Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв виступив із заявою про те, що військовий потенціал Росії нібито дає змогу завдати ударів по Києву та ключових об’єктах НАТО з використанням ядерної зброї.
Про це заявив Дмитро Медведєв.
«Військовий потенціал Росії дозволяє вдарити по Києву та основних об’єктах НАТО так, щоб від них не залишилося каменя на камені — тільки сіра ядерна пилюка», — зазначив він.
Олександр Лукашенко, який називає себе президентом Білорусі, повідомив про намір Мінська досягти «великої угоди» з американською стороною. Згідно з його заявою, цей документ може охоплювати пом’якшення обмежувальних заходів, повернення до повноцінного функціонування посольств обох держав, а також експорт білоруських калійних добрив на американський ринок. Окрім цього, він допускає можливість проведення особистих переговорів із президентом США Дональдом Трампом. Проте політик підкреслив, що подібний саміт обов’язково повинен принести відчутні підсумки. Як зазначив керівник білоруської держави, діалог між сторонами вже супроводжується реалізованими діями. Зокрема, наразі триває завантаження судна з калійними добривами, призначеного для відправки до США.
У віці 94 років померла принцеса Норвегії Астрід Мод Інгеборг. Вона впродовж десятиліть виконувала офіційні обов’язки від імені королівської родини та була помітною постаттю норвезької монархії. Про кончину принцеси сповістила пресслужба королівського дому Норвегії. Астрід Мод Інгеборг була старшою донькою короля Олава V та сестрою нещодавно померлого короля Харальда V. Багато років поспіль вона представляла королівську родину та виконувала офіційні обов’язки. Ця смерть сталася всього за два тижні після кончини Харальда V, що стало черговою важкою втратою для норвезького королівського дому за короткий проміжок часу.
Президент США Дональд Трамп оголосив про плани виплачувати дорослим громадянам США по 5 тисяч доларів у разі збереження республіканцями контролю над Сенатом та Палатою представників за результатами листопадових виборів. Цю ініціативу він назвав «дивідендом Трампа», проте детальний механізм її фінансування досі не оприлюднено. Трамп підкреслив, що ці гроші мають витрачатися виключно всередині Сполучених Штатів. За попередніми оцінками, загальна вартість цієї програми здатна перевищити 1,2–1,3 трильйона доларів.
Подібна пропозиція спричинила застереження навіть у лавах республіканців, які зазвичай виступають проти нарощування бюджетного дефіциту та збільшення державних витрат. Зокрема, конгресмен від штату Кентуккі Томас Мессі, відокремлений своєю прихильністю до фінансової дисципліни серед однопартіянців, зазначив, що його ображає сама думка про можливість «купити» його голос за 5 тисяч доларів. Крім того, він попередив про потенційні інфляційні ризики через такі масштабні виплати.
Економісти та юристи також сумніваються у реалістичності цього задуму. Експерти зазначають, що для проведення федеральних виплат такого рівня необхідне схвалення Конгресу, оскільки глава держави не має повноважень самостійно направляти з федерального бюджету суму, що перевищує 1 трильйон доларів.
Раніше віцепрезидент США Джей Ді Венс припускав, що джерелом покриття витрат можуть стати митні надходження. Проте наявних доходів від тарифів не вистачить для повного фінансування цієї ініціативи. Економісти попереджають, що подібні масштабні виплати здатні не лише збільшити американський бюджетний дефіцит, а й посилити інфляційні процеси.
Українська компанія Fire Point готує свою балістичну ракету FP-7 до випробувань у реальних бойових умовах. Про це повідомила генеральна директорка підприємства Ірина Терех. За її словами, ракета вже успішно подолала два етапи випробувань, і зараз триває підготовка до її застосування. Ірина Терех зазначила, що до перших ударів по території РФ залишилися лічені тижні. Паралельно з цим компанія продовжує роботу над більш далекобійною моделлю FP-9, яка наразі проходить етап льотних випробувань.
Європа все гостріше відчуває фінансовий тиск через необхідність підтримки України, повідомляє The Wall Street Journal. Запит президента Зеленського на додаткові десятки мільярдів доларів для фінансування воєнних дій та покриття бюджетних потреб до кінця року став серйозним викликом для європейських урядів. У кулуарах чиновники ЄС визнають, що повністю задовольнити ці запити буде вкрай важко.
Попри готовність лідерів Європи продовжувати підтримку, зокрема через кредит у 105 мільярдів доларів до 2027 року, брати на себе нові масштабні зобов’язання вони не планують. Експерти наголошують, що бюджетні труднощі України зумовлені постійним зростанням вартості війни. Інтенсивність російських ударів зросла через дефіцит ППО, а атаки на судноплавство в Чорному морі ускладнили експорт зерна. Економістка Центру економічної стратегії Олександра Мироненко також зазначає, що зростає кількість ветеранів, які потребують державної допомоги.
Ситуацію ускладнює внутрішня політична криза. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що уряду необхідно ухвалити 44 постанови, а парламенту — 43 закони до 1 листопада, щоб розблокувати міжнародну допомогу, зокрема в межах податкової та судової реформ. Існують і зовнішні проблеми: з обіцяних на липневому саміті НАТО 81 млрд доларів військової допомоги на поточний рік, за даними Міноборони України, надійшло лише 72 млрд.
Європейські представники в Києві влітку проводили власну оцінку бюджетних потреб. Деякі чиновники вважають заявлені Україною 27 млрд доларів завищеними, хоча навесні в ЄС вже попереджали про можливе зростання потреб. У межах кредитного пакету Україна має отримати по 52 млрд доларів у 2026 та 2027 роках, дві третини з яких призначені на оборону. Решту коштів на цей період Київ очікує від міжнародних організацій та країн поза межами ЄС, проте наразі участь підтвердила лише Норвегія.
На сьогодні ЄС вже надав 13,5 млрд доларів кредиту, а найближчим часом планується виділення ще 7 млрд, частина з яких піде на компоненти для систем Patriot. У Брюсселі уникають обговорення нових пакетів через політичні ризики, офіційно заявляючи, що розрахунки тривають. Проте неофіційно визнають: закрити всі запити цього року навряд чи вдасться, а додаткові кошти знадобляться вже наступного року.
Наразі обговорюються різні варіанти покриття дефіциту. Україна пропонує достроково виплатити частину кредиту, проте це створює політичні ризики, зокрема перед виборами у Франції. Водночас після зустрічі в Дубліні 1 вересня глава МЗС Ірландії Гелен МакЕнті зазначила, що багато країн готові прискорити окремі платежі. Також розглядається можливість використання коштів із бюджету ЄС, що розпочнеться у 2028 році.
У Люксембурзі на міському кладовищі Боневуа провели ексгумацію праху Марії Федак. Вона була матір’ю Софії Федак-Мельник та тещею керівника Організації українських націоналістів Андрія Мельника. На цьому ж цвинтарі пізніше знайшли свій останній спочинок сам Андрій Мельник та його дружина Софія. Про цю подію на своїй сторінці у Facebook повідомив очільник ОУН Богдан Червак.
Марія Федак — дружина львівського адвоката Степана Федака та мати вісьмох дітей. Вона не мала прагнень ставати частиною великої політики, однак її сім’я опинилася серед тих, хто відіграв вагому роль в українських визвольних змаганнях. Як зазначив Богдан Червак: «Марія Федак ніколи не прагнула опинитися на передовій великої політики, але історія розпорядилася так, що її родинне гніздо стало колискою українського визвольного руху».
Червак також підкреслив: «Вона виховала вісьмох дітей у дусі безкомпромісного націоналізму». Одна з доньок Марії, Ольга, поєднала долю з Євгеном Коновальцем, який був одним із засновників ОУН. Інша дочка, Софія, стала дружиною Андрія Мельника, котрий очолив організацію після трагічної загибелі Коновальця.
Після початку Другої світової війни Марія Федак разом із сім’єю Софії виїхала в еміграцію. Вона прожила свої останні роки у Люксембурзі, де її поховали на цвинтарі Боневуа. Ця могила мала особливий статус для родини Мельників. Голова ОУН зауважив, що «ця могила стала сакральним місцем для Андрія та Софії Мельників».
Коли у 1964 році Андрій Мельник помер, його поховали поруч із тещею, а у 1990 році біля них спочила і його дружина Софія. За словами Богдана Червака, керівник ОУН мав надзвичайно глибоку повагу до Марії Федак: «Голова ОУН А. Мельник надзвичайно поважав свою тещу, вважаючи її втіленням шляхетної української матері, яка віддала все заради майбутнього України».
Пізно ввечері у понеділок, 7 вересня, Генеральний прокурор України Руслан Кравченко оголосив про свою відставку на тлі масштабного корупційного скандалу. Його підлеглого — заступника керівника департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиву — викрили у «кришуванні» мережі нелегальних колцентрів та відмиванні доходів від їхньої діяльності. Операцію з викриття схеми, яка функціонувала близько року, під назвою «Карфаген» провели НАБУ і САП. До легалізації коштів Кропива залучив своїх найближчих родичів та знайомих. За даними розслідувального проєкту NGL.media, вартість майна, оформленого на оточення посадовця, сягає щонайменше 120 мільйонів гривень.
### Біографія та майно посадовця
42-річний Сергій Кропива народився в Золотоноші на Черкащині. Багато років він працював у структурі поліції та кіберполіції, а у 2022 році очолив окремий департамент Офісу генпрокурора з розслідування кіберзлочинності. За пів року він звільнився та зареєстрував ФОП, задекларувавши за 7 місяців понад 5 млн грн доходу. У липні 2023 року Кропива став заступником голови Одеської ОВА Олега Кіпера, де працював два роки.
У серпні 2025 року, після набуття чинності законом про позаконкурсне призначення співробітників до Офісу генпрокурора, він повернувся до Києва на посаду заступника керівника департаменту міжнародного співробітництва. У декларації за 2025 рік посадовець вказав майже 1,4 млн грн зарплати, 283 тис. грн пенсії, а також готівкові заощадження: 65,5 тис. доларів США та 700 тис. грн. Попри наявність трьох доньок віком від 6 до 13 років та дружини Ірини, власного житла родина довго не мала (окрім частки квартири в Золотоноші). Проте у 2025 році вони оселилися в будинку площею майже 260 м² у селі Лісники під Києвом. Будинок та ділянка 10 соток (вартістю 1,6 млн грн) офіційно оформлені на матір посадовця Валентину Кропиву. НАБУ оцінило це майно у 3,82 млн грн, хоча ринкова вартість подібних об’єктів у цьому населеному пункті сягає 40 млн грн. Окрім цього, за даними САП, Кропива цікавився придбанням земельної ділянки в Об’єднаних Арабських Еміратах.
37-річна дружина прокурора Ірина Кропива до 2020 року практично не мала доходів, однак пізніше зареєструвала ФОП і за шість років задекларувала понад 26 млн грн прибутку. У березні цього року вона заснувала ТОВ «Пауер Поінт» (оренда майна). Її телефон вказаний контактним для ТОВ «Шини Диски Сервіс» та «Трейддевелопмент», зареєстрованих у квітні-травні цього року. У 2023 році Ірина придбала автомобіль Mercedes-Benz Gle 450 вартістю майже 5 млн грн, а також накопичила 83 тис. доларів США та 2,8 млн грн готівки.
### Залучення батьків і бізнес на «фотокопіюванні»
Батьки Сергія Кропиви, які проживають у Золотоноші, також стали підприємцями під час кар’єрного зростання сина:
– **Мати Валентина Кропива** зареєструвала ФОП у серпні 2021 року із видом діяльності «фотокопіювання». Наприкінці 2020 року на неї оформили квартиру в київському ЖК «Комфорт Таун» (вартість від 1,3 млн грн). Минулого року вона стала власницею квартири площею 53 м² у Черкасах та трикімнатної квартири у київському ЖК «Файна Таун» (ціна від 6,64 млн грн).
– **Батько Василь Кропива** зареєстрував ФОП у 2022 році з аналогічною діяльністю («фотокопіювання»). Він володіє будинком площею 291 м² та двома ділянками в Одесі біля пляжу «Золотий берег» (ринкова вартість від 4 до 10 млн грн), квартирою в київському ЖК UNIT.Home (від 7,86 млн грн) та нежитловим приміщенням у Боярці на Київщині, де працює фітнес-центр.
### Майно тестя, тещі та інших родичів
Тесть і теща посадовця — 61-річна Галина та Олександр Роговченки — з 2021 року також почали скуповувати нерухомість. Галина придбала три нежитлові приміщення у ЖК «Файна Таун». Адресою їхньої підприємницької діяльності вказана квартира у цьому ж ЖК, оформлена на сестру Галини — Людмилу Горобець. Олександру Роговченку належить приміщення площею 41,5 м² у ЖК «Файна Таун» та однокімнатна квартира в ЖК Great (від 3,3 млн грн). У державних реєстрах їхні дані вказані без по батькові.
Батько прокурора Василь Кропива є засновником ТОВ «Ортіго», яке у лютому минулого року взяло банківський кредит на 7 млн грн під заставу шести квартир в Одеській області, що належать ТОВ «Агенція інвестиційного розвитку та операцій з нерухомістю». Співвласником обох компаній є Олександр Дідич — чоловік сестри Сергія Кропиви Вікторії.
Вікторія Дідич із 2016 року обіймає посаду заступника начальника відділу процесуального керівництва прокуратури Черкаської області. У жовтні 2025 року вона відвідувала Рим у межах навчального візиту від EUAM Ukraine разом із підозрюваною Єлизаветою Івахненко. Вікторія живе із заступником керівника Черкаської обласної прокуратури Максимом Штомпелем (призначеним у квітні 2026 року за ймовірного протекціонізму Кропиви).
За даними слідства, Олександр Дідич (угруповання «Флеш») з 2020 року мав ФОП із юридичних послуг та статус адвоката. Він відповідав за ведення «чорної бухгалтерії» та легалізацію грошей через мережу ФОПів.
Тітка дружини прокурора Людмила Горобець у лютому 2026 року зареєструвала ФОП у сфері ресторанного бізнесу. На неї раніше оформили магазин площею майже 200 м² у Києві (у 2024 році) та нежитлові приміщення на 50 м² (у 2025 році). На її 83-річну матір Євгенію Горобець у травні цього року зареєстрували дві квартири та паркомісце в готелі Glacier Premium Apartments у Буковелі (права на які у 2024 році придбала Галина Роговченко та згодом відступила їй).
### Фігурантка справи — Єлизавета Івахненко
У матеріалах слідства фігурує 24-річна Єлизавета Івахненко («Муза»), яку підозрюють у легалізації 21,6 млн грн. Дівчина у 2024 році закінчила Одеську юридичну академію, працювала там лаборантом, а восени 2025 року була представлена як радниця директора Тренінгового центру прокурорів України.
Івахненко належить приміщення площею понад 153 м² на Печерську в Києві (аналогічна нерухомість оцінюється у 420 тис. доларів) та автомобіль Mercedes-Benz EQE 2023 року випуску (ціна близько 60 тис. доларів). Її мати Тетяна Івахненко зареєструвала ФОП («фотокопіювання»), отримавши у квітні-червні цього року 1,78 млн грн, а в січні придбала квартиру в Одесі. Старша сестра 29-річна Карина Івахненко (заступниця директора ліцею «Європейський» в Одесі) у грудні минулого року оформила квартиру площею майже 60 м² в Одесі та володіє автомобілем Tesla Model 3 2020 року.
### Деталі операції «Карфаген» та рішення суду
5 вересня НАБУ та САП оприлюднили результати розслідування діяльності злочинної групи. Головними фігурантами схеми є:
– Сергій Кропива («Канцлер») — організатор схеми;
– Єлизавета Івахненко («Муза») — спільниця;
– Сергій Куций («Камрад») — водій;
– Олександр Дідич («Флеш») — родич і контролер бухгалтерії.
За даними САП, Сергій Кропива позиціонував себе як довірену особу генпрокурора Руслана Кравченка, координував ремонт у його будинку та організовував святкування його дня народження в Мадриді під час відрядження. Кравченко подав у відставку, назвавши це рішення «політичним», та заперечив свою причетність.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) запобіжним заходом відправив Сергія Кропиву до СІЗО з можливістю застави у 120 млн грн, Олександра Дідича — під варту із заставою 15 млн грн, Єлизавету Івахненко — під арешт із заставою 20 млн грн, а Сергія Куцого — із заставою 3 млн грн.
*Автори розслідування: Вікторія Ейсмунт та Альона Маліченко за участі Олександри Губицької (NGL.media).*
Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) визначило переможця конкурсу на право управління арештованими активами відомого виробника мінеральних вод IDS Ukraine. Переможну позицію за підсумками аукціону посіла КУА «Укркапітал», про що із посиланням на пресслужбу відомства інформує видання Zaxid.net.
У трираундовому змаганні змагалися п’ять претендентів. Фірма-переможець запропонувала виконувати функції управителя за символічну плату — 0,01% від чистого прибутку заморожених активів.
Група IDS Ukraine, яка працює на ринку з 1996 року, випускає продукцію під популярними марками «Миргородська», «Моршинська», «Аляска» та «Аква Лайф». Згідно з відомостями Forbes Ukraine, підприємству належить понад 40% українського сектору бутильованої води.
Згідно з умовами, КУА «Укркапітал» отримає корпоративні права компаній групи. До переліку входять понад 2 мільйони акцій Миргородського заводу мінеральних вод, повна частка (100%) у статутному капіталі фірми «Потужність» (пов’язаної з Моршинським заводом «Оскар»), а також права в підприємствах «ІДС Аква Сервіс», «Індустріальні та дистрибуційні системи» й інших структурах холдингу. Нагадується, що попередні спроби обрати управителя зазнавали невдачі, а в АРМА навіть звертали увагу на факт блокування конкурсних процедур.
Про переможця аукціону відомо, що ТОВ «Компанія з управління активами Укркапітал» перебуває у власності Сергія Бєлашова. Він є власником банку «Український капітал», депутатом Полтавської обласної ради 8-го скликання та очолює обласну організацію партії «Батьківщина». Поряд із цим, Бєлашов привертав увагу НАБУ та САП у зв’язку з розслідуванням можливих зловживань під час постачання газу для «Укрзалізниці», де сума ймовірних збитків для держави сягала 206 мільйонів гривень.
У травні 2023 року Вищий антикорупційний суд призначив Сергію Бєлашову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, проте той звільнився з СІЗО після внесення 30 мільйонів гривень застави. Остаточний вирок у цій справі ще не винесено. Основний напрям бізнесу Бєлашова — торгівля газом, хоча він також володіє частками приблизно у 15 компаніях, що працюють у сферах складських послуг, торгівлі та операцій з нерухомістю.
Для остаточного передання активів АРМА має перевірити надані пропозиції та офіційно затвердити підсумки торгів. Оскільки переможець затребував аномально низьку винагороду, від нього вимагають надати економічне обґрунтування заявленого відсотка. Тільки після виконання цих умов стане можливим підписання договору.
Передання майна IDS Ukraine в розпорядження АРМА відбулося за рішенням суду 2022 року. Причиною стала наявність часток, пов’язаних із російським олігархом Міхаілом Фрідманом (перебуває під санкційними обмеженнями України, США, ЄС та Великої Британії), а також підсанкційними бізнесменами Германом Ханом і Олексієм Кузьмічовим, які сукупно контролюють близько половини компанії.
Решта акцій розподілена між спадкоємцями засновника групи, покійного бізнесмена з Грузії Бадрі Патаркацишвілі, та дрібними акціонерами (близько 10%). Родина Патаркацишвілі, якій належить 34% компанії, категорично не погоджується з передачею майна в управління. Як повідомляє видання The Guardian, вони розцінюють це як фактичне вилучення активів у власників, які не перебувають під санкціями, і вже виокремили цей процес для оскарження у ВАКС із готовністю звертатися до міжнародних судових інстанцій.
Очільник італійського зовнішньополітичного відомства Антоніо Таяні звернувся до Президента України Володимира Зеленського із закликом долучати до процесів мирного врегулювання не лише Францію та Німеччину, а й Італію та Польщу. Про це повідомляє джерело Ilsole24ore.
Дипломат зазначив, що для досягнення справедливого миру пріоритетом має бути весь Європейський Союз, а не окремі його члени.
Урядовець наголосив, що допомога Україні в захисті від агресії триватиме й надалі, проте без відправлення італійських військових сил.
Таяні підкреслив значний потенціал Європи та зауважив, що створення малих груп є недоцільним. Позиціонуючи свою пораду як дружній крок щодо України, очільник МЗС Італії рекомендував Зеленському залучати до переговорного процесу весь Євросоюз, включно з Італією та Польщею, а не обмежуватися лише Німеччиною та Францією.