Зміни у військовому керівництві США під час конфлікту

Міністр оборони США Піт Хегсет, який раніше звільнив начальника штабу Армії, ухвалив рішення про звільнення ще двох генералів: Девіда Годне, який у жовтні очолив Командування доктрини та навчання Армії, та Вільяма Гріна-молодшого, головного капелана Армії. Про це повідомляє The Washington Post, посилаючись на свої джерела. Таким чином, Хегсет практично повністю оновив склад Об’єднаного комітету начальників штабів — колегії вищих військових чиновників Пентагону, яка надає консультації президенту та міністру оборони. З тих, хто займав свої посади на момент призначення Хегсета в січні 2025 року, залишилися лише генерал Ерік М. Сміт, комендант Корпусу морської піхоти, та генерал Б. Чанс Солцман, командувач Космічних сил. “Звільнення генералів стало несподіванкою, адже в цей час Армія перекинула тисячі військовослужбовців на Близький Схід у зв’язку з можливими наземними операціями в Ірані. Такі кадрові зміни, хоча й не є абсолютно безпрецедентними, є вкрай рідкісними під час війни”, — зазначає WP. Крім того, Хегсет неодноразово вступав у конфлікти з секретарем Армії Деном Дрісколлом, який також є ветераном Армії та політичним ставлеником Трампа, що підтримує тісні зв’язки з віце-президентом Джей Ді Венсом. “Хегсет не має повноважень звільнити Дрісколла. Проте він планує зробити його перебування на посаді нестерпним”, — заявив один зі співрозмовників.

Скандал з мовою в університеті: звільнення професора в Одесі

В Одесі звільнили професора Одеського національного технологічного університету через використання російської мови. Скаргу на викладача подав один зі студентів, який зазначив, що професор роздав екзаменаційні білети з питаннями російською мовою. Професор пояснив, що використовував старі білети через технічні проблеми з комп’ютером, щоб не зірвати сесію. Він також спілкувався зі студентами російською, оскільки вони ставили питання цією мовою. Після перевірки на професора склали протокол за порушення мовного законодавства, що призвело до його звільнення.

Скандал навколо ‘Нової пошти’: Коментар звільненого співробітника

Ексспівробітник “Нової пошти”, якого звільнили через мовний скандал, прокоментував ситуацію. У своїх публікаціях він висловив думку, що конфлікт спровокований “заздрісними” людьми, які переглянули його відео.Згідно з його словами, через дії окремих осіб страждають інші люди. “Я не хочу сильно загострювати увагу на цьому, але скажу, що через таких ненависних і заздрісних людей, як @daria_engteach, страждають інші хороші люди. Якщо тобі щось не подобається, ти можеш просто прогорнути стрічку і дивитися далі TikTok, але ні, треба обов’язково напаскудити. Я не тримаю зла чи образи на тебе”, — написав він.За словами співробітника, його дійсно звільнили, але “у всьому треба шукати позитив”. Він працював у компанії чотири роки.Реакція мережіУ коментарях українці підтримали позицію “Нової пошти”.

Зміна керівництва СБУ в Житомирській області

Володимир Зеленський прийняв рішення про звільнення керівника СБУ в Житомирській області. Відповідний указ опубліковано на сайті президента. «Звільнити Компаниченка Володимира Володимировича з посади начальника Управління Служби безпеки України в Житомирській області», – зазначено в документі.

Судовий процес щодо компенсації Сученка

Колишній перший заступник військового прокурора Центрального регіону України (реорганізована структура) В’ячеслав Сученко, якого було звільнено за законом “Про люстрацію” у 2014 році, відсудив у держави компенсацію в розмірі 4,3 млн гривень. Посадовця піддали люстрації у 2014 році. У декларації за 2024 рік Сученко вже зазначив, що обіймає посаду начальника відділу управління моніторингу та аналізу департаменту забезпечення відомчого контролю ДПС. Він подав позов проти спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на суму 3,44 млн гривень. Позивача було звільнено 23 жовтня 2014 року наказом Генеральної прокуратури №1500-к на підставі пункту 7-2 статті 36 КЗпП України (у зв’язку з припиненням трудового договору) та Закону України «Про очищення влади» (люстрація). Підставою для звільнення стало те, що з січня 2011 року по лютий 2014 року він обіймав посади першого заступника військового прокурора Центрального регіону та першого заступника прокурора Центрального регіону з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері — посади, які підпадали під люстраційні обмеження. Суд першої інстанції, а слідом за ним і Шостий апеляційний адміністративний суд, визнали звільнення незаконним. 21 січня 2026 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року залишено без змін. Колегія суддів (головуюча — Олена Карпушова, судді Оксана Епель та Віталій Файдюк) дійшла висновку, що застосування люстрації лише на підставі факту обіймання посади, без доведення індивідуальної провини, участі в антидемократичних діях чи загрози правам людини, є непропорційним втручанням у право на приватне життя (стаття 8 Європейської конвенції з прав людини), порушує принципи презумпції невинуватості, індивідуальної відповідальності та рівного доступу до державної служби (статті 3, 8, 19, 24, 38, 43 Конституції України). Суд послався на практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справі «Полях та інші проти України» від 17 жовтня 2019 року), висновки Венеціанської комісії та Резолюцію ПАРЄ №1096 (1996), а також на постанови Верховного Суду України (зокрема, від 04.06.2020 у справі №817/3431/14), які підкреслюють: люстрація не може бути автоматичною чи колективною відповідальністю, а вимагає індивідуальної оцінки поведінки особи. Апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону залишено без задоволення. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів. Справа тривала понад 11 років: провадження призупиняли через звернення до Конституційного Суду та практику ЄСПЛ, відновили у 2022 році після рішення ЄСПЛ щодо надмірної тривалості розгляду подібних справ. Сученко задекларував два доходи, отримані на виконання рішення суду, у розмірі 3,26 млн та 1,04 млн гривень.

ДМС виплатить компенсацію Юрію Татомиру: понад 1,37 мільйона гривень

Державна міграційна служба України (ДМС) зобов’язана виплатити ексначальнику Головного управління ДМС у Львівській області Юрію Татомиру понад 1,37 мільйона гривень. Це рішення було прийнято внаслідок судових рішень. Львівський окружний адміністративний суд зобов’язав ДМС виплатити додаткові 534 тисячі гривень за затримку у виконанні рішення про поновлення його на посаді. Сума враховує раніше нараховані 837 тисяч гривень за період вимушеного прогулу. Суд встановив, що рішення про поновлення Татомира на посаді було прийнято в жовтні 2024 року. У квітні 2025 року апеляційний суд підтвердив законність цього рішення. Фактичне виконання відбулося лише на початку серпня 2025 року — після видання відповідного наказу центральним апаратом ДМС. Понад дев’ять місяців — понад 200 робочих днів — Татомир не міг приступити до своїх обов’язків, попри чинне судове рішення. За цей період суд нарахував йому середній заробіток у розмірі 534 тисячі гривень і понад 5 тисяч гривень судового збору. Під час розгляду справи представники ДМС наполягали, що відповідальність за виплати має нести регіональне управління. Однак суд відхилив цей аргумент, зазначивши, що рішення про звільнення та поновлення приймалися центральним органом, а отже саме він відповідальний за несвоєчасне виконання судового рішення. Юрій Татомир був звільнений у серпні 2023 року за результатами службової перевірки. Дисциплінарна комісія ДМС виявила низку порушень, зокрема питання використання бюджетних субвенцій, дотримання строків дисциплінарних проваджень щодо підлеглих, а також недоотримання коштів від надання адміністративних послуг з оформлення посвідок на проживання. У жовтні 2024 року суд визнав звільнення незаконним і поновив його на посаді. У квітні 2025 року апеляційний суд залишив це рішення без змін. Юрій Татомир обіймав посаду керівника львівського управління ДМС з вересня 2022 по серпень 2023 року. Після звільнення він працював у Львівській митниці — на посадах заступника начальника управління та начальника відділу, а у квітні минулого року подав декларацію перед звільненням.

Скандал із постачанням призвів до масового звільнення на заводі в Познані

На Заводі комунікаційного обладнання (WSK) у Познані під загрозою опинилося близько половини робочих місць. Причиною стало різке скорочення обсягу замовлень та втрата ринків збуту. Ситуацію погіршив скандал, пов’язаний із постачанням комплектуючих, які використовувалися в іранських безпілотниках Shahed. Минулого року за цією справою було засуджено колишнього керівника підприємства. WSK виробляє компоненти для дизельних двигунів та авіаційної техніки. Проблеми почалися у 2021 році після введення заборони на постачання паливних помп. Це негативно вплинуло на продажі, призвело до зменшення замовлень та погіршення фінансового стану компанії.Наразі на заводі працюють близько 120 співробітників. Ситуація на підприємстві описується як «драматична», а працівники перебувають у стані невизначеності: поки що невідомо, кого саме торкнуться скорочення.Президент WSK Пьотр Піскорський підтвердив плани щодо скорочення персоналу. Він зазначив, що на становище заводу вплинули наслідки згаданого скандалу.Польські ЗМІ повідомляли, що завод, можливо, постачав деталі, які застосовувалися в ударних безпілотниках Shahed 136. За цією справою було проведено розслідування, звинувачення висунули проти колишнього керівника компанії та інших осіб. Суд виніс їй умовний термін в один рік позбавлення волі та наклав штраф.

Фінансові труднощі на телеканалі “Ми – Україна”: скорочення зарплат та звільнення співробітників

На телеканалі «Ми – Україна», що отримує державне фінансування для створення контенту для Єдиного телемарафону, виникли серйозні фінансові труднощі. Звільнені працівники каналу заявляють, що заробітна плата тих, хто продовжує працювати, зменшена на 20%. Про це повідомляється у статті «Главкома» під назвою «Телемарафон тріщить по швах. Хто на вихід?».

За даними колишніх співробітників, перші затримки із виплатами зарплат розпочалися у вересні-жовтні 2025 року. Керівництво каналу пояснювало ці затримки складним бюрократичним процесом та зміною підпорядкування, посилаючись на зміни умовного фінансування (відомство або міністерство).

Ситуація негативно вплинула на колектив, і приблизно третина працівників вже звільнилася. Станом на середину лютого 2026 року журналісти каналу «Ми – Україна» отримують зарплату на 20% нижчу, ніж торік. Одна з колишніх співробітниць розповіла, що виплата зарплати за листопад 2025 року відбулася лише у лютому цього року.

ЗМІ звернувся за коментарями до керівництва каналу «Ми – Україна», але відповіді на момент публікації не надійшло.

Суддя, що погрожував стріляниною в ЖК, тимчасово звільнений з посади

Суддю Юрія Боброва тимчасово відсторонили від здійснення правосуддя та подали на його звільнення з посади. Рішення ухвалила дисциплінарна палата ВРП у понеділок, 26 січня.Йдеться про суддю Івано-Франківського окружного адміністративного суду, мобілізованого до війська на посаду начальника управління правового забезпечення Генштабу. У червні 2022 року посадовець погрожував охоронцям та відвідувачам житлового комплексу в центрі Києва після того, як потрапив там у ДТП. Він вистрілив і ледве не поцілив у дітей, які гуляли біля під’їзду. Міністр оборони Олексій Резніков доручив розслідувати інцидент, відсторонивши посадовця Генштабу від виконання обов’язків.У липні 2022 року Юрія Боброва звільнили з військової служби у відставку за станом здоров’я і за кілька місяців він став суддею Івано-Франківського окружного адміністративного суду.Після інциденту зі стріляниною правоохоронці відкрили кримінальну справу за ч. 4 ст. 296 ККУ (хуліганство), попри це у 2023 році Вища рада правосуддя відмовила у відкритті дисциплінарної справи щодо Юрія Боброва.У понеділок, 26 січня, ВРП вирішила тимчасово відсторонити Юрія Боброва від правосуддя та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади.