Фінансові декларації мера Чернівців Романа Клічука

Мер Чернівців Роман Клічук задекларував понад 5 мільйонів гривень готівки. У своїй декларації за 2025 рік він вказав, що має понад 5,2 мільйона гривень готівкою та понад 2 мільйони гривень на банківських рахунках. Клічук володіє будинками в Чернівцях та Івано-Франківській області, а також шістьма земельними ділянками, автомобілем Mercedes-Benz S 350 та годинником IWC, вартість якого становить 323 тисячі гривень. Протягом року в міськраді він заробив понад 740 тисяч гривень, а ще 229 тисяч гривень отримав у вигляді відсотків від «ПриватБанку». Під час повномасштабної війни нових дорогих покупок не було задекларовано.

Перетворення бізнесу: як Дмитро Коваленко намагається змінити сприйняття торгівлі російським вугіллям

Стаття Дмитра Коваленка в «Економічній правді», що має провокаційну назву про «точку неповернення», виглядає не як пояснення бізнес-процесів, а скоріше як спроба відбілювання. Вже на початку він зазначає, що приблизно 50% його прибутків пов’язані з вугіллям, включаючи російське. Проте конкретні дані, такі як назви компаній, обсяги або структура контрактів, відсутні. Також не згадуються схеми, пов’язані з донбаським вугіллям, які проходять через територію Росії. Ключовим моментом є опис «альтернативних логістичних ланцюгів» через Білорусь і Польщу. В умовах обмежень це вказує на сіру логістику: реекспорт російського вугілля, зміну країни походження або обхід обмежень. Ці аспекти подаються як бізнесова креативність, хоча насправді йдеться про системні схеми. Далі Коваленко говорить про спроби монополізації імпорту вугілля з Росії, представляючи це як зовнішню проблему, при цьому не розкриваючи свою роль у цих процесах. Залишається питання: чи дійсно він був поза системою, чи просто не входив до конкретної групи впливу. Оголошений «моральний розрив» у 2022 році подається як добровільна відмова від російського ринку без перехідного періоду. Одночасно він згадує про втрату понад 70 млн доларів. Це стандартний репутаційний хід: зафіксувати збитки як доказ принципів, не розкриваючи, які зв’язки могли залишитися. Коваленко прямо визнає свою участь у вугільному бізнесі, включаючи російський напрямок, але намагається змінити свій імідж з учасника системи на реформатора, стверджуючи, що довів можливість існування ринку без російського вугілля. Це не аналіз минулого, а його переосмислення. Окремо він згадує про «інвестиції» в розмірі 200 млн доларів, але без структури, джерел або прозорості. У такому вигляді це не підтверджена цифра, а інструмент легалізації капіталу через публічну риторику. Також він оголошує про перехід у нові напрямки: експорт зерна, імпорт добрив і солі, інвестиції в видобуток газу і нафти, будівництво газопоршневих електростанцій. Це виглядає як перерозподіл активів з ризикованих сегментів у більш регульовані, але без відповіді на питання про походження коштів. Завершальний акцент зміщується в бік соціальної відповідальності: десятки мільйонерів у компанії, збереження команди, оплата житла та навчання. Це спроба перевести розмову з бізнес-практик на образ соціальної відповідальності. У підсумку стаття не закриває жодного ключового питання. Вона фіксує визнання без деталей, виправдовує спірні практики та замінює аналіз цифр емоційними аргументами. Це не розбір бізнесу, а спроба переписати його історію.

Політичні інтриги та корупційні скандали: випадок Віталія Андрейка

Віталій Андрейко, депутат Львівської облради, опинився під пильним наглядом Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) через розбіжності у своїй декларації. НАЗК виявило, що у декларації депутата є неточності на суму 17,4 мільйонів гривень, що викликає підозри у корупційних діях. Андрейко намагається оскаржити ці звинувачення в суді, стверджуючи, що його статки легальні, а помилки в декларації є незначними. Він також бореться за свій депутатський мандат, який був відкликаний партією через політичну зраду. Журналісти дослідили, як переплітаються політичні розбірки та претензії НАЗК до Андрейка, які ставлять під сумнів його доброчесність.

До початку політичної кар’єри Віталій Андрейко працював у банківській сфері, а згодом став бізнесменом, співвласником кількох компаній у будівництві. Він був обраний депутатом Яворівської районної ради, де активно просував свої комерційні проекти. У 2019 році Андрейко спробував потрапити до Верховної Ради, але зазнав невдачі. У 2020 році він став депутатом Львівської обласної ради, представляючи Українську галицьку партію.

Однак його відносини з партією швидко погіршилися через підписання меморандуму про співпрацю з іншими фракціями, що суперечило позиції керівництва УГП. У грудні 2021 року партія розпочала процедуру відкликання депутатів, які порушили партійну дисципліну, включаючи Андрейка. Судові розгляди щодо відкликання мандата тривають, і Верховний Суд нещодавно повернув справу на новий розгляд.

Крім того, НАЗК виявило, що дружина Андрейка має значні готівкові кошти без документального підтвердження їх походження. Це викликало нові підозри у корупції. Андрейко також має бізнес-партнера Валентина Козака, який фігурує у справі про розкрадання бюджетних коштів.

Віталій Андрейко продовжує боротися за свій мандат, незважаючи на політичні скандали та звинувачення у корупції, що ставить під сумнів його репутацію та доброчесність.

Франція інвестує в обороноздатність: 8,5 мільярдів євро на боєприпаси

Уряд Франції планує здійснити додаткові інвестиції в розмірі 8,5 мільярда євро на закупівлю боєприпасів до 2030 року. Про це повідомив прем’єр-міністр Франції Себастьян Лекорню під час виступу перед Національними зборами, як зазначає BFMTV. За словами глави уряду, це збільшення інвестицій буде розглянуто в рамках оновлення закону про військове програмування та можливості збройних сил (LPM). Парламент планує переглянути це законодавство в травні-червні цього року. Лекорню також анонсував створення платформи з постачання снарядів під назвою France munitions, яка має стати постачальником боєприпасів для задоволення потреб французьких збройних сил та армій союзників.

Протест ультрас: підтримка збірної України під питанням

Українська футбольна збірна грала товариський матч проти Албанії майже без підтримки фанатів. Ультрас групи United Ukraine організували акцію протесту. Матч відбувся на центральному секторі за воротами іспанського стадіону «Сьюдад де Валенсія», де головна фанатська трибуна залишалася порожньою. Глядачі за воротами розгорнули плакат із написом «Яка гра, така й підтримка». Протягом першого тайму ця зона стадіону залишалася безлюдною та тихою. У заяві ультрас зазначено, що підтримка команди не є безумовною і залежить від ставлення до виконання обов’язків, а також взаємодії з командою та тренерським штабом. Інші вболівальники, які були присутні, майже не реагували на успішні дії гравців під керівництвом Сергія Реброва.

Польща зберігає свої системи Patriot: офіційні коментарі

У канцелярії президента Польщі Кароля Навроцького відреагували на інформацію в ЗМІ про можливе прохання США про передислокацію польської батареї Patriot на Близький Схід. Ці чутки також прокоментували в Міністерстві оборони країни. Про це повідомляють польські ЗМІ Polsat News та Rzeczpospolita, посилаючись на слова глави канцелярії президента Збігнева Богуцького та міністра оборони Владислава Косіняк-Камиша. Згідно з інформацією Rzeczpospolita, США нібито неофіційно запитували про можливість перекидання однієї з польських батарей MIM-104 Patriot на Близький Схід у зв’язку з ескалацією конфлікту з Іраном. Це питання, за чутками, обговорювалося під час неформальних зустрічей американських представників з польськими колегами. Крім того, американці нібито розглядали можливість передачі ракет PAC‑3 MSE, які вже є на озброєнні польської армії. Глава канцелярії президента Польщі Збігнев Богуцький зазначив, що йому нічого не відомо про початок будь-яких процедур щодо можливого перекидання батареї Patriot на Близький Схід за запитом США. “Ініціатива в таких справах повинна виходити від уряду. Саме уряд у кожному випадку залучення польських збройних сил за кордоном звертається до президента з відповідним клопотанням, тобто запускає всю процедуру… У мене немає жодної інформації про початок такої процедури”, – пояснив Богуцький. Він також додав, що Кароль Навроцький повернувся 31 березня після візиту до США і ще не встиг обговорити це питання з президентом. Міністерство оборони Польщі також висловилося з цього приводу. Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш підкреслив, що польські батареї Patriot призначені для захисту національного повітряного простору та східного флангу НАТО, і їх не планують переміщувати. “Наші батареї Patriot і їхнє озброєння призначені для захисту польського неба та східного флангу НАТО. У цьому нічого не змінюється – ми не плануємо їх переміщувати”, – написав Косіняк-Камиш у соцмережі X. В даний час польська армія має дві батареї Patriot, які включають 16 пускових установок. Вони досягли повної боєготовності наприкінці 2025 року. Ці системи здатні вражати ракети та літаки на відстані до 100 км. У 2019 році Польща придбала близько 200 ракет PAC-3 MSE, більшість з яких вже доставлено. Постачання ще шести батарей Patriot та приблизно 600 ракет за контрактом 2023 року розпочнеться з 2027 року. Інформація про можливу передислокацію з’явилася на фоні активного використання США систем Patriot у війні проти Ірану, що призвело до значного споживання ракет-перехоплювачів. Водночас у Варшаві підкреслюють, що безпека Польщі залишається пріоритетом.

Трагічна втрата на Білоцерківщині: загинув захисник Юрій Поліщук

У Донецькій області, виконуючи бойове завдання, загинув воїн з Білоцерківського району Київщини Юрій Поліщук. Його серце зупинилося 21 квітня 2025 року. Про цю трагедію повідомила пресслужба Білоцерківської міської територіальної громади. Вічна пам’ять і слава Герою! “Білоцерківська громада отримала сумну звістку – загинув наш земляк, солдат Юрій Поліщук (1981 року народження)”, – йдеться у повідомленні. Захисник обіймав посаду водія механізованого взводу механізованого батальйону однієї з військових частин. На жаль, 21 квітня 2025 року він загинув у бою поблизу села Тарасівка Краматорського району Донецької області, виконуючи свій військовий обов’язок. Герой залишався вірним присязі та українському народу до останнього подиху. “Схилимо голови у скорботі… Співчуття рідним та близьким”, – зазначили в пресслужбі.

Конфлікт на пляжі в Єгипті: українка розповіла про сутичку з росіянкою

Спокійний відпочинок українки на ім’я Аліна в сонячному Єгипті був затьмарений конфліктом з росіянкою. Жінка поділилася у своєму Instagram, що день, сповнений сонця, зіпсувала сварка з представницею сусідньої країни, яка вирішила проявити свої імперські амбіції просто біля води. Конфлікт виник, коли росіянка спробувала фактично захопити ділянку пляжу, де вже відпочивали діти Аліни. Терпіння українки луснуло, коли «сусідка» заговорила, підтвердивши негативні стереотипи про народ-агресора. Аліна зазначила: «Сьогоднішня моя сторіс не про погоду, бо погода чудова, а про г**норотих. З самого ранку я мала неприємну сутичку з представниками сусіднього народу. На обличчях було видно, хто звідки. Але коли вона вирішила окупувати територію, де відпочивали мої діти, я не стерпіла і сказала все, що думала». У відповідь на зауваження росіянки посипалися стандартні пропагандистські тези про ненависть світу до України. Аліна саркастично запитала, звідки у опонентки такі «знання» — з заблокованих Telegram-каналів чи з YouTube, який у РФ став рідкістю. Коли Аліна заговорила з дитиною рідною мовою, росіянка почала її передражнювати, що переповнило чашу. «Просто одні емоції, щоб не говорити матірні слова. Терпіння закінчується там, де з’являються вони», — підсумувала Аліна, зазначивши, що поряд з носіями такої «культури» просто фізично нудить. Цей інцидент — ще одне свідчення того, що для росіян не існує меж пристойності, навіть у гостях. В коментарях українці обговорили почуту історію: “Не знаю, не відпочивала з початку повномасштабного вторгнення”, “Якщо ще раз відкриє рота про Україну, то скажіть, що сподіваєтеся, вона плаває швидше за торішнього туриста”, “Акулу їй у море”, “Знаючи свій характер, вона б наїлася піску і пішла б за їхнім кораблем”.

Національна гвардія оголосила тендер на закупівлю польових кашкетів на 15,7 мільйона гривень

Головне управління Національної гвардії України розпочало тендер для визначення постачальника польових кашкетів. Інформація про це з’явилася в електронній системі публічних закупівель Prozorro. Національна гвардія планує витратити 15 мільйонів 735 тисяч гривень на придбання 95 тисяч бойових кепі (польових кашкетів). Постачання буде здійснено в три етапи влітку 2026 року: перші дві партії по 30 тисяч одиниць очікуються в червні та липні, а остання партія в 35 тисяч одиниць — до середини серпня. Закупівля включає кашкети різних розмірів. Аукціон заплановано на 1 квітня.

Нові квартири для маріупольців: як окупанти розподіляють житло

На веб-сайті “адміністрації” міського округу Маріуполь опубліковано загальний реєстр квартирної черги. Про це повідомив “мер” міста Антон Кольцов. Наразі в реєстрі зареєстровано 6048 сімей, які втратили свої домівки внаслідок російської агресії. Учасникам черги обіцяють надавати квартири з так званого муніципального житлового фонду, який сформували з нерухомості, конфіскованої у законних власників під приводом безгоспності.