Місячні архіви: Вересень 2026

В окупованому Маріуполі чоловіка змусили вибачатися за фіксацію наслідків удару по ТЦ «Галактика»

Оприлюднено автором

У тимчасово окупованому Маріуполі місцеві силовики змусили чоловіка, який представився «громадянином РФ», вибачатися за поширення відео з наслідками прильоту. Про це повідомляє «ОстроВ».

На відео, записаному окупаційними силовими структурами, чоловік промовляє фразу: «Зняв обстріл — допоміг ворогу». Він стверджує, що через незнання порушив «указ» ватажка так званої «ДНР», яким заборонено публікувати наслідки влучань по різних об’єктах.

За словами затриманого, він не здогадувався, що українська сторона може використати його відеозапис для завдавання повторних ударів. Чоловік запевнив, що більше не робитиме подібних публікацій, і висловив готовність понести адміністративне покарання.

Відомо, що 7 вересня Сили оборони України атакували в Маріуполі торговельний центр «Епіцентр», який російські окупанти перейменували на «Галактику».

Фінансова допомога Україні та зближення з ЄС: як Канада шукає нові альянси на тлі конфлікту зі США

Оприлюднено автором

На тлі загострення торгівельних суперечок із Вашингтоном уряд Канади проводить консультації з Євросоюзом щодо приєднання до ініціативи з надання Україні кредиту у розмірі 90 мільярдів євро. Згідно з даними видання Financial Times, очільник канадського уряду Марк Карні прагне через цю співпрацю посилити партнерські взаємини з Європою та мінімізувати залежність від Сполучених Штатів.

За інформацією джерел, залучених до переговорного процесу, Брюссель та Оттава планують узгодити конкретну суму фінансового внеску Канади до початку жовтневого саміту ЄС, який відбудеться в Монреалі. Якщо домовленість буде досягнута, Оттава стане лише другою стороною поза межами європейського блоку, що долучилася до цієї програми фінансування — раніше подібний крок зробила Велика Британія.

У публікації зазначається, що прагнення Карні зумовлене наміром сформувати міцне об’єднання демократичних і ліберальних крахн, з огляду на поступовий відхід США від цієї групи. Саме тому прем’єр-міністр Канади фокусується на активнішій взаємодії з європейськими державами, зокрема у сфері підтримки України. Один із посадовців ЄС у коментарі згаданому виданню підкреслив: «Ми вдячні за всю підтримку, яку Канада надає Україні, і готові робити більше разом».

Допомога Києву перетворилася для Оттави на важливий важіль розширення контактів із Європою. Раніше канадська сторона спрямувала 6,5 мільярда канадських доларів на оборонні потреби України. Крім того, минулого тижня Марк Карні та український президент Володимир Зеленський скріпили підписами угоду, яка передбачає «100-річне партнерство» між державами.

Питання додаткового залучення коштів для України стає все більш критичним через зростаючі фінансові витрати на протистояння з Росією. За даними експертів видання, у наступному році українська держава ризикує зіткнутися із суттєвим нестачею коштів у бюджеті.

Утім, інтереси канадського уряду в бік ЄС не обмежуються виключно українським питанням. Оттава має намір започаткувати спільні з Брюсселем економічні та технологічні ініціативи, змагаючись за зміцнення власних позицій у торговому конфлікті з американською стороною. Зокрема, передбачається приєднання Канади до європейської суперкомп’ютерної інфраструктури для спільних розробок у галузі штучного інтелекту, а також укладення угоди про цифрову торгівлю.

Як зауважують у матеріалі, ставши на чолі уряду, Карні взяв курс на розширення міжнародних партнерств і поглиблення взаємодії із «середніми державами». На його переконання, глобальна система відносин, заснована на домінуванні США, зазнає кардинальних трансформацій. Після того як минулого місяця торгівельні переговори між Оттавою та Вашингтоном зазнали невдачі, Карні заявив: «Ви перебуваєте у стані війни, коли на вас нападають, а на нас напали».

Наразі Канада та Європейський Союз розробляють плани поглиблення контактів у шести ключових напрямах: торгівля, безпека, нормативне регулювання, критична сировина, енергетична галузь разом із чистими технологіями, візова лібералізація та фінансовий сектор.

Водночас у Брюсселі застерігають Оттаву від надмірних сподівань щодо швидкого набуття особливого статусу. Представники ЄС наголошують, що Канаді не варто розраховувати на умови, подібні до тих, які європейський блок має із Швейцарією чи Норвегією. Один із єврочиновників закликáв «бути реалістичними й прагматичними та керувати очікуваннями Канади».

Вагомим стримуючим фактором залишаються традиційні торговельні обсяги. На Сполучені Штати припадає орієнтовно 75% канадського експорту, а річний товарообіг між ними досягає приблизно €620 млрд. Натомість показники торгівлі Канади з Європою є значно скромнішими і у 2025 році становили близько €130 млрд. З огляду на це джерела припускають, що Оттава не зможе стрімко розірвати тісні економічні зв’язки з американським ринком.

Окрім цього, європейська сторона розраховує на зустрічні поступки з боку Канади. Зокрема, у Брюсселі очікують послаблення політики «Купуй канадське» та зниження Оттавою митних тарифів на європейську сталь і алюміній ще до проведення жовтневого саміту в Монреалі.

Вибори у Швеції: Соціал-демократи лідирують за даними екзитполу

Оприлюднено автором

Соціал-демократична партія колишньої прем’єр-міністра Швеції Магдалени Андерссон набирає 28,4% голосів. Про це повідомляє SVT із посиланням на результати екзитполів. Водночас наразі залишається невідомим, чи матиме опозиція достатньо голосів для формування нового уряду.

Напередодні голосування соціологічні опитування прогнозували переконливу перемогу лівого альянсу над правим блоком, очолюваним чинним прем’єр-міністром Ульфом Крістерссоном, до якого також входять «Шведські демократи». Однак із наближенням виборів розрив між політичними опонентами помітно скоротився.

Соціал-демократи залишаються найвпливовішою та найбільшою партією країни, адже перебували при владі більшу частину останнього століття. У своїй програмі лівий блок обіцяє розв’язати проблему зростання вартості життя та зміцнити державу загального добробуту. Натомість праві роблять основний акцент на посиленні міграційної політики та боротьбі з насильницькою й організованою злочинністю. Прихильники Крістерссона вважають такий підхід схваленим суспільством, тоді як критики звинувачують чинний уряд у несправедливому ставленні до іммігрантів і обмеженні громадянських свобод.

Реакція канадців та чутки серед українців: деталі візиту Зеленського до Канади

Оприлюднено автором

Українка Ксенія, яка мешкає в Канаді, розповіла про негативне сприйняття багатьма місцевими жителями нещодавнього візиту Володимира Зеленського та його прохань про надання нової допомоги Україні.

За її спостереженнями, у соціальних мережах та в середовищі колег лунає невдоволення через те, що Канада продовжує спрямовувати кошти на підтримку української оборони та енергетики. Частина канадців висловлює обурення, що при власних фінансових труднощах та сплаті податків виділяються гроші іншим.

Водночас серед української громади в Канаді почали ширитися чутки стосовно можливого посилення правил видачі посвідки на постійне проживання (PR) та активнішого повернення українців додому після цього візиту. Серед людей висловлюються припущення, нібито після приїзду Зеленського видачу PR українцям призупинять.

Ксенія наголошує, що офіційної інформації про це немає, і такі заяви є лише здогадками. Сама вона не вірить у існування подібних розпоряджень, хоча й припускає, що процес отримання PR для українців у Канаді справді може ускладнитися.

Авіаудар двома КАБами по Ізюму: пошкоджено понад 10 будинків, є поранений

Оприлюднено автором

Увечері 13 вересня російські війська завдали авіаційного удару по місту Ізюм Харківської області. Про це повідомили у пресслужбі Ізюмської МВА.

За попередньою інформацією, близько 22:20 російські військові скинули на місто дві керовані авіабомби. Влучання були зафіксовані в районі Нижнього міста.

Унаслідок ворожої атаки зазнав руйнувань приватний сектор. Повідомляється про пошкодження понад десяти житлових будинків та декількох легкових автомобілів. Окрім того, в результаті обстрілу виникли пожежі.

Також відомо про одного постраждалого. Стан пораненого оцінюють як легкий, йому надається вся необхідна медична допомога.

Нічна евакуація на польському кордоні: понад 600 людей вивели з пунктів пропуску через дрони РФ

Оприлюднено автором

На польсько-українському кордоні у пунктах пропуску «Дорогуськ» і «Гребенне» вночі провели евакуацію понад 600 громадян через ризик ударів російських безпілотників. Про це проінформували представники Надбужанського відділу Прикордонної служби Республіки Польща під час термінового засідання в Урядовому центрі безпеки Польщі, яке у форматі відеозв’язку очолив прем’єр-міністр Дональд Туск.

За даними відомства, починаючи з 14-ї години суботи, українська сторона періодично припиняла пропуск транспорту через загрозу ворожих БпЛА. Польська сторона також призупиняла оформлення на власних пропускних пунктах відповідно до оперативної обстановки.

Прикордонники зазначили, що Україна впродовж кількох днів попереджала про небезпеку атак російських дронів і просила тимчасово зупиняти роботу окремих пунктів. Зокрема, 10 вересня надійшло три подібні звернення щодо сполучення «Дорогуськ — Ягодин» і два щодо «Зосін — Устилуг». Протягом 11 вересня українські служби один раз просили призупинити оформлення на переході «Дорогуськ — Ягодин», а 12 вересня — двічі на тому ж напрямку та двічі на переході «Зосін — Устилуг». Представники польської прикордонної служби зауважили, що такі попередження почастішали після ударів РФ по українських прикордонних переходах біля Молдови.

Близько 4-ї години ранку в неділю російський дрон завдав удару по автозаправній станції приблизно за два кілометри від «Дорогуська». Вибухова хвиля була такою сильною, що у приміщенні Прикордонної служби затремтіли шибки. Після цього на переході негайно оголосили евакуацію. Було евакуйовано 25 прикордонників, 25 працівників митно-податкової адміністрації та понад 280 осіб, які перебували всередині пункту, включно з пасажирами п’яти автобусів. Персонал зайняв заздалегідь визначені укриття, а пасажирів та інших громадян вивели за межі території пункту.

У той же час польська сторона отримала дані про невідомий повітряний об’єкт, що прямував до пункту пропуску «Гребенне — Рава-Руська». Там також ухвалили рішення про евакуацію: понад 300 людей, зокрема понад 280 пасажирів, було виведено з території. Водночас 66 працівників Прикордонної служби та Митно-податкової адміністрації сховалися у спеціальних укриттях. Згодом, після консультацій із військовими, загроза безпосереднього удару по «Гребенному» не підтвердилася.

О 8:27 польські служби зафіксували черговий удар по запасній залізничній гілці на українській території. Згідно з даними від українських колег, безпілотник поцілив у локомотив вантажного поїзда, який складався з порожніх цистерн.

Як повідомили польські відомства, після попередніх інцидентів на кордоні розробили спеціальні алгоритми реагування на небезпеку атак БпЛА поблизу пропускних пунктів. Під час тривоги пасажирські автобуси виводять за межі зон пропуску, а працівників відправляють в укриття. Також наголошується на потребі зміцнити захист персоналу, який залишається на державній лінії, шляхом встановлення захисних конструкцій, що забезпечують безпеку та водночас дають можливість вести спостереження за кордоном.

Окрему увагу під час наради зосередили на транспорті з небезпечними вантажами, зокрема паливом. Через значні черги на кордоні такі автомобілі можуть становити додаткову загрозу в разі ударів. У неділю в зоні «Дорогуська» поліція та прикордонники розпочали відведення машин із небезпечними вантажами на безпечну відстань задля мінімізації ризиків для людей.

Динаміка міграції та її причини: чому українці залишають Польщу

Оприлюднено автором

З весни кількість громадян України зі статусом тимчасового захисту в Польщі зменшилася на понад 106 500 осіб. Згідно з урядовими даними, оприлюдненими 8 вересня, показник скоротився приблизно на 11%: якщо у квітні 2026 року було зареєстровано близько 974 500 біженців, то до початку вересня ця цифра впала до 868 000. Польські медіа припускали, що причиною відтоку є посилення ворожого ставлення. Проте самі українці та експерти запевняють, що головну роль відіграють бюрократичні перешкоди, а не вуличні конфлікти.

Богдан Концур, який є експертом з міграційних питань організації «Український дім» у Варшаві, пояснив Радіо Свобода, що березневі зміни до законодавства зобов’язали біженців чітко заявляти прикордонникам про намір оформити тимчасовий захист. За його словами, чимало людей дізнаються про це безпосередньо у відомствах, де їм повідомляють про реєстрацію в’їзду як звичайної туристичної поїздки. Багато хто з його підопічних стверджує, що на кордоні їй не ставили жодних додаткових запитань і вони не бачили попереджень про нові вимоги. При цьому закон забороняє українцям із туристичним в’їздом претендувати на тимчасовий захист.

Анна Собеська-Текень, речниця прикордонної служби Польщі, підтвердила цю правову норму в коментарі Радіо Свобода. Вона наголосила в електронному листі, що намір отримати захист слід чітко озвучити під час прикордонного контролю, інакше в’їзд оформлюється за стандартними умовами безвізу. Крім того, на початку вересня набрали чинності чергові нововведення, через які частину людей виключили з реєстру захисту через документи, використані під час перетину кордону.

На початковому етапі російського вторгнення у 2022 році чимало біженців отримали захист без дійсних закордонних паспортів, використовуючи ID-картки, внутрішні паспорти або свідоцтва про народження для дітей, а іноді й лише на підставі особистої заяви. Новий закон зобов’язав таких осіб підтвердити особу дійсним проїзним документом до 31 серпня. Особи, які не виконали цю вимогу, з 1 вересня втратили законне право на проживання, пов’язане зі статусом. За словами Концура, це торкнулося десятків тисяч українців, хоча згодом правила скоригували, давши постраждалим шість місяців на врегулювання ситуації. У прикордонній службі зазначили, що втрачений захист можна відновити після законного повторного в’їзду з чинним паспортом.

Водночас соцопитування свідчать про помітне погіршення ставлення польського суспільства до біженців. Якщо у 2022 році 94% поляків підтримували прийняття українців, то до липня 2026 року цей рівень впав до 42%, причому понад половина респондентів висловилися проти. Зростання негативу пов’язують із соціальними виплатами та обговоренням подій Волинської трагедії. Додаткове напруження виникло після червневого рішення президента України Володимира Зеленського перейменувати один із військових підрозділів на честь героїв УПА. У Польщі це викликало різку критику, зокрема з боку президента Кароля Навроцького, який нагадав про злочини УПА проти польського цивільного населення. В Україні ж цю силу розглядають як борців за незалежність у боротьбі проти сталінської та гітлерівської окупацій.

4 червня 2025 року Сейм Польщі затвердив закон про Національний день пам’яті жертв геноциду, здійсненого ОУН і УПА у 1939–1946 роках, зазначивши цифру понад 100 тисяч польських жертв. Українські історики називають цю кількість оціночною, спираючись на новіші документи польських дослідників про 15–19 тисяч загиблих поляків і 10–15 тисяч українців, а також на архівні дані про провокації НКВС.

Дослідниця Олена Бабакова, співавторка звіту 2026 року про мігрантів, зауважує, що антиукраїнські настрої активізувалися напередодні президентських виборів 2025 року. Водночас вона підкреслює, що скорочення кількості біженців зумовлене й переходом людей на інші типи легалізації. За її словами, поодинокі випадки ворожості не є вирішальним чинником для переїзду, адже після пережитого стресу та облаштування побуту в чужій країні більшість не наважується на нову еміграцію. Ті ж, хто все-таки виїжджає, зазвичай мають найбільше ресурсів для здійснення чергового переміщення.

Удар Росії по портах Одеси: перевалка вантажів скоротилася у 15 разів

Оприлюднено автором

Через системні російські атаки на портову інфраструктуру та судна обсяги перевалки вантажів у портах Великої Одеси після 22 липня зменшилися більш ніж у 15 разів. Про це заявив міністр розвитку громад та територій Микола Калашник за результатами наради, що відбулася в Одесі. Він зазначив у своєму Telegram-каналі, що Росія цілеспрямовано б’є по портовій інфраструктурі та цивільному судноплавству, атакуючи порти, причали, судна, якірні стоянки й маршрути заходу. За даними посадовця, з початку повномасштабного вторгнення агресор пошкодив або частково знищив 1 173 об’єкти портової інфраструктури та 274 цивільні судна. Під час координаційної наради за участю військового командування та представників портового бізнесу сторони обговорили забезпечення подальшої роботи терміналів, питання страхування, компенсацію збитків, а також розвиток альтернативних логістичних маршрутів, передусім залізничних та через порти Дунаю.

Російська пропаганда використала 19-річного українця, який пішов воювати проти своєї країни

Оприлюднено автором

Російська пропагандистка Ольга Скабєєва опублікувала інтерв’ю з 19-річним українцем Олександром Мустяце. Хлопець у підлітковому віці опинився в окупації на Херсонщині, а згодом приєднався до армії ворога.

Скабєєва стверджувала, що юнак нібито став “добровольцем”, аби “захищати свою батьківщину Росію”.

Незадовго до 15-річчя Олександра ворожі сили захопили його рідне село на Херсонщині. Тоді він разом із молодшим братом опинився у списку дітей, яких вважали зниклими безвісти.

За словами теперішнього 19-річного юнака, одразу після старту повномасштабного вторгнення його сім’я переїхала до Краснодара в Росії. Досягнувши повноліття, хлопець, який, за твердженням Скабєєвої, “набачився київського режиму”, нібито добровільно вступив до лав Збройних сил РФ.

Сам він зазначив, що його рідні відреагували “досить нормально” на його вибір узяти зброю та воювати проти України.

“26 лютого мені виповнилося 18 років, я вирішив, і 3 березня вже підписував контракт. Написав їм: “Я їду, приїдьте провести мене”, – розповів Олександр, додавши, що наразі вся його сім’я проживає на російській території.

На Харківщині російський FPV-дрон атакував велосипедиста: чоловік залишився без рук

Оприлюднено автором

13 вересня російські військові здійснили атаку FPV-дроном на жителя Дергачівської громади, який пересувався на велосипеді. Внаслідок цього удару чоловік зазнав тяжких травм. Про це стало відомо 12 вересня з повідомлення пресслужби Харківської обласної прокуратури. Згідно з даними слідства, подія трапилася близько 17:30 на ділянці між селами Слатине та Безруки. У прокуратурі зазначили, що внаслідок атаки у чоловіка діагностовано травматичну ампутацію обох верхніх кінцівок, наразі він перебуває в лікарні у тяжкому стані.