Вдень 10 вересня російські війська завдали удару по Павлограду. За даними Дніпропетровської обласної військової адміністрації, внаслідок цієї атаки загинули двоє людей, а ще щонайменше 18 осіб дістали поранення.
Як повідомляють місцеві ЗМІ, ворожий удар припав на торговельний центр «Гулівер». Після влучання на місці події спалахнули автомобілі, магазин та торговельні павільйони.
Ветеран війни та гуморист Віктор Розовий, відомий за مشارктю в «Лізі сміху», вже два роки відновлюється після важкого поранення, отриманого на фронті. Ще у червні він повідомляв про плановану операцію в Нідерландах, і наразі стало відомо, що хірургічне втручання успішно відбулося.
Про це повідомила дівчина Віктора, Яна-Катерина, оприлюднивши фото в інстаграм-сторіс. На світлині гуморист лежить на лікарняному ліжку в оточенні медиків. Вона зазначила, що операція пройшла успішно, а лікарі оцінили її перебіг словами «як по маслу», тому незабаром варто очікувати на «повернення легенди».
Перший склад Наглядової ради Sense Bank так і не був повністю сформований через бездіяльність державних органів, після чого до процесу долучився Василь Веселий. Про це повідомляє Антикорупційний центр «МЕЖА».
Колишній очільник ради Шевкі Аджунер, який очолив її у 2023 році, стверджує, що державні органи свідомо не доукомплектували перший склад Наглядової ради, попри численні застереження. Початково було призначено лише п’ятьох із дев’яти членів. Оскільки наприкінці перехідного періоду для забезпечення кворуму було необхідно щонайменше шестеро осіб, Наглядова рада втратила спроможність ухвалювати рішення та контролювати роботу банківської установи.
За словами Аджунера, він особисто у відставку не подавав, а незалежні члени ради також були готові продовжувати виконання своїх обов’язків. Державі було достатньо призначити відсутніх членів для відновлення кворуму, однак натомість процес формування Наглядової ради розпочали з нуля.
Надалі в історії з’являється колишній радник керівника Sense Bank Василь Веселий. Як раніше зазначав портал , Шевкі Аджунер повідомив, що Веселого йому особисто представив голова Національного банку України Андрій Пишний як особі, яка мала налагодити комунікації Наглядової ради зі стейкхолдерами. На «плівках Міндіча» Веселий разом із Олександром Цукерманом обговорював кандидатів до нового складу Наглядової ради державного банку. Згодом через Sense Bank було незаконно відмито 150 млн грн готівкових коштів.
У Києві 42-річному адвокату оголосили підозру в організації незаконного переправлення чоловіка через державний кордон України до Угорщини. За свої послуги він вимагав 21 тисячу доларів США, про що повідомили у прокуратурі. Згідно з матеріалами слідства, спочатку клієнт переказав фігуранту 1000 доларів. Згодом адвокат повідомив, що діє у складі групи, і вимагав сплатити решту домовленої суми. Йому інкримінують сприяння незаконному переправленню особи через державний кордон України.
Рязанський нафтопереробний завод припинив свою діяльність після атаки безпілотників, що сталася 6 вересня. Згідно з інформацією Reuters, яка спирається на власні джерела, відновлення пошкодженого обладнання може зайняти кілька тижнів. Внаслідок інциденту зупинили роботу дві ключові установки підприємства — CDU-6 та CDU-4. Водночас ще один блок, CDU-3, перебуває на плановому технічному обслуговуванні ще з середини травня.
Данило Сліпчук, який обіймає посаду головного спеціаліста Департаменту інформаційних технологій Офісу генпрокурора, згадується у матеріалах справи як особа з найближчого кола Сергія Кропиви, відомого за псевдонімом «Канцлер». За даними Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Сліпчук виконував для Кропиви різноманітні фінансові, інформаційні та технічні доручення: здійснював перевірку адрес кол-центрів, визначав їхню приналежність до «своїх» чи «чужих», долучався до обліку фінансових ресурсів та брав участь у маніпуляціях із готівкою. У жовтні 2025 року він спільно з водієм Кропиви перевозив готівку до пункту обміну валют, розташованого на бульварі Лесі Українки в Києві. Згідно з матеріалами слідства, 17 липня 2026 року він також сприяв транспортуванню сумок, валіз, ключів від автомобіля марки BMW та іншого майна Кропиви безпосередньо до Офісу генпрокурора. Трудова діяльність Сліпчука з Кропивою розпочалася ще в Одеській ОВА у 2023 році, після чого з серпня 2025 року він перейшов працювати до Офісу генпрокурора. Варто зазначити, що Данило Сліпчук є сином очільника поліції Волині Олега Сліпчука. Своєю чергою, батько публічно запевнив, що утримуватиметься від будь-якого втручання у цю справу та не збирається зловживати власним службовим становищем заради сина.
Уряд Молдови офіційно затвердив план підготовки до опалювального сезону 2026–2027 років. Цей документ містить 52 заходи та враховує ймовірні перебої з постачанням газу, електроенергії, тепла й нафтопродуктів, що зумовлені війною в Україні та загальними енергетичними ризиками в регіоні.
Головним пріоритетом є зміцнення енергетичної системи країни. Зокрема, до кінця жовтня Молдова планує ввести в комерційну експлуатацію нову лінію електропередачі 400 кВ Вулканешти–Кишинів. Крім того, держава прагне розширити можливості імпорту електроенергії з Румунії та забезпечити робочий стан резервних ліній 110 кВ.
Напередодні опалювального періоду Молдова зобов’язана сформувати необхідні газові резерви. Компанія Energocom повинна поповнити державні запаси до 1 жовтня, тоді як постачальники мають накопичити до 1 листопада обсяги, що дорівнюють щонайменше 15% річного споживання.
Окрему увагу приділено створенню спеціального запасу газу для Придністров’я. До 1 листопада для лівого берега Дністра плавняно сформувати резерв у розмірі 135,9 млн кубометрів газу. Розраховується, що цього обсягу вистачить на 15% річного споживання регіону.
Керівництво Молдови також бере до уваги ризик раптового припинення або обмеження постачання блакитного палива до Придністров’я. Подібне розвиток подій здатен спровокувати труднощі не лише з газопостачанням самого регіону, а й загрожувати енергосистемі всієї країни.
Всі роботи з підготовки теплових мереж, енергетичних об’єктів, а також газової та електричної інфраструктури мають бути закінчені до 15 жовтня. Додатково планується перевірка резервних джерел живлення для критично важливих об’єктів, наявність запасів альтернативного палива та загальна готовність аварійних служб.
Комунальне підприємство «Вишнівськтеплоенерго» уклало підряди на загальну суму 188,9 млн грн із двома компаніями — «Муніципальною будівельною групою» (МБГ) та «Муніципальними будівельними технологіями» (МБТ). Як свідчить розслідування, між цими структурами існують численні зв’язки, а одна з них фактично замінила іншу після накладення санкцій з боку Антимонопольного комітету України (АМКУ).
У Вишневому, розташованому неподалік від Києва, внаслідок атаки на склад боєприпасів у липні 2026 року було знищено п’ять вулиць, а сотні місцевих жителів втратили свої домівки. Поки містяни потерпають від ударів російських БПЛА, місцева влада демонструє здатність обходити контролюючі органи під час тендерів.
Яскравим прикладом є комунальне підприємство «Вишнівськтеплоенерго». Журналісти проаналізували закупівлі КП і виявили потужний тандем підрядників. Сукупно компанії «Муніципальні будівельні технології» (МБТ) та «Муніципальна будівельна група» (МБГ) виграли тендери на 188,9 млн грн, що дозволило їм увійти до переліку найбільших постачальників підприємства.
Раніше головним фаворитом КП була «Муніципальна будівельна група», яка протягом 2023 та 2024 років виграла тендери на 128 млн грн на реконструкцію тепломереж. Згодом з’ясувалося, що компанія вдавалася до махінацій. АМКУ оштрафував МБГ на 5,2 млн грн та заборонив їй брати участь у тендерах на три роки через змову з іншим учасником — компанією «КМ Буд» — під час закупівель того ж «Вишнівськтеплоенерго». Компанії використовували однакову IP-адресу, узгоджували ціни та спільно виконували роботи.
Після того як МБГ втратила право брати участь у торгах, її місце зайняла нова фірма зі схожою назвою та тими ж засновниками — ТОВ «Муніципальні будівельні технології», яке отримало від «Вишнівськтеплоенерго» понад 60,9 млн грн. МБТ існує менше ніж три роки, за останній рік чотири рази змінювала директора, налічує лише чотирьох працівників і нещодавно змінила юридичну адресу з Києва на Житомир.
Після підписання договорів із «Вишнівськтеплоенерго» у компанії змінювалися адреса, директор і власник. Щонайменше частина тендерів супроводжувалася порушеннями. Зокрема, у червні 2025 року фірма виграла тендер на реконструкцію теплової мережі у Вишневому вартістю 26,2 млн грн. Договір 18 липня підписав в.о. директора КП Сергій Мазур. Роботи мали завершити минулого року, але через три додаткові угоди графік розтягнули на 2026-й.
Держаудитслужба виявила порушення в цьому тендері та зобов’язала розірвати договір, проте інформації про виконання цього припису немає. Аудитори вказали на порушення підпункту 2 пункту 44 постанови КМУ №1178, що свідчить про наявність підстав для відхилення пропозиції МБТ.
У серпні 2025 року КП та МБТ підписали ще один договір майже на 15 млн грн на реконструкцію теплової мережі на вулиці Київській у Вишневому за результатами тендеру з одним учасником. Співпраця з МБТ триває і поточного року.
«Муніципальні будівельні технології» були засновані у вересні 2023 року киянкою Людмилою Денисюк та вінничанином Сергієм Корінцем. У квітні 2025 року новими власниками стали Антон Максимович і Дмитро Усанов. Згодом частка Усанова перейшла Ларисі Партакели, після чого фірму переписали на Сергія Смірнова, а згодом — на Тетяну Кузуб, яка є директором підприємства. Остання, ймовірно, є фіктивною власницею, оскільки на неї оформлено понад 300 фірм по всій країні та відкрито десятки адміністративних проваджень через відсутність податкового обліку. Водночас перша засновниця Людмила Денисюк у 2022 році заснувала «Муніципальну будівельну групу», яку наприкінці 2025 року також переписали на підставну особу — мешканця Миколаєва Дмитра Заходу, на якого записано понад 150 компаній.
Керівництво КП «Вишнівськтеплоенерго» з квітня 2023 року до серпня 2026 року здійснював Сергій Мазур, а минулого місяця підприємство очолила Ріта Холоденко. Міським головою Вишневого з 2011 року залишається Ілля Діков. У 2018 році він фігурував у справі про пропозицію хабара в.о. міністра охорони здоров’я Уляні Супрун у вигляді квартири в ЖК «Акварелі-2» за обладнання для лікарні. Розслідування справи здійснювалося у САП, яку тоді очолював Назар Холодницький.
10 вересня колишньому начальнику Ужгородського РТЦК та СП, полковнику Богдану Морозу, було повідомлено про підозру. Про це інформує журналіст Глагола. Згідно з інформацією від джерел у правоохоронних органах, він спільно з іншими особами міг штучно завищувати показники виконання мобілізаційних планів. Як зазначають джерела у правоохоронних органах, для реалізації цієї схеми до системи «Оберіг» могли вносити дані про нібито призов громадян, які на той момент уже перебували на військовій службі у військових частинах на Закарпатті. Богдану Морозу інкримінують службове підроблення та несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем. Окрім цього, за інформацією джерел, у рамках цього кримінального провадження здійснюється перевірка на предмет можливого незаконного збагачення військовослужбовців Ужгородського ТЦК та встановлюється причетність інших осіб до схеми. Водночас усі зазначені обставини ґрунтуються на даних джерел у правоохоронних органах, тоді як остаточну правову оцінку діям фігурантів повинен надати суд.
Питання подальшого розвитку Сенс Банку та його керівництва гостро постало одразу після націоналізації фіАТу через внутрішні протиріччя між Наглядовою радою та топменеджментом. Зокрема, розбіжності виникли навколо призначення Олексія Ступака на посаду керівника банку. Про це стало відомо під час засідання парламентської Тимчасової слідчої комісії, про що поінформував народний обранець Ярослав Железняк.
Після переходу установи у державну власність було створено перший склад Наглядової ради. Згідно з матеріалами ТСК, орган не хотів погоджувати кандидатуру Ступака на пост CEO, адже останнього пов’язують зі справою «Форрест Гамп». Проте пізніше, після звернення Олексія Ступака до Ростислава Шурми та Андрія Єрмака, він усе ж таки зайняв цю посаду.
Коли внутрішнє напруження в Наглядовій раді досягло піку, тодішній очільник цього органу звернувся за допомогою до Національного банку України. Як зазначили учасники засідання комісії, очільник НБУ Андрій Пишний рекомендував залучити фахівця для налагодження зв’язків. За кілька тижнів пану Шевкі в НБУ презентували Василя Веселого, а саме знайомство, за словами виступаючих, організував особисто Пишний.
Поява Веселого, як стверджують члени ТСК, призвела до миттєвого зникнення проблем у фінустанові. Водночас члени Наглядової ради почали піднімати питання стосовно можливого зменшення комісійних зборів за надання послуг операторам грального бізнесу.
Згодом усіх попередніх членів Наглядової ради усунули від участі в конкурсі щодо формування нового складу. У проміжний період, коли орган ще не був сформований остаточно, банк здійснив низку операцій із сектором азартних ігор, які члени ТСК охарактеризували як сумнівні.