У Києві засудили фігурантів справи про вивезення морських дронів під виглядом рибальських катерів

Солом’янський районний суд Києва 16 червня 2026 року ухвалив вирок у резонансній справі щодо спроби незаконного вивезення продукції військового призначення, яку намагалися оформити як цивільний товар. Перед судом постали директорка ТОВ Єременко Світлана Юріївна та інженер-конструктор Шлагін Андрій Юрійович. Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на матеріали справи № 753/6928/26.

Як встановило слідство, керівництво ТОВ «АІ ФЛІТ» уклало зовнішньоекономічний контракт із хорватською компанією «ORGA D.O.O.» на поставку двох риболовних тролінгових катерів «SeaNuuuk 23» загальною вартістю понад 200 тисяч євро. Водночас, за даними слідства, під виглядом цивільних човнів планували експортувати морські безекіпажні надводні катери (БЕК), що належать до товарів військового призначення. Щоб уникнути державного експортного контролю та не оформлювати спеціальні дозволи, фігуранти свідомо вносили неправдиві відомості до інвойсів і митних декларацій.

Під час митного огляду інспектори виявили, що «рибальський катер» не мав керма, сидінь для екіпажу та риболовного обладнання. Натомість судно було оснащене відеокамерами й потужним двигуном. Експертиза СБУ визначила, що йдеться про чинний прототип ударно-розвідувального засобу, призначеного для доставляння боєприпасів або мін.

У межах розгляду справи обвинувачені уклали з прокурором угоду про визнання винуватості, яку суд затвердив.

Єременко Світлана Юріївна, яка обіймала посаду директорки, визнана винною за ч. 1 ст. 333 КК України та ч. 1 ст. 366 КК України. Суд призначив їй штраф у розмірі 85 000 грн, а також заборонив на 2 роки займатися діяльністю, пов’язаною з міжнародними передачами товарів, що підлягають експортному контролю.

Шлагін Андрій Юрійович, інженер-конструктор, визнаний винним за ч. 1 ст. 333 КК України. Йому також призначили штраф 85 000 грн і таку саму заборону строком на 2 роки.

Окремо умовами угоди передбачено, що Шлагін безоплатно передасть морський безекіпажний надводний катер на потреби Служби безпеки України.

У Росії Ігорю Коломойському заочно призначили 12 років ув’язнення у справі «Татнєфті»

Російський суд заочно засудив Ігоря Коломойського, який нині перебуває в українському СІЗО, до 12 років позбавлення волі.

Російська влада стверджує, що український бізнесмен причетний до розкрадання нафти та нафтопродуктів у «Татнефті» на 10 млрд рублів. Цю справу відкрили у 2021 році. Вона стосується багаторічного конфлікту між «Татнефтью» та структурами Коломойського за контроль над Кременчуцьким НПЗ.

У Техасі засудили вісьмох активістів за напад на імміграційний центр, а колишній морпіх отримав 100 років ув’язнення

Суд у Техасі ухвалив суворі вироки вісьмом активістам, яких визнали винними у нападі на імміграційний центр «Прейріленд» у місті Альварадо. Найжорсткіше покарання призначили лідеру групи Бенджаміну Сонгу — колишньому морському піхотинцю США, засудженому до 100 років позбавлення волі.

Інцидент стався 4 липня 2025 року. За даними прокуратури, після настання темряви близько десятка людей у чорному прибули до об’єкта Імміграційної та митної поліції США. Учасники акції розмалювали стіни та службовий автомобіль, пошкодили камери спостереження і запускали феєрверки.

Центральним епізодом справи стала стрілянина по поліцейському, який прибув на виклик. Слідство стверджує, що Сонг, озброєний гвинтівкою, перебував неподалік від центру і відкрив вогонь по співробітнику поліції, поранивши його. Після цього нападники втекли з місця події.

У Києві винесли вирок за шахрайську схему зі зборами нібито на потреби ЗСУ

Дніпровський районний суд Києва ухвалив вирок Гуку Василю Олександровичу у справі про масштабне шахрайство, замасковане під збір коштів для Збройних Сил України. За даними справи, обвинувачений представлявся керівниками обласних військових адміністрацій і схиляв підприємців перераховувати гроші нібито на потреби фронту.

Про це повідомив телеграм-канал “Судом по схемах” із посиланням на справу № 755/21716/25.

Для реалізації схеми фігурант заздалегідь підготував технічні засоби: придбав кілька мобільних телефонів, десятки SIM-карток, а також отримав доступ до банківських рахунків, відкритих на підставних осіб, так званих «фунтів».

Діючи через IP-телефонію та месенджери Viber і Telegram, Гук В. О. використовував таку схему. Спочатку він створював фальшиві профілі, які імітували акаунти голів Харківської, Полтавської, Запорізької, Тернопільської та Чернігівської ОВА. Далі надсилав директорам фермерських господарств і компаній підроблені листи з вимогою «долучитися до програми благодійної допомоги ЗСУ». Після цього надавав реквізити карток «волонтерів», куди підприємці переказували кошти, вважаючи, що допомагають армії.

Упродовж періоду з липня по листопад 2024 року обвинувачений ошукав низку підприємств, серед яких ФГ «Агро-Вікторія», ТОВ «ОПТИМАЛ», ПСП «Пісківське» та інші. У результаті він заволодів сотнями тисяч гривень.

Під час розгляду справи в суді Гук В. О. повністю визнав свою вину, підтвердив усі епізоди злочину та висловив каяття. Суд також узяв до уваги позитивні характеристики обвинуваченого.

Вироком від 10 червня 2026 року йому призначено 5 років позбавлення волі. Водночас на підставі ст. 75 КК України його звільнили від реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк 3 роки. У цей період він має регулярно з’являтися до органів пробації та не виїжджати за межі України без дозволу.

Окрім цього, суд задовольнив цивільні позови потерпілих. Засуджений повинен відшкодувати понад 160 000 гривень матеріальних збитків.

Щодо речових доказів, арешт із мобільних телефонів, ноутбуків і банківських карток, які використовувалися як знаряддя злочину, було скасовано. Частину техніки суд постановив повернути власнику, а упаковку — знищити.

Таким чином, «віртуальний голова адміністрації» отримав три роки іспитового строку, протягом яких має довести своє виправлення.

На Полтавщині винесли вирок за спробу вивезти скіфське золото до Німеччини

Новосанжарський районний суд Полтавської області ухвалив вирок у справі Глинського Віталія Євгеновича, якого визнали винним у завершеному замаху на контрабанду культурних цінностей. За даними телеграм-каналу “Судом по схемах” із посиланням на справу № 542/1114/26, чоловік намагався незаконно переправити до Німеччини цінні археологічні артефакти.

Слідство з’ясувало, що Глинський В. Є. тривалий час займався «чорною археологією»: шукав старовинні предмети на Полтавщині, а також купував їх через інтернет-аукціони. У лютому 2026 року він розмістив на OLX оголошення про продаж скіфської бляшки (VI–V ст. до н. е.) і двох наконечників доби пізньої бронзи (XVI–XII ст. до н. е.).

Після того як знайшовся покупець із Німеччини, обвинувачений вирішив відправити артефакти міжнародною поштою. Щоб оминути митний контроль, він сховав предмети в годинник, поклав його в посилку та передав її на відправлення через неповнолітнього сина, не повідомивши тому, що саме знаходиться всередині. У квітні 2026 року під час митного огляду в Києві співробітники СБУ затримали цю посилку. Проведена експертиза підтвердила значну історичну та культурну цінність вилучених предметів.

Під час підготовчого засідання Глинський В. Є. повністю визнав свою вину та висловив каяття. Суд затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором і обвинуваченим.

Вироком від 12 червня 2026 року йому призначили 4 роки позбавлення волі. Водночас на підставі ст. 75 КК України Глинського В. Є. звільнили від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

Окремо суд застосував спеціальну конфіскацію: скіфську бляшку та наконечники передано у власність держави для зберігання в музейних фондах. Крім того, обвинувачений повинен відшкодувати державі понад 14,6 тис. гривень витрат на проведення мистецтвознавчої експертизи. Майно Глинського В. Є., зокрема мобільний телефон, постановлено повернути власнику, оскільки воно не є предметом злочину.

Таким чином, спроба заробити на старожитностях завершилася для «археолога» значними витратами та умовним терміном.

Ексначальника Печенізького відділу поліції Андрія Ліхачова засудили до 8 років ув’язнення

Козельщинський районний суд Полтавської області виніс вирок колишньому начальнику Печенізького відділу поліції Харківщини Андрію Ліхачову. Його засудили до 8 років позбавлення волі за перевищення службових повноважень.

Суд встановив, що у жовтні–листопаді 2019 року Ліхачов, перебуваючи на посаді начальника відділу, умисно перевищив службові повноваження та сприяв незаконному збиранню врожаю кукурудзи на землях оборони — території Чугуївського військового полігону площею понад 31 га.

За матеріалами справи, Ліхачов погодився на пропозицію першого заступника голови Печенізької РДА не перешкоджати незаконній господарській діяльності підприємця на цій земельній ділянці. Провадження щодо першого заступника голови Печенізької РДА було закрито через закінчення строків давності.

На полі поліція виявила сільськогосподарську техніку — комбайн «Дон-1500» та вантажівку «КАМАЗ», за допомогою яких збирали врожай, і вилучила її. Охорону техніки забезпечували працівники поліції. Пізніше Ліхачов дав незаконну вказівку старшому інспектору-черговому зняти охорону з вилученої техніки, повідомивши неправдиву інформацію про нібито відмову суду в накладенні арешту. Водночас клопотання про арешт навіть не розглядалося.

Унаслідок цих дій підприємець зміг продовжити незаконну діяльність. Державі в особі Міністерства оборони України було завдано збитків на суму 1,34 млн гривень.

Суд визнав Андрія Ліхачова винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 197-1 КК України — пособництво у самовільному зайнятті земельної ділянки у зоні особливого режиму використання земель, а також ч. 3 ст. 365 КК України — перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, що спричинило тяжкі наслідки.

За першою статтею йому призначили 2 роки позбавлення волі, однак від відбування цього покарання звільнили через закінчення строків давності. За ч. 3 ст. 365 КК України суд призначив 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки. Крім того, Ліхачова позбавили спеціального звання полковника поліції.

Сам Ліхачов вини не визнав. Він заявляв, що діяв у межах своїх повноважень, техніку охороняли для запобігання її розкраданню, а вказівку зняти охорону дав після повідомлення про відсутність арешту. Також він заперечував змову з іншими особами. Наразі Ліхачов працює начальником служби безпеки ТОВ «Партнер».

У Львові водія мікроавтобуса оштрафували за спробу ввезти 100 кг сиру через «зелений коридор»

09 червня 2026 року Галицький районний суд м. Львова виніс постанову у справі Руслана Пигитяка, якого звинуватили у порушенні митних правил. Чоловік намагався ввезти в Україну 100 кілограмів твердого сиру, обравши смугу спрощеного контролю.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» з посиланням на справу № 461/3865/26.

Інцидент стався у пункті пропуску «Шегині-Медика». Руслан Пигитяк їхав в Україну на мікроавтобусі «RENAULT TRAFIC» через «зелений коридор». Під час огляду транспортного засобу митники виявили прихований вантаж: 100 упаковок сиру «SWIATOWID» Gouda по 1 кг кожна.

Відповідно до законодавства, ввезення таких товарів для власного споживання обмежене: не більше 2 кг або одна упаковка на особу. У разі перевищення цих норм товари підлягають обов’язковому декларуванню та оподаткуванню.

Під час судового засідання Руслан Пигитяк повністю визнав свою провину та розкаявся. Суд також врахував, що раніше його не притягували до адміністративної відповідальності, тому застосував принцип пропорційності.

Умовний термін за коментарі в Telegram: суд на Київщині виніс вирок уродженцю Луганська

15 квітня 2026 року Броварський міськрайонний суд Київської області виніс вирок уродженцю Луганська Руслану Степаненку, який у Telegram-каналах вихваляв удари армії РФ по українських територіальних центрах комплектування та називав події в Україні «фашизмом». Через сімейну трагедію обвинуваченого суд призначив покарання з іспитовим терміном.

Про це йдеться у вироку у справі № 361/4007/26.

Слідство встановило, що влітку та восени 2025 року Руслан Степаненко, який працює машиністом-екструдером на місцевому заводі, залишав провокативні коментарі у відкритих Telegram-чатах з аудиторією понад 2 тисячі учасників. Лінгвістична експертиза підтвердила, що ці повідомлення виправдовують збройну агресію РФ і прославляють її учасників.

Зокрема, 18 липня 2025 року під новиною про удар російського дрона-камікадзе по ТЦК у П’ятихатках він написав: «Спасибо за удар по ТЦК, с нетерпением ждем продолжения».

18 серпня 2025 року під відео про мобілізованого, який намагався порізати вени в збірному пункті, з’явився його коментар: «Правду [ОСОБА] говорил что в Украине фашизм».

14 вересня 2025 року під відео про жорстке затримання чоловіка поліцією та працівниками ТЦК у Харкові він написав: «Я думаю что только [ОСОБА] способен закончить этот беспредел и фашизм».

Під час судового розгляду Руслан Степаненко повністю визнав провину та щиро покаявся. Свої дії він пояснив важким емоційним станом.

У 2024 році його брат, який служив у Збройних Силах України, загинув на фронті. Після цього Степаненко отримав право на відстрочку від мобілізації. Однак, за його словами, під час оформлення документів у ТЦК він зіткнувся з бюрократичними перепонами. Саме це, як він стверджував, спричинило спалах гніву, який він виплеснув у коментарях у соцмережах, не усвідомлюючи наслідків.

У суді чоловік запевнив, що засуджує агресію РФ і підтримує територіальну цілісність України. Він також просив не позбавляти його волі, оскільки самостійно виховує неповнолітню дитину та піклується про матір, яка важко переживає смерть сина і перебуває в депресії.

Суддя визнала Руслана Степаненка винним за ч. 2 ст. 436-2 КК України — виправдовування агресії РФ проти України.

З урахуванням каяття, відсутності судимостей, наявності дитини на утриманні та документів про загибель брата-військового суд не став призначати ізоляцію обвинуваченого.

Вирок — 5 років позбавлення волі умовно з іспитовим строком 3 роки.

Крім того, суд постановив стягнути із засудженого 16 963 грн за проведення судової лінгвістичної експертизи, а також конфіскувати в дохід держави його мобільний телефон «IPhone 11», з якого надсилалися коментарі.

Як у Чернівцях винесли вирок подружжю за пропагандистські пісні в Chatroulette

20 квітня 2026 року Садгірський районний суд Чернівців ухвалив вирок подружжю місцевих жителів, які в популярному сервісі відеознайомств вихваляли російську армію, співали пропагандистські пісні та демонстрували портрет Леніна. Чоловіка засудили до півтора року позбавлення волі, а його співмешканці призначили іспитовий строк.

Про це повідомляє “Темна сторона” з посиланням на вирок у справі №726/2567/25. Засудженими стали чернівчани Гаврильців Володимир Ярославович та Гречанюк Марина Ярославівна.

Інцидент стався 27 жовтня 2024 року. Перебуваючи у власній квартирі, Гаврильців та Гречанюк зайшли на сайт «Chatroulette», де випадково зв’язалися з чоловіком, який назвався російським військовим, «полковником». Насправді це був український громадянин, ймовірно блогер, який записував розмову.

Вважаючи, що спілкуються з окупантом, співрозмовники почали відкрито висловлювати підтримку збройній агресії РФ. Зокрема, Володимир Гаврильців говорив: «Я из хохляндии, но я за вас! И нам нужна помощь! Приезжайте уже наконец, устали ждать!»; «Братан, я уже “кашусь” (від служби – ред.) 3-й год, уже устал ждать!». Показуючи портрет Леніна, він також сказав: «Это наша родина! И другого быть не может… смерть капитализму!».

Марина Гречанюк під час розмови також робила заяви на підтримку російських військових: «О боже, как я хочу военных, русских это капец…»; «Ой ребятки, я вас так люблю! Русских солдат! Вы воины! Вы самая защита земли».

Кульмінацією став спільний виступ під гітару: подружжя виконало російську військову пропагандистську пісню «333», яка прославляє удари зброєю армії РФ по українських захисниках. Згодом відео цього епізоду поширилося російськими пабліками у Telegram та VK, що завдало шкоди інформаційній безпеці України.

У суді і Володимир, і Марина визнали провину, однак намагалися пояснити свої дії. Гаврильців стверджував, що все це було «грою». За його словами, вони навмисно демонстрували прихильність і співали «333», щоб увійти в довіру до «російського полковника». Після цього, як він заявив, пара нібито хотіла виконати українську пісню на честь ЗСУ, але не встигла, бо співрозмовник начебто почав пропонувати їм гроші. Марина Гречанюк зі свого боку пояснювала, що не знала слів пісні та просто читала їх із телефону.

Захист також надав суду докази того, що після викриття подружжя почало донатити на ЗСУ та купувати дрони.

Втім, суд розцінив ці пояснення як спробу уникнути відповідальності. У вироку зазначено, що емоційно забарвлене виконання пропагандистської пісні, яку Гаврильців, як з’ясувалося, знав напам’ять, спростовує версію про «розіграш». Благодійні внески на ЗСУ, зроблені вже після відкриття кримінальної справи, суд врахував як пом’якшувальну обставину, але вони не скасували самого факту злочину.

Суд визнав обох винними за ч. 1 ст. 436-2 КК України — виправдовування збройної агресії РФ проти України та глорифікація її учасників. Покарання для них визначили різне.

Щодо Володимира Гаврильціва суд дійшов висновку, що його дії мають підвищену суспільну небезпеку, тому призначив реальне позбавлення волі строком на 1 рік і 6 місяців. Відлік строку покарання починається з моменту затримання.

Марині Гречанюк призначили такий самий строк — 1 рік і 6 місяців, однак звільнили від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. Їй заборонено виїжджати за межі України без дозволу, а також необхідно регулярно відмічатися в органах пробації.

Окрім цього, засуджені мають сплатити на користь держави понад 20 000 гривень за проведення лінгвістичних та фотопортретних експертиз.

Спроба контрабанди археологічних артефактів у Києві: вирок суду

Солом’янський районний суд Києва виніс вирок Олександру Гавришу, уродженцю Черкас, який намагався незаконно переправити до Великої Британії археологічні артефакти, замаскувавши їх під дешеве намисто. За даними телеграм-каналу «Судом по схемах», справа мала номер 760/945/26.

На початку 2025 року Гавриш вирішив заробити на продажу культурних цінностей через Інтернет. Покупцем став мешканець Великої Британії. Щоб обійти митний контроль, Гавриш вмонтував давні артефакти у сучасне намисто, перетворивши їх на «елементи біжутерії».

12 лютого 2025 року він відправив посилку через «Укрпошту» в Черкасах, вказавши в декларації, що це звичайні «прикраси».

Серед предметів, які визнали культурними цінностями, були бронзовий ремінний наконечник доби Київської Русі (ХІ-ХІІ ст.), дві ремінні пряжки Черняхівської культури (ІІІ-V ст.) та коліщатко з розподільника кінської збруї скіфського часу (VIII-IV ст. до н.е.).

14 лютого столичні митники перехопили посилку на митному посту в Києві. У суді Гавриш визнав провину, пояснивши, що на злочин його штовхнуло бажання заробити. Суд врахував, що він раніше не був судимим, розкаявся та має на утриманні дитину з інвалідністю.

09 квітня 2026 року суд визнав Гавриша винним за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 КК України (замах на контрабанду), призначивши 3 роки позбавлення волі. Однак, на підставі ст. 75 КК України, його звільнили від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки та стягнули понад 10 тисяч гривень за мистецтвознавчу експертизу.

Вилучені артефакти конфісковані в дохід держави, а інші знахідки передали на баланс Київського університету імені Бориса Грінченка для наукових цілей.