Зеленські прибули до Анкари для участі в саміті НАТО

У вівторок, 7 липня, президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська прибули до Анкари, де візьмуть участь у саміті НАТО.

Програму першого дня, 7 липня, мають відкрити заходи Форуму оборонної промисловості НАТО. Із ключовою промовою там виступить генеральний секретар Альянсу Марк Рютте. Після цього очікується коротка спільна заява Рютте та Зеленського.

На другу половину дня заплановані офіційний прийом і вечеря для глав держав і урядів та їхніх подружжів. Одночасно мають відбутися засідання Ради Україна — НАТО на рівні міністрів закордонних справ, а також зустріч міністрів оборони країн Альянсу з представниками Японії, Південної Кореї, Нової Зеландії та Австралії.

Головне засідання Північноатлантичної ради за участю глав держав і урядів призначене на середу, 8 липня, о 11:45. Також повідомлявсь, що о 15:00 Марк Рютте проведе пресконференцію, де підсумує результати саміту.

Саміт НАТО в Анкарі: Європа прагне уникнути суперечок із Трампом

Дональд Трамп вирушає на саміт НАТО в Анкарі в роздратованому стані, через що європейські лідери побоюються можливих конфліктів з американським президентом. Саме позиція Трампа, за даними CNN із посиланням на джерела, стала причиною того, що Зеленського не допустять до основних засідань.

Як повідомляє телеканал, Трамп погодився приїхати лише після попередження з боку офісу президента Туреччини, що відмова від участі буде сприйнята як прояв неповаги особисто до Ердогана. Інакше американський лідер цього року не планував відвідувати саміт.

Європейські політики сподіваються провести зустріч без серйозних зіткнень. Вони мають намір ухвалити нові оборонні зобов’язання, щоб «заспокоїти Трампа». Водночас у приватних розмовах визнають, що не впевнені в успішному завершенні саміту з огляду на постійну критику з боку американського президента, зокрема через недостатню підтримку у протистоянні з Іраном.

Під час саміту також планують обговорити ситуацію в Ормузькій протоці. Однак у Вашингтоні сумніваються, що європейські країни мають достатні військові можливості, аби зробити помітний внесок у будь-які спільні дії.

Ще однією гострою темою залишається Гренландія. Трамп не відмовився від ідеї її приєднання. «На даний момент єдине рішення, яке ми бачимо для врегулювання цієї ситуації, — придбання Гренландії Соединеними Штатами, але ми продовжимо розглядати й інші варіанти», — заявив високопоставлений представник американської адміністрації.

Європа також очікує чіткіших роз’яснень щодо виведення американських військ, яке останніми місяцями відбувається швидше, ніж очікувалося. На думку європейських чиновників, це «може підбадьорити Росію».

Зеленського запросили лише на вечерю лідерів, але в робочих засіданнях він участі не братиме. Як зазначається, це є сигналом, що надії Києва на вступ до Альянсу залишаються нереалізованими.

Водночас видання пише, що Трамп «вражений здатністю Зеленського продовжувати опір значно сильнішому противнику».

Суд у Лондоні відмовив Nord Stream у виплаті €580 мільйонів за знищення «Північних потоків»

Компанія Nord Stream не змогла виграти позов на €580 мільйонів проти групи страховиків, яку очолює Lloyd’s of London, у справі про вибухи, що зруйнували російські газопроводи «Північні потоки». Суд дійшов висновку, що страховики не мають обов’язку відшкодовувати ці збитки.

Про це повідомляє Financial Times.

Високий суд Лондону постановив, що до страхових полісів у цьому випадку застосовується виняток щодо воєнних дій. Саме це дає страховим компаніям змогу уникнути однієї з найбільших страхових виплат в історії, пов’язаних із пошкодженням інфраструктури.

Під час розгляду справи серед імовірних відповідальних за вибухи в Балтійському морі у 2022 році називали Росію, Україну та США. Водночас суддя Клер Моулдер не визначила, хто саме стоїть за підривами.

Рішення суду означає, що західним страховим компаніям не доведеться сплачувати значну компенсацію компанії, контрольний пакет якої належить «Газпрому».

У рішенні на 96 сторінок, ухваленому після шеститижневого судового розгляду цього року, Моулдер вказала, що для встановлення відповідальності страховиків немає потреби з’ясовувати, хто саме організував вибухи.

Оцінивши всі правдоподібні версії, суддя дійшла висновку, що війна між Росією та Україною в будь-якому випадку була «суттєвою» причиною цих подій. Саме тому, за її висновком, виняток щодо воєнних дій підлягає застосуванню.

Це стало перемогою для групи страховиків, серед яких Lloyd’s і Arch. Їхня позиція полягала в тому, що вибухи були наслідком війни або ж мали державну санкцію, а отже, не підпадають під страхове покриття.

Представники Nord Stream, зі свого боку, стверджували, що виняток щодо воєнних дій не слід застосовувати, оскільки війна була лише тлом, а не прямою причиною вибухів. Крім того, юристи компанії припускали, що диверсію могли вчинити недержавні диверсанти. Однак Моулдер зазначила, що навіть за такого сценарію їхні мотиви все одно були б зумовлені війною.

Марта Костюк уперше дісталася чвертьфіналу Wimbledon-2026

Українська тенісистка Марта Костюк уперше в кар’єрі вийшла до чвертьфіналу Відкритого чемпіонату Великої Британії з тенісу Wimbledon. 24-річна киянка у непростому матчі перемогла американку Ешлі Крюгер у двох сетах — 6:4, 6:4.

Тенісистки провели на корті 83 хвилини. За цей час Костюк двічі подала навиліт, реалізувала чотири з 10 брейк-пойнтів і виграла 22 активні розіграші. Водночас у її пасиві — одна подвійна помилка та 13 невимушених помилок.

Перший сет українка виграла досить упевнено. У другій партії вона поступалася з рахунком 2:4, але зуміла змінити хід гри та взяла чотири гейми поспіль. Після переможного завершення матчу Марта виконала свій традиційний на лондонських кортах танок.

У матчі за вихід до півфіналу Вімблдону-2026 Костюк зіграє з переможницею протистояння Жасмін Паоліні (Італія) — Олександра Еала (Філіппіни). Остання у попередньому раунді вибила з турніру колишню першу ракетку світу Ігу Швьонтек.

Фейкову «нараду під Києвом» Кадирова 2022 року зняли у підвалі в’язниці в Грозному

Відео «наради» Рамзана Кадирова, яке у 2022 році подавали як зйомку нібито під Києвом, виявилося фейком. Насправді його зняли у підвалі секретної в’язниці в Чечні.

Про це йдеться в розслідуванні видання «Новая газета Европа».

Чеченський телеканал «Грозный» опублікував цей ролик 13 березня 2022 року. Тоді пропагандисти стверджували, що глава Чечні особисто прибув у зону бойових дій в Україні та перебуває лише за 7 кілометрів від Києва.

На відео Кадиров у камуфляжі сидів у підвальному приміщенні. На стіні заздалегідь розмістили чеченський прапор із портретом його батька.

Як з’ясували журналісти, вся ця «нарада» була інсценуванням, підготовленим його піар-командою. Зйомки відбувалися 12 березня в одному з приміщень секретної в’язниці спеціального загону швидкого реагування «Ахмат» у самому Грозному.

За даними джерел видання, частину учасників цього відео привели на «нараду» просто із сусідніх камер того ж підвалу. Серед присутніх журналісти ідентифікували командира батальйону «Юг» Хусейна Межидова та командира полку «Ветер» Магомеда Тушаєва.

У кадрі Кадиров вислуховував звіт про те, як його підлеглі успішно виконали наказ і «штурмом узяли» дитячий будинок в Україні, який на той момент був абсолютно порожнім.

Іспанія вийшла до чвертьфіналу ЧС-2026, залишивши Португалію за бортом турніру

Збірна Португалії програла Іспанії в матчі 1/8 фіналу чемпіонату світу та завершила виступ на турнірі. Єдиний м’яч у зустрічі забив Мікель Меріно.

Для зірки португальської збірної Кріштіану Роналду цей чемпіонат світу став останнім. Про це він заявив на передматчевій пресконференції.

Гра проходила досить рівно, і обидві команди мали непогані нагоди, щоб відзначитися. Вирішальний момент настав на 91-й хвилині, коли забив Мікель Меріно, який з’явився на полі лише за 6 хвилин до цього. Асист записав на свій рахунок Ферран Торрес, який також вийшов із лави запасних.

На своєму останньому чемпіонаті світу Роналду забив 3 голи — 2 у ворота Узбекистану та 1 у ворота Хорватії. Останній із них став першим для Кріштіану в плей-офф чемпіонатів світу, хоча це вже шостий мундіаль для португальської легенди.

У чвертьфіналі збірна Іспанії зіграє проти переможця матчу між США та Бельгією. Ця гра відбудеться 7 липня о 03:00 за київським часом.

Чвертьфінал за участю Іспанії запланований на 10 липня о 22:00 за київським часом.

Рінат Ахметов купив два нові бізнес-джети Gulfstream, повідомляють ЗМІ

Рінат Ахметов придбав два нові приватні літаки Gulfstream загальною вартістю близько 140 млн доларів США. Про це повідомляє Українська правда.

За даними видання, український бізнесмен купив два нові бізнес-джети Gulfstream. Зазначається, що один із літаків наразі перебуває в Монако, а інший — у Відні.

Офіційних коментарів від представників бізнесмена щодо цієї інформації поки не надходило.

Польща та Україна поновили перемовини щодо обміну МіГ-29 на безпілотні технології

Польща та Україна продовжують переговори щодо можливого обміну польських винищувачів МіГ-29 на сучасні українські безпілотні технології. Про це на пресконференції в понеділок у Варшаві повідомив віцепрем’єр-міністр, міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.

За його словами, минулого тижня з’явилася можливість поновити ці переговори. Польська сторона отримала сигнал від України про збереження зацікавленості в такій домовленості. Також Україна представила пропозиції щодо передачі Польщі безпілотних технологій упродовж найближчих двох років.

Косіняк-Камиш підкреслив, що Варшава готова розглядати лише взаємовигідну угоду.

Марта Костюк відмовилася від парного матчу на Wimbledon-2026 через самопочуття

Українська тенісистка Марта Костюк припинила виступи в парному розряді на Відкритому чемпіонаті Великої Британії Wimbledon-2026. У Лондоні вона розпочала турнір у дуеті з представницею Румунії Єленою-Габріелою Русе, однак після виходу до чвертьфіналу одиночного турніру вирішила не продовжувати гру в парі.

Про своє рішення Костюк розповіла в інтерв’ю “Суспільне Спорту”. Увечері 6 липня Марта разом із Русе мала провести матч проти дев’ятих сіяних австралійки Еллен Перес і голландки Демі Схурс, але команда українки переконала її зосередитися на одиночному розряді.

“У мене були проблеми з животом від самого ранку, і в цілому це завжди просто на турнірах. Я дуже мало їм. Їм максимум, що я можу, одразу скажу. Це, звісно, у таку спеку не допомогло. Я була готова йти грати, але вся команда мене зупинила – все ж одиночка в пріоритеті. І навіть якби не було такої спеки, можливо, я б вийшла на корт, але це дуже важко”, – прокоментувала киянка.

4 липня Марта виграла два матчі за один день на кортах Лондона. У чвертьфіналі Wimbledon-2026 Костюк зустрінеться з італійською тенісисткою Жасмін Паоліні, яка наразі посідає 15-те місце у світовому рейтингу. Матч запланований на 8 липня і розпочнеться не раніше 15:00.

Банківська система Росії під загрозою через нові санкції ЄС

Кредитні установи Росії несуть основний тягар військової економіки країни-агресорки. На тлі нових санкцій ЄС експерти прогнозують для країни “вибухову” банківську кризу. Про це йдеться у звіті розвідки ЄС, про який пише Reuters.

Двосторінковий документ, підготовлений для інформування європейських чиновників про стан банків Росії, вказує на їхню вразливість до подальших західних обмежень. Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році російські банки загалом витримали санкційний тиск. Водночас погіршення якості кредитів і зростання заборгованості домогосподарств формують “вибуховий” ризик.

Міністерство економіки РФ знизило прогноз зростання валового внутрішнього продукту до 0,4% у 2026 році замість раніше очікуваних 1,3%, а на 2027 рік — до 1,4% замість 2,8%. У розвідувальній доповіді зазначається, що банки змушені надавати субсидовані кредити оборонним компаніям, покупцям житла та іншим категоріям позичальників.

Державні програми кредитування, реструктуризація позик і державна підтримка приховують слабкі місця банківської системи. У звіті сказано: “Ситуація створює ілюзію динамічної економіки, яка насправді приховує вибухонебезпечну ситуацію, яку може спровокувати економічний шок, наприклад, амбітний пакет санкцій проти банків”.

Зростання кредитування призвело до збільшення обсягу позик, які можуть так і не бути повернені. Згідно зі звітом, 10% корпоративних кредитів є сумнівними. Крім того, у 2025 році понад 500000 росіян оголосили про банкрутство, що майже на третину більше, ніж роком раніше. Державні програми також спонукали понад 13 мільйонів росіян одночасно взяти щонайменше три кредити.

У Росії заперечують критичність ситуації. Заступник голови Центрального банку Росії Філіп Габунія у червні заявив, що “уразливості у фінансовому секторі не є критичними”. За його словами, резерви капіталу банків перебувають на найвищому рівні за три роки, а обсяг проблемних корпоративних кредитів за останні півтора року становить 4%.

Тим часом європейські дипломати обговорюють можливість цілеспрямованого тиску на банки та криптовалютні мережі Росії. Також санкції будуть спрямовані на: Це додасть до санкційного списку десятки фізичних та юридичних осіб, зокрема майже 90 банків. У результаті кількість кредитних установ у чорному списку перевищить 100 — це більше половини всіх банків країни, які мають міжнародні зв’язки.