Кілька європейських країн публічно підтримують переговори щодо створення власної ядерної зброї на додаток до американської атомної зброї на тлі падіння довіри до США під керівництвом Дональда Трампа. Про це повідомляє Politico. Вищі посадові особи двох країн Балтії повідомили Politico, що, хоча вони, як і раніше, розглядають НАТО як наріжний камінь ядерного стримування, тепер вони готові обговорювати роль самої Європи. Це надало нового імпульсу дебатам, які лунали як у публічних виступах, так і в приватних бесідах на Мюнхенській конференції з безпеки. Зростаючий тиск з метою розпочати серйозну розмову про ядерну зброю в Європі є відповіддю на хитку впевненість у тому, що США відіб’ють напад Росії. Ці сумніви не розвіялися навіть після промови держсекретаря США Марко Рубіо, яка була витримана у відносно примирливому тоні. Заступниця міністра оборони Естонії Туулі Дунетон заявила, що її країна не виключає участі в переговорах про єдине ядерне стримування в Європі на ранній стадії. “Ми завжди відкриті для обговорення з партнерами”, – сказала вона, підкресливши при цьому, що США, як і раніше, “прихильні забезпеченню ядерного стримування для країн-союзників”. Прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня підтримала цю думку. “Ядерне стримування може дати нам нові можливості. Чому б і ні?” – сказала вона, попередивши, що будь-які кроки повинні відповідати “міжнародним зобов’язанням”. Трамп ставив під сумнів 5-ту статтю Статуту НАТО про колективну оборону, висміював внесок союзників у війну в Афганістані під керівництвом США і неодноразово закликав анексувати Гренландію, що належить Данії (члену НАТО). Повідомляється, що це змушує Європу шукати те, що чиновники називають ще одним шаром “страховки” від Москви. Видання зазначає, що на практиці це означає звернення до Франції та Великої Британії – єдиних ядерних держав Європи. На відміну від Лондона, Париж не входить до Групи ядерного планування НАТО, яка обговорює застосування ядерної сили в рамках Альянсу. Президенти Франції неодноразово підкреслювали, що національні інтереси Франції мають європейський вимір, але наполягали на тому, що будь-яке рішення про запуск ухвалюється виключно Парижем. І канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, і президент Франції Емманюель Макрон торкнулися теми європейського ядерного стримування у своїх промовах у Мюнхені. Але не всі згодні з цим курсом. Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес визнав, що Європа повинна стати сильнішою, щоб стримувати Росію, але заявив, що ядерне переозброєння – це неправильний шлях. Заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі заявив, що Америка не прибирає свою ядерну парасольку з континенту, хоча Вашингтон хоче, щоб Європа активізувалася і робила більше для звичайної оборони.
Архіви позначок: Ядерне Оружие
Європа розглядає створення власної ядерної програми для стримування
Європа вперше з часів холодної війни обговорює створення власної програми ядерного стримування без участі США. Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на свої джерела.
За даними агентства, через війну в Україні та сумніви в надійності американських гарантій європейські столиці почали пошук додаткових способів стримування. Важливим фактором у цих обговореннях є Росія, яка володіє найбільшим ядерним арсеналом у світі.
Наразі ядерна зброя в Європі є лише у Великобританії та Франції — близько 400 бойових головок, тоді як у США їх понад 1600. При цьому Великобританія значною мірою залежить від постачань зі США, а Франція має можливість самостійно виробляти ядерні бойові головки.
Президент Франції Еммануель Макрон може запропонувати партнерам розширити французьке ядерне стримування на інші європейські країни. Також розглядається посилення співпраці між Францією та Великобританією, зокрема в рамках Северудської декларації, підписаної минулого року, яка передбачає координацію дій у сфері ядерного стримування.
Обговорення проводяться в закритих форматах, переважно між країнами, на території яких розміщені американські військові бази або які розташовані поблизу Росії. Деякі консультації проходять на військовому рівні без публічного політичного уточнення.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц на Мюнхенській конференції з безпеки підтвердив, що подібні обговорення дійсно мають місце. Однак він зазначив, що Європа дотримуватиметься міжнародних та юридичних зобов’язань, а всі рішення прийматимуться в рамках НАТО без формування «зон різної безпеки».
Експерти попереджають, що створення єдиного загальноєвропейського ядерного щита пов’язане з колосальними витратами, політичними ризиками та можливим порушенням угод про нерозповсюдження ядерної зброї. Навіть варіанти з підготовкою «під ключ» вимагатимуть наявності атомної інфраструктури, технологій збагачення урану та політичної готовності до серйозних міжнародних конфліктів.
У якості більш реалістичної альтернативи розглядають розвиток сучасних неядерних систем стримування. У 2025 році країни ЄС та Великобританія сумарно спрямували понад 530 мільярдів доларів на оборону, зміцнюючи свої традиційні військові сили.
У НАТО, своєю чергою, наголошують на незмінності зобов’язань США. Генеральний секретар альянсу Марк Рютте та представники Пентагону неодноразово заявляли, що ядерне стримування продовжує діяти щодо всіх союзників. Очікується, що питання європейського ядерного стримування стане одним із центральних на Мюнхенській конференції з безпеки, відображаючи глибші зміни в підходах Європи до забезпечення власної безпеки.
Виявлено бойові набої у вантажі на кордоні з Молдовою
Вінницькі митники під час контролю виявили бойові набої, приховані у тубусі з-під алкоголю. Подія сталася в пункті пропуску «Могилів-Подільський – Отач» митного поста «Дністер» Вінницької митниці. По смузі руху «зелений коридор» в напрямку «виїзд з України» заїхав легковий автомобіль «MITSUBISHI PAJERO SPORT» під керуванням 54-річного громадянина України. Під час проведення митного огляду цього транспортного засобу митниками із залученням службової собаки Леї було виявлено приховані від митного контролю предмети, зовні схожі на бойові набої, калібром 5.45х39 в кількості 140 шт. та предмет, схожий на бойовий набій, калібром 9х39 у кількості 1 шт., які знаходились в багажному відсіку автомобіля під особистими речами, в коробці з-під елітного алкогольного напою. За вказаним фактом проінформовано правоохоронні органи, наразі здійснюється досудове розслідування.
Топ-3 країни, які закуповують американську зброю для України за програмою PURL
Три країни – Німеччина, Нідерланди та Норвегія – лідирують у закупівлі американської зброї для України в рамках програми PURL. Про це повідомив посол США при НАТО Метью Вітакер під час онлайн-брифінгу для журналістів.
Вітакер підкреслив, що ці країни є найбільш активними покупцями американської зброї для України в межах ініціативи PURL, за якою країни НАТО закуповують озброєння США для Сил оборони. Він зазначив, що програма PURL була започаткована президентом Трампом і дозволяє союзникам та партнерам купувати американське озброєння для підтримки боєздатності України.
Метью Вітакер додав, що програма PURL не лише посилює оборону України, але й сприяє мирним ініціативам, створюючи тиск на Москву, щоб змусити її сісти за стіл переговорів та розпочати діалог.
Трамп погрожує Ірану військовими контрзаходами у відповідь на ядерну програму
Президент США Дональд Трамп повторив попередні застереження щодо ядерної програми Ірану. Він закликав іранську владу переглянути поточну угоду. У разі відмови від співпраці, адміністрація Трампа готова вжити рішучих заходів. Розглядається можливість розміщення в регіоні додаткового авіаносця та збільшення військових підкріплень.
Іран наголошує на незмінності ядерної політики
Голос МЗС Ірану Аббаса Арацкі підкреслив у розмові з Al Jazeera, що Тегеран не планує припиняти збагачення урану та не запроваджувати обмеження на ракетну програму, незважаючи на вимоги з боку США. “Збагачення ядерного палива – це наше законне право, і ми будемо продовжувати цей процес. Навіть бомбардування не змогли позбавити нас цих можливостей. Ми відкриті для укладення обнадійливої угоди з питання збагачення”, – заявив Арацкі.Крім того, він попередив США, заявивши, що Іран завдасть ударів по американських військових об’єктах на Близькому Сході у разі атаки з боку Сполучених Штатів. “Ми не в змозі завдавати ударів по території США, але їхні об’єкти в нашому регіоні стануть цілями”, – цитує Reuters слова Арацкі.Зазначимо, що напередні в Омані відбулися переговори між представниками США та Тегерана, присвячені ядерній угоді та іншим важливим темам.
Ядерний суверенітет Європи: обговорення перспектив створення власних ядерних арсеналів
Спроби президента США Дональда Трампа придбати Гренландію знову пожвавили обговорення питання про те, чи повинні інші європейські країни прагнути до створення власного ядерного арсеналу. Це питання порушили навіть у Швеції, яка протягом десятиліть виступала за роззброєння. Так, у січні одна з провідних шведських газет Dagens Nyheter запропонувала ідею створення “спільної скандинавської” ядерної програми, можливо, за участю Німеччини. Як повідомляє The Economist, подібні дискусії ведуться і в інших країнах, де політики неофіційно обговорюють можливість відмови від американського ядерного зонтика.
При цьому ключовим залишається співпраця між двома європейськими ядерними державами — Великою Британією та Францією. У липні 2025 року ці країни домовилися про “координацію” використання своїх ядерних сил і заявили, що “не існує надзвичайної загрози для Європи, на яку наші дві країни не відреагували б спільно”.
Обидві країни також сформували керівну групу з ядерної програми, до якої увійшли високопосадовці дипломатичних і військових кіл. Ця група провела зустріч у грудні в Парижі, де Франція вперше запросила Великобританію стати спостерігачем на своїх симуляційних навчаннях “Покер” — щоквартальна демонстрація стратегічних ядерних сил ВПС. Представник французького оборонного відомства назвав це проявом “глибокої двосторонньої довіри”, встановленої ще з часів Нортвуда.
Водночас президент Франції Еммануель Макрон виключив будь-які зміни в повністю незалежних повноваженнях країни щодо запуску ракет. Однак це не виключає можливості детальних переговорів з іншими європейськими державами, зокрема з Німеччиною.
25 січня прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон повідомив, що провів попередні переговори з Францією та Великобританією про співпрацю у сфері ядерної зброї, але зазначив, що ці обговорення “поки не мають конкретних обрисів”. Одним із можливих кроків може стати більш чітке визначення Макроном європейського аспекту життєво важливих інтересів Франції.
Ще одним варіантом могли б стати спільні навчання з ядерних ударів за участю ВПС інших європейських країн. Це заклало б міцнішу основу для взаємодії в умовах воєнного часу. Етьєн Маркюз та Еммануель Метр із Федерального товариства оборони заявили, що в майбутньому інші країни могли б надавати військово-морську підтримку атомним підводним човнам або забезпечувати ударну підтримку французьким літакам із ядерною зброєю. Шведські та фінські військові літаки вже почали виконувати такі завдання в рамках поточної місії НАТО зі спільного використання ядерної зброї, яка передбачає застосування американського тактичного ядерного арсеналу.
Крім того, Франція могла б розмістити винишувачі з частини свого флоту, здатного нести ядерну зброю, в Німеччині або інших європейських країнах, як це було зроблено — без озброєння — у Швеції та Польщі минулого року. Найрадикальнішим варіантом, що повторює існуючу схему НАТО, стало б попереднє розміщення ядерної зброї повітряного базування на території країн-союзників.
Видання підкреслює, що американські чиновники скептично ставляться до ідеї, що значно менші ядерні арсенали Великобританії чи Франції могли б замінити американський “зонтик”. Вони наполягають, що ефективне стримування вимагає наявності великого і високоточного арсеналу, здатного знищити російські ракети ще до їх запуску, щоб мінімізувати шкоду для країни, яка надає гарантії. Лише це, на їхню думку, робить використання ядерної зброї для захисту чужої території переконливим. Французькі аналітики, спираючись на національну доктрину “строгої достатності” щодо ядерних боєголовок, заперечують проти цього і вважають такі погляди пережитком холодної війни. Багато хто в Німеччині “поділяє французьку позицію… що французька пропозиція виглядає більш надійною” завдяки географічній близькості, “навіть якщо вона менш потужна”. Аналітик Міжнародного інституту стратегічних досліджень Александер Болльфрасс зазначає, що прихована проблема полягає в мінливості довіри між країнами, особливо з огляду на те, що найпопулярнішою партією у Франції зараз є правопопулістське Національне об’єднання.”
Ядерний Договір між США та Росією: Чи Вплине Рішення Трампа на Міжнародну Безпеку?
Трамп стикається з рішенням, від якого залежить доля системи ядерних обмежень між Вашингтоном і Москвою.Про це повідомляє The Wall Street Journal.Видання зазначає, що термін дії угоди про обмеження стратегічних озброєнь закінчується 5 лютого, і поки Білий дім не відреагував на пропозицію Росії продовжити її на один рік.Договір, укладений у 2011 році, залишається єдиною чинною угодою, яка обмежує стратегічні ядерні сили США та Росії. Він встановлює ліміт у 1550 ядерних боєголовок, а також обмеження на міжконтинентальні балістичні ракети та важкі бомбардувальники. Якщо угода втратить силу без нових домовленостей, це буде перший випадок за понад півстоліття, коли ядерні арсенали двох країн залишаться без офіційних обмежень.У Кремлі заявили, що досі не отримали відповіді на пропозицію Путіна, зроблену ще минулого року, щодо дотримання ключових кількісних обмежень договору протягом року. Трамп згодом назвав цю ініціативу «непоганою», але остаточного рішення так і не було ухвалено. У Білому домі лише зазначили, що президент сам визначить подальшу політику в галузі контролю над озброєннями та час її оголошення.У Республіканській партії розгорілися дискусії про те, як слід діяти. Деякі прихильники жорсткого підходу вважають, що відмова від продовження договору надасть США можливість нарощувати ядерний потенціал, зокрема з урахуванням збільшення арсеналу Китаю, і зміцнить позиції Вашингтона у протистоянні з Москвою.Однак прихильники контролю над озброєннями застерігають, що такий крок може спровокувати нову, непередбачувану гонку озброєнь і збільшити ймовірність ядерної помилки.Зрештою в оточенні Трампа сформувалися три позиції щодо майбутнього договору.Прихильники першої позиції пропонують повністю відмовитися від угоди та готуватися до суперництва в галузі ядерних арсеналів одразу з двома державами — Росією і Китаєм. Згідно з даними Пентагону, у 2024 році ядерний арсенал Китаю налічував 600 боєголовок, а до 2030 року може перевищити 1000, наблизившись до рівня США та Росії до 2035 року.Друга позиція передбачає, що США могли б погодитися на тимчасове продовження обмежень за умови відновлення інспекцій російських ядерних об’єктів, доступ до яких Росія закрила з 2022 року, як це передбачено договором.Третя група експертів підтримує прийняття пропозиції Москви як тимчасового заходу, щоб виграти час для переговорів про нову, більш всеосяжну угоду за участю Росії та, в перспективі, Китаю.