Польща повідомила про можливі нові умови в’їзду до ЄС для українців

У Польщі заявили, що вже в липні може запрацювати заборона на в’їзд до ЄС для українців призовного віку, зокрема для жінок. Про це в коментарі виданню Rzeczpospolita повідомив заступник міністра внутрішніх справ Польщі Мацей Душчик.

За його словами, обмеження, які, за всіма ознаками, набудуть чинності ще в липні, не стосуватимуться тих, хто вже має тимчасовий захист у країнах ЄС. Йдеться лише про громадян, які тільки планують звертатися по такий статус.

Мацей Душчик окремо наголосив, що нові правила можуть поширюватися не тільки на чоловіків, які підлягають мобілізації, а й на жінок.

Для в’їзду до ЄС і отримання тимчасового захисту всім громадянам України буде потрібна довідка про звільнення від мобілізації.

Як зазначається, із таким проханням до ЄС звернулася сама Україна. Раніше вона також намагалася домогтися від країн Євросоюзу депортації громадян, які ухилялися від мобілізації шляхом сплати хабарів, але ці плани реалізовані не були.

Інцидент у автобусі в Бельсько-Бялі: поляки закликають повідомити поліцію

У польському місті Бельсько-Бяла (Bielsko-Biała) 12 липня в міському автобусі стався інцидент, який набув широкого розголосу в соціальних мережах.

На відео, яке оприлюднили в мережі, невідомий чоловік ображає дітей через їхнє українське походження. Він звертається до дівчинки з ксенофобськими образами, зокрема вигукує: «Випєрдаляй на Україну», а також називає дітей, які на вигляд є неповнолітніми, нецензурними словами.

Запис у Facebook опублікував користувач Strelnikov Michal. Наразі інформації про офіційну реакцію правоохоронних органів немає.

Відео швидко розійшлося соціальними мережами та викликало хвилю обурення серед польських користувачів. У коментарях багато хто назвав таку поведінку неприпустимою і закликав звернутися до поліції.

Деякі коментатори порівняли побачене з проявами фашизму та наголосили, що таким сценам не місце в сучасній Польщі. Інші звернули увагу на бездіяльність водія автобуса та пасажирів, які не втрутилися в ситуацію, назвавши це тривожним сигналом.

Також у коментарях лунали думки, що водій мав зупинити автобус і викликати поліцію. Окремі користувачі застерегли, що без належної реакції подібні випадки можуть завершитися трагедією.

Частина дописувачів звернулася до представників польської влади із закликом жорсткіше реагувати на прояви ксенофобії та мови ненависті, підкреслюючи, що бездіяльність може мати серйозні наслідки.

Автор публікації також заявив, що готовий передати польському юристу наявну інформацію та контактні дані для подальшого звернення до правоохоронних органів.

У Польщі серед затриманих в офісі української компанії виявили ексвійськового, якого підозрюють у шпигунстві на користь РФ

У Польщі одного з чоловіків, яких затримали після його візиту до офісу української компанії з вимогою висловитися щодо Степана Бандери, раніше вже затримували за підозрою у шпигунстві на користь Росії.

Про це повідомили польські видання Polsat News і TVN24.

Йдеться про колишнього солдата Сил територіальної оборони Ярослава К. У березні 2026 року його затримувало Агентство внутрішньої безпеки.

Як раніше писали польські ЗМІ, чоловіка затримали в Познані. За дев’ять днів до арешту він був учасником мітингу проросійського та антизахідного руху у Варшаві.

Ярославу К. висунули обвинувачення в участі в діяльності іноземної розвідувальної служби або в діях від її імені проти Республіки Польща. За неофіційною інформацією, обвинувачення стосуються періоду з липня 2023 року до квітня 2024 року.

Після того як стало відомо про затримання Ярослава К., командир його бригади ухвалив рішення про негайне звільнення військового.

Водночас, попри звинувачення у шпигунстві, суд не задовольнив клопотання про взяття його під варту. Підставою стало те, що наявні докази не підтвердили, що Ярослав К. справді діяв від імені російської розвідки.

У Кросценку в українки вилучили золоті злитки на 1,5 мільйона злотих

Підкарпатське національне податкове управління (KAS) виявило незаконне перевезення трьох золотих злитків під час перевірки на прикордонному переході в Кросценку. Зливки перевозила 46-річна громадянка України з порушенням чинних правил.

Жінка, керуючи легковим автомобілем, прибула на митне оформлення на прикордонний перехід у Кросценку дорогою до Польщі. Під час перевірки за допомогою сканера особистої ідентифікації співробітники митної та податкової служби Підкарпатського митного та податкового управління в Перемишлі встановили, що вона перевозила приховані речі. Пристрій точно визначив місцезнаходження золота.

Три кілограмові злитки знайшли в мішечках під одягом жінки. Їхню вартість оцінили приблизно в 1,5 мільйона злотих.

Золото вилучили для подальшого розслідування Підкарпатська митниця та податкова служба в Перемишлі. Також співробітники вилучили 23 400 євро як частину штрафу, який загрожує громадянці України.

У Познані затримали двох чоловіків після провокаційної «перевірки» в офісі українки

У Польщі затримали двох чоловіків після інциденту в офісі українки в Познані, де вона займається легалізацією іноземців. Кілька днів тому ця історія спричинила великий резонанс у країні.

За даними поліції, чоловіки прийшли до офісу без будь-яких повноважень і намагалися провести там «перевірку». Під час візиту вони ставили жінці провокаційні запитання про Степана Бандеру, Україну та її роботу, а також знімали все, що відбувалося, на відео без її згоди.

Міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кервінський повідомив, що у зв’язку з цим інцидентом сьогодні були затримані дві особи. За його словами, в країні «немає місця ненависті та агресії», а поліція буде жорстко реагувати на такі випадки.

Поліція повідомила, що кримінальне провадження відкрито за статтею про наклеп і поширення відеозапису, який міг принизити потерпілу та завдати шкоди її репутації й бізнесу. Також слідство перевіряє дії інших учасників інциденту.

Затриманим може загрожувати штраф, обмеження свободи або до одного року позбавлення волі.

Суд у Польщі розглядає справу про жорстоке вбивство українки чоловіком під час розлучення

У Козегловах, передмісті Познані, рік тому сталося жорстоке вбивство 51-річної жінки. На неї напав власний чоловік: він облив її рідиною для прочищення труб, а потім кілька разів ударив ножем. Після затримання чоловіка судовий розгляд розпочався лише тепер.

Злочин було скоєно рано-вранці 5 травня 2025 року в районі os. Leśne. За даними слідства, Роман Р. чатував на дружину біля будинку, де вона жила. Як повідомив прокурор Лукаш Вавжняк із Познанської окружної прокуратури, приблизно о 4:50 жінка вийшла з квартири на роботу. Біля під’їзду її зустрів чоловік, який хлюпнув їй в обличчя та на шию їдким засобом для труб. Коли потерпіла, захищаючись, нахилилася і закрила обличчя руками, він ударив її ножем у спину, а потім двічі порізав шию.

Жінка загинула на місці. Після нападу чоловік сфотографував її тіло і відправив знімок матері та сину, а потім сам подзвонив до поліції. На момент вчинення злочину Роман Р. був тверезий.

Слідство встановило, що подружжя з України перебувало в процесі розлучення. Ще у 2024 році Романа Р. засудили за систематичне психологічне та фізичне насильство над дружиною, яке тривало у 2019–2021 роках. Тоді суд заборонив йому наближатися до потерпілої та зобов’язав залишити квартиру.

Хоча чоловік і виконав ці вимоги, прийняти їх він не зміг. Суперечка посилилася через поділ майна. За словами прокурора Вавжняка, він не міг змиритися з тим, що дружина залишається в їхній квартирі, тоді як він мусить піти. Також його дратувало, що вона здатна жити самостійно.

Після арешту Роман Р. спершу визнав свою провину у вбивстві, однак пізніше, за порадою адвоката, відмовився від показань. Водночас суд не має сумнівів щодо його винуватості.

59-річного обвинуваченого судять за вбивство, скоєне з особливою жорстокістю та за обтяжуючих обставин. Слідство вважає, що мотивом було прагнення зберегти право власності на квартиру. Йому загрожує від 15 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.

У Польщі обмежили безкоштовне проживання для українців у центрах розміщення

Із 1 липня в Польщі почали діяти нові обмеження для українців, які перебувають у центрах колективного розміщення. Це стало черговим кроком у поступовому згортанні допомоги громадянам України, які виїхали через війну. Про це повідомляє Tvn24.pl.

Польська влада припиняє фінансування проживання для більшості українців у таких центрах. Безкоштовне житло втрачають, зокрема, представники так званої “чутливої групи”.

У Міністерстві внутрішніх справ та адміністрації Польщі пояснили це тим, що “більшість громадян України працюють, тому термін дії цієї спеціальної допомоги вже закінчився”.

Раніше таку допомогу отримували майже 11 тисяч осіб, і половина з них — діти. Керівники центрів оцінюють, що нововведення вплинуть приблизно на 40% нинішніх мешканців. Переважно йдеться про матерів-одиначок, яким доведеться переїхати.

Надалі безкоштовно проживати в цих центрах зможуть лише ті, хто збереже таке право. У міністерстві також заявили, що складні випадки розглядатимуть окремо.

Олександр Петриков із фонду “Український дім” зазначає, що для багатьох біженців додаткові витрати можуть виявитися непосильними, через що вони ризикують залишитися без житла.

Уповноважений з прав людини у Польщі Марцін Вьончек, зі свого боку, застеріг, що звуження доступу до житла підвищує ризик безпритульності серед людей, які перебувають під тимчасовим захистом.

Тим часом на сайті “Дія Демократії” триває збір підписів під петицією із закликом до польської влади переглянути політику щодо біженців і підтримати тих, хто опинився під загрозою.

Україна та Німеччина обговорюють механізми повернення українців мобілізаційного віку

Україна та Німеччина в межах спільної робочої групи обговорюють механізми повернення українців мобілізаційного віку, які незаконно виїхали за кордон. Про це в інтерв’ю повідомив посол України Олексій Макеєв.

За його словами, координація повернення українців має дві складові. Перша — це Unity Hub, тобто робота держави з українською громадою для роз’яснення наявних можливостей. Друга — визначення того, яким чином можна сприяти поверненню спільно з німецькою стороною. Саме для цього між українськими й німецькими відомствами створено робочу групу, в межах якої відбувається обмін інформацією.

Макеєв зазначив, що для України важливо розуміти структуру української громади в Німеччині. За його словами, сьогодні близько 1 мільйона 300 тисяч українців перебувають у Німеччині. Він також підкреслив, що суттєво зростає частка тих, хто вже працює, не лише отримує допомогу, а й сплачує соціальні внески. Хоча ці показники ще не такі, як у Польщі, велика частина українців уже інтегрувалася.

Водночас посол наголосив, що Київ і Берлін зацікавлені у збереженні зв’язку цих людей з Україною. За його словами, це відповідає інтересам обох сторін, адже на фахово підготовлених українців можна буде розраховувати під час відбудови України.

Коментуючи повернення чоловіків мобілізаційного віку, які незаконно залишили Україну, дипломат підтвердив, що відповідні механізми вже опрацьовуються. Водночас деталей він не розкрив, зазначивши, що вони саме обговорюються в межах роботи цієї робочої групи.

У МВС Польщі відреагували на появу «антиукраїнських патрулів» у Любліні

У Любліні, як повідомляють місцеві ЗМІ, зафіксували представників «антиукраїнських патрулів».

За словами очевидців, люди у формі з нашивками Narodowa Straż Kamracka зупиняли перехожих, перевіряли їхні документи та шукали іноземців, зокрема громадян України.

У Міністерстві внутрішніх справ Польщі зазначили, що сама ця акція не суперечила закону. Водночас дії групи спричинили суспільний резонанс, а пов’язаний із нею рух Rodacy Kamraci польські медіа описують як радикальний.

У Польщі зростає кількість відмов у візах для доглядальниць з України та інших країн поза ЄС

Польські роботодавці заявляють про дедалі частіші відмови у робочих візах для жінок з України, Білорусі, Вірменії та Молдови, які їдуть працювати доглядальницями.

Представники галузі зазначають, що майже перестав діяти навіть спрощений механізм найму іноземців з окремих країн поза ЄС. Ця процедура була створена для пришвидшення працевлаштування громадян України, Білорусі, Вірменії та Молдови: роботодавець подавав заяву про доручення роботи, завірену бюро праці, а після цього працівник міг звертатися по робочу візу. Тепер же, за словами компаній, документи дедалі частіше не погоджують навіть у межах цієї схеми. Із 40 візових заявок позитивне рішення отримали лише три.

«Держава поводиться так, ніби демографічної кризи не існує, як і старіючого суспільства та нестачі рук у секторі догляду за літніми», — каже Ада Заорська, голова Польської асоціації домашнього догляду.

Працівниці зі Сходу давно стали важливою складовою польського ринку догляду за літніми людьми. Вони погоджуються працювати за мінімальну офіційну оплату та виконують важку роботу, на яку серед поляків непросто знайти охочих.

«Серед поляків дуже важко знайти працівників на цьому ринку. Це нестабільна робота, тому що, не будемо приховувати, доводиться враховувати перерви в наданні послуг, коли літня людина захворює і необхідна її госпіталізація. Тоді самоврядування не платить за послуги. Сама робота важка. Буває, що літня людина страждає на тривожність, деменцію і повинна перебувати під постійним наглядом, тому що, залишаючись одна, впадає в паніку», — заявляє Заорська.

Надалі проблема може загостритися ще більше через запуск програми senioralny bon — допомоги для людей старше 65 років. Вона передбачає, що літні люди з низьким доходом зможуть отримувати домашній догляд за рахунок держави. За урядовими розрахунками, для реалізації програми потрібно підготувати близько 90 тисяч опікунів. Водночас у галузі вже зараз говорять про дефіцит 40–50 тисяч таких спеціалістів.

Роботодавці застерігають, що без змін у візовій політиці Польща може запустити програму підтримки літніх людей, але зіткнутися з браком тих, хто зможе виконувати цю роботу.