Архіви позначок: Китай

Повінь у Хуанши: місто в Китаї затопило після сильних злив

Оприлюднено автором

Китайське місто Хуанши з населенням близько 2,5 мільйона людей зазнало масштабної повені після потужних злив. За даними ЗМІ, рівень води в місцевій річці піднявся на 6,5 метра, через що значну частину міської території затопило.

Стихія зачепила не лише центральний Китай. На заході країни, у повіті Цемо, всього за шість годин випало 64,7 міліметра опадів — обсяг, порівнянний приблизно з півтора річними нормами для цього району. Потужні потоки води зруйнували інфраструктуру, зокрема змили один із мостів.

Місцеві власті екстрено ліквідовують наслідки негоди, а рятувальні служби працюють у посиленому режимі. Жителям низки районів рекомендовано уникати поїздок і дотримуватися заходів безпеки.

Китай став лідером за кількістю мільярдерів у рейтингу Hurun за 2026 рік

Оприлюднено автором

Згідно зі списком найбагатших людей Hurun за 2026 рік, у Китаї проживає 1110 мільярдерів, що більше, ніж у Сполучених Штатах. Разом ці дві країни формують понад половину світового населення мільярдерів, що свідчить про надзвичайно високу концентрацію багатства.

Візуалізація Visualcapitalist ранжує країни за кількістю мільярдерів, які проживали там у 2026 році.

За даними Hurun, 75% китайських мільярдерів не були у списку 10 років тому. Це показує, наскільки швидко відбувся зсув, який допоміг Китаю вийти на перше місце в рейтингу.

США посідають друге місце, але залишаються одним із ключових центрів світового багатства. Їхні 1000 мільярдерів відображають розвинені ринки капіталу, великий технологічний сектор і десятиліття підприємництва. У країні також розташовано багато найбільших за ринковою вартістю компаній світу.

Навіть після того, як Китай обігнав США, на Сполучені Штати все ще припадає приблизно чверть світового населення мільярдерів. У США також більше надбагатих людей з чистим капіталом понад 30 мільйонів доларів.

Індія посідає третє місце з 308 мільярдерами, значно випереджаючи Німеччину, яка розташувалася на четвертій позиції. Клас мільярдерів у країні зростав разом із розширенням споживчого ринку, технологічного сектору та промислової бази. Велике населення Індії та зростання рівня багатства можуть сприяти подальшому збільшенню кількості мільярдерів у найближчі роки.

У Європі високі позиції в рейтингу посідають кілька країн, зокрема Німеччина, Велика Британія, Швейцарія, Росія, Італія та Франція. Німеччина є лідером у Європі зі 171 мільярдером, а за нею йде Велика Британія зі 150. Швейцарія також вирізняється показником у 114 мільярдерів, незважаючи на меншу кількість населення.

Китай вийшов на перше місце у світі за кількістю мільярдерів у рейтингу Hurun

Оприлюднено автором

Китай уперше посів перше місце у світі за кількістю мільярдерів у рейтингу Hurun Global Rich List. Станом на 2026 рік у КНР нараховується 1110 доларових мільярдерів, тоді як у США їх близько 1000. Разом дві провідні економіки світу зосереджують понад половину всіх мільярдерів планети.

Дослідники відзначають стрімке зростання китайських статків. Близько 75 % нинішніх мільярдерів КНР ще десять років тому взагалі не були представлені в рейтингу. Основними джерелами нового багатства стали технології, промисловість, електронна комерція та розвиток внутрішнього ринку.

Попри втрату першої позиції за кількістю мільярдерів, США зберігають статус ключового світового фінансового центру. Американська економіка, як і раніше, лідирує за кількістю людей зі статком понад 30 млн доларів завдяки розвиненому фондовому ринку, технологічним компаніям і потужному інвестиційному сектору.

Третє місце в рейтингу посідає Індія з 308 мільярдерами. У Європі найбільше мільярдерів у Німеччині — 171. Далі йдуть Велика Британія зі 150 та Швейцарія зі 114.

Візит Сі Цзіньпіна до Північної Кореї: Зосередження на економічному співробітництві

Оприлюднено автором

Голова КНР Сі Цзіньпін здійснив офіційний візит до Північної Кореї, який став першим за сім років. Пекін підкреслив важливість практичних аспектів двостороннього співробітництва. Основні обговорення стосувалися розвитку торгівлі, транспортної логістики та сільського господарства. Пхеньян описав відносини між країнами як «рівноправне партнерство». У повідомленнях північнокорейської сторони не було зазначено жодних формулювань, які могли б свідчити про залежність КНДР від Китаю. Різні акценти у представленні результатів візиту відображають прагнення сторін до різних підходів – Китай зосередився на економічній взаємодії, а Північна Корея – на демонстрації політичної самостійності.

США посилили санкції проти Ірану: під ударом 35 структур

Оприлюднено автором

Сполучені Штати розширили санкції проти Ірану, попередивши китайські нафтопереробні заводи. Виявлено, що китайські НПЗ платять Ірану за прохід через Ормузьку протоку. У зв’язку з цим США ввели обмеження проти 35 осіб та організацій, пов’язаних з тіньовою банківською мережею Ірану. Особливу увагу привернули незалежні китайські нафтопереробні заводи, відомі як “чайники”, переважно розташовані в провінції Шаньдун.

Тайвань задіяв флот і авіацію після появи кораблів Китаю біля Пенху

Оприлюднено автором

28 квітня Тайвань направив військово-морські та військово-повітряні сили для спостереження після того, як у Тайванській протоці поблизу островів Пенху зафіксували два військові кораблі Китаю.

Про це повідомляє Reuters.

Увечері понеділка Міноборони Тайваню заявило, що китайський есмінець і фрегат увійшли у води на південний захід від островів Пенху, де розміщені тайванські військово-морський флот та авіабази.

У відомстві зазначили, що тайванські військові уважно стежили за цим формуванням і відреагували належним чином, задіявши військово-морські та військово-повітряні сили.

Згідно з оглядом Тайваню щодо активності Китаю, вранці 28 квітня у водах зафіксували дев’ять військових кораблів КНР і 22 військові літаки.

Водночас агентство зауважує, що КНР майже щодня спрямовує свої військові кораблі та літаки у води й небо навколо острова, що викликає осуд з боку тайванського уряду. Пекін вважає територію Тайваню власною, тоді як Тайбей відкидає китайські претензії на суверенітет.

Китайський десантний корабель «Сичуань» у Південнокитайському морі

Оприлюднено автором

Китай відправив свій найсучасніший десантний корабель «Сичуань», відомий як «носій безпілотників», до Південнокитайського моря. Корабель вирушив для проведення важливих випробувань у регіоні з високою військовою напругою, де США та Філіппіни планують свої маневри. Про це повідомляє South China Morning Post. Видання підкреслює, що поява «Сичуаня» в цей час навряд чи є випадковою. Офіційний акаунт ВМС Китаю в Weibo опублікував інформацію: «Сичуань, перший у нашій країні десантний корабель типу 076, вирушив з Шанхаю до відповідних вод Південнокитайського моря для проведення науково-дослідних випробувань та навчальних місій, перевіряючи працездатність кількох бортових систем та платформ». Військові КНР намагаються зменшити напругу в своїх заявах. У короткому повідомленні зазначено: «Це звичайні міжрегіональні випробування та навчальні навчання, організовані відповідно до загального плану будівництва судна, і не спрямовані на якусь конкретну ціль». «Сичуань» — це не просто десантне судно, а корабель нового покоління, який вважається важливим елементом для потенційної операції щодо Тайваню. Корабель успішно пройшов початкові ходові випробування ще в листопаді. Що здатен перевозити цей гігант: Корабель розроблений для забезпечення переваги під час десантної операції. Наявність катапульт або спеціалізованих систем для БПЛА робить його неповторним у своєму класі.

Ціни на газ: Китай отримує вигоду від російських постачань

Оприлюднено автором

У найближчі роки Росія планує постачати природний газ Китаю приблизно на третину дешевше, ніж європейським споживачам. За інформацією агентства Bloomberg, середня ціна російського газу для Китаю в поточному році складе 258,80 долара за 1000 кубометрів, що на 38% нижче середньої ціни для європейських покупців. Анонімні джерела видання зазначили, що різниця в цінах поступово зменшуватиметься протягом наступних трьох років, але до 2029 року все ще перевищить 27%. У минулому році середня ціна російського газу для Китаю становила 248,7 долара за 1000 кубометрів, що також на 38% нижче європейських цін. Генеральний директор «Газпрому» Олексій Міллер раніше заявляв, що ціни для Китаю «об’єктивно нижчі», ніж для Європи, оскільки родовища, які постачають газ в Азію, розташовані ближче до споживачів. Росія вже кілька років активно збільшує постачання газу в Китай через трубопровід «Сила Сибіру». За даними «Газпрому», проектна потужність цього магістралі досягне 38 млрд кубометрів до 2025 року, а реальні обсяги постачань вже перевищують цей рівень. Прогнози свідчать, що до 2029 року щорічні постачання газу на схід зростуть до 52,5 млрд кубометрів. Важливо зазначити, що вищі ціни на енергоносії в порівнянні з основними конкурентами (США та Китаєм) є одним із ключових факторів зниження конкурентоспроможності європейської промисловості.

Китай і Іран: запевнення Сі Цзіньпіна Трампу

Оприлюднено автором

Сі Цзіньпін підтвердив Трампу, що Китай не постачає зброю Ірану. “Йому потрібна нафта, а нам — ні. У нас з ним чудові стосунки. Нещодавно він надіслав мені приємний лист у відповідь на мій. Я чув, що Китай постачає зброю Ірану, тому я звернувся до нього з проханням утриматися від цього, і він запевнив, що, по суті, цього не робить,” — поділився президент США.

Китай частково відновлює зв’язки з Тайванем після політичних переговорів

Оприлюднено автором

Китай оголосив про намір частково відновити зв’язки з Тайванем, що включає прямі авіарейси та імпорт певних товарів. Це рішення стало наслідком візиту лідера тайванської опозиції до Пекіна, про що повідомляє Associated Press. Управління у справах Тайваню при Комуністичній партії Китаю заявило, що Пекін розглядає можливість створення довгострокового механізму комунікації між Комуністичною партією Китаю та партією “Гоміньдан”. Зокрема, йдеться про спрощення імпорту тайваньської продукції аквакультури, яка раніше була заборонена. Пекін також висловив намір відновити прямі рейси між Тайванем та кількома містами материкового Китаю, такими як Сіань і Урумчі. Проте наразі не ясно, як ці ініціативи можуть бути реалізовані без узгодження з урядом Тайваню. Додатково, Китай оголосив про плани збудувати міст до тайванських островів Цзіньмень і Мацу, які розташовані неподалік материкового узбережжя. Напередодні лідер “Гоміньдану” Чен Лі-вун зустрівся з головою КНР Сі Цзіньпіном, під час якої обидві сторони закликали до збереження миру, хоча конкретні домовленості не були оприлюднені. Водночас офіційний Тайбей висловив критику щодо цих кроків. У Раді Тайваню з питань материкової частини зазначили, що такі угоди є політичними контактами між партіями, які ігнорують уряд острова. “Позиція уряду є чіткою: для захисту інтересів нації та її народу всі питання, що стосуються відносин між двома берегами Тайванської протоки і передбачають участь державних органів, повинні обговорюватися обома урядами на рівноправній та гідній основі, щоб бути ефективними та справді захищати права та добробут народу”, – підкреслили в установі.