На Донеччині під час бойового завдання загинув захисник Максим Максименко

Під час виконання бойового завдання на фронті загинув військовий із Білоцерківського району Київської області Максим Максименко. Серце українського воїна зупинилося 4 липня 2026 року.

Про це повідомили у пресслужбі Білоцерківської міської територіальної громади.

У повідомленні зазначили, що громада отримала сумну звістку про загибель земляка — старшого матроса Максима Максименка 1991 року народження.

Герой проходив службу старшим механіком-водієм батальйону морської піхоти однієї з військових частин. Він загинув 4 липня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Костянтинівка Донецької області.

До останнього воїн залишався вірним військовій присязі та українському народу.

У пресслужбі висловили співчуття рідним і близьким захисника.

Зеленський заявив про «вікно можливостей» для справедливого миру після саміту НАТО

Президент України Володимир Зеленський заявив, що посилення позицій ЗСУ на фронті та в небі створило «вікно можливостей» для досягнення справедливого миру. За його словами, Росія вже не має переваги у війні, а дедалі більше держав відкрито підтримують вступ України до НАТО та визнають, що українська армія здатна посилити обороноздатність Альянсу.

Про це Зеленський сказав 9 липня під час онлайн-брифінгу, де коментував підсумки зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, а також переговори з іншими лідерами на саміті НАТО в Анкарі.

Відповідаючи на запитання про те, чи вплинула його розмова з Трампом на бачення швидкого досягнення справедливого миру, президент зазначив, що і українська, і американська сторони бачать нове «вікно можливостей».

Зеленський наголосив, що останнім часом Україна помітно зміцнила свої позиції і на полі бою, і в захисті від російських повітряних атак. За його словами, ці результати вже очевидні для міжнародних партнерів.

Він окремо підкреслив, що це стало можливим передусім завдяки українським військовим, яким висловив вдячність. Саме їхні дії, за словами президента, дають йому можливість зміцнювати позиції України.

На думку глави держави, президент Росії Володимир Путін отримує інформацію про ситуацію на фронті та має розуміти, що Москва втратила свою попередню перевагу.

Водночас Зеленський зауважив, що Росія все ще спроможна завдавати балістичних ударів, через які гинуть і зазнають поранень мирні українці. Саме це, за його словами, і є єдиною перевагою, що залишилася у Кремля.

Президент також зазначив, що посилення України бачать не лише у Вашингтоні, а й керівники інших держав. Під час саміту НАТО він провів серію зустрічей, зокрема і з тими лідерами, з якими раніше не мав особистих переговорів. За його словами, всі вони відзначають, що Україна стала сильнішою.

Окремо Зеленський повідомив про зміни у ставленні держав-членів НАТО до можливого членства України. Він нагадав, що обговорення цього питання триває вже багато років, однак зараз дедалі більше країн прямо висловлюють бажання бачити Україну в Альянсі.

Одним із ключових аргументів на користь вступу, за словами президента, є бойовий досвід Сил оборони та високий рівень українського оборонно-промислового комплексу. Зеленський зазначив, що в Альянсі визнають: український ОПК уже відповідає стандартам НАТО і є одним із найкращих, так само як і українська армія. Він додав, що з Україною обороноздатність Альянсу лише зросте.

Президент також сказав, що партнери високо оцінюють українських військових, державу та технологічні компанії, і хотіли б посилитися Україною.

Крім того, Зеленський розповів про поглиблення технологічної співпраці між Україною та США. За його словами, вже підписані документи, які дають американській стороні можливість отримувати окремі українські розробки для випробувань.

Йдеться, зокрема, про повітряні та морські дрони, а також інші технологічні рішення, які викликали інтерес у США.

Після завершення випробувань Україна та Сполучені Штати планують перейти до наступного етапу — укладення «дронової угоди».

Зеленський підкреслив, що американські партнери вже дають позитивні оцінки українським розробкам, а сам факт продовження випробувань і отримання схвальних відгуків це підтверджує.

Еву Зайончковську-Гернік внесли до бази «Миротворця» після виступу в Європарламенті

Польську депутатку Європарламенту Еву Зайончковську-Гернік 8 липня 2026 року додали до бази українського сайту «Миротворець». Це сталося після її виступу в Європейському парламенті, під час якого вона розкритикувала УПА та розірвала червоно-чорний прапор.

Про це депутатка повідомила на своїй сторінці у Facebook.

Під час парламентських дебатів щодо вступу України до Євросоюзу Зайончковська-Гернік закликала відмовитися від «злочинних ідеологій» Організації українських націоналістів та УПА і «викидати їх у сміття». Вона також заявила, що «у ЄС немає місця країнам, які прославляють вбивць польських громадян». Окрім цього, депутатка піддала критиці рішення Володимира Зеленського про створення Пантеону героїв.

Після того як її внесли до бази «Миротворця», Зайончковська-Гернік звернулася до президента України Володимира Зеленського. У своєму посланні «від імені мільйонів поляків» вона наголосила, що вступ до ЄС є несумісним із прославленням діячів ОУН та УПА. Також вона зазначила, що польські громадяни «ніколи не погодяться» на прийняття України до Євросоюзу за нинішньої політики історичної пам’яті.

Туреччина зміцнила роль у системі європейської безпеки — The Telegraph

Туреччина пройшла шлях від «країни-парії» до одного з провідних учасників європейської безпеки. На тлі саміту НАТО в Анкарі держава демонструє посилення свого військового, дипломатичного та стратегічного впливу. Саме такого висновку дійшла газета The Telegraph.

Як зазначає видання, Туреччина має другу за чисельністю армію в НАТО та за останнє десятиліття помітно посилила власний оборонно-промисловий комплекс. Нині країна може самостійно покривати близько 80% своїх військових потреб, а торік експорт озброєнь перевищив рекордні 10 мільярдів доларів.

The Telegraph також наголошує, що важливу роль відіграє вигідне географічне розташування Туреччини, її вплив у Чорноморському регіоні, на Близькому Сході та Південному Кавказі. Крім того, здатність Анкари одночасно вести діалог із Заходом і низкою регіональних держав зробила її одним із найважливіших елементів системи європейської безпеки.

Німеччина домовилася про закупівлю ракет Tomahawk у США

Німецький уряд отримав від Білого дому згоду на придбання американських крилатих ракет великої дальності Tomahawk. Про цю домовленість під час саміту НАТО в Анкарі заявив німецький канцлер Фрідріх Мерц.

Водночас Державний департамент США поки що офіційно не оголосив про схвалення продажу цих ракет і наземних пускових установок Typhoon. Про це повідомляє журнал Defence Express.

За наявними даними, Берлін планує купити 400 ракет і три пускові установки, однак повні умови угоди досі не розкриті.

Для Німеччини такі постачання мають особливе значення з кількох причин. Наразі єдиним далекобійним засобом ураження в Бундесверу залишається невелика кількість ракет Taurus, дальність польоту яких сягає 500 км. Водночас дальність Tomahawk становить 1600 км, що дає німецькій армії можливість уразити Москву безпосередньо з території Німеччини. Однак такий удар навряд чи буде максимально ефективним, адже ракета може витратити до 50% свого запасу ходу на маневрування під час польоту.

Окремо розглядається ймовірність розміщення пускових установок Typhoon на території Польщі. У такому разі підльотний час американських ракет може суттєво скоротитися.

Основною проблемою для швидкого виконання контракту залишається нестача озброєння у самих США, а також уже сформована черга з інших замовників. Під час військової операції в Ірані армія США використала понад 1000 ракет Tomahawk, що становить 30% її власних запасів. У США цього року планують випустити лише 207 одиниць, хоча у 2027 році виробництво мають намір збільшити до 785 одиниць.

Крім того, Вашингтон повинен виконати замовлення ще на 800 ракет для Австралії, Японії та Нідерландів. Через це строки передачі озброєння Берліну можуть помітно зміститися.

Євродепутати закликали розслідувати дії Джанні Інфантіно через історію з Трампом і Балогуном

Група депутатів Європейського парламенту офіційно закликала розслідувати діяльність президента ФІФА Джанні Інфантіно. Підставою для гучного скандалу стала історія зі скасуванням дискваліфікації американського форварда Фоларіна Балогуна після звернення адміністрації Дональда Трампа до футбольної федерації.

Про це повідомляє інформаційне агентство AP News.

Євродепутати вимагають ретельно перевірити дії керівництва ФІФА щодо можливого політичного впливу з боку Білого дому. Парламентарі прагнуть з’ясувати, чи не порушив Інфантіно базовий принцип політичної нейтральності спорту, пішовши на поступки американській владі у питанні скасування покарання для футболіста.

Аеропорт Палм-Біч у США отримав ім’я Дональда Трампа

Аеропорт Палм-Біч у США перейменували на честь президента Дональда Трампа, про що повідомили представники повітряної гавані. Очікується, що з 18 серпня зміниться і міжнародний код аеропорту: замість PBI використовуватиметься позначення DJT.

Першим літаком, який прибув до аеропорту після оновлення назви, став Boeing 757 Трампа, відомий як Trump Force One. Цей літак президент використовував під час передвиборчих кампаній і публічних заходів.

Перейменування аеропорту стало ще одним прикладом використання імені Трампа в державних і приватних ініціативах. Це рішення спричинило обговорення в США через неоднозначне ставлення суспільства до практики присвоєння об’єктам імен чинних політиків.

У Польщі назвали реальні терміни запуску виробництва ракет Patriot в Україні

Міністр оборони Польщі заявив, що запуск виробництва ракет для систем Patriot в Україні займе «багато тижнів», передає PAP.

За його словами, йдеться про етап, який потребуватиме тривалого часу. У матеріалі зазначено: «Відповідаючи на питання про терміни початку виробництва ракет в Україні, він оцінив, що цей етап займе багато тижнів (wielotygodniowy)».

Міністр наголосив, що це непростий процес, оскільки навіть у США виробництво ракет для Patriot не покриває потреби самих Сполучених Штатів. Водночас, за його словами, діяти потрібно максимально швидко. «Ми сповнені рішучості. Польща готова негайно приступити до обслуговування та подальших кроків», — наводить видання слова міністра.

При цьому українські пабліки перекладають його слова як «кілька тижнів».

Польща хоче пришвидшити легалізацію для громадян п’яти країн

Уряд Польщі підготував поправки до закону про іноземців, які мають прискорити легалізацію перебування для громадян США, Японії, Південної Кореї, Великої Британії та Австралії.

Ініціатива передбачає запровадження механізму «мовчазної згоди». Якщо воєвода не ухвалить рішення за заявою протягом 60 днів, її автоматично вважатимуть схваленою. Якщо в документах будуть помилки або бракуватиме даних, відлік цього строку починатиметься лише після їх усунення.

У владі пояснюють такі зміни затягнутими строками розгляду заяв. В окремих воєводствах очікування рішення може тривати понад рік. За даними МВС, у 2025 році середній строк розгляду в Сілезькому воєводстві становив 633 дні, тоді як у Малопольському воєводстві рішення ухвалювали найшвидше — у середньому за 175 днів.

Нові правила планують застосовувати лише до громадян країн, які Польща вважає низькоризиковими з погляду міграції. До цієї категорії належать держави з безвізовим режимом з ЄС, високим ВВП на душу населення та членством в ОЕСР.

Водночас перевірки безпеки залишаться обов’язковими. Нова процедура не поширюватиметься на громадян багатьох країн, зокрема України, Білорусі та Грузії.

Пушилін оголосив про «медаль» за захоплення Костянтинівки

Голова «ДНР» Денис Пушилин підписав указ про заснування нової державної нагороди — медалі «За визволення Костянтинівки». Про свою ініціативу він повідомив у Telegram-каналі.

За словами Пушиліна, нагороду вручатимуть тим, хто «гідно пройшов через усі випробування, під щільним вогнем прокладав дорогу до успіху і виявив справжню мужність у боях за місто, яке Київ перетворив на потужний укріпрайон».

6 липня він заявив, що «російські війська завершують зачистку Костянтинівки від окремих підрозділів ЗСУ».

Також Пушилін зазначив, що для «днр» Костянтинівка є містом із багатою історією, «яка нерозривно пов’язана з долею Росії».

Окрім цього, він нагадав, що саме тут у 1937 році було виготовлено рубінове скло для зірок Московського Кремля, і назвав це підтвердженням того, що «Донбас завжди був невід’ємною частиною Росії».