Внаслідок ворожих атак на Херсонщину постраждало семеро людей. Серед поранених — троє працівників екстреної медичної допомоги та лікарка обласної лікарні. Про це поінформувала Херсонська обласна прокуратура. За процесуального керівництва органів прокуратури Херсонської області розпочато досудове розслідування за фактами вчинення воєнних злочинів, передбачених ч. 1 ст. 438 КК України. Згідно з даними слідства, 11 вересня 2026 року російська армія атакувала населені пункти області, застосовуючи артилерію та дрони різних типів. Станом на 17:30 відомо про сімох постраждалих жителів Херсона. Окрім людей, внаслідок обстрілів зазнали пошкоджень приватні та багатоквартирні будинки, будівля лікарні, магазин, а також службовий і легковий автотранспорт. Прокурори разом зі слідчими продовжують фіксувати наслідки атак та документувати воєнні злочини, скоєні збройними формуваннями держави-агресора.
Місячні архіви: Вересень 2026
Дмитро Медведєв спростував чутки про нову хвилю мобілізації в РФ
Заступник голови Ради безпеки Російської Федерації Дмитро Медведєв офіційно заявив, що російське керівництво не розглядає можливість проведення нової мобілізації. Подібні повідомлення він назвав вигадкою та провокацією.
За словами Медведєва, поширення інформації про підготовку до мобілізаційних заходів має на меті дестабілізацію настроїв у суспільстві, зокрема напередодні виборів до Державної думи. Посадовець наголосив, що жодних планів щодо цього у влади немає, назвавши такі чутки «брехнею та обманом». Таким чином, заступник голови Радбезу РФ категорично відкинув можливість майбутньої мобілізації в країні.
Ситуація з електропостачанням: 12 вересня обмежень не очікується
В Україні у суботу, 12 вересня, не передбачається введення графіків обмеження споживання електроенергії. Про це поінформували в НЕК «Укренерго». Згідно з офіційним повідомленням компанії, на завтрашній день заходи з обмеження споживання не плануються. Попри це, в «Укренерго» радять громадянам за можливості користуватися потужними електроприладами у проміжку часу з 10:00 до 16:00.
Ціна агресії: британська розвідка про втрати РФ та мізерні успіхи на фронті
У ході повномасштабного вторгнення в Україну російська армія втратила близько 1,5 мільйона військовослужбовців, з яких приблизно 500 тисяч — загиблі. Такі дані оприлюднив телеканал Sky News, посилаючись на інформацію британської розвідки. Згідно з оцінками фахівців, основна частина цих втрат припадає на період після січня 2023 року. Попри такі колосальні жертви, за цей час окупаційним військам вдалося захопити лише близько 2% додаткової території України. Начальник Штабу оборони Великої Британії, маршал авіації Річард Найтон, назвав ці цифри свідченням безглуздого витрачання людських життів заради незначних здобутків у межах незаконних цілей Путіна. Окрім людських втрат, тривала війна негативно впливає на економіку Росії: спостерігається уповільнення економічного зростання, зниження споживчого попиту та висока інфляція. Попри ці труднощі, західні посадовці зазначають, що Володимир Путін не полишає планів щодо захоплення українських земель. Раніше британська розвідка також повідомляла, що останніми місяцями середньодобові втрати російських військ на фронті вийшли на рекордні показники з початку повномасштабної війни.
Атака на нафтову інфраструктуру Саудівської Аравії: деталі інциденту
У Саудівській Аравії було здійснено напад на стратегічну систему нафтопроводу «Схід — Захід», у результаті якого постраждали насосні станції. Про це повідомляє телеканал CNN, посилаючись на інформацію від американських посадовців. Згідно з даними джерел, для проведення атаки могли бути використані безпілотні літальні апарати, запущені з території Іраку. Нафтопровід «Схід — Захід» має критичне значення для країни, оскільки дозволяє транспортувати близько 5 мільйонів барелів нафти на добу у разі блокування Ормузької протоки. Варто зазначити, що на тлі цих подій обсяги видобутку нафти в Саудівській Аравії скоротилися до найнижчих показників, починаючи з 1990 року.
Наслідки ворожої атаки на Херсонщині: поранено жінку
Російські війська здійснили атаку на село Микільське, що на Херсонщині, застосувавши безпілотний літальний апарат. Про інцидент поінформувала Херсонська обласна військова адміністрація. За попередніми даними, близько 14:30 окупанти спрямували дрон на населений пункт, що входить до складу Дар’ївської громади. Внаслідок удару постраждала 56-річна місцева мешканка. У жінки діагностували вибухову травму, а також осколкові поранення ніг та тулуба. На цей час потерпіла перебуває під наглядом лікарів, які проводять дообстеження та надають усю необхідну медичну допомогу.
Енергетична стратегія Трампа: плани щодо розширення нафтопереробки в США
Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість застосування Закону про оборонне виробництво (Defense Production Act) для нарощування потужностей американських нафтопереробних заводів. За інформацією джерел Reuters, це питання обговорювалося під час зустрічі президента з керівниками галузевих компаній, де сторони аналізували шляхи залучення федеральної підтримки для прискорення виробництва.
Наразі остаточного рішення щодо фінансових механізмів не прийнято, проте консультації тривають. Представники нафтопереробного бізнесу наголошують, що ефективніше інвестувати в модернізацію та розширення наявних підприємств, ніж будувати нові, оскільки будівництво потребує значних капіталовкладень та тривалого часу.
Закон про оборонне виробництво, який раніше не застосовувався для нафтопереробки, дозволяє президенту стимулювати промисловість для випуску стратегічно важливих товарів. Ще у квітні Трамп підписав указ, що дозволяє використовувати цей інструмент для підтримки нафтового сектору. Це актуально, оскільки американські НПЗ працюють майже на повну потужність (близько 98%), а ціни на пальне залишаються високими: вартість дизеля вперше перевищила $6 за галон.
Речниця Білого дому Тейлор Роджерс підтвердила, що розширення переробних потужностей є пріоритетом адміністрації. Вона зазначила, що розглядаються варіанти регуляторних змін, прискорення видачі дозволів та залучення інвестицій. Останнє десятиліття характеризувалося скороченням потужностей через закриття нерентабельних заводів, причому більшість діючих підприємств зосереджені на узбережжі Мексиканської затоки.
Паралельно адміністрація працює над доступом до іноземної нафти. Зокрема, Трамп домовився про отримання урядом США 35% акцій венесуельської компанії North American Blue Energy Partners, що дає право на розробку родовищ із запасами 65 млрд барелів та закупівлю 20% видобутку за собівартістю. Очікується, що в майбутньому ця нафта перероблятиметься в США.
Одним із ключових проєктів є будівництво НПЗ у Браунсвіллі, штат Техас, компанією America First Refining. Потужність заводу має скласти 168 тисяч барелів на добу. Проєкт підтримується індійською Reliance Industries, а серед інвесторів та радників фігурують імена, пов’язані з родиною Трампа та його адміністрацією, зокрема Дональд Трамп-молодший та міністр торгівлі Говард Лутнік.
Мільйони на відбудову Одеси: як підряди дісталися родичам і знайомим комунальників
В Одесі бюджетні кошти на ремонт і відновлення житла, пошкодженого ворожими обстрілами, спрямовували підприємцям, пов’язаним із керівництвом міських комунальних підприємств. Журналісти редакції розслідувань Суспільного з’ясували, що серед отримувачів контрактів опинилися флористка, родичі чиновників, приятелі та мешканці сусідніх кімнат у гуртожитку.
Значна частина робіт із відбудови оформлювалася на відносно скромні суми, наприклад, для встановлення дверей, відновлення дахів чи заміни вікон у постраждалих будинках. В Одесі більшість таких угод не перевищували півтора мільйона гривень. Подібний ліміт витрат дозволяв замовникам, основними з яких виступав Департамент міського господарства Одеської міської ради, укладати договори напряму, уникаючи використання електронної системи Prozorro. Протягом років це давало можливість обходити аукціони та конкуренцію, самостійно призначаючи виконавців без шансів для інших учасників запропонувати вигіднішу вартість. Безпосередньо департамент підписав угоди про відновлення з 15 фізичними особами-підприємцями, публікуючи на Prozorro лише короткі звіти без самих контрактів, детальної інформації про виконавців чи кошторисів. Це розслідування фокусується виключно на тих фігурантах, чиї зв’язки з посадовцями вдалося довести.
Олена Козирєва у своїх акаунтах у соціальних мережах позиціонує себе як флористка, показуючи робочі будні в квітковій крамниці та букети. Водночас офіційні документи свідчать про те, що ця жінка за бюджетні гроші ремонтує багатоповерхівки та зводить укриття. Загалом вона уклала 18 угод на будівельні роботи загальною вартістю близько 9,7 мільйона гривень. Замовниками виступали Департамент міського господарства, КП «Житлово-комунальний сервіс “Порто-Франківський”» та комунальна установа, що забезпечує господарську діяльність закладів освіти Пересипського району Одеси (для останньої вона мала ремонтувати сховище).
Три договори з департаментом передбачали відновлення будинків після російських атак. У 2025 році Козирєва виграла два контракти на капітальний ремонт житлових будівель на площі Михайлівській, 12/14 та вулиці Торговій, 45, загальна сума яких перевищила 2,5 мільйона гривень, тоді як ще одне соглашення було розірване за обопільною згодою. Причини, через які посадовці віддали перевагу флористці, розкриваються через її коло спілкування. Рідним братом Олени є Денис Косьмін, керівник комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс “Чорноморський”». З’ясувалося, що раніше він носив прізвище Сосков і був прописаний з Оленою за однією адресою в Одесі, але після одարчення взяв прізвище дружини Катерини. За плечима у Дениса Косьміна — досвід роботи в Малиновській райадміністрації, КП «Міське капітальне будівництво» та посада керівника «Чорноморського», яку він посів у 2024 році.
Родинні зв’язки з бізнесом Олени цим не обмежуються: під час реєстрації ФОПу вона вказала телефон, який у реєстрах закріплений за Ольгою Косьміною — матір’ю Катерини Косьміної. Крім того, Олена Козирєва змагалася з Ольгою Косьміною на торгах Департаменту міського господарства за майже два мільйони гривень, і перемогу тоді здобула саме Косьміна. На дзвінки журналістів Олена спочатку погодилася говорити, але після питання про будівельні роботи різко заявила про неможливість розмови, проігнорувала подальші запитання і кинула слухавку. Письмові повідомлення у месенджері вона прочитала, проте відповіді за тиждень не надала. Денис Косьмін підтвердив родинні стосунки з Оленою, але уникнув прямої відповіді на питання про те, чи доводиться вона йому сестрою, заявивши про давню сварку через сімейні обставини та відсутність спілкування щодо її підприємницької діяльності. Він заперечив будь-який вплив на отримання контрактів своєю родичкою та прокоментував збіг номерів телефону із тещею Ольгою Косьміною тим, що не живе з нею однією сім’єю.
Денис Косьмін виявився кумом колишнього очільника КП «ЖКС “Порто-Франківський”» Олександра Сайчука, про що свідчать вітання в соцмережах та спільний відпочинок за кордоном. Дружини обох чоловіків також підтримують товариські стосунки та разом літали до Греції. Олександр Сайчук, якому 44 роки, родом із Вінниччини. Одеську комунальну сферу він присвятив більшу частину кар’єри: очолював ЖКС «Фонтанський», працював у Департаменті міського господарства, був заступником директора КП «Міське капітальне будівництво» та керував ЖКС «Порто-Франківський» у 2023–2025 роках. Крім того, згідно з деклараціями, він був пов’язаний із будівельним бізнесом і працював на свою дружину Віту Чарковську, яку разом із дітьми ніколи не вносив до декларацій. Наприкінці 2025 року Сайчук звільнився з посади керівника ЖКС «Порто-Франківський», бувши на той момент підозрюваним у кримінальному провадженні щодо організації схеми фіктивного працевлаштування військовозобов’язаних чоловіків до комунального підприємства з подальшим їхнім бронюванням через «Дію». Аналіз закупівель показав, що люди, пов’язані з Сайчуком, отримували контракти від установ, де він працював, а деякі документи містять його власні підписи.
Одним із таких підприємців став Сергій Ткачук, уродженець Вінниччини, який зареєструвався ФОПом у жовтні 2024 року. Менш ніж за два тижні він отримав дев’ять ремонтних договорів від КП «ЖКС “Порто-Франківський”» під керівництвом Сайчука, причому чотири з них — в один день. Загалом йому дісталося контрактів на 10,5 мільйона гривень від комунальників та Департаменту міського господарства. Серед них був і договір вартістю 1,3 мільйона гривень на відновлення пошкодженого внаслідок агресії РФ багатоквартирного будинку на вулиці Ніжинській, 12, деталі якого департамент не оприлюднив. У соцмережах Ткачука знайшли спільні фото з Сайчуком із риболовлі ще за 2014 рік, що вказує на їхнє давнє знайомство. Сам Ткачук назвав Сайчука знайомим, зазначив, що все відбувалося «по дзвінку», коли йому надали об’єкт і телефони для домовленостей, однак заперечив вплив знайомства на отримання підрядів і не зміг пригадати деталей робіт на Ніжинській, 12.
Ще однією фігуранткою розслідування стала 66-річна Ніна Мазурок, яка до 2016 року володіла спільною квартирою з Олександром Сайчуком в Одесі. У декларації за 2016 рік чиновник підтвердив наявність спільного житла, але ім’я власниці не вказав. Також за цією ж адресою були зареєстровані сам Сайчук, Ніна Мазурок та її сім’я. Іншою співвласницею житла була ймовірна донька Мазурок — Вікторія Ландіна, яка, згідно з деклараціями, безоплатно передавала Сайчуку у користування свій автомобіль Toyota Land Cruiser, а дружина Сайчука досі зберігає з нею спільні фото. У 2021 році, коли Мазурок стала ФОПом, Сайчук працював заступником начальника відділу в Департаменті міського господарства. Вже за місяць вона отримала без конкурсу свій перший підряд на заміну вікон, а згодом — ще чотири контракти за один день на суму понад 2,5 мільйона гривень. Загалом вона уклала з одеськими установами договори на понад 24 мільйони гривень, включно з розірваним згодом контрактом на відновлення пошкодженого будинку. На дзвінки та повідомлення у месенджерах Мазурок не відповіла, хоча згодом видалила прочитані повідомлення.
Адресою реєстрації ФОПа Ніни Мазурок був вказаний комунальний гуртожиток на вулиці Радісній (кімната №179). У сусідній кімнаті №176 зареєстрований 77-річний уродженець Вінниччини Микола Пивовар, а в кімнаті №177 жив сам Олександр Сайчук. Пивовар зареєструвався підприємцем близько 10 років тому, а свій перший контракт виграв у 2017 році у ЖКС «Фонтанський», яким тоді керував його сусід Сайчук. Загалом Пивовар отримав в Одесі контракти на 22 мільйони гривень, зокрема 1,2 мільйона гривень у квітні 2025 року на відбудову будинку на вулиці Новосельського, 50 від Департаменту міського господарства. У телефонних книжках номер Пивовара підписаний як «Сайчук», а один з його офіційних номерів належить дружині Сайчука Віті Чарковській, яка також працює ФОПом і бере будівельні підряди. У коментарі Пивовар підтвердив, що Сайчук є його племінником, але заперечив будь-яку допомогу з контрактами та заявив, що мешкає на Вінниччині й більше не займається будівництвом, попри наявність 15 угод на 7,6 мільйона гривень із 2022 року, про які він нібито нічого не знає. Сам Олександр Сайчук на дзвінки та повідомлення журналістів не відповів.
У серпні 2025 року поліція Одещини відкрила кримінальне провадження щодо схем привласнення бюджетних коштів на ремонтах будинків, зокрема пошкоджених від атак, у 2024–2025 роках посадовцями Департаменту міського господарства, депутатами та працівниками комунальних підприємств. Слідство вважає, що вартість матеріалів та обсяги робіт завищували, а серед підрядників були родичі чи знайомі посадовців Департаменту та ЖКСів «Порто-Франківський» і «Чорноморський». Загалом департамент уклав із такими ФОПами договорів на понад 80 мільйонів гривень, причому частину робіт замість підприємців виконували працівники комунальних підприємств ЖКСів. Фігуранти з кола Сайчука в судових ухвалах поки не фігурують, проте родичка Дениса Косьміна Олена Козирєва потрапила в поле зору правоохоронців. Денис Косьмін заявив журналістам, що дізнався про кримінальну справу вперше, хоча й припустив наявність помилок в ухвалах після згадки про судовий реєстр.
Похолодання в Україні: на вихідних очікуються дощі, грози та зливи
У суботу, 12 вересня, на території України прогнозують похолодання та дощі. У певних областях синоптики попереджають про зливи з грозами, через що було оголошено «жовтий» рівень небезпеки. Про це інформують синоптики. Погода в країні завтра зіпсується: пройдуть опади, які подекуди будуть сильними у вигляді злив, а в окремих регіонах прогримгять грози. З огляду на небезпечні погодні умови, в деяких областях запроваджено «жовтий» рівень небезпеки. Водночас по всій Україні прогнозується зниження температурних показників.
Наступ єменських хуситів поблизу протоки Баб-ель-Мандеб: що відомо
Єменські хусити оголосили про встановлення контролю над шістьма районами у провінціях Таїз і Ходейда загальною площею приблизно 5 400 квадратних кілометрів. Це сталося після початку наступу в напрямку протоки Баб-ель-Мандеб, про що угруповання повідомило у своїй офіційній заяві. Представники руху зазначили, що захоплені території розміщені поблизу протоки Баб-ель-Мандеб. Водночас хусити запевнили, що судноплавство в регіоні є безпечним для всіх компаній, окрім суден із Саудівської Аравії. Блокування саудівських суден триватиме доти, доки Саудівська Аравія не зніме блокаду з територій, контрольованих хуситами. Нагадаємо, що Саудівська Аравія надає підтримку уряду Ємену у збройному протистоянні з хуситами. Сам наступ, що стартував 3 вересня, угруповання пояснило діями Саудівської Аравії, зокрема її атаками та запровадженою блокадою.