Архіви позначок: Євросоюз

Після війни Україна може переглянути Конституцію через курс до ЄС і нові безпекові реалії

Оприлюднено автором

Після завершення війни Україні доведеться оновити окремі положення Конституції. Це пов’язано як із виконанням вимог для вступу до Євросоюзу, так і з необхідністю врахувати воєнний досвід у сфері безпеки та оборони. Про це заявив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

Він наголосив, що зміни до Основного Закону не можуть ухвалюватися в закритому форматі. За його словами, такі рішення мають з’являтися лише після широкого громадського обговорення.

Стефанчук зазначив, що рух до ЄС об’єктивно вимагає узгодження національного законодавства з європейськими стандартами. Це, своєю чергою, передбачає і зміни до Конституції, як це вже відбувалося в інших країнах-кандидатах. Як повідомляє Укрінформ, спікер парламенту окремо підкреслив: під час вступу до Євросоюзу Україна передаватиме частину своїх повноважень європейським інституціям, і це має бути прямо закріплено в Основному Законі.

«На шляху до Європейського Союзу Україні доведеться переглянути чимало своїх підходів — так само, як це робили інші країни-кандидати, — щоб урегулювати великий обсяг відносин з ЄС. Йдучи до Євросоюзу, ми маємо усвідомлювати, що частину повноважень передамо його органам. Тому це також має бути відображено в Конституції України», — зазначив Стефанчук.

Окремо він звернув увагу на норми, що стосуються національної безпеки та оборони. Після завершення війни, за його словами, потрібно буде переглянути положення про роль Збройних сил, систему безпеки й оборони, а також гарантії прав і свобод громадян. На думку Стефанчука, ці питання не можна вирішувати поспіхом, вони потребують ґрунтовної суспільної дискусії.

«Я бачу це як загальні напрями, які після скасування воєнного стану мають бути серйозно обговорені в українському суспільстві й, імовірно, найближчим часом будуть внесені до Конституції України», — резюмував Стефанчук.

Заява пролунала 28 червня, коли Україна відзначала 30-річчя Конституції. Тридцять років тому Основний Закон ухвалювали за зовсім інших обставин — без повномасштабної війни та без статусу кандидата на вступ до ЄС. Тепер саме ці два чинники одночасно посилюють потребу в оновленні документа.

Не лише Україна стикається з вимогою адаптувати конституційне законодавство до стандартів ЄС. Такий шлях уже проходили держави, що вступали до Союзу, зокрема Польща, Чехія, країни Балтії. Вони передавали частину суверенних повноважень наднаціональним інституціям і фіксували це у своїх конституціях. Для України це означає, що євроінтеграційний курс, уже закріплений у Конституції, тепер потребує конкретного правового наповнення.

Після понад чотирьох років повномасштабного вторгнення положення Конституції у сфері безпеки та оборони набули нового значення. Йдеться про роль армії, повноваження силових структур, а також гарантії прав громадян у воєнний і післявоєнний період. Стефанчук не назвав точних строків, але дав зрозуміти, що цей процес має розпочатися невдовзі після завершення воєнного стану.

У порту Більбао закликали ЄС відтермінувати заборону на російський СПГ

Оприлюднено автором

Директор порту Більбао в Іспанії Іван Хіменес, який очолює один із найбільших європейських хабів імпорту газу, закликав ЄС відкласти запровадження заборони на російський скраплений природний газ (СПГ), заплановане на 2027 рік. На його думку, інакше Європа ризикує опинитися в надмірній залежності від поставок зі США. Про це повідомляє Financial Times.

У коментарі FT Хіменес підкреслив, що імпорт російського газу потрібно скорочувати, але, за його словами, зробити це «з одного дня на інший» неможливо. Ця заява прозвучала на тлі збільшення постачань російського СПГ до ЄС через кризу на Близькому Сході.

Основним джерелом газу для Іспанії й надалі залишаються трубопроводи з Алжиру. Водночас, за даними Enagás, у травні 27,8 % усього газу, що надійшов до країни, мав російське походження. Це на 58,5 % більше, ніж у травні попереднього року.

За інформацією порту Більбао, у 2024 році на Росію припадало понад три чверті імпорту газу в порт. У 2025 році цей показник знизився до 48 %.

Таке скорочення відбулося після оголошення заборони та активної диверсифікації джерел, зокрема на користь США. У 2025 році частка американського газу в постачаннях до Більбао становила 49 %.

Однак із січня по травень поточного року частка російського газу знову зросла до 59 %, тоді як частка США скоротилася до 40 %.

Імпорт російського СПГ в Іспанії полегшують митні процедури порівняно з іншими країнами ЄС. Під час оформлення митні органи видають документи з QR-кодом, який дає змогу перевірити відповідність вантажу в офіційній базі даних.

Хіменес є одним із небагатьох представників галузі, які відкрито критикують заборону ЄС від моменту її ухвалення в грудні. Він також зазначив, що досі немає ясності, чи буде це рішення виконане повністю.

Відповідаючи FT на запитання про великі обсяги імпорту російського газу та майбутню заборону, міністр енергетики Іспанії Сара Аагесен Муньос заявила, що обмеження потрібно запровадити у заплановані строки.

Перемовини щодо заборони на імпорт російського газу були складними через залежність Угорщини та Словаччини від російських поставок. У межах компромісу Європейська комісія дозволила відкласти повне припинення імпорту до листопада 2027 року, якщо окремі країни зіткнуться з труднощами під час заповнення газосховищ.

У ЄС планують змінити умови тимчасового захисту для українців

Оприлюднено автором

ЄС почне вимагати від українських чоловіків, які прибувають до країн союзу, документи про звільнення від військової служби. Про це з посиланням на джерела в Брюсселі повідомляє «Українська правда».

За словами співрозмовників видання, у Європі вже готуються відмовляти в наданні тимчасового захисту. Попереднє рішення з цього питання було озвучено вчора.

Обмеження стосуватимуться не лише чоловіків віком 23–60 років, яким за українським законодавством заборонено виїзд за кордон. Відмову в захисті також отримуватимуть чоловіки молодше 23 років і жінки-добровольці, які служать у ЗСУ, — до моменту їх звільнення з армії.

Крім того, якщо військовозобов’язаний або військовослужбовець легально виїде до ЄС за дозволом, але не повернеться в Україну, він також не зможе розраховувати на тимчасовий захист. Технічні деталі реалізації цього заходу в матеріалі не розкриваються.

Загалом механізм надання тимчасового захисту виглядатиме так: під час подання заяви чоловік 23–60 років повинен буде документально підтвердити законність свого виїзду з України, тобто надати довідку про звільнення від військового обов’язку.

Водночас українські чоловіки зможуть подавати заяви на інші форми захисту в ЄС, зокрема на «статус біженця в загальному порядку», навіть після відмови в тимчасовому захисті.

Як зазначає «УП», у такому випадку вищі шанси на отримання притулку мають ті, хто самовільно залишив частину (СЗЧ), або ухильники.

Згідно з нормами ЄС, умови служби, що порушують права людини, або наслідки ухилення від призову можуть бути визнані переслідуванням за Конвенцією про статус біженців. Зокрема, йдеться про непропорційне покарання, дискримінацію, катування або незаконне позбавлення волі.

Отже, якщо людина доведе, що зазнавала жорстокого поводження в армії або ТЦК, або що їй загрожує таке поводження, вона має шанс отримати статус біженця.

Ще однією підставою може бути відмова від військової служби за релігійними переконаннями, якщо немає можливості альтернативної служби. Саме за це Україну вже давно критикують міжнародні організації.

Водночас, як підтверджують джерела, нові правила не поширюватимуться на тих, хто вже перебуває в ЄС. Захист у чоловіків, які прибули раніше, відкликати не планують, навіть якщо їм уже виповнилося 23 роки.

Єврокомісія розглядає поетапні економічні пільги для країн-кандидатів до вступу в ЄС

Оприлюднено автором

Європейська комісія готує плани щодо надання країнам-кандидатам на вступ до Європейського Союзу економічних пільг ще до їхнього приєднання до блоку. Про це повідомляє Politico.

За словами двох чиновників, які побажали залишитися анонімними, ці пропозиції є частиною стратегії ЄК щодо «поступової інтеграції». Її суть полягає в тому, щоб надавати країнам-кандидатам ширший доступ до ЄС у міру проведення реформ, поки їхні заявки на членство ще перебувають на розгляді.

Як зазначає Politico, серед переваг, які обговорюються, — доступ до низки програм фінансування ЄС, преференційні торгові угоди, а також частковий доступ до єдиного ринку. Водночас точний пакет адаптуватиметься залежно від прогресу кожної країни-кандидата. Мета полягає в тому, щоб дати країнам-кандидатам стимули для проведення політично складних реформ, навіть якщо до повноцінного членства залишаються роки.

Поступова інтеграція передбачає економічні вигоди, подібні до членства, без вступу країн до ЄС доти, доки їх не визнають готовими.

Пропозиція вже має більшу політичну підтримку, ніж інші плани. Париж та Берлін раніше підтримували схожі ідеї «спрощеного членства» для тих країн, які стикаються з тривалими термінами вступу. Це додає оптимізму чиновникам, які вважають, що такий підхід буде більш прийнятним, ніж попередні пропозиції.

У коментарі Politico Петрас Ауштрявічюс, депутат Європарламенту від Литви, заявив, що «принцип „більше за більше“ добре перевірений». На його думку, таку пропозицію слід розглядати як підтримку кандидатів, які змогли досягти кращих результатів, ніж інші.

Згідно з планами, доступ до пільг надаватиметься в кожному окремому випадку залежно від того, наскільки кожна країна відповідає правилам ЄС і скільки реформ їй вдалося провести, розповів один із чиновників.

Це стане суттєвим відступом від нинішньої системи, у межах якої більшість пільг зарезервована для повноправних членів ЄС.

Такий підхід має забезпечити повніше залучення до процесу країн-кандидатів, зокрема України, вступ якої, попри сильну політичну підтримку, судячи з усього, займе роки без обіцянок швидкого членства, пише Politico.

Комісія домагатиметься підтримки цієї ініціативи з боку столиць країн ЄС, а чиновники розраховують, що лідери схвалять роботу над ширшою рамковою програмою на засіданні Європейської ради у жовтні чи грудні, уточнює видання.

ЄС планує перерахувати Україні другий транш у 3,7 млрд євро у вересні

Оприлюднено автором

Балаш Уйварі, представник Єврокомісії, заявив, що ЄС має намір у вересні перерахувати Україні другий транш допомоги обсягом 3,7 млрд євро.

Упродовж поточного року Євросоюз спрямує на бюджетну підтримку €8,5 млрд із загальної суми €90 млрд. Дві третини цих коштів буде використано на прямі військові потреби, а ще третину — на бюджетну та економічну підтримку.

ЄС змінив формат першого траншу допомоги Україні

Оприлюднено автором

ЄС виключив фінансування виробництва дронів із першого траншу допомоги Україні, повідомляє Euractiv.

Перший транш пакету допомоги Україні обсягом €90 млрд більше не передбачає €5,9 млрд на виробництво безпілотників. Натомість Київ отримає €3,2 млрд у формі прямої бюджетної підтримки.

Як пише Euractiv, це рішення ухвалили з технічних причин: Європейський Союз прагне посилити контроль за витрачанням коштів. Водночас загальне оборонне фінансування зберігається. Із пакету в €60 млрд значна частина, як і раніше, призначена для оборони України.

Окремі пакети на боєприпаси, ППО та дрони планують оголосити пізніше. Європейський Союз самостійно закупить і поставить дрони, щоб уникнути корупційних ризиків з боку української сторони.

У Гродненській області Білорусі стартували мобілізаційні навчання біля кордонів з ЄС

Оприлюднено автором

У Гродненській області Білорусі, що межує з Литвою та Польщею, з 20 червня розпочалися мобілізаційні навчання. Про це повідомило Міністерство оборони країни.

Військкомат Ошмянського району, який розташований на кордоні з Вільнюсом, викликає військовозобов’язаних для уточнення особистих даних. До 2 липня тут триватимуть військові збори та навчання із застосуванням зброї та техніки.

У Мінську заявляють, що ці навчання мають плановий характер.

Nord Stream 2 AG оскаржує в ЄС заборону на імпорт російського газу

Оприлюднено автором

Компанія Nord Stream 2 AG, якій належить газопровід «Північний потік — 2», подала позов проти Євросоюзу через заборону на постачання російського газу, повідомляє Reuters.

У компанії вимагають скасувати норму ЄС про повну відмову від російського газу до кінця 2027 року. Nord Stream 2 AG стверджує, що ця заборона фактично позбавляє її можливості використовувати трубопровід без виплати компенсації.

До 2022 року Росія забезпечувала близько 40% імпорту газу в ЄС. Минулого року її частка знизилася приблизно до 13%.

Угорщина знову загальмувала просування України та Молдови до ЄС

Оприлюднено автором

Угорщина відклала важливий процедурний крок, необхідний для початку роботи над рештою переговорних кластерів України та Молдови щодо вступу до ЄС. Про це Politico повідомили два неназвані європейські дипломати.

15 червня Київ і Кишинів суттєво просунулися на шляху до членства в Євросоюзі: країни блоку одностайно підтримали відкриття першого переговорного кластера для обох держав. До цього процес упродовж кількох років блокував колишній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який виступав проти євроінтеграції України.

Після запуску першого кластера Україна та Молдова планували до середини липня перейти до відкриття решти переговорних глав. Втім, цей намір опинився під загрозою після того, як у вівторок Угорщина заблокувала надсилання листа до Європейської ради та Єврокомісії від імені 27 держав-членів. У цьому документі мала бути зафіксована спільна позиція столиць ЄС.

Як зазначили дипломати, Угорщина стала єдиною країною, яка не підтримала цей крок, хоча для нього потрібне одностайне схвалення всіх членів. Повернутися до розгляду питання мають наступного тижня.

У Politico зауважують, що такий підхід відповідає стриманій позиції прем’єр-міністра Петера Мадяра щодо членства України в ЄС.

Путін заявив про невдоволення заявами Заходу щодо можливої війни з Росією

Оприлюднено автором

Російський диктатор Володимир Путін заявив, що йому «не подобається» те, що західні країни відкрито говорять про підготовку до можливої війни з Росією. Для обґрунтування своєї позиції він знову звернувся до згадки про Йосипа Сталіна.

Таку заяву він зробив під час виступу перед випускниками вищих військових навчальних закладів РФ.

За словами Путіна, на Заході вже прямо заявляють про готовність воювати з Росією та збільшують військові бюджети. Він також поскаржився, що лідери НАТО та ЄС, за його словами, продовжують поширювати брехню про «російську загрозу», щоб виправдати ці витрати і мілітаризацію.

Путін стверджує, що Захід спершу сам створює загрози для Росії, «змушує» її реагувати, а згодом «обвинувачує у всіх смертних гріхах».

Окремо він заявив, що навіть після віроломного нападу гітлерівської Німеччини на Радянський Союз 22 червня 1941 року Захід нібито намагався перекласти відповідальність за агресію на СРСР і Сталіна.

Водночас диктатор запевнив, що Росія нібито виступає за «рівну й неподільну безпеку для всіх», але готова «швидко й жорстко відповісти на будь-які загрози».

Варто нагадати, що Друга світова війна почалася саме з агресії нацистської Німеччини та Радянського Союзу, які спільно поділили Польщу.