Даніеля Сіада, якого підозрювали у вербуванні жертв для Джеффрі Епштейна, знайшли мертвим у власному будинку. Про це повідомляє BFMTV.
Франко-шведський модельний агент визнавав, що мав ділові зв’язки з Епштейном, однак наполягав, що не знав про його злочинну діяльність. До відповідальності у цій справі його не притягували.
Ім’я Сіада згадується в матеріалах справи Епштейна 2 090 разів. Причини смерті наразі не встановлені.
Держсекретар США Марко Рубіо повідомив, що завтра зустрінеться з Лавровим. За його словами, під час цієї розмови сторони планують обговорити питання завершення війни в Україні.
Рубіо наголосив, що США прагнуть завершення цієї війни. Він також зазначив, що, на думку американської сторони, її закінчення було б корисним для Росії. Саме тому це питання мають намір порушити на зустрічі. Держсекретар додав, що США залишаються відкритими та готовими відіграти конструктивну роль у припиненні конфлікту, якщо така можливість з’явиться.
Північний апеляційний господарський суд 14 липня не задовольнив апеляційну скаргу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України на рішення Господарського суду міста Києва, за яким агентство має сплатити компанії «Onur Taahhut Tasimacilik Insaat Ticaret Ve Sanayi A.Ş.» (Туреччина) 1,09 млрд грн. Про це відомо з постанови, оприлюдненої 16 липня в Держреєстрі судових рішень.
Суперечка стосується ремонту кількох ділянок траси М-05 Київ – Одеса. У січні 2020 року Укравтодор замовив ці роботи компанії «Onur» за результатами тендеру, проведеного поза системою «Прозорро», оскільки ремонт фінансувався за рахунок кредитних коштів Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції та розвитку.
Тоді «Onur» переміг у торгах із ціною 65 млн євро. Однак уже через пів року ЄБРР повідомив Мінфіну про призупинення фінансування контракту до завершення розслідування щодо порушень умов проведеного тендеру. Йшлося про фальсифікацію торгів. У жовтні 2020 року ЄБРР, а в лютому 2021 року Європейський інвестиційний банк скасували фінансування контракту. На той момент «Onur» виконав частину робіт на 11 млн євро і звернувся до суду, щоб стягнути ці кошти з Укравтодору.
У 2021 році Господарський суд міста Києва задовольнив позов «Onur». Після цього Укравтодор добровільно сплатив представництву компанії «Онур» 347,51 млн грн на виконання рішення суду першої інстанції. У 2022 році «Onur» розірвав контракт, а в 2023 році видав кінцевий платіжний сертифікат на 21,25 млн євро і 172,45 млн грн ПДВ. У 2024 році компанія знову пішла до суду, щоб стягнути ці кошти вже з Держвідновлення. Агентство наполягало, що підстав для оплати немає через відсутність фінансування, про яку підряднику було відомо.
У червні 2024 року Господарський суд міста Києва задовольнив позов «Onur» і постановив стягнути з Держвідновлення 1,09 млрд грн. Із цієї суми 21,25 млн євро становить основний борг, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення дорівнювало 918,57 млн грн, ще 172,45 млн грн — це ПДВ, а 1,06 млн грн — судовий збір.
Суддя Оксана Марченко зазначала, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також взяття ним зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов’язку виконати господарські зобов’язання.
У 2025 році Держвідновлення виграло апеляцію. Тоді колегія суддів вказала, що позивач не навів і не довів належними та допустимими доказами наявність підстав для стягнення з відповідача заявленої суми боргу з ПДВ. На думку апеляційного суду, перша інстанція ухвалила рішення на підставі неналежних доказів. Проте Верховний Суд скасував цю постанову і повернув справу на новий розгляд до апеляції.
Під час повторного розгляду колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції належно оцінив докази у справі та ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи. Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 2024 року про стягнення коштів залишилося чинним.
Нагадаємо, у травні 2026 року Європейський банк реконструкції та розвитку і турецький «Onur» досягли врегулювання щодо змови на тендері в Україні. За даними «Наших грошей», йдеться про ремонт траси М-05 Київ – Одеса у 2020 році. Компанію та її 53 дочірні компанії позбавили права брати участь у проєктах, що фінансуються ЄБРР, на один рік і три місяці.
Держвідновлення намагалося долучити до справи новини про це з сайтів ЄБРР і «Наші гроші», однак їх не прийняли як додаткові докази, оскільки на момент ухвалення рішення судом першої інстанції цих матеріалів ще не існувало.
У вересні 2025 року САП повідомила, що разом із НАБУ продовжує розслідування двох кримінальних проваджень щодо корупційних дій службових осіб Укравтодору і турецької компанії «Онур». Ідеться про можливі розкрадання під час ремонту траси М-05 Київ-Одеса за контрактами, отриманими «Онуром» у різні роки. Саме за одним із таких контрактів, розкрадання за яким розслідує НАБУ, «Онур» і намагається відсудити 1 млрд грн.
На розгляд суду передали обвинувальний акт щодо 36-річного жителя Черкаської області. Його обвинувачують у продажі транспортних засобів, які були ввезені в Україну нібито як гуманітарна допомога для потреб Сил оборони.
Про це повідомило Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України.
За інформацією слідства, упродовж березня – жовтня 2025 року чоловік завіз на митну територію України 14 автомобілів, оформивши їх як гуманітарну допомогу.
Як вважають правоохоронці, у такий спосіб від митного контролю були приховані підакцизні товари на суму понад 2 млн 200 тис. грн. Після цього автомобілі реалізували.
Фігуранту справи інкримінують кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 201-4 Кримінального кодексу України — контрабанду підакцизних товарів.
У Держприкордонслужбі зазначили, що протиправну діяльність чоловіка торік викрили оперативні співробітники Волинського прикордонного загону за підтримки відділу кримінального аналізу. Заходи відбувалися спільно з детективами Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області, співробітниками Управління стратегічних розслідувань у Волинській області та під процесуальним керівництвом Львівської обласної прокуратури.
У центральній частині Києва відсьогодні офіційно запрацювала пілотна мережа 5G. Її запуск має дати змогу перевірити, як технологія працює в реальних умовах, а також підготуватися до подальшого масштабування.
Про це повідомив заступник міністра цифрової трансформації України Станіслав Прибитько. За його словами, мобільні оператори розгорнули покриття по-різному: в одних воно ширше, в інших менше. Водночас Хрещатик уже охоплений мережею 5G усіх операторів.
“Відсьогодні 5G доступний у центральній частині Києва. Кожен оператор покривав місто по різному, тому в когось покриття масштабніше, в когось менше, але Хрещатик покрили усі”, — пояснив фахівець.
Пілотний запуск дасть можливість перевірити роботу мережі за різного навантаження, протестувати обладнання, оцінити якість покриття та зібрати необхідні дані для подальшого впровадження технології. Раніше пілотні зони 5G вже діяли у Львові, Бородянці та Харкові.
“За цей час 5G випробували майже 1,5 мільйона абонентів, а по всій країні вже працює понад 300 базових станцій пілотної мережі”, — додав Прибитько.
Також заступник міністра повідомив, що після Києва наступним містом для запуску пілотного проєкту 5G має стати Одеса.
У Міністерстві закордонних справ України заявили, що таємна зустріч колишніх високопосадовців Німеччини та Росії, присвячена завершенню війни в Україні та нібито проведена цього місяця у Баку, не має жодного значення.
Про це журналістам повідомив речник МЗС України Георгій Тихий. За його словами, ця зустріч є «настільки ж таємна, наскільки неважлива».
Тихий наголосив, що йдеться про людей, чиї імена вже практично не гугляться, які зустрічаються та щось обговорюють. Він також підкреслив, що українська сторона нікого з них ні на що не уповноважувала. За словами речника, значення таких зустрічей для реального мирного процесу близьке до нуля.
На ранок 22 липня через російські удари по енергетичній інфраструктурі без електропостачання залишаються споживачі у восьми областях України. Про це повідомляє НЕК “Укренерго”.
У компанії уточнили, що нові знеструмлення зафіксували у Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Сумській, Київській, Одеській, Херсонській та Миколаївській областях. Де це дозволяє безпекова ситуація, енергетики вже виконують аварійно-відновлювальні роботи.
Водночас в “Укренерго” заявили про зменшення споживання електроенергії. Станом на 09:30 22 липня цей показник був на 8,5% нижчим, ніж у той самий час попереднього дня. У компанії пояснили це зниженням температури повітря, через що зменшилася потреба у використанні кондиціонерів.
Також добовий максимум споживання 21 липня виявився на 1,5% нижчим, ніж днем раніше.
Енергетики закликали українців, за можливості, користуватися потужними електроприладами у період найефективнішої роботи сонячних електростанцій — з 11:00 до 15:00.
Росія може використовувати захоплені українські безпілотники для провокацій проти Польщі. Про це заявив віцепрем’єр і міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.
За його словами, тисячі безпілотників потрапили на територію Російської Федерації з України. Він зазначив, що лише за один день Україна запустила близько 400 дронів, і це була одна з найбільших атак на Росію. Частина цих безпілотників не досягає цілі, застрягає на деревах або отримує пошкодження. Як пояснив віцепрем’єр, росіяни можуть зібрати такі дрони, відремонтувати їх і використати для провокації, а потім заявити, що запуск здійснила Україна.
Косіняк-Камиш нагадав, що спроби покласти на Київ відповідальність за появу безпілотників над Польщею вже були раніше. Зокрема, подібна інформаційна кампанія розгорнулася у вересні 2025 року після того, як польський повітряний простір порушили понад 20 російських дронів-приманок.
Міністр також повідомив, що близько двох тижнів тому в інтернеті знову активізувалися акаунти, які перед цим не проявляли активності протягом кількох місяців. За його словами, ці акаунти дуже активно розпалюють польсько-український конфлікт.
Віцепрем’єр заявив, що такі публікації посилюють розбіжності всередині польського суспільства, зокрема на тлі закликів припинити підтримку України. Він наголосив, що це стратегія Російської Федерації — посварити поляків між собою, посварити Польщу із Заходом, а також зруйнувати єдність Європейського Союзу і НАТО.
Косіняк-Камиш закликав уважно перевіряти джерела інформації та звіряти відомості за кількома незалежними каналами. Він попередив, що Путін, бачачи, що війна в Україні триває вже четвертий рік, шукатиме нові осередки напруженості, щоб показати, що йдеться не лише про Україну, а про війну з усім НАТО, яке її підтримує. За його словами, повномасштабної агресії не буде, однак гібридна війна триватиме.
На думку міністра, нарощуючи гібридні дії, Росія прагне послабити готовність Польщі та інших країн НАТО і надалі підтримувати Україну.
У Луцьку правоохоронці затримали 47-річного чоловіка, якого підозрюють у вимаганні 20 тисяч доларів у родини військовослужбовця-прикордонника. За ці гроші він обіцяв посприяти у звільненні зі служби за станом здоров’я.
Про затримання повідомили у Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України.
За даними слідства, чоловік переконував, що має потрібні зв’язки серед посадовців і здатен вплинути на ухвалення рішення щодо направлення прикордонника до медичного закладу, а також на подальше оформлення списання зі служби за станом здоров’я.
Фігуранта затримали в момент отримання першої частини обумовленої суми — 10 тисяч доларів США.
Під час обшуків правоохоронці вилучили кошти, отримані як неправомірну вигоду, а також автомобіль і мобільний телефон.
Затриманому оголосили підозру за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України — зловживання впливом, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди. Нині вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу.
Операцію провели співробітники відділу внутрішньої та власної безпеки Держприкордонслужби разом із працівниками Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції у Волинській області, слідчими ГУНП та бійцями спецпідрозділу “Корд” під процесуальним керівництвом Луцької окружної прокуратури.
Післявоєнна відбудова України потребуватиме значних ресурсів, тому уряд опрацьовує варіанти збереження бюджетних надходжень після завершення дії військового податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5%. Як зазначено в оновленому Меморандумі з Міжнародним валютним фондом за програмою розширеного фінансування EFF, цей податок стягуватиметься ще три роки після скасування воєнного стану.
В українській частині документа сказано: “Ми забезпечимо, щоб доходи не зменшилися після закінчення терміну дії цього заходу. Одним із варіантів, який ми розглядаємо, є запровадження податку на відбудову (reconstruction tax) замість військового податку, який ми включимо до законодавства, що регулює перехідний період після скасування воєнного стану”.
У МВФ позитивно оцінили такі наміри. У Фонді наголосили, що в довгостроковій перспективі уряд України, як і раніше, націлений на досягнення первинного бюджетного профіциту в межах 0,2-0,4% ВВП, аби підтримати відновлення фіскальної та боргової стійкості.
МВФ також зазначив: “Реалізація цього фіскального шляху вимагатиме від влади продовження впровадження заходів мобілізації внутрішніх доходів для забезпечення стабільних податкових надходжень у середньостроковій перспективі. Зокрема, владі, ймовірно, доведеться проактивно розглянути пункт про припинення дії 5% ставки військового податку, який, згідно із законодавством, ухваленим у квітні, має втратити чинність через три роки після закінчення воєнного стану”.
Фонд уточнив, що якщо військовий податок замінять податком на відбудову, його параметри визначать у перехідному законодавстві після завершення війни.
Окремо МВФ звернув увагу на майбутню структуру видатків. У Фонді вважають: “Що стосується видатків, то витрати повинні будуть змінюватися відповідно до нормалізації витрат на оборону та виміряних асигнувань на відновлення, реконструкцію та інші пріоритети. Це допоможе забезпечити узгодженість планів витрат з відновленням фіскальної та боргової стійкості, а також доступність фінансування на відповідних умовах”.
За даними Державної податкової служби, у січні – червні 2026 року державний бюджет отримав 94,2 млрд грн військового збору. Це на 19,2 млрд грн, або на 25,6%, більше, ніж за той самий період минулого року.
Ставку військового збору для фізичних осіб збільшили з 1,5% до 5% з 1 грудня 2024 року.