський суд Дніпра, та колишню суддю цього ж суду Наталію Овчаренко затримали в кабінеті керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького. На столі лежали 50 тисяч доларів. За версією слідства, за ці кошти прокуратура мала закрити розслідування у справі про хабарництво, в якій підозрювалися двоє суддів Кіровського суду — Наталія Овчаренко і Олег Ходасевич.

За два тижні до цього Холодницький подав генеральному прокурору рапорт, у якому повідомив, що голова суду з Дніпра прийшов до нього на прийом і відкрито запропонував 300 тис. доларів США за «вирішення питання» щодо уникнення, а якщо це неможливо — пом’якшення відповідальності суддів його суду за корупційні злочини, які розслідує НАБУ.

У матеріалах справи є записи зустрічі від 15 вересня 2017 року в кабінеті голови САП. Холодницький, уже діючи під контролем правоохоронних органів, сказав, що вивчив матеріали справи і бачить у них статтю 369-2, «це штраф, угода, щаслива пенсія, онуки», після чого запитав Підберезного, як той бачить вирішення ситуації. Підберезний попросив закрити справу на стадії досудового розслідування через відсутність доказів і зробити це щодо обох, оскільки Овчаренко та Ходасевич проходять в одному провадженні. Холодницький відповів, що хоче почути позицію Овчаренко, і попросив привести її. Також він зазначив, що якщо йдеться про двох, то хоче почути відповідні умови, оскільки щодо другого судді не готувався. Підберезний сказав, що сам теж не був готовий до цієї розмови: йому лише сказали приїхати, не пояснивши деталей.

Після цього до кабінету зайшла Овчаренко і розповіла голові САП про задокументований щодо неї епізод передачі неправомірної вигоди. Холодницький запитав, який механізм вирішення питання вони бачать і чи обговорювали це між собою. Підберезний відповів, що разом вони цього не проговорювали, але йдеться про закриття провадження через відсутність доказів. Далі розмова продовжилася про варіанти закриття кримінального провадження. Підберезний сказав Овчаренко, що говорив лише про неї і домовленість стосувалася саме її, а не Ходасевича. Холодницький неодноразово повторював запитання про механізм закриття справи та пропонував поговорити як юристи. Підберезний знову наполягав на закритті через відсутність доказів і пояснював, що самих протоколів НСРД недостатньо для вироку. Холодницький сказав, що бачить вихід у визнанні вини та угоді, однак Підберезний і Овчаренко не погодилися. Коли Холодницький знову запитав, як вони бачать закриття справи, Підберезний пошепки сказав «100». Холодницький відповів, що їх недооцінюють або слабо оцінюють. Підберезний пояснив, що в них такий район, що більше не назбирати. Холодницький перепитав, чи він упевнений, і Підберезний відповів, що впевнений на 100 %. Після уточнення, чи йдеться саме про «сто зелених», Підберезний це підтвердив. Тоді Холодницький призначив зустріч без дзвінка на четвер, 21 вересня, об 11 годині та записав номер автомобіля, на якому приїдуть судді.

21 вересня 2017 року Підберезний повідомив Холодницького, що приїхав лише з Овчаренко, а інший суддя, Ходасевич, погоджується на умови і займається збором коштів, тому решту суми привезуть наступного разу. Овчаренко зайшла до кабінету, де їй дали аркуш паперу для написання клопотання про закриття справи. Коли Холодницький дізнався, що Підберезний залишив «документи» в машині, він запропонував сходити за ними. Повернувшись, Підберезний поклав на стіл голови САП папку і пальцем перерахував пачки грошей. Холодницький попросив показати, що всередині, і Підберезний по черзі продемонстрував пачки, розмежовуючи купюри та показуючи, що всередині є купюри по 100 доларів США. Холодницький уточнив, чи буде у вівторок решта грошей, і Овчаренко відповіла ствердно, зазначивши, що це в їхніх інтересах. Після цього до кабінету зайшли працівники СБУ і Генеральної прокуратури та задокументували передачу коштів.

У квітні 2018 року адвокати Підберезного на пресконференції заявили, що насправді Холодницький спровокував суддів на передачу хабара. Сам Підберезний стверджував, що кримінальне провадження виникло внаслідок провокації з боку керівника САП Холодницького за участю агента на ім’я Валентин.

У суді Підберезний розповів, що у 2015-2016 роках йому на службовий телефон голови суду зателефонував чоловік, який представився начальником управління Адміністрації Президента, і попросив прийняти особу на ім’я Валентин для консультацій. Пізніше Валентин дійсно прийшов і попросив вплинути на рішення іншої судді у цивільній справі. Це не вдалося, оскільки та суддя хотіла ухвалювати рішення самостійно. Згодом Валентин вибачився за цю ситуацію, але почав часто відвідувати Підберезного, спілкуватися з ним і таким чином, за словами судді, «вліз» у довіру.

Одного разу Валентин зателефонував і сказав, що із Підберезним хоче познайомитися заступник Генерального прокурора Холодницький, і що зустріч уже призначена на 8 вересня 2017 року. Підберезний приїхав до Києва. За його словами, під час цієї зустрічі Холодницький повідомив, що кабінет облаштований апаратурою, яка не дозволяє прослуховувати розмови, тому можна говорити вільно про всі проблеми. Потім, за словами Підберезного, Холодницький сам сказав, що знає про проблему із суддями його суду. Підберезний стверджував, що Холодницький сказав йому про можливі проблеми і для нього самого як голови суду та назвав суму у 300 тисяч доларів США для врегулювання питання. Також, за його словами, Холодницький наказав довести зміст цієї розмови до відома Овчаренко і взяти її із собою на наступну зустріч.

Овчаренко тоді перебувала під домашнім арештом із носінням електронного браслета і висловила бажання поїхати до Холодницького. Підберезний визнав, що назвав суму у 100 тисяч доларів США у відповідь на провокативні запитання Холодницького, оскільки вважав, що той не погодиться, адже це було значно менше від початкової суми. Коли ж Холодницький погодився, Підберезний, повернувшись додому нібито 18.09.2017, надрукував заяву про вимагання у нього неправомірної вигоди, яку 19.09.2017 звичайним листом направив до генеральної прокуратури. Такий лист справді надійшов до генеральної прокуратури, але 09.10.17, тобто вже після затримання Підберезного і Овчаренко. При цьому у 2017 році листи по Україні доставлялися поштою за три дні.

У суді Підберезний також говорив, що поніс гроші, бо думав, що після його заяви Холодницького затримають на гарячому. Проте сталося навпаки. Пізніше він неодноразово намагався зв’язатися з Валентином, але той зник, а його мобільний номер був поза мережею.

Підслідність у справі визначили за слідчими Генеральної прокуратури, а не за детективами НАБУ, посилаючись на необхідність запобігти можливому конфлікту інтересів. Однак Шевченківський районний суд Києва, який розглядав справу по суті, дійшов висновку, що розслідування проводилося з порушенням правил підслідності. Суд зазначив, що підозрюваний Підберезний обіймав посаду судді, розмір предмета неправомірної вигоди перевищував 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а злочин було вчинено стосовно вищої посадової особи. Навіть однієї з цих умов було б достатньо для підслідності НАБУ, а в цій справі, за висновком суду, були наявні всі три.

Через порушення підслідності суд визнав усі зібрані докази недопустимими, оскільки їх отримали неуповноважені особи. Крім того, суд дійшов висновку, що слідчі не вжили вичерпних заходів для перевірки можливої провокації злочину, про яку сторона захисту заявляла від початку досудового розслідування.

У телефоні Підберезного був номер мобільного телефону людини, яку він називає Валентином. Також існує відеозапис із камери спостереження Центрального (Кіровського) райсуду Дніпра, на якому зафіксовано зустріч Підберезного з невідомим чоловіком. Підберезний стверджував, що це і є той самий Валентин, який організував йому першу зустріч із Холодницьким. Про існування Валентина говорили також помічниця Підберезного і його дружина. Суд вказав, що прокурор не спростував аргументи захисту про те, що особа на ім’я Валентин ініціювала та супроводжувала зустрічі Підберезного з Холодницьким.

Маючи номер телефону і відеозображення цієї людини, слідчі так і не встановили її особу. Суд поставив під сумнів те, що вони намагалися і справді мали намір це зробити.

Попри кримінальну справу, суддя Підберезний продовжував працювати, ухвалювати рішення і отримувати суддівську винагороду. Це сталося після того, як у лютому 2018 року Вища рада правосуддя не продовжила його відсторонення від посади. Повторно прокурор попросив відсторонити Підберезного лише в лютому 2016-го, тобто за два місяці до вироку.

Щодо колишньої судді Наталії Овчаренко Шевченківський районний суд Києва через її неявки в засідання оголосив розшук і зупинив розгляд справи. Як з’ясувалося, у лютому 2023 року Овчаренко була офіційно госпіталізована до КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги».

Вищий антикорупційний суд судив Овчаренко за пособництво у дачі хабара по відеозв’язку з лікарняного ліжка. Як зазначено у вироку, вона демонструвала неповагу до суду, лаялася та нецензурно висловлювалася, сипала прокльонами на адресу суду і працівників лікарні, поводилася агресивно, періодично залишала палату та всіляко провокувала головуючого і членів колегії на оголошення перерв у судовому засіданні.

1 березня 2023 року колишню суддю засудили до 10 років ув’язнення. Йшлося про ту саму справу, закриття якої, за версією слідства, Підберезний і Овчаренко нібито обговорювали з Холодницьким.

Схема уникнення мобілізації на Миколаївщині: підозру оголосили посадовцям ТЦК

Оприлюднено автором

Державне бюро розслідувань і надалі визначає одним із пріоритетів протидію незаконним діям ТЦК та СП, які підривають довіру до ЗСУ та негативно впливають на обороноздатність держави загалом.

Працівники ДБР викрили на Миколаївщині схему ухилення від мобілізації. Про підозру повідомили посадовцям одного з відділів Миколаївського районного ТЦК та СП.

За даними слідства, разом із посередником вони сприяли чоловікам в уникненні мобілізації. Організатором слідство називає місцевого безробітного, який за $8 тисяч обіцяв «вирішити питання» через фіктивний призов і подальші відмови від військових частин.

Також слідство встановило, що посадовці ТЦК вносили несанкціоновані зміни до системи «Оберіг» в інтересах клієнтів.

Процесуальне керівництво у справі здійснює Миколаївська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.

МАГАТЕ заявило про зростання ядерних ризиків до рівня Холодної війни

Оприлюднено автором

Голова МАГАТЕ Гроссі під час Конференції з розгляду виконання Договору про нерозповсюдження ядерної зброї в Нью-Йорку заявив, що ризик ядерної катастрофи піднявся до найвищої позначки з часів Холодної війни.

За його словами, світ переживає унікальний момент, а загроза ядерної катастрофи знову досягла масштабів, яких не було від піку Холодної війни. Гроссі наголосив, що війна повернулася до Європи та на Близький Схід, тоді як багатосторонні інститути, які забезпечують мир і безпеку, перебувають під колосальним тиском.

Він також підкреслив, що нинішня ядерна обстановка зайшла в надзвичайно небезпечний глухий кут, у якому множинність акторів і високі ризики поєднуються зі зниженою передбачуваністю.

Залізнична катастрофа біля Джакарти: 14 загиблих і 84 поранених

Оприлюднено автором

Поблизу столиці Індонезії Джакарти сталася аварія за участю двох потягів і таксі, унаслідок якої загинули 14 осіб, а 84 дістали поранення. Про це повідомляє Reuters.

Зіткнення між приміським поїздом і поїздом далекого прямування сталося пізно в понеділок у Бекасі, неподалік від Джакарти. Як з’ясувалося, приміський поїзд спочатку зіткнувся з таксі на коліях, а потім у нього врізався поїзд далекого прямування.

У вівторок вранці оператор залізниці повідомив, що рятувальники завершили роботи з деблокування людей, які залишалися під уламками.

Голова пошуково-рятувального агентства Індонезії Мохаммад Сьяфії заявив, що основний удар під час аварії припав на вагон, призначений лише для жінок. За його словами, всі жертви були жінками, а більшість із них опинилася затиснутою розтрощеним металом.

“Нам довелося залучити персонал з певними навичками для проведення ретельного евакуаційного розвантаження”, – сказав він.

Після відвідування лікарні в Бекасі президент країни Прабово Субіанто заявив, що погодився побудувати естакаду біля залізничних колій, аби допомогти вирішити проблему великих заторів. Він також додав, що влада розслідуватиме зіткнення. За словами президента, значні частини залізничної мережі не обслуговуються належним чином.

Аварію розслідуватиме Національний комітет з безпеки на транспорті Індонезії (KNKT).

Слід зазначити, що приміські поїзди є одними з найзавантаженіших у Джакарті, найнаселенішому місті світу. У вівторок PT KAI повідомила, що через аварію кілька рейсів приміських поїздів були скорочені.

Небензя в Радбезі ООН заявив про право Ірану обмежувати рух в Ормузькій протоці

Оприлюднено автором

Постпред Росії в ООН Василь Небензя під час засідання Радбезу 27 квітня звинуватив країни Заходу в «лицемірстві» та заявив, що Іран має повне право обмежити рух в Ормузькій протоці. Про це повідомив CNN.

За словами Небензі, під час обговорення прозвучала спроба покласти повну відповідальність на Іран, ніби саме він напав на своїх сусідів і навмисно перешкоджає руху через Ормузьку протоку. Він наголосив, що під час війни прибережна держава, яка зазнала атаки, може обмежити судноплавство у своїх територіальних водах з міркувань безпеки.

Крім того, Небензя порівняв західні країни з «піратами». Він заявив, що, на відміну від піратів, які піднімають чорні прапори з черепом і схрещеними кістками на своїх суднах, західні країни намагаються приховати свої беззаконні дії, посилаючись на односторонні примусові заходи.

Тайвань задіяв флот і авіацію після появи кораблів Китаю біля Пенху

Оприлюднено автором

28 квітня Тайвань направив військово-морські та військово-повітряні сили для спостереження після того, як у Тайванській протоці поблизу островів Пенху зафіксували два військові кораблі Китаю.

Про це повідомляє Reuters.

Увечері понеділка Міноборони Тайваню заявило, що китайський есмінець і фрегат увійшли у води на південний захід від островів Пенху, де розміщені тайванські військово-морський флот та авіабази.

У відомстві зазначили, що тайванські військові уважно стежили за цим формуванням і відреагували належним чином, задіявши військово-морські та військово-повітряні сили.

Згідно з оглядом Тайваню щодо активності Китаю, вранці 28 квітня у водах зафіксували дев’ять військових кораблів КНР і 22 військові літаки.

Водночас агентство зауважує, що КНР майже щодня спрямовує свої військові кораблі та літаки у води й небо навколо острова, що викликає осуд з боку тайванського уряду. Пекін вважає територію Тайваню власною, тоді як Тайбей відкидає китайські претензії на суверенітет.

Трамп схиляється до відмови від іранського плану щодо Ормузької протоки

Оприлюднено автором

Дональд Трамп повідомив радникам, що, ймовірно, відхилить останню пропозицію Ірану щодо відкриття Ормузької протоки та завершення війни, повідомляє The New York Times.

За даними NYT, план передбачає зняття морської блокади, але відкладає рішення щодо ядерної програми на потім. Ця пропозиція викликала дебати в адміністрації про те, у кого більше важелів впливу і хто краще витримає економічні втрати від блокади.

Противники пропозиції наполягають, що її ухвалення позбавило б війну однієї з головних цілей — посилення тиску на Тегеран у ядерному питанні. Один із чиновників США сказав виданню, що згода на угоду могла б виглядати як позбавлення Трампа «перемоги».

Окремі суперечки викликає і механізм відкриття протоки. Іран наполягає на праві стягувати плату з проходящих суден, тоді як США завжди виступають проти будь-яких обмежень свободи судноплавства.

В адміністрації також тривають дискусії щодо подальшої стратегії. Частина чиновників вважає, що продовження блокади на два місяці завдасть Ірану серйозної довгострокової шкоди нафтогазовій галузі, адже «нафтові свердловини не можна просто вмикати й вимикати». На їхню думку, це змусить Тегеран піти на поступки.

Інші не погоджуються з такою оцінкою, вказуючи на жорсткішання позиції Тегерана та зростання впливу КСІР. Як вважають американські чиновники, без відновлення військових дій шансів на зміну позиції Ірану мало.

Суд у Тернополі виніс вирок військовослужбовцю у справі про тяжке ножове поранення військовозобов’язаного

Оприлюднено автором

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області ухвалив вирок у кримінальному провадженні щодо військовослужбовця 3-го центру рекрутингу Військово-Морських Сил Збройних Сил України, сержанта-менеджера 3-ї категорії відділення комплектування та міжнародного співробітництва. Його обвинувачували у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 Кримінального кодексу України — умисному тяжкому тілесному ушкодженні. Про це повідомляє “Судово-юридична газета”.

У матеріалах справи № 607/11279/25 йдеться, що 9 лютого 2025 року приблизно о 2 годині 30 хвилин у приміщенні для особового складу, який мав бути відправлений до військової частини, на п’ятому поверсі адміністративної будівлі в Тернополі між обвинуваченим і малознайомим військовозобов’язаним виник конфлікт на ґрунті особистих неприязних відносин. Потерпілий перебував там з метою призову на військову службу. Під час конфлікту обвинувачений умисно завдав йому один удар ножем у ділянку лівої половини задньої поверхні грудей.

Унаслідок поранення потерпілий дістав проникаюче колото-різане ушкодження задньої поверхні грудей зліва з проникненням по ходу раневого каналу в грудну порожнину, пошкодженням нижньої частки лівої легені та перикарду. Це супроводжувалося розвитком лівобічного пневмотораксу та гемотораксу, масивною крововтратою і гіповолемічним шоком. Судово-медична експертиза визнала ці тілесні ушкодження тяжкими та небезпечними для життя в момент заподіяння.

У суді обвинувачений визнав вину частково. За його словами, протягом дня потерпілий поводився неадекватно, нападав на інших осіб, а вночі атакував його дерев’яною табуреткою, вдарив по руці та почав душити. Він стверджував, що взяв ніж лише для того, щоб налякати потерпілого, а саме поранення, за його версією, сталося випадково під час боротьби, коли той сам напоровся на ніж. При цьому обвинувачений розкаявся, однак заперечував наявність прямого умислу на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

Суд дослідив показання потерпілого і свідків, висновки судово-медичних експертиз, протоколи огляду місця події, вилучений ніж зі слідами крові, результати біологічних досліджень та інші матеріали кримінального провадження. Потерпілий повідомив, що до цього обвинувачений уже погрожував йому ножем у туалеті через прохання сигарети, а сам момент поранення він не пам’ятає, бо прийшов до тями вже в лікарні. Частина свідків підтвердила неадекватну поведінку потерпілого протягом дня та його рух із табуреткою в бік обвинуваченого, однак суд критично поставився до пояснень про відсутність умислу та самооборону.

Суд дійшов висновку, що характер травм, а саме цілеспрямований удар ножем у життєво важливу ділянку тіла — задню поверхню грудей із проникненням у грудну порожнину, спосіб заподіяння ушкодження, знаряддя злочину та інші встановлені обставини спростовують версію про випадкове поранення або необхідну оборону. Через це дії обвинуваченого були кваліфіковані як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, за частиною першою статті 121 Кримінального кодексу України. Його пояснення про відсутність умислу суд розцінив як спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Обираючи покарання, суд узяв до уваги тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем, учасником бойових дій, раніше не судимий та має вибухову травму. Також було враховано часткове визнання вини, добровільне часткове відшкодування моральної шкоди, відсутність обставин, що обтяжують покарання, і позицію потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні.

Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 січня 2026 року обвинуваченого визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 Кримінального кодексу України. Йому призначили покарання у виді п’яти років позбавлення волі. Водночас на підставі ст. 75 КК України його звільнили від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 рік 6 місяців.

На обвинуваченого покладено обов’язки періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Контроль за його поведінкою визначено за начальником 3 центру рекрутингу Військово-Морських Сил Збройних Сил України за місцем проходження військової служби, а якщо він буде звільнений — за органом пробації за місцем проживання.

Крім того, суд задовольнив цивільні позови прокурора щодо відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого. З обвинуваченого стягнуто 17 676 гривень 51 копійку на користь державного бюджету через Національну службу здоров’я України, а також 6 640 гривень 47 копійок на користь місцевого бюджету Тернопільської міської ради. Позов потерпілого про компенсацію моральної шкоди задоволено частково: суд постановив стягнути 150 000 гривень з урахуванням добровільно відшкодованих 15 000 гривень. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Після набрання вироком законної сили арешт, накладений на речові докази — вирізку з матрацу та ніж, — підлягає скасуванню. Ніж та упаковки мають бути знищені, а одяг потерпілого — повернений йому. Також з обвинуваченого стягнуто на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз у сумі 4 266 гривень. Заставу в розмірі 60 560 гривень після набрання вироком законної сили повернуто заставодавцю.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Законної сили він набуде після спливу строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не буде подано, або після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.