Справу щодо можливого хабаря Петеру Сійярто передали поліції Будапешта

Колишньому міністру закордонних справ Угорщини Петеру Сійярто, соратнику Орбана, у справі про можливе отримання хабаря може загрожувати до 3 років позбавлення волі. Про це повідомляє Index.

Як стало відомо, справу щодо ймовірного прийняття хабаря колишнім очільником МЗС Угорщини Сійярто, якою спочатку займалася прокуратура, передали до головного управління поліції Будапешта, оскільки це більше належить до сфери його відповідальності.

У прокуратурі після отримання заяви про ймовірне скоєння злочину ексміністром зазначили, що наведена заявником інформація “може вказувати на злочин отримання хабаря”. Оскільки ексміністр більше не є депутатом і не має імунітету, у разі розвитку справи та доведення його провини йому може загрожувати до 3 років позбавлення волі, пише видання.

Пропагандистка з РФ поширила версію про нібито «спецоперацію» з мопедистами у Маріуполі

Російська блогерка Санія Денісова, яка переїхала на тимчасово окупований Донбас, заявила про нібито «спецоперацію» українських спецслужб у Маріуполі. За її словами, підліткам начебто платять за гучну їзду на мопедах, аби відволікати російських військових.

Про це повідомляє «ОстроВ».

Як стверджує Денісова, раніше вона вважала, що любителі шумної їзди на мопедах просто не розуміють, що заважають російським військовим. Однак згодом, за її словами, знайомі з Маріуполя нібито повідомили їй, що «гонки на мопедах — це спецоперація українських спецслужб».

Блогерка також навела слова неназваного джерела: «Знайома живе в Маріуполі, почала кричати на цих мопедистів, а вони їй у відповідь, мовляв, нам платять 20 тисяч рублів, щоб ми відволікали військових».

Після цього Денісова назвала такі дії «зрадою Батьківщини» та заявила, що за це нібито передбачене покарання до 20 років ув’язнення.

Як РЕБ працює проти повітряних загроз: пояснення Сергія Бескрестнова “Флеш”

Радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов “Флеш” відповів на найпоширеніші запитання про роботу РЕБ проти повітряних загроз.

За його словами, РЕБ не змушує «Шахед» впасти. Його завдання полягає в тому, щоб не дати «Шахеду» знайти й атакувати ціль, а також надати силам ППО додаткову можливість збити «Шахед».

Також “Флеш” наголосив, що РЕБ не відхиляє балістику. Він зазначив, що навіть якби РЕБ міг це робити, таку можливість не використовували б у містах. За його словами, краще, щоб ракета прилетіла вночі на територію порожнього заводу, ніж у сусідній житловий комплекс під впливом РЕБ.

Окремо він пояснив, що технології РЕБ можуть впливати на КАБ. Водночас зробити це складно, а противник постійно працює над захистом системи наведення.

“Флеш” додав, що, як і у випадку з балістикою, ніхто не наважиться відхиляти КАБ, який летить на завод у місті. Відхилення КАБ поза населеним пунктом не знищить КАБ — він впаде на нашій території, завдавши збитків.

На завершення Сергій Бескрестнов зазначив, що не буде розповідати про інші типи ракет та РЕБ.

Посуха на Дунаї відкрила залишки давньоримського мосту в Болгарії

У Болгарії надзвичайно низький рівень води в Дунаї дав змогу побачити фрагменти фундаментів стародавнього мосту Костянтина. Посуха створила для археологів рідкісну нагоду задокументувати одну з найвражаючих інженерних споруд Римської імперії.

Сильну посуху в деяких регіонах Європи спричинила серія рекордних хвиль спеки, що охопили континент цього літа. Це вплинуло на такі великі річки, як Дунай і Рейн. Про це повідомляє Reuters.

Міст був збудований за наказом імператора Костянтина I та відкритий у 328 році н. е. Він з’єднував стародавнє місто Ульпія-Оескус із Суцидавою на території сучасної Румунії.

Довжина споруди перевищувала 2 км, і її вважають одним із найдовших мостів античності, хоча існував він недовго. Вважається, що міст був майже повністю зруйнований приблизно у 367 році н. е.

Минулого вівторка команда з музею в Плевені провела аерофотозйомку та документацію видимих залишків мосту поблизу села Гиген на півночі Болгарії.

Дослідники застосовували дрони для картографування та фотографування залишків мосту, що оголилися через посуху. Вони відстежували лінію видимих фундаментів і оцінювали їхній стан.

“Для археологів ці моменти є надзвичайно цінними, оскільки природа на короткий час відкриває об’єкт, який більшу частину часу залишається прихованим під Дунаєм. Це дає нам рідкісну можливість спостерігати за ним, документувати та досліджувати його в його природному середовищі”, – зазначив Павел Попов із Регіонального історичного музею в Плевені.

Зарплати правління ПриватБанку за липень

Голова правління “ПриватБанку” у липні отримав 4,459 млн гривень заробітної плати. Про це йдеться в матеріалах банку. Також йому нарахували 653 тис. гривень у негрошовій формі.

Заступники голови правління отримали зарплати у таких розмірах: 1,223 млн гривень, 1,531 млн гривень, 1,609 млн гривень та 1,833 млн гривень.

Членам правління нарахували зарплати у розмірах 1,819 млн гривень, 2,939 млн гривень, 1,457 млн гривень та 1,675 млн гривень.

До складу правління “ПриватБанку” входять 9 осіб. Головою є Мікаель Бьоркнерт, заступниками — Наталія Савчук, Лариса Чернишова, Марк Краббенборг та Олексій Філіпов, членами правління — Солвіта Деглава, Дмитро Мусієнко, Євген Заіграєв та Антон Разумний.

Родрі обрав «Барселону» після відмови «Реалу»

Пабло Баркеро, агент футболіста збірної Іспанії та «Манчестер Сіті» Родрі, якого визнали найкращим гравцем ЧС-2026, заявив, що його клієнт не прийняв пропозицію «Реала».

В інтерв’ю goal.com він зазначив, що пропозиція була справді хорошою. За його словами, вони цінують професіоналізм, клас, повагу та підхід «Реала» до переговорів. Також агент підкреслив, що мадридський клуб серйозно прагнув підписати Родрі та зробив усе можливе, щоб переконати його.

Як повідомив відомий інсайдер Ніколо Скіра, 30-річний опорний півзахисник уже погодив умови контракту з «Барселоною».

Сторони узгодили угоду до 2030 року, а зарплата гравця становитиме 15 млн євро на рік.

Родрі став гравцем «Манчестер Сіті» влітку 2019 року, перейшовши з мадридського «Атлетіко» за 70 мільйонів євро. Відтоді у складі «містян» він провів 298 матчів, забив 28 голів і віддав 32 асисти.

Разом зі збірною Іспанії півзахисник виграв минулий чемпіонат світу, а у 2024 році отримав «Золотий м’яч».

«Нова пошта» знайшла песика та пообіцяла передати його новій родині

«Нова пошта» заявила, що розшукала собаку, якого раніше працівники вигнали з відділення під час спеки. Зараз тварина в безпеці, а після огляду у ветеринара її передадуть новій родині.

Про це повідомили у заяві «Нової пошти».

«Друзі, маємо гарну новину: ми знайшли песика!» — зазначили в компанії.

Нині собака перебуває вдома в одного зі співробітників «Нової пошти». У компанії розповіли, що тварину нагодували та забезпечили їй безпеку.

Наступного дня песика мають відвезти до ветеринарної клініки, де його оглянуть і зроблять необхідні щеплення.

Після цього, як повідомили в компанії, песик вирушить до своєї нової люблячої родини.

У «Новій пошті» також подякували всім, хто долучився до пошуків, і пообіцяли надалі інформувати про долю тварини.

Смерть Олега Котова після повернення з російського полону

Колишній український поліцейський Олег Котов помер після повернення додому з російського полону, де його незаконно утримували понад чотири роки. Як повідомляє Welt, під час ув’язнення росіяни приховали від нього діагноз — рак, і жодного лікування він не отримав.

Олега Котова російські військові затримали у квітні 2022 року у його будинку в селищі Козача Лопань на Харківщині. До початку повномасштабного вторгнення він працював у поліції, а на час окупації вже був пенсіонером.

Спершу його вивезли на допит. Після того як окупанти з’ясували, що його син служить у поліції Харкова, чоловіка почали катувати. За словами Котова, за час незаконного утримання він зазнав побиття, тортур електричним струмом, імітації страт, психологічного тиску та повної ізоляції.

Під час перебування в одному з місць утримання його стан здоров’я серйозно погіршився. Росіяни не повідомили йому про діагноз, однак він випадково почув розмову лікарів і зрозумів, що, ймовірно, має рак.

5 червня 2026 року Олега Котова повернули до України в межах одного з обмінів. Після обстеження українські лікарі виявили у нього рак із численними метастазами. Через відсутність будь-якого лікування під час полону врятувати чоловіка не вдалося — наприкінці липня він помер.

«Це зло має бути переможене», — наголошується в матеріалі.

У полку «Скеля» підтвердили переведення частини військових до інших підрозділів

У 425 окремому штурмовому полку «Скеля» підтвердили, що частину військовослужбовців перевели до інших підрозділів за рішенням командування. Про це у відділенні комунікацій «Скелі» повідомили в коментарі hromadske.

У полку зазначили, що виконують усі отримані розпорядження, які визначають переміщення особового складу.

Також у 425 окремому штурмовому полку «Скеля» заявили, що продовжують виконувати бойові завдання на всіх визначених напрямках. Там наголосили, що жоден із підрозділів не був відведений із займаних позицій і не припинив виконання поставлених завдань.

У відділенні комунікацій полку пояснили, що організаційні рішення щодо розподілу особового складу між військовими частинами належать до компетенції вищого військового командування та є частиною управління Сил оборони України в умовах війни.

«Ми були, є і залишаємося піхотою Збройних сил України. Наш обов’язок — не обговорювати накази, а виконувати їх. Ми всіляко підтримуємо головнокомандувача, яке б звання чи прізвище він не мав, адже саме на ньому лежить відповідальність за збереження України», — заявили у полку.

У полку «Скеля» додали, що й надалі готуватимуть військовослужбовців, виконуватимуть бойові завдання головнокомандувача та «за потреби підставлятимуть плече іншим підрозділам Сил оборони».

Ліван і Ізраїль узгодили перелік держав для контролю за роззброєнням «Хезболли»

Ліван та Ізраїль погодили короткий список країн, які можуть відправити свої військові контингенти для нагляду за роззброєнням «Хезболли» в межах угоди, укладеної за посередництва Сполучених Штатів. Остаточне рішення щодо складу цих держав має ухвалити Вашингтон.

Як повідомляє Reuters із посиланням на високопоставленого ліванського чиновника, потенційних учасників визначили під час переговорів між представниками Лівану та Ізраїлю. Ці зустрічі цього тижня проходили в посольстві США в Римі. Водночас співрозмовник агентства не розкрив, які саме країни включили до переліку і скільки їх.

Обговорення стосувалися виконання угоди від 26 червня. Вона передбачає поступове виведення ізраїльських військ з території Лівану в обмін на роззброєння «Хезболли». За дотриманням цих умов має стежити третя сторона.

При цьому «Хезболла» не бере участі в домовленостях і вже заявила, що не збирається складати зброю.

За даними агентства, Ліван не погодився з попередньою пропозицією залучити до перевірки процесу роззброєння приватні охоронні компанії. Натомість Бейрут наполягає, щоб такі завдання виконували лише військові підрозділи іноземних держав.

«Ми досягли домовленості щодо короткого списку країн. Американська сторона тепер визначить остаточний склад, і це може бути більше ніж одна держава», – повідомив ліванський посадовець.

Окремо сторони ведуть обговорення правових механізмів розміщення іноземних військових у Лівані. Один із можливих варіантів передбачає включення майбутньої місії до складу Тимчасових сил ООН у Лівані, мандат яких завершується наприкінці року. У такому разі може знадобитися нова резолюція Ради Безпеки ООН.

Водночас домовитися про наступний район, звідки мають вивести ізраїльські війська, учасникам переговорів не вдалося. Ліван запропонував передати під контроль своїх сил міста Бінт-Джбейль та Хіям, які зазнали значних руйнувань унаслідок бойових дій.