Місячні архіви: Липень 2026

На Харківщині через російські обстріли пошкоджено або зруйновано 74 АЗС від початку великої війни

Оприлюднено автором

Від початку повномасштабного вторгнення у Харкові та Харківській області внаслідок російських обстрілів зруйновано або пошкоджено 74 автозаправні станції. Частину цих об’єктів росіяни знищили ще 2022 року під час окупації регіону та його подальшої деокупації.

Про це повідомив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов, якого цитує «Суспільне».

За його словами, у масштабах області загальна кількість уражених заправок поки залишається відносно невеликою. Водночас лише навесні та влітку 2026 року під російські удари на Харківщині потрапили близько двох десятків АЗС, що становить понад третину всіх зруйнованих автозаправних станцій.

«Ворог б’є по АЗС. Так, це правда. У нас зруйновано по області та Харкову 74 АЗС. Тому це невелике число. Це ті, які атакували, які пошкоджені. Частина з них зруйнована ще у 2022 році…» — зазначив Синєгубов.

На Львівській митниці виявили незадекларовані брендові речі в міжнародному експрес-відправленні

Оприлюднено автором

Львівські митники виявили спробу переміщення незадекларованих товарів через міжнародне експрес-відправлення. Відправник задекларував дешевий аксесуар для домашніх тварин, однак фактично намагався переслати брендові годинники та одяг на значну суму.

Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах” з посиланням на справу № 461/4605/26.

Інцидент стався 4 травня 2026 року під час контролю міжнародних експрес-відправлень на поштовому посту «Львів-поштовий». Громадянин Василевський Максим, який відправляв посилку з Польщі в Україну, зазначив у документах, що всередині є лише одна футболка для домашніх тварин.

Під час огляду митники виявили інший вміст: два годинники Versace та сім одиниць одягу й аксесуарів відомих брендів без ознак використання і без оригінальної упаковки. За результатами експертизи вартість товару становила 226 643,62 грн.

Василевський Максим на розгляд справи не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце засідання. Суддя Галицького районного суду м. Львова розглянув матеріали без участі відправника.

Дії чоловіка кваліфікували за ч. 1 ст. 473 Митного кодексу України — пересилання товарів через митний кордон з приховуванням від митного контролю або з використанням документів, що містять неправдиві відомості.

Суд визнав громадянина винним. Йому призначили штраф у розмірі 30% від вартості товару — 67 993,09 грн, які мають бути сплачені в дохід держави. Крім того, весь вилучений товар конфісковано на користь держави.

Ця справа вкотре показує, що спроба зекономити на митних платежах шляхом маніпуляцій з описом вкладень у посилках обертається не лише втратою самого товару, а й значними фінансовими втратами у вигляді штрафів.

Австрійське розслідування щодо Ferrexpo: дивіденди, збитки та фінансові зв’язки Жеваго

Оприлюднено автором

Константин Жеваго став фігурантом масштабного парламентського розслідування в Австрії. 3 липня 2026 року депутати Національної ради Вернер Коглер, Мері Дісоскі та їхні колеги подали запит №6494/J до міністра фінансів Маркуса Мартербауера. У ньому вони вимагають перевірити активи, компанії, нерухомість, податкові схеми та фінансові зв’язки українського мільярдера. Відповідь на запит має бути надана до 3 вересня. Про це повідомляє Укррудпром.

У документі згадуються Ferrexpo plc, Ferrexpo AG, The Minco Trust, First-DDSG Logistics Holding GmbH, MAG Handels- und Transport GmbH, MAGferr GmbH, Eliomys Vermögensverwaltung KG, Oxanikus Vermögensverwaltung KG, а також люксембурзька Calexco S.a.r.l. Окремо депутати просять перевірити можливі зв’язки з бізнесом Жеваго у Олександра Мороза, Ганнеса Латтенмайера, Катерини Латтенмайер та Оксани Окснер (Мороз). Підставою для запиту стали публікація австрійського журналу Profil, затримання Жеваго у Франції у 2022 році та запровадження проти нього українських санкцій 25 лютого 2025 року.

Одним із головних епізодів у запиті є схема продажу продукції Полтавського ГЗК. За даними, наведеними з посиланням на народного депутата Олексія Мовчана, залізорудні котуни реалізовувалися не безпосередньо Voestalpine, Salzgitter та ThyssenKrupp, а через Ferrexpo AG у Швейцарії за заниженими цінами. Це, як зазначається, давало змогу концентрувати прибуток поза межами України. Передбачувану заборгованість перед Полтавським ГЗК оцінюють щонайменше у 500 млн доларів. У Ferrexpo заявляють, що всі операції здійснювалися на ринкових умовах і відповідали правилам трансфертного ціноутворення.

Австрійські депутати також наполягають на перевірці відносин Ferrexpo з Voestalpine. Йдеться, зокрема, про продаж часток VA Intertrading AG структурі Calexco S.a.r.l., чинні комерційні контракти та можливе використання інсайдерської інформації під час торгівлі акціями. Міністерство фінансів Австрії має повідомити, чи проводило Управління фінансового нагляду FMA перевірки щодо можливих ознак інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і підозрілих операцій.

Окрему увагу в запиті приділено перевізнику First-DDSG Logistics Holding GmbH, який займався транспортуванням продукції Ferrexpo. За даними парламентського запиту, компанія протягом років демонструвала негативний фінансовий результат: €44,8 млн у 2022 році, €42,3 млн у 2023 році та €41 млн у 2024 році. У межах перевірки вивчаються можливе трансфертне ціноутворення, а також діяльність керівників Віктора Гладкого, Ярославни Блонської та Миколи Кладієва.

До перевірки включили й чотири об’єкти елітної нерухомості: віллу Schwarzenfels у Марія-Верт, дві вілли на Krapfenwaldgasse у Відні та віллу в Прессбаумі. Австрійська влада має з’ясувати їхній можливий зв’язок із Жеваго, а також походження коштів, використаних для придбання.

Розслідування відбувається на тлі складного фінансового стану Ferrexpo. Станом на квітень 2026 року компанія мала лише $20 млн грошових коштів, з яких доступно було близько $17 млн, тоді як заборгованість держави з відшкодування ПДВ становила $90,3 млн. Група повідомила про додаткову емісію щонайменше на $100 млн, продаж судна Iron Destiny за $7,7 млн, скорочення витрат і попередила про ризик неплатоспроможності. Водночас австрійські депутати окремо нагадують, що до повномасштабної війни Ferrexpo виплатила акціонерам понад €1 млрд дивідендів. Тепер вони вимагають встановити, де саме концентрувався прибуток групи та яку роль у цій фінансовій конструкції відігравали швейцарські, люксембурзькі та австрійські компанії.

«Право і справедливість» подала до Сейму резолюцію проти членства України в ЄС

Оприлюднено автором

Найбільша опозиційна сила Польщі, партія «Право і справедливість», подала до Сейму проєкт резолюції, спрямований проти вступу України до ЄС.

Один із лідерів партії Пшемислав Чарнек заявив, що українська влада «продовжує звертатися до спадщини організацій, причетних до Волинської різанини». Також, за його словами, Євросоюз «не повинен приймати до своїх лав державу, що спирається на ідеологію, яка суперечить християнським і європейським цінностям».

У проєкті резолюції міститься вимога до уряду Польщі блокувати подальшу інтеграцію України з ЄС, якщо Київ не відмовиться від героїзації УПА і не увічнить пам’ять польських жертв.

Партія наполягає на тому, щоб документ розглянули на найближчому засіданні Сейму, запланованому на 15–17 липня.

У Запоріжжі внаслідок російського удару загинув поліцейський Дмитро Белименко

Оприлюднено автором

У Запоріжжі 10 липня внаслідок російського удару загинув старший лейтенант поліції Дмитро Белименко. Про це повідомила поліція Запорізької області.

Дмитро Белименко служив оперуповноваженим управління стратегічних розслідувань у Запорізькій області ДСР Національної поліції України.

У повідомленні зазначено, що йому було 22 роки. Попри молодий вік, він свідомо обрав службу із захисту правопорядку саме у прифронтовому Запоріжжі. До лав Національної поліції України Дмитро вступив у вересні 2020 року, а з січня 2026 року ніс службу в запорізькому регіональному підрозділі ДСР. Колеги характеризують його як перспективного офіцера, надійного товариша та людину високої честі, яка ніколи не уникала труднощів.

10 липня російські війська завдали удару керованою авіабомбою по цивільній інфраструктурі Запоріжжя. У момент вибуху Дмитро Белименко виконував службові обов’язки та перебував неподалік епіцентру. Отримані поранення стали для нього смертельними.

У поліції додали, що ворожий КАБ в одну мить обірвав великі плани на майбутнє, успішну кар’єру та ціле життя, яке лише починалося. Найглибший біль цієї втрати розділяють батьки, рідні, друзі та колеги Дмитра. Керівництво та особовий склад запорізької поліції висловили щирі співчуття родині й близьким загиблого.

У Вроцлаві пропонують назвати вулицю на честь жертв УПА

Оприлюднено автором

Депутатка польського Сейму від партії «Право і справедливість» (PiS) Мирослава Стахов’як-Ружецька запропонувала присвоїти одній з вулиць у Вроцлаві назву на честь жертв УПА.

Із відповідною офіційною заявою вона звернулася до міської адміністрації. Кінцеве рішення щодо цього питання повинна ухвалити міська рада.

Депутатка подала 2 окремі запити про надання назв міським вулицям.

Мирослава Стахов’як-Ружецька наголосила, що вважає цю ініціативу не лише виявом пошани до однієї з найтрагічніших сторінок в історії польсько-українських відносин, а й підставою для відкритого діалогу в сучасному суспільстві. Вона також зазначила, що нині Вроцлав є домом для чисельної української діаспори.

У Варшаві з’явиться Стіна пам’яті жертв Волинської трагедії, а ексгумації відновлять

Оприлюднено автором

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що у Варшаві створять Стіну пам’яті з вічним вогнем. На ній мають увічнити імена всіх знайдених і встановлених жертв Волинської трагедії.

Йдеться про масові вбивства поляків та інших громадян довоєнної Польщі, які в роки Другої світової війни скоїли українські націоналісти. Найтрагічнішим днем стало 11 липня 1943 року — Кривава неділя, коли напади відбулися приблизно на 100 польських населених пунктів на Волині.

Також Туск повідомив, що буде відновлено пошуки та ексгумації загиблих, яких досі не поховали гідно.

Водночас прем’єр наголосив, що історична пам’ять не повинна ставати джерелом ворожнечі. За його словами, злочини потрібно називати своїми іменами, однак «відповіддю на націоналізм не може бути ще більше націоналізму».

У Польщі 11 липня відзначають Національний день пам’яті жертв Волинської трагедії.

Понад 9 мільйонів гривень зарплати за місяць: резонанс навколо виплат в Ощадбанку

Оприлюднено автором

У червні 2026 року одному з керівників державного банку нарахували багатомільйонну заробітну плату. Це спричинило значний суспільний резонанс на тлі дефіциту фінансування інших стратегічних секторів країни.

Інформація про це стала відома з офіційних даних щодо доходів керівництва фінансової установи. Йдеться про заступника голови правління акціонерного товариства Ощадбанк, якому за перший місяць літа нарахували заробітну плату у понад дев’ять мільйонів гривень без урахування податкових відрахувань.

Такий рівень виплат топменеджеру держбанку викликав хвилю обурення в суспільстві. На цьому тлі особливо гостро постало питання нестачі ресурсів для забезпечення інших важливих напрямків державної системи.

Зокрема, окрему увагу привернула ситуація з фінансуванням працівників Державної митної служби. Сума, виплачена лише одному банківському посадовцю, стала показовою для дисбалансу в розподілі державних коштів. Водночас фінансування митників, які безпосередньо відповідають за наповнення бюджету, залишається на низькому рівні.

Опоненти чинної системи винагород наголошують, що захист економічних інтересів держави на кордоні опинився у меншому пріоритеті, ніж забезпечення високих доходів керівників банківських та інших структур.

У Туреччині 36 людям виписали ордери на затримання у справі про хабарництво

Оприлюднено автором

Генеральна прокуратура Анкари в суботу повідомила, що прокуратура Туреччини видала ордери на затримання 36 осіб. Серед них є мер одного з районів Анкари, яким керує головна опозиційна сила країни, передає Reuters.

Слідство пов’язане з підозрами у хабарництві та маніпуляціях під час проведення державних тендерів.

За інформацією прокуратури, правоохоронці вже затримали 27 підозрюваних, а пошук інших ще триває.

Мер району Чанкая в Анкарі Хюсейн Джан Гюнер, який представляє Республіканську народну партію (CHP), написав у соцмережі X, що повідомив правоохоронні органи про своє місцезнаходження. Також він залишив запасний ключ від свого будинку для слідчих, які проводять обшук, поки він повертається до Анкари.

«Відтоді як ми обійняли посаду, ми керували цією установою якнайкраще й не допустили жодного вчинку, який міг би осоромити тих, хто довірив нам свою підтримку», — заявив Гюнер.

Ця операція стала ще одним епізодом у серії розслідувань щодо муніципалітетів, якими керує Республіканська народна партія (CHP).

Уряд Туреччини наполягає, що судова система діє незалежно. Водночас CHP відкидає звинувачення і стверджує, що ці розслідування мають політичний характер.

Чому вибухи в Києві 11 липня пролунали раніше за повітряну тривогу

Оприлюднено автором

Під час атаки на Київ 11 липня перші вибухи пролунали ще до оголошення повітряної тривоги, оскільки Росія застосувала балістичні ракети з дуже коротким часом підльоту.

Про це повідомив речник Української добровольчої армії Сергій Братчук. За його словами, ворог підтягнув пускові установки ближче до кордону, зокрема в Брянську область РФ. Через це час підльоту скоротився, а можливостей для реагування стало ще менше.

Як пояснив Братчук, балістичні ракети на початку пуску фіксуються дуже погано, гірше, ніж крилаті ракети. Саме тому сигнал повітряної тривоги пролунав уже після того, як у столиці сталися перші вибухи.

«Балістичні ракети дуже погано фіксуються, гірше, ніж крилаті ракети, на початку свого пуску і відповідно. Тому сигнал повітряної тривоги пролунав вже після того, як перші вибухи пролунали у столиці. На жаль, це ті реалії, які сьогодні у нас є», — сказав Братчук.