Вранці 10 серпня російські безпілотники та керовані авіабомби рухалися у напрямку Сумщини. Також було зафіксовано реактивні БпЛА, що прямували на Полтаву.
Про це повідомили Повітряні сили ЗС України.
О 08:15 Повітряні сили поінформували про БпЛА, які летіли на Суми з півночі.
О 08:45 було зафіксовано керовані авіабомби, що прямували на Сумщину.
О 08:57 Повітряні сили повідомили про реактивні БпЛА курсом на Полтаву.
Росія призупинила виробництво і використання ракет «Кинджал», спрямувавши ракетне паливо, кошти та комплектуючі на інші балістичні ракети. У ГУР зазначають, що такі тенденції спостерігають ще з квітня 2026 року.
Про це повідомляється в матеріалі РБК-Україна, підготовленому на основі інтерв’ю заступника начальника ГУР Вадима Скібіцького.
Як розповів Скібіцький, нині ракетне паливо використовують не для «кинджалів», а для інших балістичних ракет.
Також російська сторона зупинила випуск і застосування Х-32, яка є модернізацією Х-22. Ресурси, зокрема кошти та комплектуючі, що раніше виділялися на ці ракети, перерозподілили на інші типи, які вважають ефективнішими.
За словами Скібіцького, Росія намагалася підвищити точність Х-32, але кілька бойових випробувань засвідчили, що досягти цього не вдалося. Саме тому ракету знову відправили на доопрацювання, а її серійне виробництво поставили на паузу.
«Такі ж у них нюанси і з “кинджалами”. Навряд чи ми згадаємо випадок, коли ця ракета влучала точно у ціль. Для ефективної ракети відхилення від цілі не має перевищувати 5–7 метрів, а в них — 30 метрів і більше», — наголосив заступник начальника ГУР.
Він додав, що противник концентрується на виробництві окремих засобів ураження і відповідно спрямовує на них фінансування.
«І це логічно: якщо є певні типи ракет, які доходять до цілей, — вони збільшують їхнє виробництво. Крім того, вони роблять акцент на виробництві тих засобів, для яких у них є комплектуючі», — пояснив Скібіцький.
У ніч проти 10 серпня російські війська здійснили повітряну атаку на Україну, застосувавши керовану авіаційну ракету Х-59/69, три баражуючі боєприпаси «Бандероль» і 126 ударних БпЛА. Про це повідомили Повітряні сили ЗС України.
До відбиття нападу були залучені авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ і безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони України.
За попередніми даними, станом на 09:00 сили протиповітряної оборони збили або подавили 92 ворожі БпЛА типу Shahed, «Гербера» та дрони інших типів. Також на півночі, півдні та сході країни було збито або подавлено три баражуючі боєприпаси «Бандероль».
Зафіксовано влучання 31 ударного БпЛА у 22 локаціях. Крім того, падіння збитих уламків зафіксували на двох локаціях.
Унаслідок активної протидії ворожа ракета цілей не досягла, а інформація щодо місця її падіння уточнюється. Водночас атака триває, і в повітряному просторі залишаються декілька ворожих БпЛА.
Уранці 10 серпня в Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої загинули 27-річна жінка та її дворічна дитина. Водій легкового автомобіля дістав тілесні ушкодження, його госпіталізували.
Як повідомляє поліція Києва, аварія сталася близько 5:50 на Житомирському шосе у Святошинському районі столиці.
За попередніми даними, 24-річний водій автомобіля Audi не витримав безпечної дистанції та врізався у вантажівку з причепом, яка їхала попереду.
Унаслідок зіткнення його 27-річна дружина та дворічна дитина загинули на місці. Сам водій зазнав тілесних ушкоджень і був госпіталізований. Попередньо встановлено, що він перебував у тверезому стані.
За фактом ДТП відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, якщо вони спричинили загибель кількох осіб.
У ніч проти середи, 5 серпня, в аеропорту Лейпциг/Галле оголосили тривогу після того, як на пероні виявили безпілотник із детонатором. Він лежав поруч із вантажним літаком типу “Антонов” українського походження. Через інцидент польоти тимчасово призупинили, а під час подальшого польоту літак у повітрі зіткнувся з невідомим об’єктом.
Про деталі повідомило німецьке видання BILD.
Після виявлення підозрілого предмета Федеральна поліція залучила саперів і дистанційно керованого робота для його знешкодження. Зона вантажних перевезень відокремлена від пасажирської. Через подію польоти в аеропорту призупиняли до 1:55, а один пасажирський літак з Майорки перенаправили до Нюрнберга. Станом на ранок південна злітно-посадкова смуга залишалася закритою через слідчі дії, однак решта авіасполучення працює без перебоїв. Загрози для населення немає, повідомила речниця аеропорту Марет Монтавон.
Після початку тривоги вантажний літак був змушений здійснити повторний зліт. Згодом, приблизно за шість кілометрів від летовища на висоті 400 метрів, він зіткнувся у повітрі з невідомим об’єктом. Літак успішно приземлився в Ганновері, де зафіксували незначні пошкодження передньої частини.
Поліція Нижньої Саксонії кваліфікувала подію як злочин проти державної безпеки та розглядає версію можливого диверсійного нападу. Розслідування ведуть поліціянти земель Нижня Саксонія і Саксонія. Пошуки пілота дрона наразі результатів не дали.
У Дніпрі співробітники СБУ затримали тікток-блогера, який поширював інформацію про місця перебування мобільних груп ТЦК та правоохоронців. Про це повідомила пресслужба СБУ.
За даними відомства, блогер мав аудиторію майже 7 тисяч користувачів. Працюючи водієм на приватному підприємстві, він під час робочих поїздок стежив за місцями зосередження військових і поліцейських, а потім публікував ці відомості, щоб допомогти уникати заходів оповіщення.
Окрім цього, у Дніпрі викрили чоловіка, який продавав військовозобов’язаним фіктивні медичні довідки про нібито проведені хірургічні операції через «погане» здоров’я.
Надалі він обіцяв клієнтам використати особисті зв’язки у ВЛК, щоб посприяти «списанню» потенційних призовників із військового обліку.
У Сумській області внаслідок російських обстрілів постраждала одна людина. Окупанти атакували безпілотниками та керованими авіаційними бомбами, пошкодивши цивільну інфраструктуру. Про це повідомили у ДСНС України.
У Глухівській громаді російський ударний безпілотник пошкодив поштове відділення та житловий сектор.
Крім того, ворог завдав ударів керованими авіаційними бомбами по Сумах. Унаслідок атаки були зруйновані приватні житлові будинки, нежитлові приміщення та об’єкти інфраструктури.
Унаслідок російських обстрілів одна людина дістала травми.
Через російські обстріли в Україні було знищено понад 1,1 мільйона шкільних підручників. Держава зараз зосереджена на тому, щоб якнайшвидше компенсувати ці втрати та забезпечити учнів необхідною літературою до старту нового навчального року.
Про це у Facebook повідомив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко.
Як зазначив міністр, за попередніми оцінками, через російські атаки знищено понад 1,1 мільйона шкільних підручників. Водночас цього року для українських школярів друкується 13,5 мільйона примірників, тому спільним завданням є якомога швидше надолужити втрати й зробити все можливе, щоб навчальний процес розпочався без збоїв.
Бутенко також повідомив, що держава працює над підтримкою українських видавництв, чиї виробничі та логістичні потужності постраждали внаслідок російських ударів.
За його словами, уже опрацьовуються механізми підтримки, щоб видавництва могли відновити виробництво, а діти якнайшвидше отримали необхідні підручники.
У Рівненській області граната вибухнула в руках 22-річного хлопця. Унаслідок цього тяжкі поранення отримали він і його 23-річна дівчина. Про інцидент повідомив заступник голови Національної поліції України Андрій Нєбитов.
Обох постраждалих госпіталізували. Молодший брат хлопця та інші члени родини, які на момент вибуху перебували в помешканні, травм не зазнали.
Як розповів Нєбитов, молода пара є студентами-медиками й приїхала з Києва в гості до батьків. «Молода пара – студенти-медики, приїхали до батьків у гості з Києва. Але там, де завжди очікуєш безпеку, виявилось страшніше, ніж під обстрілами в столиці», – розповів Нєбитов.
За словами Андрія Нєбитова, гранату із зони бойових дій привіз батько постраждалого хлопця. Від початку 2026 року поліцейські вилучили 19 666 гранат, що зберігались незаконно. «Закликаю всіх, хто досі тримає вдома вибухові колекції, здати їх до поліції. Зброя повинна бити ворога – не вас і ваших дітей», – зазначив Андрій Нєбитов.
ТОВ «Платіжний центр «ГЕРЦ» та пов’язані структури групи Костянтина Ткача вже багато років фактично монопольно обслуговують платежі за послуги ДП «Документ». Це підприємство міграційної служби відповідає за видачу та облік документів громадян. Його значення особливо посилилося після початку повномасштабної війни, коли багато українців були змушені виїхати за кордон.
Як повідомляють розслідувачі, попит на оформлення нових документів за межами України різко зріс, і люди були готові сплачувати значні суми за легалізацію. Саме на цьому, за їхніми даними, заробили комерційні структури. При цьому у відкритих джерелах немає офіційної інформації про договір між ДП «Документ» і «ГЕРЦ». Про існування цього зв’язку громадяни дізнаються вже під час подання заяви на новий паспорт, коли їм надають реквізити для оплати через конкретну платіжну систему без альтернативи. Фактично державне підприємство не залишає можливості обрати інший спосіб оплати.
«ГЕРЦ» працює як платіжний посередник і має ліцензію НБУ на переказ коштів без відкриття рахунків. ДП «Документ», яке належить до сфери управління Державної міграційної служби, використовує цю компанію для прийому платежів за паспортні та інші адміністративні послуги. Водночас публічного тексту договору між сторонами у відкритому доступі немає. Наявність комісії можна встановити лише за тарифами, опублікованими на сайті самої компанії.
Саме на сайті «ГЕРЦ» прямо вказано розмір комісії за такі платежі — 3 % + 10 грн. Це лише один із напрямів роботи компанії поряд із прийомом комунальних платежів, штрафів та інших оплат. Однак у загальному переліку послуг фірми цей напрям не відображений. Наприкінці 2024 року комерційна директорка ТОВ ФК «ГЕРЦ» Олена Кисельова називала одним із ключових досягнень компанії за той рік успішний запуск прийому оплат у ДП «Документ».
Водночас структури Ткача мають токсичну репутацію для державних органів. БЕБ неодноразово відкривало провадження за ст. 212 ККУ щодо ухилення від сплати податків. У матеріалах згадуються компанії групи «ГЕРЦ», зокрема через ймовірне використання фіктивних контрагентів і завищення податкового кредиту з ПДВ. Обшуки в офісі групи на вулиці Єврейській в Одесі проводилися, зокрема, у липні 2024 року. Ці справи тривають із 2021–2022 років.
Окремо у 2024 році Держаудитслужба зафіксувала в ДП «Документ» порушення на суму близько 71 млн грн. Йдеться про необґрунтовані премії та надбавки, виплати за невідпрацьований час, а також закупівлі без належних процедур на суму понад 52 млн грн.
На українському ринку є й інші ліцензовані платіжні сервіси, через які можна приймати оплату за послуги державних і комунальних підприємств. Серед них LiqPay (ПриватБанк), де комісія зазвичай становить 1,5–2,75 %, Portmone, WayForPay, EasyPay, iPay, NovaPay та інші. Крім того, банківські застосунки на кшталт Приват24, monobank, Ощад 24/7 часто дають змогу оплачувати послуги безпосередньо за реквізитами.
Для сервісних центрів МВС уже запровадили власний «Платіжний хаб». Він створює єдиний платіжний документ із QR-кодом, який можна сплатити через мобільний банкінг або будь-який інший сервіс. Така система автоматично визначає суми зборів і знижує ризик помилок. Наразі хаб переважно застосовується для реєстраційних дій із транспортними засобами, але його планували поширити й на інші послуги.
Щодо ДП «Документ» публічної інформації про обов’язкове використання саме «ГЕРЦ» немає. Водночас на практиці громадяни часто можуть сплачувати за реквізитами підприємства через банк або інші сервіси, якщо такі реквізити їм надають. Попри це, у багатьох випадках безпосередньо на місці або на сайті пропонують саме інтегрованого посередника, у цьому випадку — «ГЕРЦ», оскільки для самого підприємства це технічно зручніше.
Зважаючи на те, що ДП «Документ» уже надало послуг ДМС на понад 1 млрд гривень, а кошти проходять через платіжного посередника, а також беручи до уваги тривалі податкові розслідування щодо групи «ГЕРЦ» і підтверджені корупційні порушення всередині ДП «Документ», НАБУ, СБУ, ДБР та Держфінмоніторинг мають підстави уважно перевірити характер співпраці між підприємством і платіжною компанією. Зокрема, йдеться про умови договорів, розміри комісій і можливі ризики відмивання коштів або зловживань.
У матеріалі також наголошується, що Ткач роками вибудовував вплив у різних органах державної влади, передусім у системі МВС, перетворюючи державні грошові потоки на приватний заробіток. На цьому тлі постає ширше питання і до самої держави: чому за десятиліття вона не створила власну сучасну платіжну систему, чому роками дозволяла приватному бізнесмену заробляти на державних потоках, а коштам, за наявності відповідних доказів, у підсумку опинятися через пов’язаних із правоохоронною системою осіб в офшорних юрисдикціях. Окремо порушується і головне питання: хто всі ці роки гарантував недоторканність цієї моделі?