Створення заказника «Затока Собаче Гирло» у Києві затягується

Активісти заявляють, що Київська міська державна адміністрація майже рік не розглядає ініціативу про створення ландшафтного заказника місцевого значення «Затока Собаче Гирло», попри підтримку петиції та наявність наукового обґрунтування. Про це йдеться у матеріалі видання «Главком».

За словами активістів, Департамент захисту довкілля Київської міської державної адміністрації ігнорує вимогу киян створити на косі затоки Собаче Гирло ландшафтний заказник місцевого значення. Водночас відповідна петиція давно набрала необхідні 6 тис. голосів, а наукове обґрунтування для звернення підготувала «Українська природоохоронна група». Клопотання про створення цього заказника також підтримало «WWF-Україна» — українське відділення «Всесвітній фонд природи».

Ризики для території в Оболонському районі стали очевидними після планів облаштувати поблизу Собачого гирла паркінг на 700 автомобілів і звести ще один міст — уже третій. Йдеться про 33 гектари рекреаційної території на Дніпрі, де вже є приватна ділянка. Крім того, фірма, пов’язана з Ігорем Мазепою, отримала дозвільні документи для проєктування житлово-адміністративного комплексу на одній із земельних ділянок коси.

Зміни в інфраструктурі поблизу Дніпра цим не обмежуються. Тут уже звели міст «Хвиля Азова» — так званий міст-хвиля — за підтримки «Столиця Груп», яку пов’язують із Владою Молчановою. Видання «Наші гроші» повідомляло, що серед документів, які опинилися у розпорядженні журналістів, був проєкт домовленостей щодо потенційної забудови ділянок у Києві, де згадувалися Влада Молчанова та Денис Комарницький.

У відповідь на звернення киян щодо створення заказника Департамент захисту довкілля КМДА надав відповідь, яка, як стверджується, не узгоджується із законодавством. Посадовці не висловили претензій ні до експертного обґрунтування екологічної цінності території, ні до форми звернення, однак не передали питання на розгляд Київради. Натомість у відповіді йшлося про намір провести опитування щодо створення заказника у «Київ Цифровий».

Раніше мешканці міста у таких питаннях зверталися безпосередньо до депутатів Київради. Однак у 2024 році депутати змінили порядок створення ландшафтних заказників місцевого значення. Відтоді без попереднього схвалення Департаменту захисту довкілля питання не може рухатися далі. За це рішення проголосували «Європейська солідарність», «Удар», «Єдність», «Батьківщина», «Голос», «ОПЗЖ» та особисто мер Віталій Кличко.

Активісти зазначають, що навіть відповідь про необхідність такого опитування їм вдалося отримати не одразу. У встановлений термін чиновники не відповіли, після чого громадська організація «Парк Прирічна» звернулась до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Лише після відкриття провадження та звернення до Департаменту чиновники надіслали лист про плани провести опитування.

Наразі, як зазначається, влада Києва не поспішає навіть із проведенням опитування у «Київ Цифровий», хоча від моменту надання відповіді на звернення минуло 11 місяців. Понад пів року тому керівництво змінилося, і головою Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату став Павло Іванов. За час його керівництва клопотання не розглянули, а опитування не організували.

На думку місцевих мешканців, порушення процедури та затягування часу можуть свідчити про ймовірні плани забудови Собачого Гирла. Попри наявність наукового обґрунтування та успішної петиції за створення заказника «Затока Собаче Гирло», міська влада тривалий час не створює природоохоронну зону і не забезпечує прозорий розгляд цього питання.

У відповіді на запит «Голки» Павло Іванов повідомив, що опитування громадської думки не організували, оскільки чиновники не отримали від громадської організації «Парк Прирічна» узгодженої позиції щодо його проведення. Водночас законність зупинення розгляду клопотання через ідею провести дослідження громадської думки директор департаменту не прокоментував.

Активісти заявили, що були здивовані такою позицією Павла Іванова. У громадській організації зазначають, що у минулорічному листі їх лише поінформували про намір КМДА провести опитування і жодної позиції не запитували. Крім того, активісти вважають, що пропозиція провести на цьому етапі таке опитування є спробою затягнути розгляд клопотання та, ймовірно, викривити його результати.

Голова громадської організації «Парк Прирічна» Гліб Антоненко заявив: «Це показує справжнє ставлення департаменту до створення об’єктів природно-заповідного фонду. Отримувати таку відповідь від посадовця, який багато років займався питаннями природно-заповідної справи та збереження біорізноманіття в Міндовкіллі, – неочікувано. Ця позиція суперечить законодавству і демонструє неповагу до провідних екологічних організацій «Української природоохоронної групи», WWF-Україна та дев’яти науковців і екологів, які розробляли наукове обґрунтування необхідності заповідання коси затоки. Сподіваюся, що така відповідь – прикра помилка через надмірну завантаженість Павла Іванова, і ми нарешті побачимо розгляд нашого клопотання відповідно до законодавства України».

Наразі активісти повторно звертаються до чиновників із вимогою передати ініціативу зі створення заказника «Затока Собаче Гирло» до Київради, як цього вимагає закон.

У Китаї блискавка влучила в ракету «Чанчжен-3B» під час запуску

Під час запуску ракети-носія «Чанчжен-3B» з космодрому Січан у Китаї в неї влучила блискавка. Попри інцидент, за попередніми даними, обладнання не зазнало пошкоджень.

Про це повідомляють місцеві ЗМІ. Блискавка вдарила у ракету одразу після старту з космодрому Січан. Зазначається, що інцидент не вплинув на роботу обладнання, а запуск відбувся без наслідків.

Подібні випадки раніше траплялися з ракетами «Сатурн-V» та «Союз-2», однак тоді вони також не призвели до пошкодження техніки чи зриву польоту.

Масштабний збій в енергосистемі залишив майже всю Грузію без світла

У Грузії сталося масштабне відключення електроенергії, внаслідок якого майже вся країна залишилася без світла.

За попередньою інформацією, причиною став серйозний збій у столичній енергетичній компанії. Про це повідомляють місцеві пабліки.

За їхніми даними, масштабна аварія спричинила відключення електроенергії у більшості регіонів Грузії. Водночас інших подробиць наразі не наводять.

Офіційної інформації про причини аварії, терміни відновлення електропостачання та масштаби наслідків на цей момент немає.

Аварія за участю швидкої в Одесі: обставини ДТП з’ясовуються

В Одесі сталася ДТП за участю автомобіля швидкої допомоги. За попередньою інформацією, під час аварії медиків могло викинути з транспортного засобу.

Про інцидент повідомляють місцеві ЗМІ. За їхніми попередніми даними, у зіткненні брав участь автомобіль екстреної медичної допомоги. Також зазначається, що медиків, ймовірно, викинуло з машини під час зіткнення. Наразі обставини аварії з’ясовуються.

Від Helsi до гемблінгу: новий бізнес Самвела Акобяна та питання захисту даних

Після продажу медичної системи Helsi її засновник Самвел Акобян почав розвивати бізнес у сфері азартних ігор. Це спричинило дискусію через його минулі зв’язки, джерела фінансування нових компаній і питання щодо захисту даних мільйонів користувачів медичної платформи. Про це йдеться у матеріалі «Телеграфу».

У центрі цієї історії — нові компанії Самвела Акобяна, зареєстровані на вулиці Князів Острозьких у Києві: ТОВ «12 ТЕК» та ТОВ «ПІНГВІН ПЛЕЙ». Якщо раніше його ім’я було пов’язане з медичними цифровими сервісами, то тепер мова йде вже про гемблінг.

23 червня 2026 року Держагентство з контролю грального та лотерейного бізнесу «ПлейСіті» видало ліцензію на розробку грального софту компанії ТОВ «12 ТЕК». За даними YouControl, одноосібним власником компанії зі статутним капіталом 10 млн грн є Самвел Акобян.

Після продажу медичної інформсистеми «Київстару» він продовжував розвивати ще два навколомедичні проєкти — ветеринарний суперап Bubibo та платформу медстрахування Lilo. Водночас тепер, схоже, бізнесмен вирішив використати досвід створення великих цифрових платформ у сфері азартних ігор.

У відповіді на запит «Телеграфу» Самвел Акобян пояснив цей крок бажанням розширити портфель проєктів і наголосив, що не припиняє діяльність в інших напрямах бізнесу:

«Прошу звернути Вашу увагу на той факт, що мною не зупинена діяльність в інших сферах бізнесу. Станом на сьогодні під моїм керівництвом та участі продовжують розвиватися та відповідно розбудовуються цифрові технології в ІТ-проєктах у сфері допоміжних послуг у сфері страхування, pet-tech, обчислювальні технології для побутових приладів для населення. Тому, почати розбудовувати в Україні відповідальний цифровий бізнес у гемблінгу відповідно до вимог законодавства не означає завершення моєї діяльності у чинних бізнесах».

ТОВ «12 ТЕК» пройшло державні процедури за дуже короткий термін. Компанію зареєстрували 14 травня 2026 року, а ліцензію вона отримала трохи більш як за місяць. Крім того, 18 червня, за п’ять днів до рішення регулятора, фірма стала резидентом «Дія Сіті». Це дало їй податкові пільги ще до старту на ринку азартних ігор, а за пів року, ймовірно, дасть можливість претендувати на бронювання працівників.

Того ж дня, 23 червня, Акобян зареєстрував ще одну компанію — ТОВ «ПІНГВІН ПЛЕЙ» зі статутним капіталом 30 млн грн. Її засновником є ТОВ «12 ТЕК», а профіль діяльності — «організування азартних ігор». Офіційної ліцензії на запуск онлайн-казино компанія ще не має.

У розпорядженні редакції є офіційна відповідь голови Держагентства «ПлейСіті» Геннадія Новікова від 10 липня, в якій зазначено:

«Станом на дату надання цієї відповіді до Агентства ПлейСіті заяви від ТОВ «ПІНГВІН ПЛЕЙ» про отримання ліцензій на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор не надходили».

Щоб зрозуміти, звідки з’явилися ресурси для такого швидкого старту в гемблінгу, автори матеріалу звертаються до історії Helsi. За даними реєстрів, а також з огляду на попередні згадки самого Акобяна, на певному етапі масштабування проєкту в ньому були присутні інвестори з помітним фінансовим і політичним бекграундом.

З вересня 2021 року серед засновників медичної інформсистеми з’явилося ТОВ КУА «АСТА-КАПІТАЛ» (нині в стані припинення). Серед бенефіціарів цієї компанії раніше був Андрій Волков, а згодом її переоформили на його дружину Вікторію Бондаренко.

Волков відомий тим, що до 2009 року очолював український «Альфа-Банк», який тоді ще належав Росії. Пізніше він перейшов до роботи з проблемними активами через власну групу Investohills. Діяльність цієї групи Служба безпеки України розслідувала, розглядаючи її як інструмент підсанкційного олігарха Павла Фукса для агресивного викупу дистрес-активів.

Таким чином, саме гроші з орбіти Волкова та Фукса могли забезпечити компанії фінансову підтримку на етапі, коли її продукт згодом став майже обов’язковим для всіх українців. Це тривало до серпня 2022 року, коли мажоритарний пакет акцій Helsi викупив «Київстар», а сам Акобян перед продажем консолідував частки і вийшов з угоди з кешем у понад 10 млн доларів.

Втім, у відповіді «Телеграфу» Самвел Акобян категорично заперечив наявність нинішніх ділових, інвестиційних або партнерських відносин з особами чи структурами, які у різний час були інвесторами або співвласниками Helsi:

«Ні».

Також він додав:

«Разом з тим повідомляю, що фінансування вищезазначених компаній (ТОВ «12 ТЕК» та ТОВ «ПІНГВІН ПЛЕЙ». — Ред.) здійснюється власним коштом».

Окрему увагу в матеріалі приділено й нинішньому оточенню Самвела Акобяна. Головним партнером у його теперішніх проєктах, зокрема у вебплатформі Bubibo та на заводі смарт-лічильників «ГрідВі», названо Данила Привалова — сина покійного мера Харкова Геннадія Кернеса.

Саме через Привалова, як зазначається в матеріалі, простежується непублічний місток до представників гемблінг-індустрії. У травні 2025 року журналісти-розслідувачі «Української правди» зафіксували Акобяна та Привалова на закритому святкуванні дня народження Костянтина Коломійця. Його називають головою приватної охорони та довіреною особою СЕО підсанкційного грального холдингу Parimatch Сергія Портнова, який після накладення санкцій на його гральну фірму перебуває на Кіпрі.

У матеріалі також згадується, що в Україні давно існують чутки про те, що казино Parimatch не зникло з ринку, а шукає технічні та юридичні способи повернення. На цьому тлі автори ставлять питання, чи не може нова ліцензована платформа Акобяна в перспективі стати таким «інтерфейсом» для повернення колишнього лідера грального бізнесу.

На запитання про зв’язки з підсанкційним гральним гігантом Самвел Акобян відповів коротко:

«Ні, не перебуваю (у ділових чи партнерських відносинах із представниками Parimatch. — Ред.)».

Своєю чергою регулятор «ПлейСіті» повідомив «Телеграфу», що перед видачею ліцензії ТОВ «12 ТЕК» перевіряли всі ключові силові органи країни:

«Агентством ПлейСіті надсилалися запити органам державної влади (Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань, Національна поліція України, Бюро економічної безпеки України, Державна податкова служба України, Державна служба фінансового моніторингу України)… За результатами опрацювання отриманих відповідей від органів державної влади, фактів невідповідності ТОВ «12 ТЕК» вимогам статті 14-1 Закону та пункту 6 Ліцензійних умов не встановлено».

Одна з головних тем публікації — можливі ризики для даних користувачів Helsi. Система, яку роками розбудовувала команда Акобяна, акумулювала особисті профілі, номери телефонів, адреси та родинні зв’язки майже 20 мільйонів громадян України. Хоча «Київстар» офіційно викупив контроль над компанією, у матеріалі припускається, що повна технічна експертиза і глибокий аналіз зв’язків, якщо не самі масиви даних Helsi, теоретично могли залишитися у початкових розробників.

У такому разі постає питання, чи існують реальні гарантії того, що цифрові дані українців не будуть використані для агресивного маркетингу, грального скорингу та точкового пошуку потенційних гравців.

Журналісти звернулися з цього приводу до нового власника медичної інформсистеми — компанії «Київстар». У пресслужбі оператора заявили, що витік даних або коду до третіх осіб, включно з колишнім власником, виключений:

«Станом на сьогодні Самвел Акобян не входить до жодного органу управління Helsi, не є радником компанії та не володіє її корпоративними правами. Доступ до персональних даних користувачів Helsi мають виключно уповноважені працівники компанії в межах виконання своїх службових обов’язків… Усі права інтелектуальної власності на програмне забезпечення Helsi, включно з програмним кодом та технічними рішеннями, належать виключно компанії Helsi. Жодні сторонні фізичні чи юридичні особи не мають доступу до вихідного коду».

Сам Самвел Акобян також запевнив редакцію, що не зберіг доступу до ресурсів і баз даних Helsi та вважає побоювання щодо використання напрацювань цієї системи у гемблінгу безпідставними. На запитання, чи може він підтвердити, що ні він особисто, ні створені ним гемблінгові компанії не матимуть можливості використовувати будь-які технологічні напрацювання, інформацію чи інші активи, пов’язані з Helsi, для розвитку бізнесу у сфері азартних ігор, він відповів:

«Підтверджую, оскільки таке ані технічно, ані юридично не можливо».

Водночас у матеріалі наголошується, що без незалежного аудиту коду гральних платформ перевірити технічну неможливість інтеграції колишніх напрацювань навряд чи можливо. Тому суспільству залишається покладатися на заяви сторін.

При цьому автори зазначають, що для гемблінг-платформи верифікована база Helsi могла би бути надзвичайно цінним ресурсом для залучення нових клієнтів. Регулятор «ПлейСіті» від коментарів щодо цього питання фактично дистанціювався, зазначивши, що до повноважень агентства «не належить оцінка припущень щодо можливого використання технологічних рішень, створених під час діяльності в інших сферах господарювання».

У публікації підкреслюється, що сам по собі перехід ІТ-підприємця з медичного бізнесу в гемблінг не є порушенням закону, оскільки гемблінг в Україні легальний. Водночас, коли йдеться про людей, які роками працювали з критично важливою цифровою інфраструктурою держави, суспільство має право знати, які запобіжники існують, аби досвід, технології чи потенційний доступ до чутливої інформації не стали конкурентною перевагою на ринку азартних ігор.

На думку авторів, ця ситуація може стати викликом для Мінцифри та «ПлейСіті» перед погодженням видачі ліцензії ТОВ «ПІНГВІН ПЛЕЙ». Держава має чітко відповісти, як контролюється використання закритих технологій після продажу стратегічних ІТ-систем. Адже коли архітектори національних медичних реєстрів створюють майданчики для азартних ігор, маючи раніше зв’язки з підсанкційними гігантами, під загрозою може опинитися довіра громадян до електронних послуг у країні.

Окрім цього, у матеріалі порушується питання, чи знали інвестори нинішніх «неазартних» проєктів Акобяна про можливе використання капіталу від спільних стартапів у сфері онлайн-казино. Як приклад згадується LILO, співзасновниками якого є колишній голова Microsoft Україна та ексзаступник глави Адміністрації президента Дмитро Шимків, керівник Prozorro Василь Задворний, генеральний директор мережі клінік «Добробут» Волтер Шекман та інші непересічні особи.

Фото рук у землі з червоним манікюром викликало обурення через асоціації з трагедією в Бучі

У соцмережах спалахнув скандал після появи фотографії рук у землі з яскраво-червоним манікюром. Донька Ірини Фількіної, яка загинула під час окупації Бучі, заявила, що цей кадр став для неї болісним нагадуванням про вбивство матері. Багато користувачів також розкритикували публікацію, вказавши на нечутливість до воєнного контексту.

Нещодавно в мережі з’явилося фото рук у землі з яскравим манікюром. Воно викликало хвилю обурення через візуальну схожість із відомим знімком руки 52-річної Ірини Фількіної, яку в березні 2022 року російські військові застрелили, коли вона їхала додому на велосипеді. Саме за фото руки з червоними нігтями рідні змогли впізнати її тіло, а сам кадр став одним із символів трагедії в Бучі.

На цей допис відреагувала донька загиблої Ольга. Вона написала, що побачена публікація стала для неї болісним нагадуванням про смерть матері.

«Це допис висвітився мені як нагадування про вбивство моєї мами… Замість того щоб визнати помилку і бажання хайпонути, вони описують це як американський тренд», — написала вона.

В іншому дописі Ольга зауважила, що не розуміє, як у нинішніх умовах можна було використати подібний образ у рекламі.

«Сьогодні натрапила на допис, де якась шашлична студія краси вирішила підняти собі перегляди й опублікувала фото з червоним манікюром… Фото рук у землі. Звісно, я нормальна людина, яка пережила те пекло, і після того вже роки на фоні стресу мене подібні фото викликають біль. Але потім приходить розуміння, як же все-таки люди можуть бути до емоційної неможливості тупі», — написала вона.

Негативну реакцію висловили й інші користувачі соцмереж. Один із коментаторів зазначив, що руки в землі — зовсім не той образ, яким варто рекламувати манікюр, адже така фотографія передусім асоціюється із загиблою жінкою з Бучі.

Ще одна користувачка написала, що після перегляду реклами одразу згадала Бучу та жінку, яку впізнали саме за манікюром. Вона наголосила, що перша асоціація була не з красою чи манікюром, а з трагедією, і закликала авторів рекламних кампаній зважати на контекст та можливі асоціації таких публікацій.

Після скандалу в салоні, де робили цей манікюр, заявили, що не причетні до створення фотографії. Власниця закладу повідомила, що салон не брав участі в розробці ідеї, а знімок клієнтка зробила та опублікувала самостійно. За її словами, майстер лише надала послугу, тож відповідальність за зміст публікації не може покладатися на салон.

На грі «Динамо» з ПАОКом у секторі гостей з’явився прапор Росії

Під час поєдинку другого раунду кваліфікації Ліги Європи між київським «Динамо» та грецьким ПАОКом уболівальники гостей розгорнули у своєму секторі прапор Росії.

Матч був номінально домашнім для «Динамо», однак через війну його провели в польському Любліні на стадіоні «Арена Люблін».

ПАОК належить російському бізнесмену грецького походження Івану Саввіді. Раніше він був депутатом Держдуми РФ від партії «Єдина Росія» та є прихильником Владіміра Путіна. Крім того, частина ультрас ПАОКа відома проросійськими поглядами.

Гра завершилася перемогою грецької команди з рахунком 3:2. Матч-відповідь пройде 30 липня на стадіоні «Тумба» в Салоніках.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну російські клуби за рішенням УЄФА відсторонені від участі в усіх єврокубках.

Ціни на зерно в Україні різко знизилися на тлі ударів по портах

На тлі фактичного блокування агроекспорту через удари по чорноморських портах українські фермери заявляють про різке зниження закупівельних цін на зерно. Про це повідомляють аграрії та представники галузі.

Одна з користувачок TikTok зазначила, що в Одеській області пшеницю ще вдається продати по 4–4,3 тисячі гривень за тонну. Водночас у Дніпропетровській області, за її словами, ціна опустилася до 3 тисяч гривень за тонну.

Представник компанії «АгроРитм» повідомив, що підприємство призупинило роботу, оскільки наразі немає розуміння щодо подальшої ситуації на ринку.

Угорська влада перевіряє інвестиції BYD після призначення Петера Сіярто

Уряд Угорщини ініціював перевірку діяльності китайського автовиробника BYD після того, як колишній міністр закордонних справ Петер Сіярто отримав керівну посаду в компанії. Про це заявив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр.

За словами глави уряду, влада має намір переглянути всі рішення та державні зобов’язання, що стосуються інвестицій BYD в Угорщині. Окремо проаналізують, яким чином компанія за уряду Віктора Орбана отримувала державні субсидії, податкові пільги та необхідні дозволи.

Новий уряд вбачає можливий конфлікт інтересів, адже на посаді глави МЗС Сіярто відповідав за залучення іноземних інвестицій і був учасником переговорів щодо будівництва першого європейського заводу BYD у місті Сегед.

Очікується, що це підприємство дасть змогу китайському виробнику випускати електромобілі на території Європейського Союзу та уникати європейських мит на імпорт електрокарів із Китаю.

Після зміни влади в Угорщині у травні Петер Сіярто залишив посаду міністра закордонних справ. Пізніше він повідомив, що обійняв у BYD посаду керівника із зовнішніх зв’язків і розвитку нових напрямів бізнесу.

Денис Парамонов згадується у справі про можливу колабораційну діяльність

SMK Group упродовж тривалого часу заявляє про себе як про одного з найбільших виробників м’ясної продукції в Україні. Водночас компанія та її засновник не раз опинялися в центрі уваги правоохоронців і журналістських розслідувань.

Про це повідомляють «Викривач».

Як зазначають українські медіа, Денис Парамонов фігурує у кримінальному провадженні №42022110000000490 від 19 грудня 2022 року, відкритому за ч. 4 ст. 111-1 Кримінального кодексу України — колабораційна діяльність.

За даними правоохоронців, перевірялося можливе здійснення господарської діяльності на тимчасово окупованій території через підконтрольних осіб.

Після окупації Бердянська підприємства «Бердянський м’ясокомбінат» і «Бердянські ковбаси», за інформацією медіа, перереєстрували за законодавством РФ. Також повідомлялося, що фактичний контроль над цими активами міг відбуватися через довірених осіб.

У Бердянську виробництво не зупинилося. За повідомленнями, продукція могла постачатися окупаційним військам, а податки — надходити до окупаційної адміністрації. Остаточну правову оцінку цим обставинам мають дати правоохоронні органи та суд.

Окрім цього, певний час Денис Парамонов перебував у розшуку МВС як особа, яка переховувалася від органів досудового розслідування. Нині цей запис має історичний статус.

Також у медіа з’являлася інформація про численні перетини Парамоновим державного кордону після початку повномасштабного вторгнення.